Актуальність досвіду. Одне із основних завдань, визначених Законом України «Про дошкільну освіту» – збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини. Проблеми фізичного розвитку дошкільнят, зміцнення та збереження їхнього здоров’я ніколи не втрачають своєї актуальності. Особливо це стосується умов сьогодення, в умовах активного впровадження комп’ютерних технологій різко знизилась рухова активність дітей, як наслідок підвищився відсоток дітей з ослабленим здоров’ям. Саме тому, відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти фізичне виховання дошкільнят є обов’язковою складовою повноцінного розвитку дітей й спрямоване насамперед на охорону та зміцнення їх психічного та фізичного здоров’я, підвищення захисних сил організму, виховання стійкого інтересу до рухової активності, звички до здорового способу життя, формування життєво-необхідних рухових умінь, навичок та фізичних якостей (швидкість, спритність, витривалість, гнучкість), формування культури здоров’я. Тому, проблема використання нетрадиційного обладнання оптимітизації фізичного виховання дошкільнят визначила актуальність досвіду.

Ідея досвіду. Підвищення ефективності фізкультурно-оздоровчої роботи спрямоване насамперед на охорону та зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей, підвищення захисних сил організму, виховання стійкого інтересу до рухової активності, формування життєво-необхідних рухових умінь, навичок та фізичних якостей (швидкість, спритність, витривалість, гнучкість) через використання нетрадиційного фізкультурного обладнання.

Технологія досвіду. Досвід ґрунтується на використанні нетрадиційного фізкультурного обладнання через різні методи та прийоми в роботі з дітьми дошкільного віку, яке покликане сприяти вирішенню специфічних завдань цілеспрямованого розвитку моторики, всебічного розвитку і формування особистості.

Мета досвіду. Розкрити ефективність використання нестандартного фізкультурного обладнання. Підвищити рівень розвитку фізичних якостей та координаційних здібностей дітей. Поліпшити результативність фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми, а також сприяти підвищенню  інтересу дітей до фізичної культури та спор­ту в повсякденні та на заняттях  використовуючі нестандартне фізкультурне обладнання.

Результативність досвіду. За підсумками проведеної роботи розвиток рухових умінь, навичок та фізичних якостей дітей підвищився. Використання нетрадиційного фізкультурного обладнання підвищило результативність навчально – виховного процесу, сприяло формуванню у дітей стійкого інтересу до занять фізичною культурою, що є однією з найважливіших умов формування мотивації  здорового способу життя.

Дошкільний період є одним з найбільш відповідальних періодів життя людини у формуванні фізичного здоров'я та культурних навичок, що забезпечують його вдосконалення, зміцнення та збереження в майбутньому. Фізичне здоров'я є головною умовою духовного і морального здоров'я дитини. У період дошкільного життя дитини закладається фундамент здоров'я, формуються життєво необхідні рухові навички, вміння, розвиваються важливі фізичні якості, що свідчить про необхідність правильного фізичного виховання, яке має сприяти оздоровленню і повноцінному розвитку дитини.

В своїх спостереженнях я помітила, що в сучасному суспільстві пріоритетним стає інтелектуальний розвиток дитини. Діти в більшості відчувають «руховий дефіцит», тобто кількість рухів, вироблених ними протягом дня, нижче норми. Це збільшує статичне навантаження на певні групи м'язів, знижується сила та їх працездатність, що часто є причиною порушення функцій організму.

Збільшення інтелектуальних і статистичних навантажень, що неминуче порушують гігієнічні основи режиму життя дошкільників, організм яких за своїми морфо-функціо­на­ль­ними та психофізіологічними особливостями та можливостями далекий від категорії зрілості, може привести до виражених порушень соматичного та психічного здоров’я. На погіршення здоров’я дошкільників впливає зростання розумового та фізичного навантаження в режимі дня. Самостійна рухова активність дітей на п'ятому - сьомому році життя все більше обмежується створеними умовами в дитячому садку і сім'ї (збільшується тривалість навчальних занять з переважанням статичних поз), а також зростаючими пізнавальними інтересами дітей (комп'ютерні ігри, конструювання, перегляд телепередач і відеокасет і т. д.). У зв'язку з цим саме у дітей цього віку вже можуть сформуватися шкідливі звички малорухливого способу життя. Діти можуть перевтомлюватися, їх здоров’я, працездатність та емоційне благополуччя погіршуються. Ці прояви можуть спричинити шкільну дезадаптацію в подальшому.

Я переконана, що забезпечення успішного фізичного розвитку дитини, зміцнення її здоров’я завжди було, є і буде одним з пріоритетних завдань моєї роботи з дошкільнятами.

Головною метою фізичного розвитку дитини вважаю за­безпечення її задоволення від рухової діяльності і досягнутих у ній результатів, створення комфорт­них умов життєдіяльності дошкільнят.

В своїй роботі визначила основні завдання фізичного розвитку дитини:

• збагачувати уявлення дитини про свій орга­нізм та здоров’я;
• формувати потребу систематично займатися фізкультурою, спортом, загартовуватися, дбати про здоров’я своє та близьких людей;
• розвивати фізичні якості: швидкість, сприт­ність, загальну витривалість, гнучкість і силу, орі­єнтацію у просторі, чуття рівноваги;
• підтримувати інтерес до занять фізкультурою, різних видів спорту, визначних подій спортивного життя в Україні та світі;
• спонукати дитину виявляти спритність, витри­валість, сміливість і винахідливість;
• виховувати позитивне ставлення до фізичних вправ, ігор і загартовуючих процедур, до правил особистої гігієни, дотримання режиму дня, коректне ставлення до ровесни­ків, співпереживання з приводу їхніх невдач, ба­жання допомогти, самостійність, організованість і дисциплінованість;
• формувати початкові навички самообслуговування, природних рухів загально­роз­ви­ваючого характеру, основи ритміки, правильної постави, уміння орієнтуватися в просторі, участь в колективних діях (іграх, розвагах і святах), культури поведінки.

Для успішного розв’язання оздоровчих, освітніх та виховних цілей комплексно використовую традиційні форми роботи:

• заняття з фізичної культури;
• фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гім­настика, гімнастика після денного сну, фізкультхвилинки, фізпаузи, загартовуючі про­цедури);
• різні форми організації рухової активності в повсякденні (фізичні вправи на прогулянках, фізкультурні свята і розваги, дитячий туризм, рухливі ігри, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здоров’я, індивідуальна робота з фі­зичного виховання тощо).

В результаті фізкультурно-оздоровчої роботи і використання мною традиційних форм фізичного виховання дитячий організм зазнає систематичного впливу, морфо-фізіологічного та функціонального вдосконалюється, а саме:

Я переконана, що у будь-якому цивілізованому суспільстві немає більш важливої і головної цінності, ніж здоров'я дітей, а отже, пріоритет повинен бути відданий вирішенню в першу чергу завдань, пов'язаних з дитячим здоров'ям. Рухова активність дітей дошкільного віку є природною біологічною потребою, оскільки ступінь задоволення якої багато в чому визначає подальший функціональний і структурний розвиток дитячого організму. Не випадково Е. Арнін вважав високу рухову діяльність дитини цього віку «її природною стихією». Рух становить основу практично будь-якої діяльності дитини, тому, щоб задовольнити фізіологічну потребу дітей у русі, потрібно добитися хорошого рівня здоров'я та фізичного розвитку дітей.

В зв’язку з цим виділила для себе такі пріоритетні напрямки фізкультурно-оздоровчої роботи:

Спираючись на думки фахівців в галузі фізичного виховання дошкільників (Е.С. Вільчковський, М. Єфименко), які стверджують, що саме в дошкільному віці в результаті цілеспрямованого педагогічного впливу формується здоров'я, створюються передумови для розвитку витривалості, швидкісно-силових якостей, відбувається вдосконалення діяльності основних фізичних систем організму, почала пошук нових підходів для залучення дітей до занять фізкультурою і спортом, розвиваючи інтерес до руху як життєвої потреби,  бажання бути спритним, сильним, сміливим.

На мою думку фізичний та інтелектуальний розвиток має відбуватися паралельно.  Для цього створила цікаве і змістовне розвивальне предметно-ігрового середовище, раціонально облаштоване, помірно насичене, яке служить фоном для епізодичних рухових  дій,   є стимулом, спонуканням для розгортання та активізації дитячої рухової діяльності  (організованої мною чи самостійної). Для цього використовую фізкультурне нестандартне обладнання виготовлене власноруч: для розвитку основних рухів на заняттях з фізкультури - «Промінчики сонечка», «Бар’єри», «Різнокольорові цеглинки», «Веселу змійку», «Купинки», «Павутинки».

Наприклад:  «Різнокольорові камінчики», можна використовувати, як гру під час заняття, так і вправи для профілактики плоскостопості у дітей. Захоплюючи камінчик пальчиками ніг, діти перекладають їх у визначене місце тощо.  Особливе місце в моїй роботі посідає профілактика плоскостопості та корекція вад постави. Ці на перший погляд, не дуже серйозні порушення надалі можуть призвести до багатьох розладів різних функціональних систем організму. Гарний оздоровчій ефект у профілактиці плоскостопості – це різні види ходьби:

• ходьба по обручу, канату, по дерев’яним гімнастичним палицям, масажних платформах, масажних килимках;
• катання стопами ніг тенісного м’яча, дерев’яних чи пластмасових палиць, пляшок, масажерів;
• малювання пальцями ніг;
• збирання предметів пальцями ніг (горіхи, каштани, квасоля, боби, олівці, великі ґудзики, пластмасові кришки від пляшок);
• збирання пальцями ніг килимків та доріжок, хусточок, стрічок.

Для попередження плоскостопості у дітей виготовила «доріжки здоров’я», за принципом поступового збільшення відчуття (від м’якого до грубого (колючого) розташовані матеріали на доріжці,  які сприяють забезпеченню профілактики плоскостопості та зміцненню м’язів, направлені на стимуляцію та активізацію  біоактивних  точок розташованих на стопі.

Використовую різні гумові килимки з шипами різної фактури,  висоти та жорсткості  для ходьби босоніж, по доріжці з природного каміння, по траві та (штучній траві - килимок), вологому піску, все це сприяє зміцненню організму в цілому та укріпленню м’язів стопи, що є гарною профілактикою плоскостопості та зміцненню імунної системи, а також покращенню здоров’я дітей. Загартування дітей також проводиться під час прийняття повітряних сонячних ван на прогулянках, під час виконання ранкової гігієнічної гімнастики, занять на спортивному майданчику та ігор.

Ігровий парашут - це яскрава тканина, що складається з чотирьох основних  кольорових секторів, червоний, жовтий, зелений, синій, у яких по колу розташовані ручки. Парашут, який я використовую має діаметр 3 метри та 16 різнокольорових секторів. З парашутом можна грати в спортивному (музичному) залі або в групповому приміщенні, але в цілому парашут більше підходить для ігор на свіжому повітрі – на ігровому чи спортивному майданчику, газоні. У іграх з парашутом немає мети позмагатися. Для дітей дуже важливо відчути саме через рухи те, що вони можуть бути частиною команди, це можуть відчути навіть діти молодшого віку! Парашут нікого не залишає байдужим, він в рівній мірі подобається трирічним і семирічним дітям. Дитині будь-якого віку важливо навчитися узгоджувати свої дії з командами ведучого і з діями інших гравців. В іграх з парашутом це трапляється саме собою, без особливих зусиль. Парашут дає дитині багатий спектр нових відчуттів: це і яскравий зоровий образ, і сильний вітер, і відчуття м’якої тканини, що обіймає дитину, яка сидить під парашутом. Крім того, ігри з парашутом розвивають фантазію, вміння наслідувати. Діти можуть уявити, що парашут – це будиночок, море, або капелюшок гриба. Вони легко перевтілюються і зображують, то горобчиків, мишенят, то стукають в теремок, чи вкладаються спати. Як і в інших рухливих іграх, діти вчаться дотримуватися правил гри, чекати своєї черги, взаємодіяти один з одним.

Нестандартне обладнання - це завжди додатковий стимул фізкультурно-оздоровчої роботи, тому ніколи не буває зайвим. Фізкультурне нестандартне обладнання покликане сприяти вирішенню специфічних завдань цілеспрямованого розвитку моторики, всебічного розвитку і формування особистості.

Нестандартне обладнання покликане:

• збагачувати знання про світ предметів та їх багатофункціональність;
• привчати відчувати себе в просторі, орієнтуватися в ньому;
• створювати умови для прояву самостійності, ініціативи, вольових зусиль;
• привчати застосовувати предмети фізкультурного нестандартного обладнання в самостійній діяльності;
• пробуджувати інтерес до рухливих та спортивних ігор, занять, розширювати коло уявлень про різноманітні види фізкультурних вправ та їх оздоровче значення.

Весь час намагаюся ефективно використовувати нестандартне обладнання,  забезпечувати оптимальну тривалість його застосування протягом усього дня в різних формах і видах діяльності з тим, щоб домогтися оволодіння дітьми усіма видами фізичних вправ на рівні вікових та індивідуальних можливостей.

Проведення фізкультурних занять з використанням нестандартного обладнання показало, що збільшення рухової активності дітей можливе як за рахунок якісного поліпшення методики занять, підвищення їх моторної щільності, так і за рахунок його застосування, що дозволяє швидко і якісно формувати рухові вміння і навички у дітей.

Один із прийомів підвищення ефективності використання фізкультурного обладнання - новизна, яка створюється за рахунок внесення нового нестандартного обладнання (переносного обладнання, а саме – «бар'єри», «веселі палиці», конуси, парканчики, «павутинки», кольорові цеглинки, «веселі промінчики», «змійки» та інше).  Все нестандартне фізкультурно-ігрове обладнання є легким, доступним для дітей, безпечним та багатофункціональним, що дає змогу його використовувати як на заняттях під час виконання різних основних рухів так і під час свят, розваг, рухливих ігор. Діти всіх вікових груп виконують вправи  з нестандартним фізкультурним обладнанням з великим задоволенням і досягають хороших результатів у розвитку основних рухів.

В результаті спостережень помітила, що для повноцінного розвитку дитини необхідно, щоб в руховій діяльності вона знайомилась як можна з більшою кількістю різноманітних фізкультурних посібників і предметів. Предметне оточення має величезне значення для розвитку рухової активності дітей, формуванню їх ініціативної поведінки і творчості. Виявляється, що малюкам недостатньо просто забезпечити певний набір рухів, у цьому віці дитині необхідні розвиваючі рухи, які можливі в умовах нестандартного фізкультурного середовища. Тому поряд з традиційними фізкультурними посібниками, свою увагу спрямовала на виготовлення нетрадиційного фізкультурно-ігрового інвентаря.  Прийшла до висновку, що на заняттях з дітьми молодшого дошкільного віку найкраще використовувати обладнання, яке їм найбільш близьке та знайоме, а нетрадиційне обладнання найбільш ефективне, так як можливості малюків ще невеликі.

Використання нетрадиційного фізкультурного обладнання дозволило мені:

• підвищити інтерес дітей до виконання основних рухів і ігор;
• сприяти формуванню фізичних якостей і рухових умінь дітей;
• розвивати у дітей спостережливість, естетичне сприйняття, уяву, зорову пам'ять, творчість і фантазію.

Тому своїм головним завданням як інструктора з фізичної культури поставила - правильно підібрати нетрадиційне фізкультурне обладнання, яке обов'язково має відповідати вимогам «Інструкції з охорони життя і здоров'я дітей», легко піддаватися санітарній обробці, забезпечувати безпеку дітей під час ігор і занять.

Організація фізкультурних занять з нетрадиційним обладнанням

У підготовчій частині заняття дітям пропонувала різні види ходьби та бігу під музич­ний супровід з виконанням танцювальних рухів, з використанням великих та малих м’ячів, гімнастич­них палиць середнього та малого розміру, а також цікаві розмітки в спортивній залі та нетрадиційне обладнання. Наприклад: різнокольорові прапорці, гантелі, стрічки і султанчики, короткі косички, веселі палички. Посилити інтерес малят до рухової діяльності допомагали мені сюжетні дії з імітацією рухів тварин, птахів. Наприклад, запропонувала малятам ходити, високо піднімаючи коліна, наче лелеки, або навпочіпки з відведеними за спину руками, ніби качечка, ще й промовляючи: “Кря-кря-кря”. Малюки залюбки лазили по шведській стінці, уявляючи себе мавпочками у джунглях, а потім ходили, підстрибуючи і піднімаючи руки, щоб показати, як мавпочки дістають банани. Молодші дошкільнята охоче перевтілювалися в образи лі­тачків, пташечок, жучків-сонечок, бігаючи по залі, розвівши руки в сторони, мов крила, тощо.

Загальнорозвиваючі вправи проводжу з  використанням різних фізкультурних атрибутів («веселі» палиці, султанчики, м’ячі середні та малі, кульки «Су-Джок», гантельки, та інше), у вигляді ритмічної гімнастики та степ-аеробіки під веселу ритмічну музику, з використанням нетрадиційного обладнання-степ-платформ, султанчиків, різнокольорових стрічок, хустинок.

В основній частині заняття кожний рух обігрую, роблю сюжетним, наприклад: “пролізь у нірку до зайчика” (крізь обруч або тунель), “перестрибни через пеньочки” (дерев’яні пеньочки, купинки), стрибки через бар’єри чи «цеглинку», “пере­йди річечку через місточок” (ходьба по ребристій дошці або лаві, поролонові палички, доріжки, струмочки) тощо. Використовую  “Промінчики сонечка”, які  сприяють розвитку у дітей сили ніг (різні види стрибків через різнокольорові стрічки - “промінчики”); рівноваги (ходьба через стрічки); розвиток моторики рук (намотування стрічки на олівець), окомі­ру (кидання предметів в обруч). Особливу увагу під час занять приділяю профілактиці розвитку плоскостопості у дошкільнят. Для цього я використовую профілактичні доріжки, килимки з комбінацією різних фактурних поверхонь (ґудзики, нашиті металеві та пластикові кришки, килимки з природного шліфованого  каміння, олівці та спеціальні профілактичні килимки різної фактури.  Також в своїй роботі використовую «Веселі палички» - тому, що вони багатофункціональні, (міцні, безпечні, гігієнічні, легкі, займають небагато місця при зберіганні, викликають у дітей бажання виконувати різні рухи і дії). В ігровій формі розвивають такі якості, як швидкість, спритність, координація рухів, вміння орієнтуватися в просторі, сенсорний розвиток. Діти полюбляють робити масаж кулькою «Су-Джок» (м'ячиком з негострими шипами для зняття напруги), його  можна використовувати щодня. Колюча поверхня м'яча впливає на нервові закінчення, покращує і активізує кровообіг кінцівок. При виконанні вправ з масажним м'ячиком задіюються глибокі м'язові структури. Закруглені масажні шипи на поверхні м'ячика впливають на біологічно - активні зони шкіри голови, тулуба і кінцівок. Для розвитку мови, уваги і дрібної моторики рекомендовано систематично робити масаж долоньок малюка і грати з ним в пальчикові ігри. Дуже корисні в таких іграх масажні м'ячі. Крім своїх стандартних функцій ігрового предмета, м'ячик масажує кінчики пальців дитини закругленими шипиками, розвиваючи тактильні відчуття і стимулюючи точки на долоньках. Пальчикові ігри з кулькою (м’ячиком) розвивають моторику рук, творчі здібності, швидкість реакції у дітей. У Китаї ще в давнину були поширені вправи з кам'яними і металевими кульками, а в Японії - з волоськими горіхами, тому доцільно використовувати пальчикові ігри та масаж долоньок, як фізхвилинки та в заключній частині заняття.

Степ-аеробіка - ритмічні рухи вгору і вниз по степ-платформі. Заняття степ-аеробікою комплексно впливає на все тіло, м’язи ніг, розвиває потрібну групу м’язів, зміцнює дихальну, серцево-судинну, м’язову й нервову системи, сприяє розвитку рухливості суглобів, формуванню зводу стопи, удосконаленню рівноваги, розвиває координацію рухів, тренує вестибулярний апарат.

В своїй роботі я використовую таку структуру занять зі степ-аеробіки:

• Організовуючи заняття зі степ-вступна частина-діти оббігають або обходять платформи «змійкою»;
• загальнорозвиваючі вправи-виконуються у різних вихідних положеннях (стоячи, сидячи). Такі вправи розвивають відчуття рівноваги, координацію рухів і сприяють розвитку орієнтування у просторі;
• основна частина - різноманітні вправи на розвиток сили, спритності, витривалості, зокрема з різними атрибутами, рухливі ігри й естафети;
• заключна частина — вправи з низьким рівнем інтенсивності на вентиляцію легенів.

Слідкую за правильністю фізичного навантаження для дітей певного віку, дозуючи його з урахуванням стану здоров’я дітей та рівня їхньої фізичної підготовленості. Складні вправи чергую з менш складними. Щоб заняття з використанням степ-платформи були безпечними, діти мають оволодіти технікою степ-аеробіки. Навчаю дітей рухів рук тільки тоді, коли вони вже досконало опанували рухи ніг.

Визначила такі основні правила техніки виконання степ-аеробіки:

• виконувати кроки в центр степ-платформи;
• при підйомі на степ-платформу ставити всю ступню, а спускаючись, ставити ногу з носка на п’яту, перш ніж зробитинаступний крок;
• спустившись зі степ-платформи, залишатися стояти неподалік від неї, не відступати більше, ніж на довжину ступні від степ-платформи;
• не підніматися й не спускатися зі степ-платформи, стоячи до неї спиною;
• робити крок з легкістю, не вдаряти по степ-платформі ногами.

Техніка степ-аеробіки сприяє формуванню у дітей правильної постави, тому дуже важливо час від часу нагадувати їм про необхідність тримати спину прямою. Степ-аеробікою з дітьми займаюсь в різних варіантах: у формі повних занять (оздоровчо-тренувальні заняття, тривалість – 25-35хв.), як частина заняття (ЗРВ, тривалість–10-15хв.), у формі ранкової гімнастики, що покращує оздоровчий і емоційний стан дітей, а також показові виступи на святах. Діти із задоволенням виконують вправи на степ-платформах, як дівчатка так і хлопчики.

Для реалізації завдань формування у дошкільників здорового способу життя створила розвивальне середовище, мета якого: створення необхідних умов для високоякісного проведення різноманітних фізкультурних заходів з достатньою кількістю нестандартного фізкультурного інвентаря, великими та малими атрибутами для рухливих ігор та занять фізкультурно-спортивного змісту, наочним матеріалом для імітації рухів.

Для підвищення інтересу дітей до фізичної культури, стимулювання різноманітної рухової активності,  розробила та успішно використовую нестандартне фізкультурне обладнання, яке заохочує малят випробувати свої сили, зміцнює впевненість у собі, викликає позитивні емоції.

Незвичайний погляд на звичні речі розвиває уяву дітей, викликає добрий настрій, а головне - створює позитивне емоційне тло для виконання різноманітних рухів. Рухові навички, отримані під час занять, діти закріплюють в самостійній руховій діяльності на прогулянках. Різноманітність форм, кольору нетрадиційного фізкультурного обладнання сприяє розвитку сенсорних здібностей дітей, вихованню  естетичного смаку.

Взаємодія з батьками

В фізкультурно-оздоровчій роботі велику увагу приділяю роботі з батьками. Сім’я займає особливе місце у вихованні дитини від народження до  вступу до школи. Дитячий садок і сім'я, маючи свої особливі функції, не можуть замінити один одного. Робота з батьками є важливим розділом роботи для мене. Я намагаюся правильно організовувати роботу з батьками, щоб сприяти підвищенню  їх фізичної та валеологічної грамотності.

Для батьків виготовлено багато рекомендацій, порад та  консультацій на різні теми: «Співпраця дитсадка і сім’ї по вихованню здорової дитини», «Батькам про правила формування постави у дітей», «Профілактика плоскостопості в дошкільному віці», «Вплив розвитку дрібної моторики на формування мовлення дітей дошкільного віку» та виготовила буклети з порадами «Навчаємо пальчики, розвиваємо мову у дітей», «Здоров’я дитини в садку і родині», які допомагають батькам більш свідомо відноситись до збереження та зміцнення свого здоров’я та своїх дітей.

Консультації для батьків – є важливим розділом в моїй роботі. Крім консультацій для всіх бажаючих, я можу спеціально запросити на бесіду деяких батьків. Найчастіше на такі консультації запрошую батьків тих дітей, які з тієї чи іншої причини викликають занепокоєння у мене (низький рівень фізичних якостей). Може бути і навпаки: дитина має явну фізично-рухову обдарованість. Запрошую сім’ї до активної участі в проведенні разом з дітьми спортивних свят та розваг. Вчу, що здорових дітей можна виростити, тільки в здоровій сім’ї, де від народження прививають корисні звички, подають гарний приклад для своїх дітей. Наприклад (сімейна спортивна розвага «Тато, мама і я – спортивна сім’я», «Мій тато - найкращий!»).

Після проведення таких веселих та цікавих свят роблю фото колажі та вивішую їх на стенд «Поради для батьків» або в батьківській куточок в груповому приміщенні. На батьківських зборах, як підсумок роботи з дітьми за рік створюю відео та фото презентації всіх проведених заходів в ДНЗ.

Висновки

Застосування нетрадиційного обладнання на заняттях фізкультури, в іграх і ігрових вправах, естафетах, заняттях в спортивній залі та на свіжому повітрі дало мені можливість:

Допомогло:

поступово залучити малорухливих дітей в активну самостійну рухову діяльність; формувати  рухові навички в основних видах рухів; збагатити руховий досвід дошкільнят; зробити більш різноманітними рухи дітей;  викликати  емоційний підйом; підвищити розумову і фізичну працездатність. В результаті використання ігрового «парашуту» у дошкільнят добре розвинена координація рухів, підвищена рухова активність, емоційний настрій; дошкільнята проявляють дружні відносини в грі, підвищився інтерес до фізкультурних занять; дошкільнята показують високі результати за основними видами руху, розвинена фантазія; діти вміють застосовувати отриманий руховий досвід у самостійній ігровій діяльності.

Поліпшенню результативності фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми, а також підвищен­ню у них інтересу до фізичної культури та спор­ту  сприяло використання мною на заняттях і в повсякденні нестандартного фізкультурного обладнання. Я переконана, що гармонійний різнобічний розвиток особистості неможливий без забезпечен­ня її повноцінного фізичного розвитку і міцного здоров’я. Впровадження інноваційної технології  нетрадиційне обладнання з метою підвищення рівня розвитку фізичних якостей та координаційних здібностей дітей позитивно впливає на фізичну підготовленість, на працездатність розвиток координаційних здібностей дітей.

Таким чином, використання нетрадиційного фізкультурного обладнання підвищує результативність навчально–виховного процесу, забезпечує індивідуальний підхід до кожної дитини, дозволяє сформувати у дітей стійкий інтерес до занять фізичною культурою, що є однією з найважливіших умов формування мотивації  здорового способу життя.

Література

1. Закон України «Про дошкільну освіту»;
2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (нова редакція);
3. Лист МОН України від 02.09.2016р. № 1/9-456 «Щодо організації роботи з фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах»;
4. Освітня програма "Впевнений старт" для дітей старшого дошкільного віку/[Н.В. Гавриш, Т.В. Панасюк, Т.О. Піроженко, О.С. Рогозенський, О.Ю. Хортман, А.С. Шевчук]; за заг.наук.редак. Т.О. Піроженко. – К.: Українська академія дитинства, 2017.- 80с.
5. Програма розвитку дитини дошкільного віку "Українське дошкілля"/ О.І Білан; за заг.ред. О. В. Низковської.-265с.ТОВ «Мандрівець», 2017;
6. Вільчковський Е.С. Форми фізичного виховання дітей у дошкільному закладі. –К., 2001;
7. Рунова М. А. Рухова активністьдитини в дитячому садку: посібник для педагогів дошкільних установ, викладач і студ. / М. А. Рунова - М.: Мозаїка-Синтез, 2004. - 256с.
8. Теорія і методика фізичного виховання і розвитку дитини: посібник для студ. вищ. навч. закладів / Емма Яківна Степаненкова. - 2-е вид., Випр. - М .: Видавничий центр «Академія», - 368с.
9. Яковлєва Л. В., Юдіна Р. А. Фізичний розвиток і здоров'я дітей 3-7 років.- М .: ВЛАДОС, 2003. - 320 с.
10. Комісарик М., Чуйко Г.Ю. Теорія та методика фізичного виховання дітей дошкільного віку, Підручник. Рік видання: 2013.