На сучасному етапі розвитку нашої держави  гостро постає  проблема оновлення й перебудови  нашої національної системи освіти «як найбільш важливої ланки у вихованні свідомих громадян Української держави» (Державна національна програма «Освіта»). 

Сучасний вчитель української мови та літератури має на меті складне та, водночас, диференційоване завдання: як зробити, щоб урок був цікавим, захоплюючим, радісним для учнів, щоб розкрив їх творчий потенціал, спонукав до правильного морального вибору та прийняття самостійного рішення? Таких результатів можна досягнути за умови, якщо вчитель-словесник знайде ключ до найефективнішого досягнення мети навчання та прийомів оптимізації навчального процесу, змінить підхід до здобуття знань з мови та літератури.

Моворозвиток – складний процес: уже хоча б тому, що багатоаспектний, залежний і узалежнений від багатьох чинників. І одним із таких чинників, що визначають розвиток мови, її якість, є наше знання про неї [3, c. 8]. А наше завдання, як педагогів, - урізноманітнювати її вивчення на свої уроках сучасними засобами інтеракції, щоб учні були зацікавлені у вивченні тієї чи іншої теми.

Актуальною постає проблема розроблення ефективних педагогічних технологій і впровадження їх у навчальний процес. Інноваційний підхід до викладання української мови забезпечує позитивну мотивацію в учнів на здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних та вольових сфер, дає відчуття потреби в самоосвіті, формує сильний інтерес до навчального предмета, сприяє розвитку учнівської особистості.

Організація інтерактивного навчання  передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання ділових(рольових) ігор, спільне розв’язання проблем. Навчальний процес відбувається за умов постійної активної взаємодії всіх учасників педагогічного процесу. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в групах), де учні та вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами [2, c.17].

Щоб організувати ефективний та цікавий урок, має бути відповідна підготовка до нього. Велика увага приділяється організаційному моменту. Адже, « уміє вчити той, хто вчить цікаво» (А. Ейнштейн). Важливе завдання організаційного етапу  ̶  емоційно налаштувати учнів на урок, побачити тільки перспективні лінії розвитку, щоб в очах учнів засвітилася радість, щоб у кожного з них з’явилася впевненість у власних силах.          

У своїй педагогічній практиці нерідко використовую «родзинки» для мотивації навчання, завдяки яким створюються умови, за яких мета і завдання навчального процесу, визначені вчителем, усвідомлюються кожним учнем як особистісно значущі. Вправи: «Мікрофон», «Робота в парах», «Коло компліментів» – це неповний їх перелік  що використовую на уроках.

Сучасна методика пропонує нам для використання безліч прийомів інтерактивного навчання від найпростіших  («Робота в парах(групах)», «Карусель», «Мікрофон»)  до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати.

У скарбниці педагогічної науки й практики є чимало інноваційних проєктів. Завдання вчителя-словесника полягає в підготовці юної особистості до життя в інноваційному за типом розвитку суспільстві, що прагне ствердження в сучасному світі. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості  й порозуміння, зняття з душі дитини  почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості. Ці та інші методи та прийоми допомагають розвивати комунікативну компетентність.

Вивчення нової теми з мови  подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків і т.п. Починаючи вивчення, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально  обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми опрацьовуємо, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення, аналізуючи приклади та виконуючи вправи. Учні «малюють» основні теоретичні поняття у вигляді ланцюжка, пірамід, нерідко у зошитах з’являються і кросворди. Треба зауважити, що учні самі оцінюють ефективність опорних схем, адже «так цікавіше, зрозуміліше і легше».

При узагальненні та систематизації знань, коли виконуються завдання різного рівня складності, потрібна колективна праця. Отож використовую роботу в  групах, «Асоціативний кущ»,«Мозковий штурм», «Інформаційне ґроно»,  «Дерево знань»,  «Дерево вражень» тощо.

На уроці шляхом упровадження вказаних вище технологій прагну розвивати критичне мислення учнів. Це зважений і вдумливий  розгляд  різних, а часом і протилежних підходів і розумінь проблеми з метою прийняття обґрунтованих рішень та формулювання оцінок. Використання на уроках української мови й літератури інтерактивних, зокрема дискусійних методів, допомагає учням проявити себе, продемонструвати свої здібності, вміння, таланти.

Використання інноваційних технологій у процесі навчально-пізнавальної діяльності має необмежені можливості в досягненні позитивного результату практичної мети навчання української мови та літератури. Задля успішного навчання, учні повинні брати активну участь у навчальному процесі.

У результаті оптимального використання різних інтерактивних методів навчання змінюються позиції вчителя й учнів у навчально-виховному процесі. Із носія готових знань учитель перетворюється в організатора пізнавальної діяльності учнів, а вони, відповідно, стають рівноправними суб’єктами в навчанні. А також створюється та реалізується модель творчої особистості, яка не лише володіє навичками спілкування, розуміє опрацьований матеріал, а й вміє самостійно працювати над виконанням завдань із застосуванням набутих знань, вчиться розвивати власний інтелект, культуру й мораль, вчиться виявляти свій творчий потенціал, що є основою успішного подальшого професійного становлення особистості.

Література

1. Дика Н., Козир М. Формування в учнів 5-7 класів мовленнєво-комунікативних умінь засобами інтеракції на уроках української мови // Українська мова та література в школах України. – – № 12. – С. 29-33.
2. Дудченко А. Ділова гра як метод інтерактивного навчання // Українська мова та література в школах України. – – № 5. – С. 17-18.
3. Задорожний В. Рідне слово в рідній мові // Українська мова та література в школах України. – 2014. – № 1. – С. 8-14.