Якщо знання – це новий капітал,
То інновації – нова валюта.
Кевін Келлі

Актуальність проблеми. Традиційна освіта розглядається як засвоєння учнями певних знань, умінь, навичок, зумовлених Державними стандартами та програмами з того чи іншого навчального предмету. Сьогодні гостро виникає необхідність проаналізувати фактори, що негативно впливають на підвищення якості освіти та формування життєздатної та конкурентоспроможної особистості. Адже сучасний світ складний, тож дитині вже не достатньо знань, що вона має. Дитину необхідно навчити використовувати ці знання. Тому тільки у взаємодії знань та вмінь, сучасна дитина не тільки знайде своє місце у цьому світі, а ще зможе творити долю власної держави. Важливою й актуальною проблемою сучасної школи є правильний вибір освітніх технологій. Тільки завдяки ефективно обраним педагогічним технологіям, методам та прийомам, можна формувати ключові компетентності учнів, необхідні для гідного життя в суспільстві.

Мета дослідження. З’ясувати ефективність інноваційних педагогічних технологій в навчально-виховному процесі.

Основний текст. Стрімкий розвиток інноваційних технологій стає причиною освітніх реформ, які перетворюють освіту на продуктивний сектор економіки. В Україні повинен забезпечуватися прискорений, інноваційний розвиток освіти шляхом оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень [1].

Інноваація як процес означає часткову або масштабну зміну стану системи і відповідну діяльність людини. Інновація як результат передбачає процес створення нового, що має конкретну назву «новація» [7].

Педагогічні інновації, у своїй більшості (88%), розробленні авторами у вигляді педагогічних інноваційних технологій – це якісно нова сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу.

Слово «технологія» грецького походження й означає «знання про майстерність».

Специфічні риси педагогічних технологій:

• розробка діагностично поставлених цілей навчання і виховання;
• орієнтація всіх процедур на гарантовані досягнення поставлених цілей;
• оперативний зворотній зв'язок, оцінка поточних і підсумкових результатів;
• відтворюваність педагогічних процедур.

У традиційному педагогічному процесі цілі ставляться невизначено: «вивчити, що таке іменник», «систематизувати знання», «виразно читати текст» і т.п. Такі цілі не описують результату, досягнення їх важко перевірити. У діагностично поставленій меті описуються дії учня в термінах: знає, розуміє, застосовує, знаходить та ін., тобто наявні очікувані результати.

Ознаки педагогічної технології:

• змістовність;
• системність;
• логічність;
• керованість і ефективність;
• економічність;
• відворюваність;
• візуалізація
• коректування – можливість використання в процесі викладання зворотного зв’язку у вигляді контролю, рефлексії, тренінгів [2.с.75-77].

Розглядаючи володіння вчителем педагогічною технологією як однією з умов оптимальності та продуктивності його педагогічної діяльності можна представити як сукупність педагогічних умінь і прийомів реалізації педагогічного впливу і взаємодії:

• постановка мети взаємодії;
• аналіз сформованої ситуації і формування педагогічних завдань;
• здійснення цілеспрямованого впливу на особистість дитини та взаємодії з них і управління навчально-виховним процесом;
• передача досвіду мовними (вербальними) і невербальними способами;
• організація життєдіяльності дітей та виховного процесу;
• пред’явлення педагогічних вимог;
• оцінка вихованця та позитивне підкріплення ;
• дозвіл виникаючих конфліктів;
• вміння керувати своєю поведінкою і реакціями.

Ефективність будь-якої педагогічної технології залежить від того, на якій науковій концепції вона побудована.

Таким чином, вихід на рівень розробки педагогічних технологій робить педагогічний процес, з одного боку, більш організованим, з іншого боку, розкриває перед педагогом необмежені можливості творчого пошуку і вдосконалення педагогічної діяльності.

На сучасному етапі життя на уроках української мови виділяю такі інноваційні технології:

• технологія розвитку критичного мислення – формує творче мислення, сприяє розвитку креативності;
• технологія інтерактивного навчання. Сьогодні уже неможливо викладати предмети традиційно: у центрі навчального процесу знаходиться вчитель, учні слухають пояснення, виконують завдання. Введення в школі інтерактивних методик дає можливість докорінно змінити ставлення до об’єкта навчання. Підхід до учня, який знаходиться в центрі процесу навчання, базований на повазі до його думки, на спонуканні до активності, на заохоченні до творчості. Він полягає, насамперед, у підвищенні навчально-виховної ефективності занять, і як наслідок – у значному зростанні рівня реалізації принципів свідомості, активності й якості знань, умінь і навичок.
• ігрові технології навчання. Відрізняється від інших технологій тим, що гра: це добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що виступають як засіб спонукання, стимулювання до навчальної діяльності.
• технологія особистісно орієнтованого навчання;
• проектна технологія. Передбачає роз’яснення учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.
• технологія проблемного навчання. Суть цієї технології – створення вчителем самостійної пошукової діяльності школярів із розв’язання навчальних проблем, у ході якої формується нове знання, уміння, навички та розвиваються здібності дитини, активність, зацікавленість, ерудиція, творче мислення та інші особисто значущі якості.
• Інформаційно-комп’ютерні технології – це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі і подання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій.

Отже, знання мають бути інструментом у розв’язанні життєвих проблем, засобом особистісного розвитку, соціалізації учнів, успішного професійного становлення та облаштування особистого життя. Тому зміст навчального матеріалу визначено з огляду на корисність, потрібність його за межами школи [8.с.3-5].

Застосовую на уроках української мови інтерактивні вправи (вікторини, тести, ігри «Перший мільйон», «Знайди пару» тощо).  

Висновки

Працюючи над даною темою, з’ясувала, що найбільш ефективною формою навчання для мене є використання сучасних технологій в поєднанні з традиційними засобами.

Вважаю доцільним на уроках використовувати елементи інноваційних технологій разом із традиційними, що дозволяє урізноманітнити діяльність учнів, а саме:

• навчає здобувати знання самостійно;
• акумулює вміння користуватися здобутими знаннями для рішення нових завдань;
• сприяє набуттю комунікативних навичок і умінь;
• надає можливість широких людських контактів в знайомстві з різними точками зору на одну проблему;
• навчає користуватися дослідницькими методами: збирати інформацію, факти уміти їх аналізувати з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки;
• надає можливість висловлювати свої власні думки.

Цей процес треба організувати так, щоб зорієнтувати дитину на досягнення нею цілей, які вона сама собі поставила. Тому етапу визначення цілей, завдань уроку треба приділяти більше уваги при плануванні будь-якого уроку.

Я вважаю, що сучасне життя  зазнало багатьох змін, тому школа вже не може бути тільки осередком знань. Школа повинна давати вміння застосувати ці знання для вирішення будь-яких життєвих, особистісних, проектно-дослідницьких проблем, формування цінності, необхідні для розуміння проблем суспільства, країни в цілому.  Тож   тільки той вчитель, котрий не стоїть на місці, іде в ногу з життям, використовує сучасні інноваційні  технології, здатний не зійти на узбіччя, здатний запалити і підтримувати вогонь у душах своїх вихованців.

Не забуваймо, справжній вчитель повинен працювати на майбутнє, а наше гідне майбутнє – це наші діти!

Література

1. Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти. К.: Постанова Кабінету Міністрів України № - 1392 від 23.11.2011.
2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К., 2004. – С. 75-77.
3. Інтерактивні технології навчання теорія, досвід: Методичний посібник ./ Авт. – уклад. О.Пометун, Л. Пироженко. – 2007.
4. Паламарчук В.Ф. Інноваційні процеси в педагогіці. К.,1994
5. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті: Навчальний посібник / За ред. С.П. Бондар.- Рівне, Редакційно – видавничий центр «Тетіс» Міжнародного університету «РЕГІ», 2003. – 200с.
6. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. – Київ, 2014. – 95с.
7. Попова О.В. Інновації в сучасні педагогічній теорії та практиці // Педагогіка та психологія: Збірник наукових праць ( За заг. Редакцією академіка. І.Ф. Прокопенка, чл.-кор. В.І. Лозової. – Харків: ХДПУ. – 1999.
8. Концепція «Нової української школи».
9. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова 5-9 класи. Пояснювальна записка / За ред. Г.В. Мовчан. – 2017. – С. 3-5.