«Усіма можливими способами треба запалювати в дітях палке прагнення до знань і до учіння. Прагнення до учіння збуджується самими навчальними предметами, методами навчання»
Я. Коменський.

Модернізація навчально-виховного процесу на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватись в житті. Одним із кроків підвищення ефективності уроку є впровадження разом із традиційними методами навчання інноваційних технологій.

Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до  використання нових ідей, задумів, нових підходів та рішень. Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення.

Сьогодні  гостро виникає необхідність проаналізувати фактори, що негативно впливають на підвищення якості  освіти та формування життєздатної та конкурентоспроможної особистості. Адже сучасний світ складний, тож дитині вже не достатньо знань, що вона має. Дитину необхідно навчити використовувати ці знання. Тому тільки у взаємодії знань та вмінь, сучасна дитина  не тільки знайде своє місце у цьому світі, а  ще зможе творити долю власної держави.

Тому важливою й актуальною проблемою сучасної школи є вміння вчителя  правильно обирати та використовувати освітні технології.  Тільки завдяки  ефективно обраним педагогічним технологіям, методам та прийомам, можна формувати ключові компетентності учнів, необхідні для гідного життя в суспільстві.

Найзначущішою особливістю сучасної системи освіти є співіснування двох стратегій організації навчання  традиційної та інноваційної. Терміни «традиційне навчання» та «інноваційне навчання» запропоновані групою вчених у доповіді Римському клубу (1978), який звернув увагу світової наукової громадськості на неадекватність принципів традиційного навчання вимогам сучасного суспільства до особистості, її пізнавальних можливостей.  Інноваційне навчання трактувалось у ній як процес і результат навчальної та освітньої діяльності, що стимулює новаторські зміни в культурі, соціальному середовищі. Воно орієнтоване на формування готовності особистості до динамічних змін у соціумі за рахунок розвитку здібностей до творчості, різноманітних форм мислення, а також здатності до співробітництва з іншими людьми [2].

В.Ф. Паламарчук новацію вважає результатом творчого пошуку особи або колективу, що відкриває нове в науці та практиці, інновацію – результатом породження, формування і втілення нових ідей. Саме втілення нових ідей є ознакою, за якою відрізняють інновації від новацій [6].

Слово «технологія» грецького походження й означає «знання про майстерність». Г.К.Селевко характеризує педагогічну технологію як науку, що досліджує найбільш раціональні шляхи навчання [1].

Ознаки педагогічної технології:

• змістовність – наявність педагогічної концепції, що має технологічну реалізацію у вигляді педагогічної моделі, алгоритму, правила;
• системність єдність змістової та процесуальної частини, їх взаємообумовленість;
• логічність процесу, взаємозв'язок усіх його частин, цілісність;
• керованість і ефективність – гарантоване досягнення результату;
• економічність – оптимізація праці вчителя;
• відтворюваність – можливість відтворення в широких масштабах без втрати результативності;
• візуалізація – використання аудіовізуальної та електронно- обчислювальної техніки, а також конструювання і застосування різноманітних дидактичних матеріалів та оригінальних навчальних посібників;
• коректування –  можливість використання в процесі викладання зворотного зв'язку у вигляді контролю, рефлексії, тренінгів [2].

Представляю опис інноваційних технологій, що використовую на уроках:

1. Технологія розвитку критичного мислення

Технологія розвитку критичного мислення формує творче мислення, сприяє розвитку креативності. Критичне мислення необхідне під час розв’язування проблемних задач, формулювання висновків, оцінювання та прийняття рішень.

Сприймання, розуміння, усвідомлення та засвоєння навчальної інформації вимагає активної розумової діяльності, у тому числі критичного мислення. Критичне мислення – складний процес, який починається з ознайомлення з інформацією, а закінчується прийняттям рішення. Критичне мислення проявляється:

• у здатності людини самостійно аналізувати інформацію;
• умінні бачити помилки або логічні порушення у твердженні різних авторів;
• аргументувати свої думки (змінювати їх, якщо вони неправильні, і відстоювати, якщо вони вірні);
• прагненні до пошуку оптимальних і аргументованих рішень [5].

2. Технологія інтерактивного навчання

Сьогодні уже неможливо викладати предмети традиційно: у центрі навчального процесу знаходиться вчитель, учні слухають пояснення, виконують завдання. Підхід до учня, який знаходиться в центрі процесу навчання, базований на повазі до його думки, на спонуканні до активності, на заохоченні до творчості. Цей підхід має назву «навчання за методом участі» або інтерактивне навчання, коли створюється можливість обговорення кожної проблеми, доведення, аргументування власного погляду.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання [4].

3. Ігрові технології навчання

Ігрові технології навчання  відрізняються від інших технологій тим, що гра: це добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку. Гру як метод навчання, передачі досвіду старших поколінь молодшим люди використовували з давніх-давен. Широке застосування гра знаходить у народній педагогіці, у дошкільних і позашкільних установах.

Поняття «ігрові педагогічні технології» включає досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор. На відміну від ігор взагалі, педагогічна гра має істотну ознаку  чітко поставлену мету навчання й відповідні їй педагогічні результати, які можуть бути обґрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються навчально-пізнавальною спрямованістю [5].

4. Технологія особистісно-орієнтованого навчання

Технологія особистісно орієнтованого навчання спрямована  на особистість. Це означає максимальну індивідуалізацію і диференціацію навчального процесу, побудову його на діагностичній основі. Тільки в процесі самостійної діяльності в дитини можуть бути сформовані навички безперервного інтелектуального саморозвитку. Важливим для вчителя є опанування вміннями повсякчас ставити учня в такі умови, коли він самостійно прийме рішення [2].

5. Проектна технологія

Метод проектів застосували російські педагоги ще на початку ХХ ст. Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу. Технологія проектування передбачає розв’язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.

Суть проектної технології – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань [8].

6. Технологія проблемного навчання

Щоб у учня розвивалося творче мислення, необхідно, щоб він відчув подив і цікавість, повторив шлях людства в пізнанні, задовольнив з апетитом виниклі потреби в записах. Тільки через подолання труднощів, вирішення проблем, дитина може увійти у світ творчості.

Суть технології проблемного навчання – створення вчителем самостійної пошукової діяльності школярів із розв’язання навчальних проблем, у ході якої формується нове знання, уміння, навички та розвиваються здібності дитини, активність, зацікавленість, ерудиція, творче мислення та інші особисто значущі якості [9].

7. Інформаційно-комунікаційні технології

 Інформаційно- комунікаційні технології – це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі і подання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій.

Комп’ютер у школі може надати істотну інформаційну підтримку вчителю в організації навчального процесу, підвищити якість та ефективність навчальних методик, реалізувати індивідуальний підхід до кожного  учня [8].

Прийоми ІТ, які я використовую на різних етапах уроку:

• Мотивація навчальної діяльності

Для збудження і підвищення інтересу учнів до уроку обираю прийом «Зв'язок поколінь», використовуючи вислови відомих людей у вигляді епіграфів чи для формування ключового питання або мотивації вивчення теми в цілому.

• Актуалізація знань, вмінь і навичок

Мої учні полюбляють кросворди, тому доволі часто їх використовую в своїй роботі для актуалізації знань. Для їх створення я використовую програму Microsoft PowerPoint та сервіс LearningApps.

• Вивчення нового матеріалу

Вивчаючи окремі поняття, працюючи застосовую такі прийоми:  «Асоціативний кущ», «Доміно», «Мої асоціації», адже вони сприяють:

• розвитку пізнавальної діяльності;
• збільшенню активності;
• формуванню творчих навичок;
• розвитку критичного і логічного мислення тощо.
• Закріплення знань, вмінь та навичок

Для закріплення знань та вмінь я використовую інколи квести, які діти надзвичайно полюбляють. Адже вони  носять не тільки навчальний, а й пізнавальний та розважальний характер. У вигляді квестів проводжу не тільки уроки, а й позакласні заходи. Також нині набувають популярності веб-квести. Особливістю освітніх веб-квестів є те, що частина або вся інформація для самостійної або групової роботи учнів з ним знаходиться на різних веб-сайтах, що забезпечує розвиток навичок роботи з ІКТ.

Також на своїх уроках я застосовую інтерактивні вправи (вікторини, тести, ігри «Перший мільйон», «Знайди пару» тощо), створені на сервісі LearningApps.

• Фізкультхвилинка

Серед уроку доречно використовувати хвилинки відпочинку. Надаю перевагу музичним фізкультхвилинкам, внаслідок проведення яких формується здоров’я-збережувальна компетентність.

• Підсумок уроку

Важливим етапом в структурі уроку є рефлексія. Сьогодні це важлива складова уроку. Учні з її допомогою осмислюють свій образ роботи з навчальним матеріалом (методи, прийоми, вправи). Вельми продуктивною рефлексія є наприкінці уроку, вона дозволяє оцінити активність учнів на всіх етапах уроку. З молодшими учнями  використовую прийом «Ланцюжок» або «Рефлексійна картка». В старших класах доречно використовувати листи самооцінювання, самоконтролю. Не слід забувати про те, що учні оцінюють не тільки свої знання, але й знання всіх учасників групи. Окрім цього, ці прийоми надають змогу вчителеві швидко проаналізувати результат і скорегувати подальшу діяльність.

Використовуючи інноваційні технології на уроках, вивела свою формулу успішної роботи на уроці. Головне, дотримуватись двох основних правил:

1. Залучити до роботи всіх дітей класу.
2. Поставити учня у позицію творця.

Отже, підведемо підсумки. Розвиток освіти ХХІ століття спонукає до оновлення методів та прийомів навчання, запровадження в навчально-виховний процес інноваційних технологій, сучасних концепцій та способів формування в учнів предметних та життєвих компетенцій.

Я вважаю доцільним на уроках використовувати елементи інноваційних технологій разом із традиційними, адже це дозволяє урізноманітнити діяльність учнів та сприяє формванню основних компетентностей.

Я на власному досвіді переконалася в тому, що учні швидше сприймають новий навчальний матеріал, із задоволенням шукають разом  шляхи вирішення поставлених завдань, відповідей на проблемні запитання. Адже набагато цікавіше і пізнавальніше дітям  керуватися власним розумом, а не спиратися на чужі думки. Тому із впевненістю можу сказати, що навчання з використанням інноваційних технологій, сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, стимулює активність і творчість, підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності.

Сучасне життя зазнало багатьох змін, тому школа  вже не може бути тільки осередком знань. Школа повинна давати вміння застосовувати  ці знання для вирішення будь-яких життєвих, особистісних,  проектно-дослідницьких проблем, формувати цінності, необхідні для розуміння проблем суспільства, країни в цілому. Тож тільки той вчитель, котрий не стоїть на місці, іде в ногу з життям, використовує сучасні інноваційні технології, здатний не зійти на узбіччя, здатний запалити і підтримувати вогонь у душах своїх вихованців.

Не забуваймо, справжній вчитель повинен працювати на майбутнє, а наше гідне майбутнє – це наші діти!

Література

1. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий: В 2 т. Т.1. М.: НИИ школьных технологий, 2006.- 816 с.
2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К., 2004. – С. 75-77.
3. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. – Київ, 2014. – 95с.
4. Келесіді В. П., Букарєва Т. Б. Розвиток критичного мислення при вивченні математики на основі компетентності учнів. – Д.: Інновація. – 2007. – С. 2-6.
5. Паламарчук В. Ф. Інноваційні процеси в педагогіці. К., 1994
6. Назарова Л.І. Ігрові моменти на уроках математики – розвиток творчих здібностей учня // Математика в школах України. – 2005. – №29. – С. 2-6
7. Нікішина І.В. Інноваційна діяльність сучасного педагога: методичний посібник. – Вчитель, 2007. – 91 с.
8. Кудрявцев В. Т. Проблемное обучение: истоки, сущность, перспективы. – М.: Знание, 1991. – 80 с.