Актуальність досвіду. Ще нещодавно, до вступу в дію Нової Української школи,   навчально-виховний процес майже для всіх педагогів був рутиною , вчителі зустрічали із недовірою новації, поради психологів та соціологів. Ми помітили, що вже в першому класі діти втрачають жагу до знань, не хочуть відвідувати школу.  Як результат ми випускали зі стін навчального закладу  молодь, яка не могла діяти  самостійно, не схильна до інновацій та творчості . Але високі результати показували лише ті діти, які навчалися у "змінених умовах", коли педагоги залучали до дії  всіх учасників навчального процесу. Тобто вони за допомогою певних методів та прийомів конструювали так свій урок, щоб  постійно підтримувати активність класу, взаємозв'язок між всіма учасниками. В цьому їм допомагає інтерактивне навчання, яке зараз впевнено набирає прихильників серед освітян.

Шляхи розвитку та становлення досвіду:

Наше 21-ше сторіччя — це час технологій. А тому, людина, яка володіє інформацією,  досягає найкращих успіхів у житті. Одне з важливих завдань школи перед суспільством полягає не лише в  необхідності навчити дітей  самостійно шукати інформацію, а й в умінні  швидко її запам’ятовувати.

Працюючи над проблемою компетентності учнів, особливо 6-7 річних, ми переконуємось в тому, що забезпечити формування міцних навичок швидкого, усвідомленого, виразного читання, грамотного письма і лічби неможливо, якщо не приділяти належної уваги розвитку мислення, пам'яті та уваги. Одне з найважливіших завдань навчання дитини — її розумовий розвиток, формування вміння мислити, що дозволяє легко засвоювати нове.

Наші учні мають виявити ініціативу, творчість, незалежність, елементарну критичність, оптимізм, коли трапляються труднощі, наполегливість, уміти доводити розпочате до кінця, брати на себе відповідальність за допущені помилки.

"Метод інтелект-карт", створений англійським ученим і бізнесменом Тоні Бьюзеном, допомогає нам розвивати критичне мислення в наших вихованців.  Суть методу полягає в тому, щоб навчити учнів схематично зображати свої думки. Тоні Бьюзен запропонував ідею створення діаграм звʼязків, що одержали назву «ментальні карти» або «карти знань». Карти знань можна зображати на папері, на дошці вручну, за допомогою різних програмних забезпечень.

Буквально слово "mind" означає "розум", а слово "maps" - "карти", "карти розуму". У перекладах книг Т. Бьюзена найчастіше використовується термін "інтелект-карти", хоча за способом побудови карти відображають процес асоціативного мислення, тому їх доречніше було б називати картами асоціацій. Але з часом в деяких джералах назва таких карт трансформувалася. І тому ми можемо зустріти такі назви:

* карти асоціацій
* карти розуму
* карти думок
* карти пам’яті
* ментальні карти

Мета створення карт може бути  різна: запам'ятовування складного матеріалу, передача інформації, прояснення для себе якогось питання.

Ментальні карти — це зручна і ефективна техніка візуалізації мислення і альтернативного запису.  На відміну від звичайної роботи із записами, текстами, усною інформацією, така пам’ятка дозволяє структурувати навчальний матеріал так, щоб нам було легко його запам’ятовувати.  За допомогою такого прийому нам легше працювати з новою інформацією тому, що ми “фіксуємо” її у мозку за допомогою асоціативно-візуального мислення.

Карти пам'яті (англ. Mind map) — спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем.      Ментальні карти - це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації інформації у візуальній формі.  Таким чином:

• МК можна використовувати, щоб "застенографувати" ті думки і ідеї, які проносяться в голові, коли ви роздумуєте над яким-небудь завданням.
• МК дозволяють так оформити інформацію, що мозок легко її сприйме, бо інформація записана на "мові мозку".
• МК відображають природний спосіб мислення людського мозку.        

Поради Тоні Бьюзена з техніки і створення ментальних карт:

1. Важливо розміщувати слова на гілках, а не в ромбах і паралелепіпедах тощо.
2. Писати на кожній лінії тільки одне ключове слово.
3. Довжина лінії повинна дорівнювати довжині слова. Це простіше і економніше.
4. Пишіть друкованими літерами, якомога ясно і чітко.
5. Варіювати розмір букв і товщину ліній залежно від ступеня важливості ключового слова.
6. Обов'язково використовуйте різні кольори для основних гілок. Це допомагає цілісному і структурованому сприйняттю.
7. Часто використовувати малюнки і символи (для центральної теми малюнок обов'язковий). Іноді ментальна карта взагалі може цілком складатися з малюнків.
8. Прагнути такої організації простору, щоб не залишалося порожнього місця .
9. Розташовувати лист горизонтально. Таку карту зручніше читати.

      Карти знань ідеально підходять для використання на уроках. Можуть бути застосовані для будь-яких видів завдань, активно привертають увагу учнів різного віку до  творчого мислення, організації і вирішення проблем. Гнучкість карт знань дозволяє розглядати будь-яку тему або питання, вони можуть використовуватися для всього класу, групи або індивідуально. Можливості карт знань дозволяють:

- поліпшити пам'ять, нагадати факти, слова і образи;
- генерувати ідеї;
- надихнути на пошук рішення;
- аналізувати результати або події;
- підсумовувати інформацію;
- організувати взаємодію між учнями в груповій роботі або рольових іграх.

Навчати складати ментальні карти потрібно розпочинати з демонстрації зразків. Потім перші карти виконуємо разом, колективно. Вчитель складає карту на дошці, а діти повторюють. Після усвідомлення процесу складання карти, можна переходити до групової роботи. Коли всі етапи пройдені, то можна переходити до індивідуальної роботи.   Ментальні карти вчитель може використовувати на будь-якому етапі уроку: під час актуалізації знань, для розкриття тема уроку, для перевірки усвідомлення матеріалу тощо. Але слід зауважити, на необхідності врахуванні вікових особливостей дітей. Так в початковій школі ми не будемо робити надто  розгалуджену карту, потрібно більше спиратись на малюнкову схему.

Етапи складання ментальної карти:

1) За допомогою мозкового штурму обирають образи, ідеї, асоціації, що співпадають з темою.

2) Обмірковують, як буде виглядати ментальна карта. Тобто визначають центральний образ, ключові слова, Головні слова записують по одному на гілці.

Крім ознайомлення своїх учнів з теорією і практикою інтелект-карт, вчитель може використовувати інтелект-карти у вирішенні ряду власних практичних завдань, роблячи викладання і, відповідно, навчальний процес легшим і приємнішим заняттям.

Висновок

У сучасному світі з великим потоком інформації перед кожним учителем постає проблема засвоєння учнями навчального матеріалу. 

Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає. Сократ сказав: "Я не можу навчити нікого нічому. Я можу тільки змусити думати ". І наше завдання, як вчителів, зберігаючи індивідуальність кожної дитини, навчити  думати ії креативно, розвивати творче мислення.

Використання  в навчально-виховному процесі ментальних карт  призводить до того, що:

- діти уміють спостерігати, аналізувати, використовувати одержану інформацію в  різних ситуаціях;
- володіють елементарними прийомами запам’ятовування, творчою уявою мисленням;
- мають великий словниковий запас і  можуть вільно висловлювати свої думки;
- можуть співпрацювати в групах і парах,самостійно організовувати свою роботу;
- у роботі задіяні всі учні;
- діти вчаться працювати в команді;
- кожен учень має можливість висловлювати свою думку;
- створюється «ситуація успіху»;
- за короткий час опановується багато нового матеріалу.

Під час таких уроків створюються умови для активного спілкування, зняття нервового напруження, учні прагнуть висловити власні міркування, з бажанням виконують завдання, виявляють цікавість до матеріалу, що вивчається. Діти вчаться самостійно працювати з навчальною, довідковою та іншою літературою з предмета. Тому впровадження в навчально-виховний процес цього прийому  створює широкий спектр можливостей для реалізації дидактичної мети, розвитку творчості, формування образного мислення та виховання любові до рідного краю і всього оточуючого.  Під час уроків учні добре вчаться, люблять і вміють самостійно працювати, успішно опановують знання. Вчитель вміло й ефективно керує процесами засвоєння і застосування знань, формує мислення школярів, їхню емоційну та вольову сферу, моральні, естетичні та світоглядні аспекти як окремої особистості, так і всього дитячого колективу в цілому.

Усе сказане вище веде до результативності: всі діти вчаться вільно володіти словом, висловлювати свої думки і почуття, творчо мислити, взаємодіяти в процесі навчання. У них формуються всі групи життєвої компетентності: соціальна, мотиваційна, функціональна.

Література

1. Бекас І. Учитися легко, коли вчитися цікаво . - Початкова освіта. Сер. Шкільний світ. – 2014. – № 1(січ.). – С. 37-41.
2. Берданова В. Інтерактивні технології у НВП . - Директор школи. Сер. Шкільний світ. – 2011. – № 10(берез.). – С. 17-19.
3. Вовкотруб Л. Інтерактивні технології в системі особистісно зорієнтованого навчання . - Сучасна школа України. Сер. Шкільний світ. – 2012. – № 10(жовт.). – С. 59 – 80.
4. Гаркава Н. Інтерактивне навчання. Практичні поради . - Відкритий урок. – 2012. – № 9. – С. 25-
5. Городець С. «Живе» спілкування: використання інтерактивних педагогічних технологій / Шкільний світ. Сер. Шкільний світ. – 2013. – № 11(черв.). – С. 15-
6. Грицюк О. І. Практичне використання інтерактивних методів навчання на уроках у початковій школі . - Початкове навчання та виховання. – 2011. – № 27. – С. 2-
7. Колесник Л. Інтерактивні методи навчання на уроках читання . – Початкова школа. – 2014. – № 1. – С. 22-25.
8. Комар О. Інтерактивні методи як інноваційна діяльність сучасного вчителя початкової школи // Початкова школа. – 2010. – № 7. – С. 47-49.
9. Короленко Л. Інтерактивні технології в початковій школі. – Відкритий урок. – 2014. – № 3. – С. 26-29.
10. Пометун О. Інтерактивні методики та система навчання. – К. : Шк. світ, 2007. – 112 с.
11. Пометун О. Що таке «інтеракція» і навіщо вона потрібна у навчанні . - Завуч. Сер. Шкільний світ. – 2005. – № 25 (вересень). – С. 6-
12. В.П.Телячук.Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі // Основа. – 2007. – С. 5-44.