«Творче самовираження особистості дитини в арт - терапевтичному процесі є золотим ключиком, з допомогою якого маленька людина відкриває двері у велике доросле життя»
Савенков А. І.

Арт-терапія в роботі з дітьми широко застосовується в усьому світі завдяки своїй творчій формі і високій ефективності. Психіка дитини дуже ранима і вимагає дбайливого до себе ставлення, адже дитина тільки починає пізнавати саму себе, інших людей і світ навколо. І на своєму шляху діти часто стикаються з серйозними труднощами: в сім'ї, в дитячому саду, в школі, в спілкуванні і на самоті. Дорослі дуже хочуть їй допомогти, але часто не знають як. Пояснення, переконання і моралі не допомагають, а сама дитина не може толком пояснити, що з нею відбувається. Якраз в таких випадках і може допомогти арт-терапія.

Арт-терапія - метод, пов'язаний з розкриттям творчого потенціалу людини, вивільненням його прихованих енергетичних резервів і, в результаті, знаходженням нею оптимальних способів вирішення своїх проблем.

Основна мета арт-терапії полягає в гармонізації розвитку особистості через розвиток здатності самовираження і самопізнання. Цінність застосування мистецтва в терапевтичних цілях полягає в тому, що з його допомогою можна на символічному рівні висловити і досліджувати найрізноманітніші почуття і емоції: любов, ненависть, образу, злість, страх, радість і т.д ..

Діти, як і дорослі, всі різні. До кожного потрібно підібрати свій ключик. Здатність дитини дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях - це направленість на відкриття нового і здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду. Одна дитина більш схильна складати і розповідати, інша не може всидіти на місці, і з нею необхідно постійно рухатися. Третя любить щось майструвати своїми руками; четверта обожнює малювати ... При виборі методів арт-терапевтичного впливу слід враховувати індивідуальні особливості дитини і її переваги. Те, як людина малює, розповідає, складає, є ключем до пізнання його внутрішнього світу.

Сьогодні розглянемо такий метод , як казкотерапія у роботі з дітьми з мовленнєвими порушеннями.

В даний час актуальною є проблема розвитку мовлення дітей. Це пов'язано з тим, що з кожним роком збільшується число дітей, які  мають мовленнєві  порушення. У зв'язку з тим, що характер порушень мови  є складнішим у дітей дошкільного віку, виникла потреба в пошуку нових способів і методів роботи, застосування інноваційних технологій в процесі коррекційно розвиваючого навчання і виховання [5]. Одним з методів, який  активно розробляється останнім часом і застосовується в корекційній роботі з дошкільнятами є казка. Цей метод є найбільш універсальним методом впливу [2] .Як відомо, казка для будь-якої дитини є маленьким життям,  повним яскравих фарб і пригод.

У процесі сприйняття казки дитина освоює реальність через переживання героїв.

У науці існує концепція казкотерапії, розроблена зарубіжними і українськими вченими. Про вплив казки на розвиток особистості дитини говорили такі великі вчені як Б. Беттельхейм, Р. Гарднер, К. Юнг, В. Пропп, М. Л. фон Франц, Е. Фромм,  Р.Ткач. На думку Разіди  Ткач казкотерапія -інтегративна діяльність, в якій дії уявної ситуації пов'язані з реальним спілкуванням, спрямованим на активність, самостійність, творчість, регулювання дитиною власних емоційних станів [ ] .Казкотерапія робить позитивний вплив не тільки на розвиток особистості дитини, а й на його мовний розвиток, тому більшість логопедів застосовують даний метод в своїй практичній діяльності.

Слід зазначити, що казкотерапія відноситься до числа здоров'язберігаючих технологій, яка не вимагає особливих зусиль, оптимізує процес корекційної роботи, а також сприяє поліпшенню стану всього організму.

Доцільним вважається виділити елементи казкотерапії, які використовуються в логопедичній роботі: перетворення заняття в казковий сюжет, залучення до заняття казкового героя; вживання фрагментів з казок; придумування казок. В процесі роботи над казками відбувається збагачення словникового запасу, автоматизація звуків, а також введення цих звуків в самостійну мову. У роботі над текстом казки дитина вчиться переказувати, придумувати, здійснювати пошук відповідей на питання, що в свою чергу сприяє розвитку зв'язного мовлення [2].

Розвитку таких компонентів просодичної сторони мови як: темп, тембр, сила, інтонація, виразність, сприяє драматизація казки. Формуванню позитивних рис характеру сприяє введення казкового героя в логопедичне заняття.

В логопедичный  роботі застосування елементів казкотерапії дає можливість вирішувати такі завдання:

• Корекційнноосвітні: розвиток всіх компонентів мови, фонематичні сприйняття, проведення  роботи  над артикуляцією, автоматизацією, диференціацією, а також введення звуків у вільну мову, розвиток складової структури слова.
• Корекційнорозвиваючі: розвиток пам'яті, мислення, уваги, сприйняття, уяви, просодичної сторони мовлення.
• Корекційоновиховні: розвиток почуття доброти, любові до природи, відповідальності, співчуття.

Зінкевіч Евстігнеева Т.Д. запропонувала структуру корекційнно розвиваючого казкотерапевтичного заняття. У ньому виділила наступні етапи [1]:

1. Ритуал «входу» в казку. Метою даного етапу є створення настрою на спільну діяльність.
2. Повторення. Його мета полягає в тому, щоб згадати те, що робили минулого разу, чому навчилися і який досвід придбали.
3. Розширення. Мета полягає в тому, щоб розширити уявлення дитини про що небудь .
4. Закріплення. Придбання нового досвіду.
5. Інтеграція. Мета полягає в тому, щоб зв'язати отриманий досвід з реальним життям.
6. Полягає в узагальненні отриманого досвіду і зв'язку його з тим, який вже має дитина.
7. Ритуал «виходу» з казки. Полягає в тому, щоб закріпити отриманий досвід і підготувати дитину до взаємодії в соціумі.

Також слід підкреслити особливості вибору казки: використовуються прості, вже знайомі дітям казки, наприклад такі як: «Ріпка», «Теремок», «Курочка Ряба» і т.д. Сюжет казок повинен викликати інтерес і емоційний відгук у дитини; можна використовувати фрагмент казки. Також можна сказати, що в атмосфері казки дитина, стає більш розкутою, впевненою і зацікавленою у виконанні різних завдань [3].

Шороховою О. А. були виділені етапи застосування казкотерапії:

1 етап: пізнавально ефективне орієнтування. Даний етап спрямований на розуміння сюжету казки, сприйняття музичних композицій, виразне виконання казкового образу, де провідним методом є словесна режисерська гра [4] .

Мета: здогадатися за настроєм музики про дії і емоційний стан героїв, а  також виразно інтонувати голоси героїв; для формування артикуляційного апарату використовувати звуконаслідувальні слова і голоси тварин; знайомити дітей з подібними виразами і казковими повторами,  активізувати в мові форми наказового способу дієслів, смислових відтінків слова, звертати увагу дітей на змістовну сторону слова.

2 етап: словесне коментування емоційно ефективних ситуацій. На даному етапі дитина вчиться керувати своєю поведінкою за допомогою словесних описів,  тембру, динаміки, виразних рухів і ритмічного малюнка.

Мета: розкриття задуму казки, спонукати дитину  висловлюванню за змістом; відтворенню основних епізодів і фактів; спільно складати словесні описи, активізувати в мові дитини образні вислови, а також казкові повтори. У процесі ігор на розгадування емоційних станів героїв казки діти навчаються відбирати слова, які виразно описують міміку, пози, рухи персонажа в проблемній ситуації, коментувати виконані однолітком дії, робити висновки.

3 етап: вираз замісної потреби.  Мета: розвиток спільної імпровізації, де пропонується розіграти окремі фрагменти казки, при цьому головними героями стають самі діти. Вони прагнуть привнести нові елементи в казку, зберігаючи сюжет.

Істотна роль відводиться в заняттях на цьому етапі спеціальним іграм  і вправам, які спрямовані на розвиток уяви, формування дихання, чіткої дикції, інтонації, а також артикуляції. Ці ігри групуються  відповідно до тематичного плану роботи і вводяться в процес при проведенні фізкультхвилинок та організаційних моментів [4].

Зазначу,що до  2 років дітям читають короткі казки. Підійдуть “Колобок”, “Курочка ряба”. Від 2 до 4 років читають невеликі твори, в яких присутні яскраві емоції: любов, сум, радість, образи, ревнощі, прощення. Це навчить дітей розрізняти емоції батьків і свої власні. Після 4 років настає час чарівних казок.

Варто читати як народні, так і сучасні казки. У сучасних описують реалії, близькі дитині: мобільні телефони, інтернет. Слід читати казки різних народів світу. В японських — багато незвичного для нас. Індійські — розвивають уяву. Африканські — проповідують прості людські цінності. Англійці читають своїм дітям казку про Білосніжку. Вважають, що тоді дівчинка виросте чемною, хазяйновитою і турбуватиметься про родину

Вводячи в освітній процес казкотерапевтичні заняття, ми також не забуваємо про класичні дидактичні ігри. Дидактичним казкам на заняттях приділяється особлива увага, в формі яких подаються навчальні завдання, при цьому абстрактні символи, такі як: цифри(перетворюються на казкових героїв) букви, звуки і арифметичні дії, перетворюються на живих, виникає казковий образ світу, в якому вони живуть.

Узагальнюючи вищесказане, можна сказати, що можливості казки за умови творчого підходу до неї настільки великі, що,дозволяють вводити  «казкові» заняття з розвитку мовлення дітей різних вікових груп з різним рівнем мовного та інтелектуального розвитку [3]. Адже казка для дитини це гра, диво, і не настільки важливий результат, скільки саме підтримання ігрової, необхідної для дитини, по справжньому казкової атмосфери. Трохи казки, трохи дива, і перед вами щаслива і здорова дитина.

А наостанок, хотілося б відзначити, що застосування казкотерапії в логопедичній роботі сприяє тому, що у дитини усуваються хворобливі переживання, пов'язані з дефектами мовлення, поліпшується її психічний стан, що в свою чергу, позитивного впливає на її соціальну адаптацію. Використання комплексної системи корекційно-виховної роботи призводить до позитивної динаміки в мовному розвитку, емоційовольовій сфері; поліпшується фонематичне сприйняття, артикуляційна моторика, звуковимова, складова структура слова, граматичний лад, словниковий запас, лексико-граматичні зв’язки, а також зв'язне мовлення [5].

Література

1. Зінкевіч-Євстігнеєва Т.Д. Практикум по казкотерапії. СПб: ТОВ «Мова», 2000. – 310 с.
2. Нікітінская С.В. Казкотерапія в системі корекціоно логопедичній роботі з дошкільнятами / С.В. Нікітінская // Известия Самарського наукового центру № 46. – Том 11. –
3. Соколов Д. Казки і казкотерапія / М; Клас / 2008р
4. Шорохова О.А. Граємо в казку: Казкотерапія і заняття з розвитку зв'язного мовлення дошкільнят. – М .: ТЦ Сфера, 2006. – 208 с.
5. Черепкова Н.В., Гуріна А.А. Інклюзивна освіта дітей в дошкільному навчальному закладі // Science Time. 2015. – №11 (23). С. 182-187.
6. Гуков О. Метод «створення казки з продовженням» у практиці психолога та психотерапевта /О. Гуков // Простір арттерапії: горизонти стосунків: Матеріали VII міжнар. міждисциплін. наук.-практ. конф. (м.Київ, 12-14 березня 2010р.) – К., 2010. – С.16-19.
7. Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. Мастер сказок. 50 сюжетов в помощь размышлениям о жизни, людях и себе для взрослых и детей старше семи лет/ Т.Д. Зинкевич-Евстигнеева. – СПб.: Речь, 2011. – 128 с.
8. Філь О. Використання техніки «Казкові фігури» у казкотерапевтичній роботі зі студентами/ О. Філь // Простір арттерапії : зб. наук. статей / УМО, ГО «Арт-терапевтична асоціація». – К., 2009. – Вип. 1 (5). – С. 88-99.