Розвиток інтелектуальних здібностей дітей дошкільного віку - одне з актуальних проблем сучасності. Дошкільнята з розвиненим інтелектом швидше запам'ятовують матеріал, більш впевнені в своїх силах, легше адаптуються в новій обстановці, краще підготовлені до школи.

Інтелект - специфічна форма організації індивідуального (розумового) досвіду дошкільника, що забезпечує можливість продуктивного сприйняття, розуміння і пояснення того, що відбувається [2, с.12].

У дошкільній педагогіці існує безліч різноманітних методичних матеріалів: методик, технологій, які забезпечують інтелектуальний розвиток дітей. Найбільш ефективним посібником є ​​логічні блоки Дьєнеша.

Блоки Дьєнеша – універсальна розвиваюча гра.  Блоки відносяться до типу іграшок, з якими грати можна не один рік шляхом ускладнення завдань від простого до складного. Використання логічних блоків в іграх з дошкільнятами дозволяє моделювати важливі поняття не тільки математики, але й інформатики: алгоритми, кодування інформації, логічні операції; будувати висловлювання зі сполучниками «і», «або», часткою «не» і «ні» [1, c. 23]. Подібні ігри сприяють прискоренню процесу розвитку у дошкільників найпростіших логічних структур мислення і математичних уявлень. За допомогою цих ігор діти успішно опановують надалі основами математики та інформатики. Методика Дьєнеша допомагає дітям  в ігровій формі освоїти різні математичні поняття, а також розвинути важливі для дитини психологічні процеси. Дидактичний матеріал ґрунтується на методі заміщення предмета символами і знаками (методі моделювання). 

Отже, усвідомивши важливість і актуальність вищевикладеного я визначила тему мого педагогічного дослідження «Використання логічних блоків Дьєнеша для  інтелектуального розвитку дошкільників»

Мета: підтримувати інтерес до розвивальних ігор. Розвивати інтелектуальні здібності дітей через розвивальну гру «Логічні блоки Дьєнеша».

Виходячи із мети необхідно вирішити ряд завдань:

Розвивальні:

• розвивати пізнавальні процеси, розумові операції, логічне мислення (формується уявлення про множину, операції з множинами, а саме: порівняння, класифікація, систематизація, узагальнення, заперечення, обмеження);
• розвивати уміння виявляти властивості в об'єктах, називати їх, узагальнювати об’єкти за їх властивостями, пояснювати схожість і відмінність об’єктів, обґрунтовувати свої міркування;
• розвивати вміння самостійно складати  алгоритм найпростіших дій (лінійний алгоритм);
• розвивати просторові уявлення (орієнтування на аркуші паперу), уявлення про безліч, операції над множинами (порівняння, розбиття, класифікація, абстрагування, кодування і декодування інформації);
• розвивати творчі здібності, уяву, фантазію, здатність до моделювання і конструювання;
• розвивати знання, вміння, навички, необхідні для самостійного вирішення навчальних і практичних завдань;
• розвивати психічні функції, пов’язані з мовленнєвою діяльністю.

Виховні:

• виховувати самостійність, ініціативу, креативність і наполегливість в досягненні мети, подоланні труднощів;
• виховувати дружелюбність, взаємодопомогу,
• формувати уявлення про математичні поняття - алгоритм, кодування інформації;

Освітні:

• знайомити з формою, кольором, розміром, товщиною об’єктів;
• формувати у дітей уміння систематизувати і класифікувати блоки по одній ознаці (колір, розмір, форма, товщина), за двома ознаками (колір і форма, форма і розмір, розмір і колір, товщина і колір і т.д.), за трьома ознаками (форма, колір, розмір; форма, колір, товщина), за чотирма ознаками (форма, колір, розмір, товщина);
• формувати уявлення про математичні поняття  (алгоритм, кодування), засвоїти елементарні навички алгоритмічної культури мислення.

Для вирішення поставлених завдань, і результативної роботи слід дотримуватися таких принципів: принцип інтеграції освітніх областей відповідно до вікових можливостей та особливостей вихованців та специфікою освітніх областей; принцип наочності спрямований на використання методів і прийомів, що забезпечують успішне виконання ігрової ситуації; принцип систематичності і послідовності передбачає взаємозв'язок знань умінь і навичок; принцип індивідуально - особистісної орієнтації - педагог, спираючись на індивідуальні особливості дітей, організовує ігрову діяльність; принцип успішності полягає в тому, що дитина вибирає завдання, які вона може успішно виконати; принцип психологічної комфортності - невимушена, доброзичлива атмосфера, позитивний емоційний фон.

Форми організації роботи з логічними блоками: комплексні та інтегровані заняття, що забезпечують наочність, системність і доступність, зміну видів діяльності;ігрова діяльність (дидактичні ігри, настільно-друковані, рухливі, сюжетно-рольові ігри); поза занять, в предметно - розвивальному середовищі (образотворча діяльність, аплікація, режимні моменти, предметні орієнтири).

Методи і прийоми роботи: ігровий прийом; демонстрація блоків, карток - символів властивостей; показ з промовляння дій; усна інструкція.

Структура дидактичної гри з використанням «Блоків Дьєнеша»

Навчання дітей іграм з блоками Дьєнеша проходить  поетапно і будується за принципом - від простого до складного.

1етап роботи «Знайомство». Перед тим, як безпосередньо перейти до ігор з блоками Дьєнеша,  на першому етапі намагаюся дати дітям можливість познайомитися з блоками: самостійно дістати їх з коробки і розглянути, пограти на свій розсуд, без завдань, повчань з мого боку, як вихователя. Залежно від віку дітей використовую спочатку блоки, різні за формою і кольором, але однакові за розміром та товщиною (12 штук), потім різні за формою, кольором й розміром, але однакові за товщиною (24 штуки), і наприкінці - повний комплект блоків (48 штук). У процесі маніпуляцій з блоками діти встановлюють, що вони мають різну форму, колір, розмір, товщину

2 етап роботи «Обстеження». На цьому етапі діти проводять обстеження блоків. За допомогою сприйняття вони пізнають зовнішні властивості предметів в їх сукупності (колір, форму, величину). Діти обводять пальчиком контури предметів, групують їх за кольором, розміром, формою і т. д., вправляються в перетворенні фігур, перекладаючи блоки за власним бажанням.  Такі способи обстеження предметів мають важливе значення для формування операцій порівняння, узагальнення.

Для знайомства дітей старшого дошкільного віку з блоками Дьєнеша етапи «Знайомство», «Обстеження»  можна об'єднати.

3 етап роботи «Ігровий». А коли знайомство і обстеження відбулося, пропоную дітям одну з ігор. Звичайно, при виборі ігор  враховую інтелектуальні можливості дітей. Велике значення грає дидактичний матеріал. Грати і розкладати блоки цікавіше для когось або чогось. Наприклад, пригостити звірів, розселити мешканців, посадити город і т. д. Хочу відзначити, що комплекс ігор представлений в невеликій брошурі, що входить до комплекту з блоками.

4 етап роботи «Порівняння». Діти починають встановлювати подібності та відмінності між фігурами. Сприйняття дитини набуває більш цілеспрямований і організований характер. Важливо, щоб дитина розуміла сенс питань «Чим схожі фігури?» і «Чим відрізняються фігури?» Наприклад, перед дітьми викладаю блоки тільки круглої форми, але різного розміру, кольору і товщини. Тож, поступово діти починають користуватися сенсорними еталонами і їх узагальнюючими поняттями, такими як форма, колір, розмір, товщина.

5 етап роботи «Пошуковий» (за формою). На наступному етапі в гру включаються елементи пошуку. Діти вчаться знаходити блоки за словесною інструкцією по одній, двом, трьом і всім чотирьом наявним ознакам. Наприклад, знайти і показати будь-який  квадрат.

Усі логіко – математичні ігри потрібно розглядати як певну систему з поступовим ускладненням завдань. Серед 48 блоків різної форми діти знаходять тільки квадратні блоки. Таких блоків 12. Так діти здійснюють пошук фігури по одній заданій властивості, наприклад, за формою. Далі  знаходять фігуру за двома ознаками, наприклад - синій квадрат. Дитина повинна подумки відсікти все непотрібне (абстрагуватися від несуттєвих ознак) і вести пошук тільки серед фігур квадратної форми, синього кольору. Діти знаходять чотири фігури за двома заданими властивостями (кольору та формі). Після цього знаходять блок за трьома заданими властивостями, наприклад - синій великий квадрат. Поле пошуку дитини звужується до 2 фігур, а задані властивості збільшуються до трьох (колір, форма, розмір).

І нарешті, з двох фігур вибирається одна фігура всім чотирьом заданих властивостям (кольору, формою, розміром, товщині). В іграх такого типу у дітей формується найважливіша розумова операція - абстрагування. Крім того, дитина приходить до висновку, що, чим більше заданих властивостей покладено в основу пошуку, тим меншу кількість фігур можна знайти, і навпаки. В іграх такого типу у дітей формується найважливіша розумова операція – абстрагування (метод «відволікання», що дає змогу переходити від конкретних предметів (елементів) до загальних понять і законів розвитку.)

6 етап «Знайомство з символами». Знайомство дитини з символами властивостей важлива сходинка в освоєнні всієї знакової культури, грамоти математичних символів, програмування і т.д. Тож, пропонуються ігри та вправи, де властивості блоків зображені схематично, на картках. Це дозволяє розвивати здатність до моделювання і заміщення властивостей, вміння кодувати і декодувати інформацію. Ці здібності та вміння розвиваються в процесі виконання різноманітних предметно-ігрових дій.

Заняття з такими картками допомагають розвивати у дитини вміння розшифровувати інформацію про наявність або відсутність певних властивостей у предметів по їх символічним позначенням.

Картки-властивості допомагають дітям перейти від наочно-образного мислення до наочно-схематичного, а картки з запереченням властивостей – місток до словесно-логічного мислення.

7 етап роботи «Змагальний». Навчившись за допомогою карток вести пошук фігури, діти із задоволенням загадують один одному фігуру, яку потрібно знайти, придумують свою кодову схему. У гру з блоками включається елемент змагання.. Виграє той, хто жодного разу не помилиться як при кодуванні, так і при пошуку закодованої фігури.

Подібні ігри дозволяють моделювати таке поняття, як кодування і декодування інформації, важливе не тільки в математиці, але й в інформатиці.

8 етап «Заперечення». Значний розвивальний ефект мають ігри із запереченням. Тому, на наступному етапі ігри з блоками значно ускладнюються за рахунок введення значка заперечення «не», який у малюнковому коді виражається перекресленням хрест - навхрест відповідного кодування малюнка «не квадрат», «не червоний», «не великий» і т. д. Такі ігри формують у дітей поняття про заперечення

Ігри з блоками Дьєнеша сприяють розвитку мовлення: діти вчаться міркувати, вступають в діалог зі своїми однолітками, будують свої висловлювання, використовуючи в реченнях сполучники «і», «або», «не», та інші. Вони охоче вступають в мовленнєвий контакт з дорослими, збагачується словниковий запас, пробуджується жвавий інтерес до навчання.

Суворе дотримання одного етапу до  іншого необов'язково. Залежно від того, з якого віку починається робота з блоками, а також від рівня розвитку дітей, можна об'єднати або виключити деякі етапи.

Отже, система роботи з розвитку логічного мислення дошкільнят з використанням логічних блоків Дьєнеша сприяє більш успішному формуванню у дітей основних прийомів логічного мислення, розвиває творчі здібності, уяву, фантазію і зв’язне мовлення.

Логічні блоки допомагають дитині опанувати розумовими операціями і діями, важливими як в плані математичної підготовки, так і з точки зору загального інтелектуального розвитку. До таких дій відносяться: виявлення властивостей, їх абстрагування, порівняння, класифікація, узагальнення, кодування і декодування, а також логічні операції «не», «і», «або».

Використовуючи блоки, слід закладати в свідомості малюків початок елементарної алгоритмічної культури мислення, розвивати у них здатність діяти в умі.

Література

1. Мамон В. Г. Розвиток логіко-математичної компетентності дошкільників за допомогою блоків Дьєнеша /В. Г. Мамон, І. А. Яблонська. А. Л. Половець // Дошкільний навчальний заклад . – 2009. – № 3. – С . 21-27.
2. Маценко Т. М. Інтелектуальний розвиток дітей дошкільного віку. – Харків: Основа, 2011. – 350 с.
3. Розвиваючі ігри, допомога Д'єнеша // На допомогу методичній службі (інструктивно-методичні матеріали на допомогу методистам, які опікуються дошкільною освітою) / Укл. Л. Б. Міщенко. – Суми: Ніко, 2013. – 112 с.
4. Логіко-математичні ігри як засіб формування мислення старших дошкільників/Навчально-методичний посібник. – м. Сквира: «Джерело», 2011. – 70 с.