Освіта сьогодення спрямована на  орієнтири нової європейської якості життя. Учитель  Нової української школи повинен бути професійно гнучким, креативним, інноваційним, адаптованим до стрімких змін, постійно рухатися в ногу з часом, працювати в різних комп’ютерних програмах і сервісах, володіти ключовими  життєвими компетентностями, бути здатним до інтеграції, щоб здобувачі освіти  змогли використати вироблені в школі компетентності в реальних життєвих ситуаціях. Навчальна діяльність на уроках української мови та літератури  покликана сформувати у здобувачів освіти предметну компетентність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, актуалізації життєвого досвіду особистості.  Виховати  таку людину неможливо без оволодіння мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу,  прилучення до духовної скарбниці рідного народу,  самовдосконалення, самоствердження, самореалізації, творчого самовираження.

Я працюю над науково-методичною проблемою «Використання інноваційних  освітніх технологій навчання на уроках української мови і літератури».

Ефективність і  успішність уроку, на мою думку, залежить від креативного підходу вчителя, глибоких знань теорії, використання різноманітних форм і прийомів  навчання, практичних навиків. Вважаю, що кожен  педагог повинен створювати свою міні-методику.

У своїй педагогічній практиці дотримуюсь інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання, як STEAM- освіта, «Soft skills (“м’які навички»: універсальні навички європейського рівня), технології розвитку  критичного мислення, інтегрованого, проблемного, інтерактивного, особистісно зорієнтованого  навчання, проектної, ігрової  технології, зорових схем-опор. Вони забезпечують позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяють розвитку креативної, комунікабельної, творчої особистості. В їх основі - створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини, формування соціального інтелекту. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між учителем і здобувачем освіти. Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку та навчального предмета. Вважаю, що такі форми роботи, як рольові ігри, лінгвоестафети («Правило - приклад»), словесне малювання, дослідницька діяльність, захист проєктів,  створення відеопрезентацій, скрайбінгів, буктрейлерів,  сприяють загальному розвитку учнів, здатних комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови. Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми, опрацьовую додаткову літературу. Настільною книгою для мене у підготовці до уроків є журнал «Дивослово» та «Бібліотечка «Дивослова». Для вчителів  на сторінках цих науково-методичних журналів друкують дуже цінну і корисну інформацію. Крім того, ознайомлююся з досвідом Олесі Калинич, учительки української мови і літератури Хустської гімназії-інтернату, та вчительки Ганнівського НВК Дніпропетровської області Ольги Криворотенко. Це заслужені вчителі України,  креативні педагоги-професіонали, їх майстер-класи є унікальними  в Україні і заслуговують на увагу. В основі їх методик – абсолютно  новаторські форми та  прийоми роботи  з учнями.

Згідно з концепцією «Нова українська школа» формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості є  предметною метою навчання української мови в школі, а формування компетентного читача, його долучення через художню літературу до фундаментальних цінностей і культури – предметна мета навчання української літератури.

Безперечно, шкільний період – найсприятливіший для розвитку соціальної свідомості, бо це час, коли формується усвідомлення себе як громадянина. Література, як навчальний  предмет, учить ставати самостійною, творчою, відповідальною особистістю. Читання художніх творів дає можливість формувати у здобувачів освіти  такі знання, уміння, навички, які допомагають  вільно орієнтуватися в суспільстві, конкурувати на ринку праці, правильно вирішувати складні питання, здобувати досвід, необхідний для життя в соціумі. Моє завдання як учителя - навчити здобувачів освіти  швидко і вдумливо читати і при цьому обов’язково отримувати насолоду від прочитаного, вміти робити висновки, дошукуватися художньої істини. Але сучасні школярі не люблять читати книги. Вони живуть  у світі   інтернету та гаджетів. 

Скрайбінг і буктрейлер – сучасні нові форми візуалізації навчального матеріалу, які особливо вдало і доречно  зарекомендували себе в умовах дистанційного навчання під час карантину. За допомогою скрайбінгу  можна просто, доступно і цікаво пояснити навчальний матеріал, одночасно залучаючи  різні органи чуття: слух, зір, уяву здобувачів освіти, що сприяє кращому розумінню та запам’ятовуванню. Я вважаю, що скрайбінги і буктрейлери спонукають дітей до прочитання художнього твору, тому використовую їх на етапі мотивації навчальної діяльності або як випереджальне  завдання під час вивчення біографії письменника або його твору. Діти із задоволенням самі створюють буктрейлери. На мою думку, психологічний вплив буктрейлера на здобувачів освіти надзвичайно глибокий та різнобічний. Він  реалізує  інформаційну, комунікативну, естетичну та культурно-просвітницьку функції, використовує усі можливості візуальної мови, надаючи перевагу образу перед словом, дозволяє у цікавій та динамічній  формі розповісти про твір літератури. Це новий засіб, який дозволяє створити повноцінну рекламу на уроці для здобувачів освіти, формує інтерес до книги, автора, теми чи проблеми. На мій погляд, здобувачі освіти можуть дізнатися про цікаві книжкові новини,   економлячи час на  читанні оглядових статей чи анотацій, створити власний відгук-буктрейлер чи скрайбінг і поділитися враженнями з іншими  читачами, спробувати себе в ролі  режисера чи  художника-мультиплікатора.

Формування наукового мислення – одна з найважливіших соціальних проблем, розв’язання якої дозволяє критично мислити, сприяє набуттю певних знань, які надають неоціненну користь у житті,  робить особистість готовою до різних ситуацій, допомагає розвивати  творче мислення. У своїй педагогічній діяльності на уроках літератури практикую читання з маркуванням тексту. Це допомагає здобувачам освіти усвідомлювати текст, виділяти в ньому відоме, невідоме, цікаве, «сортувати» прочитане. Слід зауважити, що цей прийом вимагає від школярів активного і уважного читання, відстеження власного розуміння тексту або сприйняття будь-якої іншої інформації. За допомогою позначок діти визначають, що з прочитаного  відоме, а що суперечить уявленням і є новим, цікавим і неочікуваним, чи незрозумілим,  або де виникло бажання дізнатися більше. Мета застосування  цього прийому – спонукати  до  критичного осмислення прочитаного. Практика показала, що читання з маркуванням тексту особливо доречне на уроці аналізу ліричного твору, бо, працюючи над  текстом поезії, здобувачі освіти  намагаються збагнути почуття, які охоплюють ліричного героя. Поставивши в процесі роботи відповідні  умовні позначки на берегах, наприклад,  Р – радість, С – смуток, Н – надія, Л - лагідність, Х – хвилювання,  З – зневіра, Ж – жаль, учні розділяють, виділяють,  виокремлюють інформацію, що є в тексті, а це розвиває   увагу школярів, виробляє вміння вдумливо  читати, класифікувати  інформацію.

Прийом «ІНСЕРТ»  є ефективним прийомом розвитку критичного мислення  при опрацюванні великих обсягів інформації. Простий у застосуванні, він допомагає вдосконалювати вміння швидко й осмислено читати. Його суть полягає  у взаємодії з текстами та ґрунтовному аналізі їх, критичному осмисленні нових і глибокій рефлексії вже здобутих раніше знань. Працюючи з текстом, здобувачі освіти ділять його на смислові елементи (слова, речення, абзаци) й позначають їх спеціальними символами. Це допомагає школярам  ефективно сприймати  інформацію та диференціювати її за ступенем важливості.

Як відомо, здобувачі освіти краще засвоюють навчальний  матеріал не зазубрюючи готові знання, а за допомогою власної діяльності на уроці, в  прагненні до самостійного пошуку відповідей. Це формує в учнів навички дослідницької діяльності, розвиває критичне мислення. Наприклад, спостереження показали, що читання в парах дозволяє учням проявити більше ініціативи у процесі власного навчання і навчання один одного, сприяє різним видам мислення і покращує розуміння тексту здобувачами освіти. Коли діти об’єднуються в пари, вони розподіляють ролі: один читає уривок тексту, узагальнює прочитане, а інший задає питання. Потім вони міняються ролями. За таких умов на уроці створюється ситуація довіри та успіху,  і за таких обставин дитина розкривається, може повірити у свої можливості, реалізуватися як творча особистість, сміливо продемонструвати свої здібності.

На своїх уроках прагну не  тільки дати учням знання, а й намагаюся навчити їх ними користуватися. «Ромашка Блума», «Літературний ринг», поетичний марафон, гронування,  рефреймінг, «Кола Вена», «Ти мені - я тобі», кластери, запитання до автора,  прогнозування за ключовими словами, характеристика образу героя за допомогою хмари слів,  «бюро літературних знахідок», ланцюжок подій, складання паспорту твору, фанфіку, створення фейсбук-сторінок або мікроблогів в одній із соціальних мереж одного з героїв твору – це методичні прийоми,  які активізують розумову діяльність здобувачів освіти,  стимулюють їх мислити, думати, порівнювати, аналізувати, експериментувати, обґрунтовувати,   розвивають зв’язне мовлення та творчі здібності учнів. Ще однією, на мій погляд, цікавою формою роботи на уроці для  здобувачів освіти  є написання «цільового листа» літературному персонажеві, в якому діти   підтримують його або, навпаки, засуджують, допомагають порадою, висловлюють своє ставлення до його вчинків. Із цим завданням справляються  учні і середніх класів, і старших.

Вважаю, що на уроці має переважати процес самостійного дослідження, конструювання знань учнями в процесі активної пізнавальної діяльності. Досвід показує, що всі ці методи, прийоми, форми роботи на уроці, якщо вони  впроваджуються  систематично, дають свої результати.

Проблемні питання і завдання є поштовхом для розвитку критичного мислення на уроках української мови і літератури. Вони спонукають здобувачів освіти висловлювати власну точку зору  до певного явища, факту, події, виражати своє бачення твору. Сформовані навички критичного мислення забезпечують прийняття оптимальних рішень у будь-якій професійній сфері, відкритість до нових ідей і знань. Наприклад, зі здобувачами освіти у старших і середніх класах на уроках української літератури  розв’язуємо такі проблеми, як:

• Чи зміг В.Винниченко бути чесним з собою протягом усього життя як письменник, як політик і як художник? Чи легко це йому далося?
• Чи може постати гуманне суспільство на крові? (За новелою М.Хвильового «Я (Романтика)»;
• Про який вогонь іде мова у творі О.Довженка «Україна в огні»?
• Чи завжди сміливі мають щастя? Для чого дається життя людині? (За романом І.Багряного «Тигролови»);
• Для одних Маруся Чурай – гордість, душа народу, а для інших – убивця.  А для вас? Якими у творі є для автора і для вас критерії оцінювання людини? (За романом Л.Костенко «Маруся Чурай»);
• Французький імператор Наполеон зазначав: «Любов до Батьківщини – перша чеснота цивілізованої людини». Наскільки сильним це почуття було в Марусі Чурай? (За романом Л.Костенко «Маруся Чурай»);
• Чи легко бути закоханим? (За твором «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»);
• Що, на вашу думку, краще: кидати виклик несприятливим життєвим обставинам чи змиритися з ними заради самозбереження? (За оповіданням В.Дрозда «Білий кінь Шептало»);
• Що означає – подолати в собі раба? (За оповіданням В.Дрозда «Білий кінь Шептало»);
• Чому «Місце для дракона» Ю.Винничука можна сприймати як повість про сучасний світ?
• Чи можна вибачити зраду? (за повістю Н.Бічуї «Шпага Славка Беркути»);
• Чи легко бути підлітком? Що потрібно, аби зберегти себе, свої найкращі риси, не розгубити їх на шляху до дорослості? (за повістю Н.Бічуї «Шпага Славка Беркути»);
• Т.Рузвельт говорив: «Важливо, щоб ти був готовий померти за свою країну, але ще важливіше, щоб ти був готовий прожити життя заради неї». Який моральний урок ненависті й любові дали діди бійцям? Жодного разу вони не сказали, що люблять Україну. Чи можна їх назвати патріотами? (За оповіданням О.Довженка «Ніч перед боєм») та ін..

Переконана, що на таких уроках виразніше виявляються особистісні риси учнів, такі як: артистизм, творчість, нестандартність мислення, комунікабельність (дітям важливо навчитися ефективно спілкуватися з людьми, доносити свою точку зору, переконувати співрозмовника чи приймати його позицію), вміння працювати в команді (готовність надати підтримку, уміння слухати, домовлятися і знаходити компроміс), лідерство (наявність цієї навички дозволяє учням  інших вести за собою до спільної мети, переконувати і мотивувати на успіх, без цих здібностей складно домогтися успіху в кар’єрі, адже тільки лідери стають кращими керівниками), стресостійкість (це вчить дітей тайм-менеджменту, самоорганізації і критичному мисленню), креативність (творчий потенціал,  знаходження нестандартних рішень, втілення в життя оригінальних ідей).

Під час організації навчально-виховного процесу розвиваю позитивну мотивацію до навчання. Починаючи урок, велику увагу приділяю саме етапу мотивації навчальної діяльності. Наприклад, на уроках української мови переконую школярів у необхідності  вивчення мови,  бо через мову ти будеш володіти світом. Намагаюся сфокусувати увагу здобувачів освіти на проблемі і викликати інтерес до теми уроку, стимулюю їх до самомотивації, самовдосконалення, вчу слухати, управляти собою, працювати в команді. 

Новий матеріал з мови і літератури подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід і т.п. Починаючи вивчення теми, разом з учнями індивідуально, в групах чи фронтально  обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення, добираємо  приклади.

Треба зауважити, що здобувачі освіти самі оцінюють ефективність опорних схем, адже "так цікавіше, зрозуміліше і легше". Часто спонукаю дітей до самостійного складання зорових опор. При цьому оцінюю оригінальність підходу. Звичайно, для цього учні мають бути підготовлені.

Як бачимо, поступово здобувачі освіти  привчаються до роботи з підручником та іншими джерелами інформації. Учні "малюють" основні теоретичні поняття у вигляді структур, матриць, пірамід, нерідко у зошитах з'являються "сонечка", "хмарки", "чарівні квіти". Така робота розвиває у дітей навички аналізу та синтезу, вміння виділяти головне з теоретичного матеріалу. Обов’язково акцентую увагу на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять.

Такий підхід дозволяє практикувати систему уроків різного типу в межах однієї теми, вивільняє час для виконання  усних і письмових завдань, спрямованих на саморозвиток особистості, формування мовленнєвої компетенції. Багаторазове повторення матеріалу в найрізноманітніших формах, групування і подача його у вигляді блок-схем довели, що навчання під силу всім.

Отже, чим більше ми розвиваємо й удосконалюємо свої професійні компетентності, чим повніше реалізуємо свої можливості, поєднуючи сучасний європейський і національний педагогічний досвіди,  тим цікавішими і успішнішими стаємо для оточення, тим вагомішим є наш внесок у спільну діяльність у новому соціумі. 

«Нехай заслужено пишаються своїми великими відкриттями вчені, нехай гордяться своїми патентами винахідники, нехай не без підстав вважають своє місію особливою медики, священники, державні діячі, але коли до класу заходить учитель і розпочинається священне дійство, ім’я якому урок, кермо планети і доля людства, його майбутнє – саме в руках учителя» (Борис  Степанишин).

Література

1. Амерханян С. Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури.//Дивослово.-2017.-№10.-с.2-8.
2. Бондаренко Н. Соціальне спрямування сучасних технологій навчання української мови старшокласників.//Дивослово.-2018.-№9.-с.2-7.
3. Криворотенко О. Використання прийомів розвитку критичного мислення на уроках літератури.//Дивослово.-2018.-№5.-с.6-11.
4. Приходько О. Професіограма вчителя української мови й літератури в контексті Нової української школи.//Дивослово.-2019.-№2.-с.15-21.