«Виховання – це не сума заходів і прийомів,
а мудре спілкування дорослого з живою душею дитини»
В Сухомлинський

Кожна виховна система базується на цінностях, які визначають напрям виховного процесу: на інтереси суспільства, держави чи на особистість (індивідуально-особистісний розвиток); на взаємини між учасниками процесу (авторитарні чи гуманістичні); на зміст виховного процесу (знаннєвий чи розвивальний). Справжнім творцем культури й життя народу є духовна й високоморальна особистість. І тому виховання духовності, формування ціннісних орієнтацій у підростаючого покоління все більш стає пріоритетним напрямком виховної діяльності багатьох сімей та педагогів.

За концепцією дошкільного виховання та Базового компонента дошкільної освіти, сучасний заклад дошкільної освіти має стати «інститутом соціалізації», призначення якого – забезпечити фізичну, психологічну й соціальну компетентність дитини, можливість адаптації до унормованого існування серед людей, сформувати ціннісне ставлення до світу, навчити особистісного існування, озброїти елементарною наукою і мистецтвом життя.

Одне з найважливіших і водночас найскладніших завдань вихователя полягає у тому, щоб представити маленьку людину самій собі, допомогти розвиткові у ній внутрішнього бачення «себебачення».  Повага до особистості вихованця незалежно від його віку, визнання складності його внутрішнього світу і необхідності відповідального ставлення до долі дитини — переконлива характеристика гуманістичної спрямованості педагогічної системи Василя Сухомлинського. Сучасна актуалізація спадщини В.Сухомлинського пояснюється об’єктивним зростанням інтересу у суспільства до етичних проблем й потребою нового обґрунтування моральних цінностей та ідеалів людини третього тисячоліття.

Співробітництво дітей і дорослих, довіра дітям, виховання без покарань, творча праця і моральна свобода, можливість вибору вчинку, лінії поведінки, способу життя, прийняття відповідальності за свій вибір та інше - важливі гуманістичні принципи, на яких побудована педагогічна система В.О.Сухомлинського. Виховання Людини видатний учений визначає як найуверсальнішу, найскладнішу і найблагороднішу працю, де органічно поєднується інтимне й громадянське, творячи гармонійну якість – людське щастя.

Визначним чинником, що зумовлює високу педагогічну культуру та ефективність системи Сухомлинського є поради, з якими він неодноразово звертався до педагогів та учнів. Звернення до серця і розуму дитини, а не намагання повчати, вказувати їй, розпоряджатися нею, є найкращим психологічно довершеним інструментом, котрий завжди спрацьовує, викликає відгук дитячої душі, бажання стати кращим. Таким чином відбувається не лише вплив учителя на вихованця, а й поєднання їхніх прагнень, зусиль у спільну дію, виникає об'єднуючий мотив, який забезпечує гуманні стосунки вихователя і дитини, їх педагогічну взаємодію.

В одному з таких звернень читаємо: «Умій відчути поряд із собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ — радість, горе, біду, нещастя. Думай і відчувай, як твої вчинки можуть відбитися на душевному стані іншої людини».

Обґрунтовуючи практичну необхідність гуманних взаємин між вихователем та дитиною, між самими дітьми і взагалі всіма учасниками виховного процесу, педагог переконливо показав, що найцінніше у дитини — її індивідуальність, неповторність внутрішнього світу, своєрідність здібностей, потенційних можливостей.

У ранньому віці закладаються основні напрями розвитку дитини як особистості, вимальовуються головні контури становлення її моральності. Звідси глибока впевненість

В Сухомлинського у винятковій ролі, яку відіграють мати й батько в долі дитини. Чи стане вона Людиною гідною, щасливою і чи принесе своїм життям щастя іншим людям, залежить від того, які зерна посіють батьки в душі дитини, чи зігріють вони її серце теплом любові, правди і справедливості. «Прекрасні діти виростають у тих сім'ях, де мати і батько по-справжньому люблять одне одного і разом з тим люблять і поважають людей. Я відразу бачу дитину, в якої батьки глибоко, сердечно, красиво, віддано люблять одне одного. У такої дитини - мир і спокій у душі, стійке моральне здоров'я, щиросердна віра в добро, віра в красу людську».

Формування системи цінностей у підростаючого покоління полягає в тому «щоб утвердити в людській душі багате, яскраве, незабутнє дитинство, закарбувати в ньому образи рідної природи, які хвилювали б усе життя. У кожної людини повинен бути куточок, який став незабутнім спогадом про найдорожче – без нього немає людини, немає її морально-емоційного й естетичного коріння, немає вітерця, який живить непогасне полум’я любові до Вітчизни» (В.Сухомлинський).

Основна увага педагогів повинна надаватись моральному вихованню особистості дитини з пріоритетом загально - людських цінностей, де провідна роль належить сім'ї. Недопустиме лише формальне засвоєння моральних правил. Істинно моральній поведінці може навчити лише саме життя, тобто конкретний життєвий досвід дитини

В. О. Сухомлинський говорить про психологічні умови розвитку відповідальності, насамперед про емоційні переживання. Ласка, радість духовного спілкування з рідними, сердечність, близькість із матір'ю і батьком є джерелом повинності: «Свідомість обов'язку і вихованість дитини виявляються в тому, як вона бере до серця найтонші відтінки почуттів своїх рідних, як вона реагує на їхнє духовне життя».

Гуманістична система ставить в «епіцентр виховання» особистість дитини як найвищу цінність життя. Як справжній гуманіст Василь Олександрович розумів і постійно відстоював значущість гармонійності в розвитку особистості. Визначального значення надає спрямованості навчально-виховної роботи на формування у дітей високих моральних якостей. Центральний стрижень, без якого немислима гармонійна, всесторонньо розвинена особа, на переконання педагога, - це людяність в людині. Саме до цього стрижня прив’язує він все, що отримується дитиною в житті. «Пізнання світу починається для малих дітей з пізнання людини». Ці слова актуальні саме тепер, коли педагогічна наука і практика рішуче стали на шлях гуманізації освіти. Все це знаходить своє відображення у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні, який наголошує: «Головна мета національної дошкільної освіти – створити сприятливі умови для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетентності, розвитку в неї ціннісного ставлення до світу Природи, Культури, Людей, Самої себе».

Успіх навчально-виховної роботи з дітьми багато в чому залежить від соціокультурного, просторово-предметного розвивального середовища, під яким ми розуміємо потенційні можливості позитивного впливу розмаїття факторів, засобів, норм і методів у їх взаємодії на формування особистості дитини. Дитина не може нічого навчитися, якщо їй не цікаво, складно і нудно. Тому в закладідошкільної освіти «Зірочка» створено умови, в яких діти можуть і хочуть пізнавати світ різнобічно і весело. Виховний процес засновано на гуманістичних, патріотичних, духовних ідеях відомого педагога В.Сухомлинського.

В аспекті дослідження ціннісних орієнтацій людини В Сухомлинський звертається до духовних джерел народної педагогіки. Його система гуманно-особистісного підходу мудро осмислена та геніально апробована власним досвідом співжиття проаналізована й узагальнена на сторінках педагогічних творів. Невід'ємна складова взаємодії педагогів з дітьми – опрацювання літературних творів, щоб комплексно формувати моральні цінності дошкільника. Будь-який його твір, незважаючи на складність, глибинність порушених у ньому проблем, читається легко, як художньо довершена проза чи навіть поезія. Педагогічні ідеї та літературна спадщина В Сухомлинського це найцінніший скарб, який має допомагати дорослим виховувати, а дітям рости.

Рекомендовані твори В. Сухомлинського у становленні загальнолюдських цінностей (за книгою В.Сухомлинського «Я розповім вам казку»

 Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти України /наук.кер. А.М. Богуш; кол.авт. : Богуш А.М., Бєлєнька Г.В, Богініч О.Л., (та ін. ). – К., 2012. – 26 с.
2. «Педагогічні виміри В.Сухомлинського в сучасному освітньому просторі». Монографія.-К.: Видавничий дім «Слово», 2008
3. Сухомлинський В. О. Вибрані твори.Т.1- К.:Рад.шк.,1976
4. Компас у світі ціннісних орієнтацій дошкільника: навч. посібник / Т.О. Піроженко, С.О. Ладивір, Л.І. Соловйова та ін.-К., Видавничий дім «Слово», 2016.
5. Я розповім вам казку…Філософія для дітей /Василь Сухомлинський; уклад. Сухомлинська О.В. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2016. – 576.