Одним із важливих принципів сучасної освіти є оптимізація навчання через застосування новітніх освітніх психолого-педагогічних технологій і, зокрема, «Мнемотехніки» і «Мнемоніки» – техніки запам'ятовування, як одного з найефективніших методів засвоєння інформації та попередження інформаційного перенасичення.

Враховуючи потребу індивідуального підходу до навчання, а також з метою максимального використання особистих здібностей, контролю успішності навчання та оцінки показників пам’яті, запропонована технологія сприяє розвитку зв'язного мовлення, розширює і збагачує словниковий запас дітей, формує вміння перетворювати абстрактні символи, образи, удосконалює здатність дітей узгоджувати прикметники з іменниками в роді, числі, відмінку, сприяє формуванню розвитку у дітей сприйняття, відтворення, допоможе сформувати новий творчий підхід до навчання і дасть змогу легко та із задоволенням здобути нові знання дошкільнят.

Працюючи над розвитком зв’язного мовлення дітей мнемотехніка приходить нам на допомогу у вигляді: мнемоквадратів під час проведення артикуляційної гімнастики; мнемотаблиць для акустичної та артикуляційної характеристики звуків; мнемочистомовок, мнемоскоромовок, мнемовіршів у процесі автоматизації звуків; мнемодоріжок для складання описових речень; граматичних мнемодоріжок в дидактичних іграх для побудови різних типів речень. Методи мнемотехніки використовуємо при вивчені віршів, відгадуванні та складанні загадок, складанні малюнкових розповідей, переказі художньої літератури, як план при складанні тематичних описів, при побудові розповідей за сюжетною картиною, розповіданні казок, для складання творчих розповідей за серіями наочних моделей.

Пропонуємо розробку інтегрованого заняття за твором В.О. Сухомлинського «Для чого півневі гребінець» з використанням мнемотехніки для дітей молодшого дошкільного віку

Програмовий зміст:

• розвивати фонематичний слух, мовленнєве дихання та звукову культуру мовлення – вміння правильно вимовляти звуки, слова;
• вчити дітей уважно слухати та розуміти зміст казки, відповідати на запитання;
• розвивати зв’язне мовлення дітей, збагачувати словник новими словами: гребінець, пухнастий, клює;
• продовжувати знайомити з особливостями зовнішньої будови півника та умовами його життя;
• продовжувати знайомити дітей з мнемотаблицями;
• тренувати мовний апарат вправами та звуконаслідуванням, розвивати силу голосу;
• спонукати дітей до активності в ігрових ситуаціях згідно із текстом пальчикових ігор, вправ;
• розвивати дрібну моторику рук;
• сприяти усвідомленню значення усмішки, приязного погляду для встановлення дружніх контактів;
• виховувати інтерес до казок, любов до тварин, охайність, вміння доглядати за собою.

Обладнання та матеріали:

• декорації бабусине подвір’я;
• іграшковий Півник та свійські тварини;
• мнемотаблиця до казки В.О. Сухомлинського «Для чого півневі гребінець»;
• підноси з манною крупою;
• манна крупа, пшениця;
• руханка «Ципоньки»;
• пластилін, стека;
• малюнок парканчик для півника;
• горщики із солоного тіста для кожної дитини.

Попередня робота з дітьми:

• розглядання зображень тварин;
• дослідження іграшок із різних матеріалів;
• читання загадок та оповідання В. О. Сухомлинського;
• зображення епізодів казки в різні способи – розмальовування, ліплення, малювання на піску на прогулянці тощо;
• виконання пальчикової вправи «Добрий день»;
• індивідуальна робота зі звуконаслідування, вимовляння слів зі збігом приголосних.

Хід заняття:

Групова кімната облаштована як бабусине подвір’я. Заходять діти. Вихователь звертає увагу на гостей, які завітали на заняття. Пропонує привітатись.

Вихователь:

У нас сьогодні ніби свято,
Гостей зібралося багато.
На них всі гарно подивіться,
І веселенько посміхніться.
Ще й привітайтеся здаля
I скажем всім «Доброго дня!»

Вихователь: А тепер станемо в коло, приготуйте свої долоньки та пальчики.

Вихователь із дітьми виконують пальчикову вправу «Добрий день».

«Добрий день! – Добрий день!»

(пальцями обох рук «вклоняємося» назустріч одне одному)

Пальчики сказали «Ми сьогодні всіх дітей радо привітали!»

(ритмічно на кожний склад з’єднуємо однойменні пальці обох рук)

Вихователь: Подивіться навкруги, малята! Наша групова кімната нагадує бабусине подвір’я, правда ж? (Відповіді дітей.) Чи хочете ви тут погратися? (Так!) Тоді запрошую вас до цікавої гри-казки. Тут дуже багато цікавого ми з вами зможемо побачити. Подивіться, як у бабусі Наталки гарно на подвір’ї, скільки різних тварин тут живе.

Вихователь: Погляньте, хто це біля будки, радіє нам? Як вона гавкає?

Діти: гав-гав-гав

Вихователь: А ось біля неї, бавляться її дитинчата, хто це?

Діти: Цуценята

Вихователь: А як цуценятко подає свій голосок?

Діти: гав-гав-гав (з меншою силою голосу)

Вихователь: А кого ви бачите біля будиночка?

Діти: Котика

Вихователь: Як він нявчить?

Діти: няв-няв-няв

Вихователь: А як нявчать його малята?

Діти: няв-няв-няв (з меншою силою голосу)

Вихователь: Сідайте будь ласка, всі на стільчики та відпочиньте трішки, а я вам розповім казочку. Розповісти?

Діти: Так.

Вихователь: Ну тоді сідайте гарненько і слухайте уважно мою цікаву казочку.

(Чути “Ку-ку-рі-ку! Ку-ку-рі-ку!”)

Вихователь: Діти, не дає нам хтось відпочити і послухати казочку. Так хто це пісеньку таку нам співа: “Ку-ку-рі-ку”?

Вихователь:

На дворі і на току-
Скрізь луна: « Ку-ку-рі-ку».
Гордо птах цей походжає,
Дуже пишний хвостик має,
Шпори, гребінець чарівний…
Що за птах цей дітки? ( Півник)
(Заходить Півник)

Півник: Добрий день малята! Я почув, що хтось тут шумить і бешкетує і вирішив подивитися і привітатися з вами. А чи знаєте ви, хто я такий?

Діти: Півник.

Півник: Ку-ку-рі-ку! Так, я півник-гребінець. Ось який він у мене гарний (показує). А ви хочете дізнатися для чого мій гребінець?

Діти: Так, хочемо.

Вихователь: Тоді давайте послухаємо казочку, яку написав письменник В.О. Сухомлинський «Для чого півневі гребінець».

(Вихователь викладає мнемотаблиці відповідно до тексту казки)

«У нашого півня червоний гребінець. Уночі, як тільки кури посідають на сідало, він бере свій гребінець і розчісує свого барвистого хвоста. Через те і хвіст у нього такий пишний. Розчесавши хвоста, півень кладе гребінець на голову. А вдень ходить розпустивши хвоста».

Вихователь: Як називається казка, яку написав В. О. Сухомлинський?

Діти: “Для чого півневі гребінець”.

Вихователь: Що є у півника на голівці?

Діти: Гребінець.

Вихователь: А зараз нам Півник покаже, як він розчісує свій хвостик гребінцем. (Півник розчісує хвостик, показує який він пишний. Він ходить біля паркану та махає крилами).

Півник: Я пропоную пограти в гру “Розкажіть про мене”.

Вихователь: Чим вкрите тіло півника?

Діти: Пір’ям.

Вихователь: Якого кольору пір’я у півника?

Діти: Різнокольорове

Вихователь: Що є на голівці в нього?

Діти: Гребінець.

Вихователь: Скільки очей у півника?

Діти: Двоє.

Вихователь: Якого кольору дзьоб?

Діти: Жовтого.

Вихователь: Що ним робить півник?

Діти: Клює зернятка.

Вихователь: Скільки у півника лапок?

Діти: Дві лапки.

Вихователь: Хто живе разом з півником?

Діти: Курочки, курчата.

Півник: Я захищаю курочку і своїх маленьких пухнастих курчат. І живу у курнику. Добре, що ви приїхали до нас у гості. Бо в нас загубились зернятка і ми з курчатами не маємо що їсти.

Вихователь: Допоможемо півнику знайти зернятка?

Вихователь: Діти, подивіться-но, що це в нас таке? (Звертає увагу дітей на манну крупу, розсипану на столі.) Нумо зануримо ручки й пограємося.

Діти, зануривши руки в манку, знаходять засипані нею зерна пшениці.

Вихователь:

– Нумо покладемо пшеничку в наші горщики, а Півник передасть їх курчатам.
Ми зернятка шукали,
З манки ми їх вибирали.
До горщика складали,
І курчатам передали.

Діти вибирають з манки зерна наповнюють ними горщики із солоного тіста й розставляють їх навколо Півника.

Вихователь: Дітки ми з вами молодці, а давайте ми запросимо з нами півника, щоб він розважився і покажимо, як ми вміємо веселитися.

Руханка «Ціпоньки» (Виконують довільні рухи за словами пісеньки)

Вихователь: А щоб півника, курчата-бешкетники не втікали з двору, та щоб їх не вкрала хитра лисичка, зробимо для них парканчик.

Всі гарненько сідайте за столи. На столах є двір Півника та стеки з пластиліном. Зі шматочків пластиліну поздовжніми рухами долонь робимо різнокольорові тонкі стовпчики і формуємо з них парканчик.

(Діти виконують роботу)

Півник: Малята дякую вам, тепер я не буду журитись, бо ви підготували такі чудові подарунки для мене та моїх курчат. Які ви молодці! А щоб ви пам’ятали про мене, я хочу подарувати вам чарівні гребінці, щоб ви завжди розчісувались і були гарними. А зараз я поспішаю до курочки і курчаток. Коли будете в гостях у бабусі, я буду вас завжди радий вам і будити вранці своїм співом: Ку-ку-рі-ку!

Вихователь: Нам теж, дітки, пора до дитячого садочка. Та дякуємо Півникові за гарні подарунки. До побачення!

Вихователь: Діти, ми з вами не можемо носити на голівках гребінці, то ж давайте покладемо їх у спеціальні кишеньки. І будемо завжди красивими, охайними, розчесаними, як хвостик у півника.

Семінар-практикум для батьків

«Використання мнемотехніки»

Навчіть дитину яким-небудь невідомим йому п’яти словам – він довго і марно мучитиметься, але зв’яжіть двадцять таких слів з картинками, і він засвоїть на льоту.
К. Д. Ушинский

Вихователь:

Загальні відомості

Сьогодні наша розмова про розвиток одного з важливих пізнавальних процесів людини – мови.

Розвиток мовлення в дітей 3-4 років відбувається особливо швидко. Як правило, дитина до 3 років майже засвоює свою рідну мову. Активний словник малят від 3 до 4 років зростає буквально не щодня, а щогодини, приблизно до 100 нових слів за місяць. Якщо в 3 роки дитині для спілкування досить кількох сотень слів, у 4 роки ця цифра досягає 1500-2000 слів. При цьому треба пам’ятати, що в родині для повсякденного спілкування дорослими використовується в середньому від 3000 до 5000 слів.

Так само швидко поліпшується й звукове оформлення слів, більш розгорнутими стають фрази. Однак не всі малюки мають однаковий рівень мовленнєвого розвитку: одні в 3 роки часто й правильно вимовляють слова, інші говорять недостатньо чітко, неправильно вимовляють окремі звуки. Найтиповішими помилками є пропуск і заміна звуків, перестановка звуків і складів, порушення складової структури (скорочення слів – тамва замість трамвай, неправильний наголос тощо).

Ці порушення в основному тимчасові й під час правильного мовленнєвого розвитку до 5 років поступово зникають.

Мова трирічок однотипна. Усі дієслова вони вимовляють у теперішньому часі. Поняття малюка про минуле або майбутнє ще є обмеженим. Речення схожі одне на одне: на першому місці підмет, потім присудок, за ним доповнення. Малюки легко сприймають прості іменникові речення. У цьому віці в дітей з’являється особливий інтерес до слів. Малюки намагаються встановити значення слів, їхнє походження, створюють свої слова (кружинка замість пружинка). Дитину вабить звукове оформлення слів, і вона навіть намагається виправляти однолітків, які погано розмовляють, хоча ще не може визначити, який звук або що в слові вимовлено неправильно.

Дитина ще не може самостійно визначити, із яких звуків складається слово, установити їхню послідовність, розкласти слово на частини (склади, звуки).

Велике значення для розвитку мовлення дошкільника має збагачення словника на основі знань і уявлень про навколишнє життя і в процесі спостережень за природою. Природа має унікальні можливості для розвитку мовлення дітей.

Мовленнєва вправа «Добери епітети» (мнемодоріжки)

– Батьки, доберіть епітети до слова «сонечко»… Складно… а якщо за допомогою схематичних картинок? (Сонечко – яке? Жовте, кругле, гаряче, веселе, велике, ласкаве) (Сніг, осінь., зайчик).

– Ось подивіться, скільки слів ми підібрали за допомогою картинок.

Як ви думаєте, чому деякі діти, яким важко дається запам’ятовування віршів і правила, так легко й швидко запам’ятовують сюжети кінофільмів та мультфільмів? Чи помічали ви, що після пояснення матеріалу заняття одні діти пам’ятають, про що йшла мова, а інші забули? А слухали-то, загалом, уважно! І як знайти щось, схоже на гачок, здатний зачепити знання й утримати їх у пам’яті дитини ? Що ж може утримати увагу і зробити процес запам’ятовування простим і невимушеним ? На допомогу приходять сюжетні картинки.

Мнемотехніка в перекладі з грецької – мистецтво запам’ятовування, технологія розвитку пам’яті. Це система методів і прийомів, що забезпечує успішне та ефективне запам’ятовування інформації. Ідея: на кожне слово або словосполучення придумується картинка і весь текст замальовується схематично. Будь-яку розповідь, казку, прислів’я, вірш можна «записати», використовуючи картинки або символьні знаки. Дивлячись на ці схеми, дитина відтворює отриману інформацію. В своїй роботі з дітьми ми активно використовуємо даний вид запам’ятовування, малятам дуже подобається.

Гра «Відгадай казку за допомогою мнемотаблиці»

(«Курочка Ряба», «Колобок», «Рукавичка»)

Актуальність мнемотехніки для дошкільнят обумовлена тим, що саме в цьому віці в дітей переважає наочно-образна пам’ять. Найчастіше запам’ятовування відбувається мимоволі, просто тому, що якийсь предмет або явище потрапили в поле зору дитини. Якщо ж він буде намагатися вивчити і запам’ятати те, що не підкріплене наочної картинкою, щось абстрактне, то на успіх розраховувати не варто. Мнемотехніка для дошкільнят якраз допомагає спростити процес запам’ятовування, розвинути асоціативне мислення і уяву, підвищити уважність . Більш того прийоми мнемотехніки в результаті грамотної роботи вихователя призводять до збагачення словникового запасу та формування зв’язного мовлення.

Схеми служать зоровим планом, що допомагає дитині відтворити почуте. Такі картки схеми-опори дуже ефективно використовують логопеди.

Метод мнемотаблиць допомагає ефективно сприймати і відтворювати отриману інформацію.

Творча вправа «Намалюй мнемотаблицю до вірша»

(робота в групах)

1, 2, 3, 4

Ми сніжок зліпили.

Він кругленький і гладенький,

Але зовсім не смачненький,

1 – підкинем, 2 – підкинем,

3 – спіймаєм, і – зламаєм.

Динамічна пауза.

Вгадайте, яка дитяча пісенька закодована в мнемодоріжках, і заспівайте її своєю командою під музичний супровід.

В 2015-2016 році було обстежено 27 дітей в групі п’ятого року життя і виявлені 24 дітей з порушенням мови (майже 100%) !!! Серед батьків останніми роками дуже популярні міфи, пов’язані з мовним розвитком дитини.

Пропоную їх прокоментувати.

МІФ 1. ЯКЩО У БАТЬКІВ Є МОВНІ ДЕФЕКТИ (НАПРИКЛАД, КАРТАВІСТЬ), МАЛЮК ОБОВ’ЯЗКОВО ЦЕ УСПАДКУЄ. Наслідує не мовний дефект, а анатомічна схильність до нього (коротка під’язикова зв’язка, масивна мова, укорочене м’яке небо і ін.)

МІФ 2. До ЛОГОПЕДА ТРЕБА ВЕСТИ ТІЛЬКИ ДОРОСЛИХ ДІТЕЙ З ЯВНИМИ МОВНИМИ ПРОБЛЕМАМИ Мова не виправляється сама, оскільки формується на основі постійного активного спілкування. Якщо, незважаючи на постійне зайняття, малюк в 2 роки мовчить, в 3 роки він не навчився вибудовувати фрази, в 4 роки не може сформулювати прості прохання, користується жестами, до невпізнання перекручує слова (ведмідь – тиметь, бегемот – гидоп, мавпочка – мизяка), у 5 років не зможе зрозуміло розповісти про свої переживання, мова буде нерозбірлива, нечітка, проковтуватиме частини слів (літак – малет, виноград – нагород, велосипед – сипед), невірно погоджувати слова (п’ять стільця), неправильно вживати прийменники – це говорить про затримку мовного розвитку – необхідно звернутися до логопеда!

МІФ 3. З МАЛЕНЬКИМ ГОВОРИТИ БЕЗГЛУЗДО, ВІН «НЕ ЗРОЗУМІЄ», А В САДОЧКУ «ВСЬОМУ НАВЧАТЬ». Безумовно, в нашій дошкільній установі працюють дбайливі, освічені, люблячі дітей вихователі, прекрасні фахівці. І вони дійсно навчать багато чому! Але кожен батько для своєї дитини завжди залишиться головним вихователем -людиною, на яку малюк рівняється.

МІФ 4. КОМП’ЮТЕР – АДЕКВАТНА ЗАМІНА БАТЬКІВСЬКОМУ СПІЛКУВАННЮ Щоб дитина нормально розвивалася, батькам потрібно з ним спілкуватися. Мало розповідати що-небудь необхідно читати книжки, формувати у малюка бажання, а потім потребу ділитися думками, виражати свої прохання, уміння слухати і чути співрозмовника, а потім себе. Жодна комп’ютерна програма не замінить живого спілкування

Як ви думаєте, чому дітям важко дається запам’ятовування віршів і правил, і легко і швидко запам’ятовуються сюжети кінофільмів і мультфільмів, реклами? (висловлювання батьків). Річ у тому, що в першому випадку, при розучуванні вірша, потрібно довільне запам’ятовування (коли ми запам’ятовуємо щось спеціально, це вимагає вольових зусиль), а в другому – діє мимовільне запам’ятовування, ґрунтоване на емоціях і інтересі дитини. Що ж може утримати увагу і зробити процес запам’ятовування простим і невимушеним? На допомогу приходять сюжетні картинки. «Якщо дитина мовчить, покажіть йому картинку, і вона заговорить» Ушинський К.Д.

Пам’ять дитини цього віку – це його інтерес Тому – тим ефективним «гачком», здатним зачепити знання і утримати їх в пам’яті і являється мнемотехніка (у перекладі з грецького – «мистецтво запам’ятовування»).

Підведення підсумків.

Давайте зробимо з вами висновок і приймемо рішення по темі наших нетрадиційних батьківських зборів. (Висловлювання батьків).

Так ось, використання прийомів мнемотехніки робить розучування віршів веселим, емоційним, і при цьому дозволяє паралельно вирішувати ряд завдань: розвиток дрібної моторики рук, вдосконалення навичок орієнтування на площині аркуша, розширення словникового запасу, розвиток зв’язної мови дітей. Поступово опановувавши усі види зв’язного висловлювання за допомогою моделювання, діти вчаться планувати свою мову. Чим раніше ми вчитимо дітей розповідати або переказувати, використовуючи метод мнемотехніки, тим краще підготуємо їх до школи, оскільки зв’язна мова є важливим показником розумових здібностей дитини і готовності його до шкільного навчання. І, останнє. Нам, педагогам, важливо знати вашу думку з приводу розмови, що відбулася. Тому я попрошу Вас заповнити анкети.

Анкета.

1. Чи цікава була тема батьківських зборів?
2. Що корисного для себе Ви дізналися?
3. Відповіді на які питання Ви б хотіли отримати при наступній нашій зустрічі?

Хвилина вдячності. Шановані батьки! Спробуйте, і ви переконаєтеся, що розучування вірша завдяки мнемотехніці, вашій дитині і вам принесе величезне задоволення. Дякуємо вам за активну участь в проведенні семінару практикуму і бажаємо успіхів у вихованні дітей!

Отже, практика роботи з дітьми доводить: чим активніша дитина, чим більше залучена в цікаву для себе діяльність, тим кращий результат. Враховуючи соціальну і педагогічну значимість становлення та розвитку кожної особистості на сучасному етапі особливого значення набувають питання використання нових підходів до розвитку дошкільнят.

Оскільки в дітей дошкільного віку переважає наочно-образна пам’ять, вони спроможні невимушено засвоїти прийоми мнемотехніки й навчитися усвідомлено їх застосовувати. Мнемотехніка допомагає дітям: керувати процесом запам’ятовування удосконалювати своє мовлення сприяє розвитку асоціативного й образного мислення, уваги.