В умовах оновлення української освіти особливого значення набуває проблема створення сприятливих умов для розвитку, виховання і навчання осіб з особливими освітніми потребами, які б відповідали завданням реформування освіти на шляху до її відкритості, демократичності та доступності, реалізації основних положень Нової української школи.

Процес модернізаційних перетворень у галузі  освіти вимагає залучення в середовище спеціальних закладів інноваційних засобів навчання, які забезпечать реальний продуктивний розвиток і саморозвиток особистості учня, враховуючи його індивідуальні особливості. Сукупність існуючих методик і технологій є надзвичайно широкою та різноплановою. Слід зазначити, що особливо затребуваними виявилися технології із використанням комп’ютерних засобів. Їх запровадження дозволяє більш ефективно реалізувати ідеї розвивального навчання, інтенсифікувати освітній процес на всіх рівнях корекційної діяльності педагога, що впливає на підвищення якості рівня підготовки школярів з особливими освітніми потребами до реального життя в умовах сучасного світу на основі формування базових компетентностей.

З метою удосконалення ефективності корекційного освітнього процесу, якості індивідуального навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, підвищення мотивації читання на уроках української літератури та позакласних заняттях створюються нові ресурси навчання - спеціальні комп’ютерні корекційні і розвивальні програми. Це розкриває широкий спектр можливостей у здійсненні педагогом корекції порушень розвитку учнів. Розробка та впровадження зазначених програм в освітню діяльність закладів освіти дозволяє підвищити продуктивність реалізації індивідуально- диференційованого підходу, забезпечує мотиватицію пізнавальної активності учнів з порушеннями мовленнєвого розвитку і, як наслідок, - рівень знань [1].

Досвід використання комп’ютерних засобів на заняттях доводить, що їхня ефективність залежить від урахування основних положень особистісно орієнтованого підходу, тому радимо особливу увагу акцентувати на особливостях психіки дітей з інтелектуальними порушеннями, насамперед тих, що можуть спричинити труднощі у роботі з технікою, а саме: підвищена втомлюваність, уповільнений темп сприймання, тривале входження у процес роботи, розпорошена увага. Відповідно до власних спостережень та досвіду професійної діяльності, зазначаємо, що включення дітей в освітній процес за допомогою засобів інформаційних технологій підвищує їхню мотивацію пізнавальної діяльності, працездатність, зосереджує увагу і значно прискорює темп роботи.

Поєднання традиційних та інтерактивних засобів навчання на уроці дає додаткову можливість вчителю підвищувати власну продуктивність праці, самостійну складову роботи учнів, стимулює процес мислення, роблячи при цьому навчання цікавим, насиченим, яскравим та різноманітним.

Н.П. Кравець зазначає, що ефективність результатів навчання учнів з порушеннями інтелектуального розвитку на уроках української літератури і в позакласній роботі забезпечує використання мультимедійних технологій та визначає їхні теоретичні положення: комп’ютерне навчання базується на принципах індивідуального підходу, диференційованого навчання,науковості, доступності, достатності та доцільності пропонованих знань і вмінь. Дослідниця зауважує, що діяльність дітей організовується таким чином, що навчальний матеріал перетворюється на предмет активної діяльності [2].

Зважаючи на труднощі, які виникають у зазначених дітей в опануванні змісту художнього твору та розуміння його сенсу, актуалізується необхідність створення та показу вчителем мультимедійних презентацій, що ілюструють його розповідь. Для підсилення подачі нового матеріалу на одному слайді розміщуються декілька видів наочності: ілюстрації,репродукції картин, які демонструють зміст уривків твору, що важливо для роботи з художніми творами, фотографії, анімації (за казками і віршами), таблиці, схеми-моделі, тексти, ілюстрації з різноманітними підтекстами і без них.

Доцільність демонстрації презентацій доведено під час здійсненняаналізу літературного твору, зокрема для вивчення біографії автора твору, характеристики образів персонажів, що є складним матеріалом для засвоєння школярами. Особливу роль вказаний засіб відіграє у проведенні виховних позаурочних форм роботи. Так, у нашому закладі вже стало доброю традицією у рамках вивчення літератури рідного краю проводити зустрічі з видатними земляками, а саме: Миколою Зіновчуком, Іваном Сльотою, Марією Пономаренко та іншими.

Обмеженість світогляду, зниження самостійності й критичності мислення у школярів з особливими освітніми потребами актуалізують доцільність використання діалогових технологій, що дозволяють вирішити проблему формування позитивної самооцінки; здійснювати корекцію всіх сфер життєдіяльності особистості; формувати та розвивати зв’язне діалогічне й монологічне мовлення; корекцію й удосконалення читацьких умінь; розуміння й усвідомлення прочитаного; формування позитивного ставлення до читання.

Враховуючи психофізичні особливості дітей з порушенням інтелектуального розвитку, зокрема стан усного мовлення, невміння чітко, змістовно, правильно висловлювати власну думку, пропонуємо на уроках створювати комунікативні ситуації, де ситуативність вважають однією з важливих особливостей діалогічного мовлення, що сприяє залученню їх до різних видів комунікації щодо прочитаного [3]. Позитивну мотивацію учнів допомагають забезпечувати створені педагогом «ситуації успіху», занурившись у яку діти отримують задоволення від спілкування про прочитане, пов’язані з переживаннями реального успіху.

Діалогові технології передбачають впровадження різних видів і форм роботи з учнями. Їх часто поєднують з засобами інтерактивних технологій, які доступні для дітей з інтелектуальними порушеннями. Найбільш актуальними стали відповіді на евристично спрямовані запитання, що стосуються окремих уривків твору, бесіда, виразне читання окремих епізодів - діалогів з наступним обговоренням, складання асоціативного ланцюжка (герої, події, наслідок). Діти полюбляють творчі інтерактивні завдання, такі як «Обери позицію», «Ключові слова»; метод «Сенкан»; відгадування загадок; ілюстрування прочитаного з подальшою демонстрацією малюнків «Малюнковий колаж», інсценізацію епізодів з прочитаних творів та їх коментування тощо.

О.І. Пометун зазначає, що використовування інтерактивних технологій допомагає забезпечити «зону психологічного комфорту» [7], що запобігає зниженню уваги впродовж уроку, активізує активність, підвищує комунікативні навички, враховуючи рівень навчальної підготовленості учнів.

Особлива роль у вихованні читацької активності школярів належить літературним іграм. Запитання, загадки, прислів’я, рольове читання, ігри- інсценізації, ребуси, кросворди сприяють продуктивному розвитку і корекції пам’яті, уяви, логічного мислення. Літературні ігри сприяють зосередженню уваги учнів, дозволяють переключатися з одного виду діяльності на інший, активізують розумове та творче мислення, занурюють дітей у життєві ситуації та сприяють формуванню життєвих компетентностей.

Популярною серед інноваційних технологій розвитку мовлення виступає мнемотехніка, яка становить комплексну систему різних прийомів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення додаткових асоціацій. У процесі корекційно-розвивальних занять для дітей з особливими освітніми потребами із порушеннями мовлення найчастіше використовується система методичних прийомів і практичних вправ з використання мнемоквадратів, мнемодоріжок та мнемотаблиць.

Таким чином, все вищезазначене та досвід власної практичної діяльності щодо використання інноваційних технологій дозволяє дійти висновку про те, що їхнє впровадження в освітній процес закладів освіти для дітей з особливими потребами суттєво підвищує ефективність викладання, сприяє індивідуалізації навчальної діяльності, врахуванню психофізичнихособливостей кожної дитини, позитивно впливає на підвищення пізнавальної мотивації, сприяє всебічному розвитку учнів.

Література

1. Качуровська О. Новітні засоби корекції та розвитку мовлення учнів із ТВМ / О. Качуровська // Дефектологія. № 2.  С. 46-49.
2. Кравець Н.П. Використання комп’ютерних технологій у процесі роботи розумово відсталих школярів із творами художньої літератури/ Н.П. Кравець // Особлива дитина: навчання і виховання.  2014.  №1.  С. 28 - 37.
3. Кравець Н. П. Інноваційні технології в роботі з розумово відсталими дев'ятикласниками на уроках літератури / Н. П. Кравець // Становлення особистості дитини в умовах сучасного розвитку суспільства: соціально-педагогічний, психологічний, корекційний і медичний аспекти: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 13-14 квітня 2017 р.; Полтава; ПНПУ імені В. Г. Короленка.
4. Легкий О. Корекційні можливості застосування комп’ютера у спеціальній школі / О. Легкий // Дефектологія.   № 1.  С. 36 - 39.
5. Мариновська О. Науково-методичний супровід освітніх інновацій: наук.-метод. зб./ Упоряд.: З. Болюк, Р. Зуб’як, О. Мариновська та ін. Івано-Франківськ: ОІППО, 2007.  С. 84 - 125.
6. Миронова С. Використання комп’ютера у корекційному навчанні дітей з вадами інтелекту / С. Миронова // Дефектологія.   № 3.  С. 41-45.
7. Пометун О. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Київ, 2002.