Людина народжується не для того, щоб
безслідно зникнути нікому незнайомою піщинкою…
Людина залишає себе перш за все в людині.
В цьому вищий зміст життя та щастя.
Якщо ти хочеш залишитися в серці людства - виховай своїх дітей.
В.О.Сухомлинський

Сучасне життя спонукає до урізноманітнення та оновлення форм спільної роботи дошкільного закладу і сім'ї. Вивчення та аналіз методичних рекомендацій О. Кононко, Т. Олексєєнко та інших науковців і практиків дозволяє виділити такі форми взаємодії родини з дошкільним закладом:

• індивідуальні (вступне анкетування, попередні візити батьків з дітьми до дитячого садка, співбесіди, консультації, відвідування педагогами своїх вихованців удома, телефонний зв’язок);
• научно-письмові (батьківські куточки, тематичні стенди, ширми, папки пересувки, дошка оголошень, інформаційні листи, тематичні виставки, анкетування, скринька пропозицій, родинні газети, педагогічна бібліотека, запрошення, вітання, виставки дитячих робіт, реклама книг);
• групові (консультації, практикуми, школа молодих батьків, гуртки за інтересами, вечори запитань та відповідей, зустрічі з цікавими людьми - вчителями, лікарями, психологом, юристом, тощо);
• колективні (батьківські конференції, тематичні зустрічі за круглим столом, засідання батьківського комітету, дні відкритих дверей, створення групи батьків - порадників, перегляд ранків, спільні свята, спортивні змагання, відпочинок у вихідні, тощо).

Завдяки творчому пошуку мною накопичений  значний досвід роботи з батьками. У своїй роботі успішно використовую як традиційні форми роботи так і нові, сучасні - інтерактивні, або вдало поєдную їх, вносячи цікаві елементи. Вони доповнюють одна одну і підпорядковані єдиній меті - забезпечити оптимальні умови для розвитку дитини, як у дошкільному закладі, так і вдома.

Вибір форм і методів взаємин це завжди складний і виважений крок, тому для педагога дуже важливо не помилитися, щоб робота принесла результати.

Основною формою колективної роботи з батьками  були і є батьківські збори. За традицією під час батьківських зборів обговорюються питання харчування, виховання дітей, вимоги до обладнання групи, дитячого куточка вдома тощо. І якщо перше питання ще якось цікавить батьків, то під час обговорення всіх інших, зазвичай більшість батьків не проявляє ніякої активності. Відкидаючи думки про те, що їм не цікаво більше знати про своїх дітей, зробила висновок, що традиційна форма проведення зборів не надихає батьків висловлювати свої думки, бути відвертими. Часто на зборах говорять лише вихователі, а батьки слухають і чекають коли, їх відпустять. Тому, щоб кардинально змінити ситуацію внесла новації в підготовку та проведення батьківських зборів. Замість традиційних зборів, починаючи з групи раннього віку, проводжу зустрічі з батьками щомісяця. Складаючи план загальних зборів, добираю теми виходячи із запитів батьків та вікових особливостей дітей за освітніми лініями розвитку.

Заздалегідь обговорюю порядок денний, що дає змогу підготувати питання, які найбільше цікавлять батьків, вивішую оголошення з проханням до батьків продумати  з ким із спеціалістів вони хотіли б зустрітися, на які запитання отримати відповіді.

Перед зборами, накриваю столи до чаю, розставляючи їх так, щоб усі присутні бачили одне одного. Батьки, які вперше потрапили на такі збори, були щиро здивовані, адже на них чекав не суворий педагог із нудними нотаціями, а щирий, привітний партнер по вихованню їхньої дитини і відверта бесіда у дружньому колі за смачним чаєм.

У кого, як не у вихователя своєї дитини, батьки можуть отримати пораду та відповідь на проблемні питання.

Переконала, що ефективність батьківських зборів залежить від обраних  актуальних проблем для батьків і подальшого обговорення їх з ними, іноді батьки самі пропонують теми батьківських зборів. Готуючись до зустрічі добре продумує мету, методи та засоби впливу на батьківську аудиторію. Свою першу колективну зустріч з батьками дітей раннього віку провела у вигляді «Педагогічної лабораторії» тема якої: «Роль матері та батька у вихованні та розвитку дитини». Досягла успіху у проведенні заходу завдяки вдалому використанню ігрових прийомів, інформації, запитань, проблемних ситуацій, порад та рекомендацій. Переконана, що саме від того як буде організована перша колективна зустріч вихователя з батьками, залежить успіх її подальшої взаємодії з родинами. Щоб допомогти познайомитися один з одним та зняти психологічний бар’єр у спілкуванні  запропонувала батькам погратися в гру «Давайте познайомимося». Взявши м’яч гравець представляється, потім кидає його по колу батькам, кожен з них називає своє ім’я та прізвище. Наприкінці гри пропонується кожному батькові написати своє ім’я на бейджику та прикріпити на свій одяг.

Далі батьки виконують вправу «Одночасне малювання». Під час цієї вправи розподіляються гравці  на пари, беруть один олівець на двох і мовчки ні про що не домовляючись, тримаючи його разом, малюють упродовж 3-5 хвилин. Потім розповідають про те, що намалювали, як відбувалося малювання і хто був ініціатором. Такий ігровий прийом допомагає  встановити тісний контакт між батьками та виявити серед них ведучих.

Щоб змусити батьків замислитися про доцільність використання слів у спілкуванні з дитиною, використовую прийом, пропонуючи написати слова-визначення до слова сонечко (променисте, лагідне, ігристе, добре, прекрасне, золоте, миле). Це добрі слова які, батьки використовують у спілкуванні з дитиною.

Надана консультацію на тему «Який вплив на дитину має психологічна обстановка в родині?» підштовхнула батьків до процесу аналізування поведінки своєї дитини та членів сім'ї, які оточують її.

Цікавою і корисною для батьків була порада на тему: «Як навчити дитину спілкуватися з однолітками?», яка виконує два завдання: дає дорослим знання з виховання, яких їм не вистачає, та навчає використовувати ці знання у взаєминах із дитиною. Продовжуючи спілкування з мамами і татами пропоную поділитися досвідом виховання, тоді батьки виступають у ролі консультантів.  Були запропоновані такі теми: «Яке краще взуття носити дітям ?», «Як привчити малюка прибирати іграшки ?», «Як поводитися коли дитина часто плаче ?», «Як уберегти дитину від травматизму ?» тощо.

У невимушеній атмосфері батьки зацікавлено обговорюють питання виховання дітей в сім'ї. Мами і тата, які привели до дошкільного закладу другу чи третю дитину, із задоволенням діляться набутим досвідом з молодими батьками. Намагаючись не домінувати в загальному обговоренні, а спонукаю кожного з батьків висловити свої думки.

Такі зустрічі не схожі на традиційні батьківські збори, якими вони були раніше. Це батьківський клуб, у якому збираються однодумці, діляться своїми міркуваннями і проблемами, разом шукають шляхи їх розв’язання. Після зборів батьки охоче йдуть на індивідуальний контакт з вихователем, цікавляться питаннями що стосуються формування особистості малюка, його внутрішнього світу, стосунків з батьками та взаємин із навколишнім світом.  

Батьківська школа - один із варіантів групової форми роботи який використовую в роботі з батьками. Діяльність батьківської школи організовується за принципом «дня відкритих дверей». Усі відкриті заходи у дошкільному закладі привертають посилену увагу батьків. Мами і тата виявляють зацікавленість тим, як їхні малюки проводять час без них, чим займаються. Батьки спостерігають за своїми дітьми, оцінюючи їхню поведінку в ситуаціях, що відрізняються від домашніх, а також переймають у вихователя прийоми навчальних та виховних впливів. Для батьків, які припустилися помилок у вихованні дітей, організовую спільні ігри-заняття з дітьми в групі. Наприклад «Чарівний мішечок», «Хустинка для матусі», «Розфарбуй картинку», «Веселий м’ячик». Усе це є своєрідним тренінгом батьківсько-дитячих стосунків. Також доречно поєдную урок в батьківській школі з випуском тематичної «Бліц-газети», інформаційних бюлетенів  «Прочитайте - це цікаво…», «Це потрібно знати…», «Прості секрети», тощо.

Обов’язковою умовою таких зустрічей є відеозапис. Якщо хтось із батьків не зміг прийти у садок, то має можливість згодом переглянути події «Дня відкритих дверей». Крім того такі зйомки дають змогу створити відео архів. Коли діти будуть прощатися з дитячим садком на випускному святі, педагог кожному з них подарує фільм  «Коли ми були малюками».

Враховуючи розуміння того, що робота з родиною має бути цілісною, сприяти згуртуванню батьків у єдиний дружній колектив у якому кожний своїми засобами і шляхами прагне якнайкраще організувати життя дітей і забезпечити всебічний розвиток кожної дитини створила «Клуб молодих батьків». Зустрічі проводяться у формі запитань та відповідей, лекцій, бліц - турнірів. На засідання запрошую фахівців - лікарів, педагогів, психологів, а також батьків, які можуть поділитися цікавим досвідом сімейного виховання.

Під час засідань Клуба дорослі і малеча мають змогу поспілкуватися, а дорослі - порадитися, поділитися своїми секретами виховання, довідатись про українські народні традиції, про сімейний досвід. Зустрічі відбуваються один раз на місяць. Планувати і проводити їх допомагає музичний керівник: вона й колискову заспіває і український хоровод організує і українську пісню заведе. Теми зустрічей приурочую порам року, а також народним святам.

• у вересні ознайомила слухачів із українським віночком;
• у жовтні - опрацювала тему: «Журавлі-журавлики»;
• у листопаді - «Українська хустка»;
• у грудні - «Святий Миколай, усім людям помагай».

Тож тягнуться до клубу небайдужі батьки, ще й дітей приводять.

Цілком результативною формою роботи з батьками є «Родинний міст». Це активна індивідуальна форма роботи, яка використовую тоді, коли у дитини виникають певні проблеми під час перебування в дитячому садку. Ініціюючи зустріч з батьками, пропоную питання для обговорення, обов’язково враховую при цьому інтереси та потреби родини .

«Родинний міст» допомагає порозумітися з батьками, встановити тісні стосунки. Під час бесід заохочую батьків до активного обговорення проблеми виховання дітей, ставлячи запитання, що вимагають розгорнутої відповіді, скажімо «Як ви гадаєте чому Сашко вередує?»,  «Які інтереси вас поєднують з дітьми?», «Чим любите займатися у вільний час, увечері, вихідними днями?». У індивідуальних бесідах батьки почувають себе вільно, їм легше висловлювати думки.

Завжди інформую батьків про можливість скористатися «Телефоном довіри», який працює в дитячому садку. Телефонуючи, батьки цікавляться самопочуттям дитини, настроєм, висловлюють певні побажання, це знімає зайву напруженість, сприяє формуванню довіри. Батьки відчувають підтримку з боку вихователя.

Враховуючи зайнятість батьків, практикую таку форму роботи як «Батьківська пошта». Будь-який член родини має можливість у короткій записці висловити сумніви з приводу методів виховання своєї дитини, попередити вихователя про помічені незвичайні прояви в поведінці, звернутися по допомогу до конкретного фахівця. Своєчасно реагуючи на запити батьків, готую консультацію, семінар-практикум, або організовую вечори запитань і відповідей. Такі форми роботи проходять як невимушене, рівноправне спілкування батьків і педагога, як уроки педагогічних роздумів.

Проведення днів добрих справ дає змогу об’єднати батьків у невеликі групи за інтересами. Спільні справи допомагають налагодити добрі стосунки між батьками різних дітей. Наприклад мама Лесі П. дуже любить вирощувати квіти і піклуватися про них. Вона змогла об’єднати навколо себе мам вихованців групи і вони активно допомагають в озеленені групової кімнати, ігрового майданчика та квітника. Тато ще одного вихованця групи Вані З. запропонував татам об’єднатися і створити клуб «Мій тато вміє все». Завдяки їхнім умілим рукам ігровий майданчик став затишним і сучасним. Така форма роботи допомагає поліпшити мікроклімат в групі, об’єднати батьків за інтересами.

Стало традицією проводити в групі з батьками та дітьми ярмарки, свята, конкурси, розваги, ігри. Участь дитини в грі , конкурсі чи розвазі разом з дорослим, сприяє розширенню досвіду, збагаченню вражень. Одна з найефективніших форм активного відпочинку - розваги спортивного характеру. Спортивне свято «Тато, мама, я - спортивна сім'я» проходить у вигляді веселих ігор та забав.

А родинне свято «Дружна сімейка» надовго запам’яталось не тільки батькам, а й дітям. Малюки активно вболівали за своїх батьків, підбадьорювали їх оплесками, а їхні очі світилися гордістю і щастям за своїх маму і тата. Спільні свята й розваги вводять і дорослих і дітей в емоційно насичене, естетично приємне середовище, дарують велику втіху, плекають любов до рідної мови, народних звичаїв і традицій.

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти. К.; 1990 р.
2. Закон України «Про дошкільну освіту» К, 2001р.
3. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / О.Л. Кононко. – Світоч, 2008 р.
4. Сухарева Л.С. Піклуємось разом. Робота з батьками дошкільників Харків: Основа, 2008р.
5. В.М. Новікова «У співпраці – результат. Робота вихователя з батьками в ДНЗ»: Харків Ранок, 2011р.
6. Сидоренко Г., Карачун В. «Традиційні та нові форми взаємодії з батьками дітей раннього віку» // Вихователь-методист дошкільного закладу, 2009р., № 9
7. Акопян Л. «Програма взаємодії з родиною» // Вихователь-методист дошкільного закладу, 2009 р., №11
8. Ігнатенко В. «Опікуємося дитиною разом із родиною» // Дошкільне виховання, 2005 р., № 10
9. Калузька Л.В. «Родинне сонцеколо». – Тернопіль, 2006 р.