У статті  показано роль асоціативних зображень в унаочненні навчальної інформації. Схарактеризовано особливості застосування асоціативних зображень у процесі підгрупової, індивідуальної роботи з дітьми.  Наведено приклади  застосування асоціативних  зображень з дошкільниками. Подано приклади використання метафоричних карт на практиці.

Ключові слова: асоціативні зображення; наочність; метафоричні асоціативні карти; діти дошкільного віку; технологія.

Постановка проблеми. Метафоричні асоціативні зображення або метафоричні асоціативні карти (МАК) є одним з інструментаріїв проективного методу, що активно застосовується ученими- практиками сучасної психології. МАК використовують як діагностичний інструментарій для визначення різноманітних емоційних станів, схильностей, здатностей.  Самі асоціативні зображення мають величезний дидактичний потенціал (за умови, що відображають зміст навчального матеріалу),  сприяють кращому його сприйманню, осмисленню, запам’ятовуванню тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наочність завжди була у полі зору дослідників. Її сутність, правила використання, вплив на процес і результат навчання і виховання вивчали свого часу П. Каптєрєв, Я. Коменський, І. Підласий, К. Ушинський. Ролі дидактичного принципу наочності та можливості його застосування присвячені також наукові публікації Н. Єлагіної, А. Мокіної, П. Рашковського. Володимир Пропп, вчений, філолог-фольклорист, основоположник сучасної теорії тексту розробив «Морфологію казки», яка стала проривом як у фольклористиці так і в морфології.

Мета статті.  Розкрити сутність асоціативних зображень, способів їх створення та представлення; виокремити функції асоціативних зображень; схарактеризувати особливості застосування асоціативних зображень в роботі з дошкільниками спираючись на технологію В.Проппа «Морфологія казки».

Виклад основного змісту статті. Метафоричні асоціативні карти (скорочено МАК) — це набір зображень завбільшки з гральну карту або листівку, що зображають людей, їх взаємодії, життєві ситуації, пейзажі, тварин, предмети побуту, абстрактні зображення. МАК – це гра, в яку можна безпечно і з повним задоволенням грати зі своїми та чужими дітьми, батьками, партнерами, колегами, друзями, знайомими. Гра, в якій не буде тих, хто програв, всі виграють. Гра, яка допомагає вибудовувати стосунки, допомагає краще дізнатися і зрозуміти себе і тих, хто в ній бере участь.

Метафоричні асоціативні карти  дають можливість: встановити контакт малюка з педагогом; здійснити діалог «внутрішнє – зовнішнє»; моделювати реальність у ігровій формі. За допомогою карток дітям легше розповісти про враження,  емоційні переживання, виразити думки.  Діти придумують та яскраво промальовують характерні риси героїв і шляхи вирішення проблем.

Метафоричні асоціативні карти дозволяють:

1. Створити атмосферу безпеки і довіри.
2. Зменшити внутрішнє напруження і опір.
3. Показати картину взаємин людини з будь-якими ідеями і образами
4. Моделюють процеси минулого і майбутнього.

Особливості застосування метафоричних асоціативних карт при роботі з дітьми.

В роботі з дітьми кардинально інших способів застосування і вправ з метафоричними картами не існує. Особливості виникають лише у зв'язку з віковими особливостями (тобто рівнем свідомості, рефлексії, здатністю до вербалізації). Починаючи з 3-х років карти можуть використовуватися в терапії, розвитку і навчанні. Репертуар їх застосування для дітей досить вузький - створення історій, малювання, класифікація.

Про важливість формування перших асоціацій, що становлять фундамент пам’яті, на якому вона будується, зазначав відомий педагог К. Ушинський. На його переконання, вихователь повинен потурбуватися про те, щоб взагалі на початку навчання і вивчення кожного предмета були закладені найміцніші й найміцнішим способом усвідомлені асоціації. На цій необхідності ґрунтується велике значення наочного навчання взагалі й наочності в початковому навчанні кожного предмета.

Володимир Якович Пропп займався вивченням народних казок. Він розподілив казку на набір, який складається із 28 функцій, які можна показати в формі карт. За допомогою таких карт дитина легко засвоює зміст казки, що сприятиме в подальшому створення власної казки.

Ознайомлення з картами Проппа.

Карти, що використовуються на початку роботи, в молодшому і середньому дошкільному  віці  повинні бути виконані в сюжетній манері і барвисто. Надалі, користуються картами з досить схематичним зображенням кожної функції, зміст якої був би зрозумілий дітям, або кожне зображення треба обмовляти.

Види роботи з картами:

• Відтворення знайомої казки, диференціація: співвіднесення з певною функцією.
• Спільний пошук і знаходження зазначених функцій в нових казках (протягом одного заняття використовується 3-5 карт).
• Самостійний пошук функцій дітьми на матеріалі знайомих, потім нових казок.
• Цілісне освоєння казкових функцій (використовується весь комплект карт).
• Складання казок (спочатку колективно і використовуючи обмежений набір карт, поступово додаючи по 3-4 карти).
• Робота з індивідуальним набором карт (спочатку дітям можна пропонувати готову назву казки, обумовити місце дії, кількість персонажів).

Як визначиться та чи інша функція і яким символом, зовсім не важливо, головне, щоб дитина розуміла, наприклад,"заборона" позначається перекреслений круг,  це необхідно просто   запам'ятати. Або знак "дарувальник, чарівний дар" - можна позначити чарівною паличкою, а можна, як коробочка з подарунком, це, як вирішить вихователь.

Етапи реалізації технології "Карти Проппа"

  Приклади використання

1. Жили-були. Створюємо казковий простір. (Кожна казка починається зі слів «давним-давно», «жили-були», «в тридесятому царстві»).
2. Особливі обставини («напали злодії», «зникло сонце з неба», «перестали йти дощі і настала засуха»…).
3. Заборона («не відчиняй віконця», «не виходь з двору», «не пий води»…).
4. Порушення заборони (персонажі казок в віконце виглядають, і з двору виходять, і з калюжі воду пьють; при цьому в казці зявляється новий персонаж — шкідник ).
5. Герой залишає домівку (при цьому може іти з дому з хорошими намірами, через  прохання батьків знайти сестру , або його виганяють, батько відвозить в ліс дочку,  перетворившись в козлика  іншого персонажа після того, як порушив заборону).
6. Поява товариша-помічника (сірий вовк, кіт у чоботях…).
7. Спосіб досягнення мети ( політ на килимі-літаку, використання молота ….).
8. Врог починає діяти (змій украв царівну, ворожіння, отруйне яблуко…).
9. Отримання перемоги(скасування злих чар, фізичне знищення — Змія, Кощія Бессмертного, перемога у змаганнях).
10. Преслідування ( героїв можуть переслідувати гуси-лебеді, Змій Горинич, Баба-яга…).
11. Герой рятується від переслідувань (ховається в пічку, перетворюється у когось засобами чаклунства…).
12. Цар випробовує героя.
13. Герой , звісно, витримує всі випробування.
14. Отримання чарівного предмета .
15. Герой вступає в битву з ворогом.
16. Ворог переможений.
17. Герой щось забирає у знищеного ворога ( каблучку, образок…)
18. Герою дають складне завдання (знайти каблучку на дні моря, побудувати дім за одну ніч, знайти якесь диво…).
19. Герой виконує завдання .
20. Героя наділяють новими силами (занурюють в киплячу воду, або молоко, яке робить героя ще кращим…).
21. Герой повертається додому .
22. Героя не впізнають дома ( через зміни, що відбулися з зовнішністю).
23. Зявляється лже-герой (той, хто видає себе за героя, або присвоює собі заслуги героя ).
24. Викриття лже - героя (це може бути в результаті випробувань, або свідоцьких показань).
25. Впізнання героя. ( лже-героя розпізнають, виганяють, а справжнього урочисто зустрічають ).
26. Щасливий кінець (урочистості, весілля, пів царства у подарунок).
27. Мораль (які висновки можна зробити з даної історії).

Висновки. Отже, використання карт Проппа  активізує зв'язне мовлення, збагачує словник, стимулює розвиток психічних процесів, розвиває творчу уяву, сприйняття, фантазію, підвищує інтерес  дітей до оточуючої дійсності, створює умови для легкої соціалізації дитини.

 Схематичні карти для дітей старшого дошкільного віку

Література

1. Єлагіна Н.І. Роль принципу наочності навчання у розвитку творчої особистості (друга половина XIX – початок XX століття) [Електронний ресурс] / Н.І. Єлагіна // Електронний збірник наукових праць Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. – 2012. – Вип. 2(8). – Режим доступу : http://www.zoippo.zp.ua/pages/el_gurnal/pages/vip8.html
2. Каптерев П.Ф. Дидактические очерки / П.Ф. Каптерев // Педагогіка : Хрестоматія / уклад. А.І. Кузьмінський, В.Л. Омеляненко – 2-ге вид., стер. – К. : Знання-Прес, 2006. – С. 217-224.
3. Ковальчук О. Застосування проективного методу МАК у дослідженні психологічного благополуччя та соціальної відповідальності особистості [Електронний ресурс] / О. Ковальчук, О. Канциренко // Вісник національної академії Державної прикордонної служби України. – 2016. – Вип. 2. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadpn_2016_2_6. – (Серія «Психологічні науки»)
4. М.Фабрічева Метафоричні асоціативні карти, як можливість читати несвідоме.- 100 с.
5. Лемешко Т. 50 техник с МАК на все случаи жизни.- Украина, 2017. – 61 с.
6. Г. Кац, Е. МухаматулинаМетафорические карты. Руководство для психолога// Г. Кац, Е. Мухаматулина. – М.: Генезис, 2013. – 160 с.
7. Пропп В.Я. Морфология волшебной сказки. – М.: Лабиринт,2 001. –144.-ISBN:5-87604-140-8.