Як вчитель, вважаю, що за допомогою поєднання інтерактивних методів навчання та мультимедійних технологій створюються більш якісні умови для формування ключових та предметних компетентностей школяра, його повноцінної самореалізації, адже вони дають змогу максимально розкрити зміст уроку, стимулюють активність учнів, розвивають їхні творчі здібності. Це і стало головним чинником, який зумовив вибір мною теми досвіду «Використання  інтерактивних методів навчання  у поєднанні з мультимедійними технологіями на уроках зарубіжної  літератури як засобу підвищення ефективності уроку».

Методика викладання шкільних предметів – надзвичайно багата і різноманітна, кожен вчитель може  знайти і вибрати собі те, що припаде йому до душі. Шляхом впровадження та практичного використання інтерактивних  методів роботи у поєднанні із мультимедійними технологіями, я дійшла висновку, що мої уроки стають більш ефективнішими.

У своїй практиці використовую інтерактивні методи навчання під час проведення нестандартних уроків, серед яких: урок із використанням інноваційних форм і методів («А.Азімов «Фах». Проблема духовної реалізації людини», 7 клас), мультимедійних,  біоадекватних  технологій («Е.М.Хемінгвей «Старий і море» - повість-притча про людину», 11 клас), творча майстерня («Урок розвитку комунікативних умінь. Складання власної поезії за мотивами творчості В.Вітмена, Ш.Бодлера, А.Рембо», 10 клас), урок-подорож «Жуль Верн «П’ятнадцятирічний капітан». Сюжет твору», 6 клас), урок міжвікової інтеграції із елементами компаративного аналізу (Урок позакласного читання «Філософія життя і смерті в повісті Еріка-Еммануеля Шмітта «Оскар і Рожева Пані» 6-7 класи»). Робота спрямовується на соціалізацію особистості, здійснюється диференціація з урахуванням індивідуальних особливостей і можливостей даного класу. Використовуються різні методи навчання: пояснювально-ілюстративний, словесний, дослідницький, проблемний.

Серед прийомів інтерактивного навчання виокремлюю:

-       колективний (робота в групах, робота в парах (Представлення дослідницької роботи «Використання опису українського національного одягу у повісті М.В.Гоголя «Ніч перед Різдвом»;
-       колективно-груповий («Мікрофон», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм»);
-       вирішення проблемних питань (дискусія, метод «Прес», «Займи позицію»);
-       прийоми творчої реалізації (інсценування , «Стоп-кадр»);
-       техніка опитування (анкетування, «Так-Ні»);
-       фанфіки;
-       кластери;
-       кросенси;
-       таблиці.

На мою думку, підсилюють ефективність використання інтерактивних форм роботи на уроці мультимедійні технології, найважливіше місце серед яких посідає мультимедіа. Мультимедіа - поєднання спеціальних апаратних засобів і програмного забезпечення, що дозволяє на якісно новому рівні сприймати, переробляти і надавати різноманітну інформацію: текстову, графічну, звукову, анімаційну, телевізійну тощо.

Системне використання мною мультимедійних технологій  із інтерактивними методами сприяло підвищенню якості освіти учнів. При підготовці та проведенні уроків використовую пакет МS Оfficе, що містить текстовий редактор Word (створюю конспекти уроків, роздатковий матеріал, набираю інформацію), електронні презентації PowerPoint (при вивченні біографій письменників, перегляді ілюстрацій до твору, складанні різноманітних таблиць і схем), буктрейлери (за допомогою перегляду бук трейлера заохочую учнів до прочитання художнього твору), трейлери до фільмів (пропоную продивитися екранізацію за мотивами роману, повісті  і порівняти відповідність змісту), тестування (зазвичай використовую після вивчення теми), фотоопитування  (до запитання підбираю ілюстрацію, або кадр фільму),  цікавинки (невеличкі відео додаткової науково-популярної  тематики, наприклад про артпроект Ірми Вітовської), які  дають змогу при незначних витратах часу підготувати наочність до уроку і підсилюють емоційне сприйняття художнього твору.

Я вважаю, що використання інтерактивних методів і мультимедійних технологій допомагає мені на уроках зарубіжної літератури формувати предметні компетентності, з якими  знайомлю на уроці учнів. Щоб їм було цікаво слухати такий, на мій погляд, важкий теоретичний матеріал, подаю його у цікавій формі. Наприклад,  на уроці позакласного читання «Е.Е.Шмітт «Оскар і Рожева пані» виготовила для дітей «Ялинку компетентностей», на гілочках якої  написала їх і вказала форми, шляхом яких буду їх впроваджувати. Спочатку діти озвучили свої очікування від уроку, а потім я повідомила, що здійснювати їхні очікування будемо шляхом формування предметних і ключових компетентностей .

Подобається діям знімати невеличкі відео з якогось питання, що їх хвилює, і використовувати на уроці. Так з’явились відеоролики «Життя у розумінні учніВ Вербівського закладу ПЗСО», «Людські чесноти і вади очима учнів Червонопартизанської школи».Поєднання інтерактивних методів роботи із мультимедійними технологіями  створюють на уроці своєрідний методичний мікс, форми роботи плавно і логічно переходять одна від одної, збагачуючи і насичуючи урок науковою інформацією, видовищністю, емоційністю. Серед найулюбленіших і найчастіше вживаних:  інтерактивна технологія «Займи позицію»; метод «Незакінчених речень»; кросворд «Навпаки»; щоденник подвійних нотаток; словникова робота; складання таблиць-схем «Причини створення повісті Е.Е.Шмітта «Оскар і Рожева Пані », індивідуальна, колективна та групова робота учнів; рольова гра, фотоопитування; перегляд відеоролику, міні конференція із виконавцями головних ролей відеоролику; проблемні запитання й відповіді на них; перегляд презентації.      

До вподоби  учням на уроці використання такої форми  інтерактивних методів як ігрові технології. Ознакою сучасного уроку літератури є активне використання вчителем ігрових моделей навчання на нетрадиційних уроках. Так, ознайомити дітей з життєвим та творчим шляхом письменника допомагають такі нетрадиційні уроки: урок-портрет, урок - літературна вітальня, урок - мистецький салон, урок-екскурсія, урок-виставка та інші. В основі цих уроків — рольова гра. Учні виконують ролі "біографів", "літературознавців", "експертів", "дослідників", "художників", "генераторів ідей", "декламаторів", "читців" (Додаток №6), "бібліотекарів", "екскурсоводів" тощо.

Отже, використання ігрових технологій — важливий аспект сучасного уроку зарубіжної літератури, оскільки гра — надзвичайно ефективний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.

Поширеним явищем на сучасному уроці літератури є використання фронтальних технологій інтерактивного навчання, які передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це — обговорення проблеми у загальному колі, "Мікрофон", "Незакінчене речення", "Мозковий штурм", "Навчаючи — вчуся", "Дерево рішень",  створення різноманітних асоціативних кущів («Життя» на уроці  вивчення роману Г.Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома», кущ-антикущ «Людські вади і чесноти » при вивченні новели Р.Акутагави «Павутинка», «Лови помилку». Навчаю учнів за допомогою: кубування, гронування  (Характеристика образів повісті  Е.Е.Шмітта «Оскар і Рожева Пані»,  карусель, кола Вена.

Отже, учитель, який має досвід використання інтерактивних технологій, як правило, проводить сучасні цікаві уроки літератури, які завжди знаходять позитивний відгук у школярів. Учні використовують світовий інформаційний простір залежно від особистого інтелекту, інтересів, мети, задачі уроку. Ситуація успіху кожній дитині на такому уроці забезпечена.

Ефективність вивчення зарубіжної літератури зростає шляхом  проведення інтегрованих уроків із залученням викладачів інших предметів, зокрема фахівців української та англійської мови, бібліотекаря, психолога чи вчителя географії під час вивчення життєвого шляху письменника, художнього твору. Наприклад, інтегрований урок (зарубіжна література, українська література, право). Свою місію  вбачаю в тому, щоб готувати читачів, які вміють поділитися своїми враженнями від художнього твору.

Формування патріотизму учнівської молоді на уроках зарубіжної літератури забезпечую різними засобами:

• акцентування уваги учнів на долі тих письменників, які були патріотами своєї  країни (М.Гоголь, А.Ахматова, Б.Брехт, А.Міцкевич, Т.Манн, А.Камю);
• використання питань  «Як вчинки письменника характеризують його як людину і громадянина?»;
• зіставлення літературних явищ і творів української і світової літератур;
• проведення уроків компаративного аналізу (поезія М.Ю.Лєрмонтова і Т.Г.Шевченка; образ Мазепи у творах Дж. Байрона, В.М.Сосюри, В. Гюґо, О.С.Пушкіна; «Міщанин-шляхтич» Мольєра і «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого; «Ляльковий дім» Г. Ібсена і «Брехня» В.К. Винниченка; «Пісня про Роланда» і «Слово о полку Ігоревім»; «Айвенго» В. Скотта і «Козаки в Московії» Ю. І. Липи; «Фауст» Ґете і «Катерина» Т.Г.Шевченка; «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері і «Планетник» Б. М. Харчука).

При вивченні біографії письменника використовую інтерактивну вправу «Експрес-опитування»:

• Чи може жити письменник лише власними інтересами, забувши про загальнонародні?
• Як вчинки письменника характеризують його як людину і громадянина?

Через урок «Микола Гоголь «Ніч перед Різдвом». Сюжет. Народні традиції та звичаї» червоною ниткою проходила тема України. Під час вивчення теми «Друга світова війна у творах зарубіжних письменників»  використовую відео «Вони віддали за нас життя», створений на основі місцевого матеріалу. При вивченні роману Альбера Камю «Чума» використовую відео «Пам’ятаймо разом» (Всеукраїнський конкурс  мультимедійних проектів «Врятувати від забуття» , автори Волошин Ю.Я., Полякова В.В.,  вчителі Червонопартизанської ЗОШ І–ІІІ ступенів).

Особливість викладання зарубіжної літератури в тому, що при вивченні кожного твору ми характеризуємо героїв, аналізуємо їх вчинки, поведінку, внутрішній стан, висловлюємо власну думку про прочитане, складаємо психологічний портрет. При цьому активно використовуються елементи гештальту.

Представники  гештальт підходу  (М. Вертгеймер, К. Дункер, К. Левін, В. Кьолер) збагатили психологію такими поняттями як "проблемна ситуація", "інсайт". На уроках зарубіжної літератури у рамках гештальтпсихології використовую таку інтерактивну форму роботи як «Читання із зупинками» (Новела  «Павутинка» відомого японського письменника Рюноске Акутагави), що допомагає учням уважно дослухатися до тексту, робити прогнози, ставати ніби співавтором твору. Допомагає мені педагогічна технологія «Створення успіху», особливо перед написання контрольної  або самостійної роботи.

На моє глибоке переконання, уроки дають унікальні можливості для розвитку школярів. Для цього вчителю-словеснику важливо відмовитися від практики "нав'язування" дітям чужих або власних думок щодо того чи іншого твору, трактування художнього образу тощо. Якщо вчитель прагне, щоб його учні думали і висловлювали власні позиції на уроці літератури, а не лише запам'ятовували усталені істини, він має досконало володіти технологіями розвитку критичного мислення школярів. Це також дуже корисна інновація. Якщо раніше головний герой твору був лише позитивним, то тепер його розглядають і з негативної сторони, всебічно, не ідеалізуючи. Прикладом такої роботи є інтерактивна вправа «Займи позицію», наприклад «Робін Гуд – герой, чи розбійник? Чи можна добро робити шляхом поганих вчинків?». Пропоную дитині скласти таку таблицю  про свої позитивні і негативні вчинки, нехай  зробить висновок також і про себе.

Елементи гештальтпсихології зустрічаємо й при такому підході до особистості учня, як вивчення образів, або історичних особистостей: спочатку з'ясовуємо перше враження. А потім аналізуємо вчинки, додаємо  невідому раніше інформацію (однокласники дійсно володіють неповною інформацією про життєві обставини, захоплення, вчинки тих, хто поряд) і лише потім складаємо повну характеристику. Особливо це слід робити, коли виникає конфліктна ситуація, щоб пояснити її учасникам вчинки. На уроках вивчення  повісті М.В.Гоголя «Ніч напередодні Різдва» пропоную учням переглянути епізод фільму режисера Олександра Роу «Вечори на хуторі біля Диканьки», де дається неповна характеристика героїв, яку учні записують у таблицю. Закінчую вивчення твору,  доповнюючи рисами характеру, вчинками, про які дізналися.

Ефективно використовую на уроках зарубіжної літератури такі інтерактивні форми роботи із елементами гештальтпсихології:

• рольова гра «Розповідь від імені героя твору » (Бажаючі учні виходять до дошки і своїми словами передають побачене від імені літературних героїв;
• створення таблиці «РОФТ» (Роль, отримувач, форма повідомлення, оповідач).

Інтерактивні методи у поєднанні із мультимедійними технологіями  використовую у позакласній роботі: складаємо  сценарії, виписуємо діалоги під характер героїв,  монтуємо матеріал і створюємо медіа продукт. Так були створені відеоролики – «Закони суспільства і «природна» людина» за філософською повістю Вольтера «Простак», «Подвиг воїнів-десантників на території сіл Верби і Партизани Нижньосірогозького району»; відео репортаж родинних спогадів «Родинна історія сім’ї  Кубряченко К.Я.: діти і батьки в умовах Голодомору»,  «Юрій Немирич – борець за свободу України», «Уроки терпеливості Григорія Сковороди»,  «Я люблю Україну свою!». Зйомки відеороликів, презентацій до них  мали за мету познайомити учнів із подвигом воїнів-десантників на території сіл Верби і Партизани під час Другої світової війни, страшних подій Голодомору 1932-1933р.р.  у селі Верби і спрямовані  на розвиток творчого, інтелектуального, духовного та фізичного потенціалу дітей і учнів.

Висновок

Моніторинг навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури, контрольні та самостійні роботи, опитування учнів та батьків показали, що рівень навчальних досягнень учнів має позитивну динаміку.

Формується активний свідомий читач, з компетентностями, необхідними до активного самостійного життя. Під час вивчення зарубіжної літератури слід активніше використовувати сучасні педагогічні технології: комп’ютеризоване навчання, інтерактивні види і форми роботи. Вони збільшують пізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури.

Література

1. Богосвятська А.І. «Іноваційні форми поширення професійного досвіду вчителя.», журнал «Зарубіжна література в школах України» № 10, 2015 р., с.22-28.
2. Богосвятська А.І. «Іноваційні форми поширення професійного досвіду вчителя.» Журнал «Зарубіжна література в школах України» № 7-8, 2017 р., с.22-28.
3. Богосвятська А.І. «Як зробити смачний, ароматний, кольоровий урок літератури.» Львів, 2015.
4. Бондар В.І. «Досвід роботи з використання інтерактивних методів навчання в поєднанні із мультимедійними технологіями на уроках зарубіжної літератури.», журнал «Зарубіжна література в школі » № 123-24, 2014 р., Фаховий сервер с.40-1  - 40-16.
5. Голяк О. «Використання ІКТ на уроках» Всеукраїнська газета для вчителів початкових класів «Початкова освіта» № 3 (723), лютий 2014.
6. Івахненко А.С., вчитель зарубіжної літератури Харківької ЗОШ І-ІІІ ст. № 157 Харківської міської ради Харківської області «З досвіду роботи».
7. Ісаєва О.О. Про основні парадигми шкільної літературної освіти // Науково-педагогічна діяльність Є.П. Голобородько.  Матеріали науково-практичної конференції. – Херсон. РІПО, 2010.
8. Мартинюк  У.  «Формування креативної особистості» , журнал «Зарубіжна література в школах України» № 7-8, 2017 р., с.60-67.
9. Куцінко О.Г. «Професійний довідник учителя літератури». –Х. : Вид. група «Основа», 2012.
10. Ткач І. «Робота в Малій академії наук – шлях розвитку юних талантів», журнал «Зарубіжна література в школах України» №  10 2016 р.

Інтернет джерела

1. Методичні рекомендації щодо використання інтерактивних методів на уроках словесності Із досвіду вчителя зарубіжної літератури Сливки Алли Миколаївни  http://allasluvka.blogspot.com/p/blog-page_12.html
2. http://ukped.com/informatyka/5982-vykorystannya-ikt-na-urokakh.html
3. https://www.slideshare.net/bekeshnatalia/ss-16694990 (Богосвятська А-М. І. «Інтерактивні форми роботи на уроках літератури»)
4. https://dorobok.edu.vn.ua/article/view/63
5. http://osvita.ua/school/lessons_summary/proftech/34663/eprints.zu.edu.ua /14333/ синиця.pdf