Умови сучасного динамічного суспільства та освітній простір вимагають постійної творчої активності, прийняття неординарних рішень, ініціативи педагогів у пошуку нової стратегії і тактики  гуманізації педагогічної діяльності. Розвиток у дошкільнят творчості, вміння  помічати, відчувати красу, милуватися, відтворювати цей дивний світ  можливе саме через образотворче мистецтво, включаючи основні виражальні засоби, якими є колір,  лінія, штрих,  пропорція, форма. Важливий інноваційний підхід до вирішення проблеми активізації емоційно-чуттєвої сфери, асоціативно-образного мислення через використання нетрадиційних технік зображувальної діяльності, якими можна зацікавити малят, розкрити їх творчий потенціал, спонукати до фантазування, творення казкової атмосфери, гармонії  з оточуючим світом  та власним «я». .Актуальність даного питання зумовлена вимогами  Базового компонента дошкільної освіти України, Закону України «Про дошкільну освіту», Закону України «Про інноваційну діяльність» (2002 року), що визначає правові, організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності. Державним стандартом дошкільної освіти визначено формування особистісної культури дитини на основі відкриття їй світу культури, залучення до нього і його творчого освоєння.

Аналіз досліджень О.Запорожця, В.Мухіної, О.Леонтьєва та інших підтверджує, що саме в дошкільному віці відбувається відкриття дитиною світу  культури, залучення та участь у  творчому процесі задля його освоєння, формування культури особистості дитини. Вивчення та дослідження даної проблеми переконливо доводить, що використання нетрадиційних технік дає можливість формувати позитивне емоційно-ціннісне ставлення  не лише до результатів творчої діяльності дошкільнят, а й до самого процесу творення та значно розширити форму подачі матеріалу. Передовий досвід у галузі інноваційних технологій змушує шукати власні шляхи і способи розв'язання актуальних проблем, проявляти ініціативу, приймати нестандартні рішення.

Базовий компонент дошкільної освіти спрямовує зусилля батьків, педагогів, психологів на розвиток творчого потенціалу дитини, що має свої особливості в дошкільному дитинстві, на своєчасне підтримання досягнень індивідуальної своєрідності неповторного життєвого шляху дитини, забезпечення психолого-педагогічного супроводу розвитку дитини в дошкільні роки.

Розв`язання питання впровадження і використання нетрадиційних технік у зображувальній діяльності було започатковано в теорії рішення винахідницьких завдань (ТРВЗ), розкрито в публікації А.М. Страунінг «Розвиток творчої уяви дошкільників на заняттях із зображувальної діяльності», Програмі виховання і навчання дітей від двох до семи років  «Дитина», Програмі художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку «Радість творчості», методичному посібнику  «Барвиста радість»  Л. Шульги, де гра інтегрується з арт-засобами та виводить дітей на рівень милування, дослідження, асоціювання, фантазування, інтерпретації,  імпровізації [5, с. 3] та багатьох парціальних програмах,  схвалених для використання в дошкільних навчальних закладах.

Основною метою використання нетрадиційних технік є розвиток  творчої активності дітей, використання різних методів та прийомів для самовираження їх у мистецтві; вміння помічати красу оточуючого світу та вносити її в побут, оточення; урізноманітнення та поглиблення  знань дітей про жанри живопису та мистецтва; розвиток здібності до образотворення (відчуття кольору, ритму, форми, пропорції, композиції); розуміння та емоційне сприймання мови живопису, настрою через художнє слово, музику, а також різні матеріали та техніки для створення виразного художнього образу; створення пейзажних  композицій, використовуючи різнопланове розташування предметів на площині, самостійне знаходження прийомів художнього відтворення при інтеграції різних видів діяльності; залучення дошкільників до роботи з різними матеріалами та експериментування із фарбами. Таким чином формуємо у дошкільнят інтерес до складних завдань (практичних, інтелектуальних, комунікативних), бажання виконувати їх самостійно, творчо ризикувати, не боятися помилитися. Одним із основних завдань на даному етапі є  розвиток позитивної емоційної сфери, формування оптимізму, самосвідомості, бажання зростати в красі і щасті, адже дитина живе емоціями, грою, світом яскравих кольорів.

Використовуючи поряд із традиційними інноваційні техніки зображувальної діяльності, виконуємо завдання щодо розвитку пізнавальної активності дітей, вправляння в обстеженні предметів, об’єктів, людей, порівняння їх між собою та розширення уяви про них та самого себе, збагачення досвіду використання сенсорних еталонів, вироблення звички покладатися на власний життєвий досвід у разі виникнення різних проблем, ознайомлення з творами образотворчого мистецтва, розвиток  здібностей до творчої діяльності, формування особистісної позиції при сприйнятті мистецьких творів та у процесі самої творчої роботи, індивідуального почерку, оригінальності рішення у трактуванні образів, навчання дитини у вмінні створювати багатофігурні сюжетні композиції, заохочення вихованців до дизайнерської діяльності, самостійності, емоційно-особистісного ставлення до зображуваного, знаходження адекватних виражальних засобів, включаючи використання нетрадиційних технік.

Традиційними техніками вважають ті, які вже виправдали себе в процесі навчання і введені до змісту сучасних програм. Нетрадиційні - це нові техніки, досить відомі, але які ще не знайшли широкого застосування, хоч вони можуть бути досить ефективними для розвитку дитячої творчості. На противагу традиційності, нетрадиційність дає можливість відійти від стереотипів, максимально отримуючи свободу в образотворенні. До нетрадиційних технік зображувальної діяльності відносимо: малювання пальчиками, відтиск  долонями [4, с. 188]; середньою фалангою пальця (тюльпани, троянди); ребром долоні (листя, рослини); губами, нафарбованими помадою; ступнями (на ватмані, на вулиці, бажано влітку); трафаретами; відтиск поролоном, сосками, кульками, тканиною (тюлі, марлі), ватою, листочками, суцвіттями рослин, вермішеллю, овочевими формами, малювання відбитками з картону, відбитками предметів (частинки LEGO - конструктора, ґудзики, пір`я, геометричні форми, кукурудза, кришечки…); малювання по снігу (фарбування снігових скульптур); забризкування (аерографія) [4, c. 176]; монотипія – віддзеркалення від основного [4, с. 171], акватипія (підвид монотипії); по – вологому; малювання свічкою; зубною щіткою, виделкою, (наприклад, ялинка, їжачок); малювання музики, настрою, за запахом;  ляпкографія (кляксографія) [4, с. 173]; дмухавка; пуанте (із французької мови) – малювання крапками; малювання  через копіювальний папір; малювання на зім’ятому папері; малювання, виконане  за допомогою попереднього нанесення на папір жирних плям (мило, свічка) будь – яким предметом або долонею, а зверху папір тонується фарбами; малювання канцелярським клеєм: випуклий і сухий орнаментований аркуш заливається рідким розчином фарби, що вільно розтікається по ньому;  малювання густою фарбою. Сухий малюнок на секунду занурюють у тацю з водою (малюнок – туман, дощ…); малювання фарбою із тюбика для створення об`ємної роботи; ниткографія – відтиск або протягування кольорової нитки через складений навпіл папір [4, с. 168]; малювання клейовими фарбами із глітерами; малювання пластиліном (пластилінографія); кубізм – малювання у вигляді геометричних фігур;  гратаж – продряпування (робота нагадує гравюру) [4, с. 184];  ліногравюра; малювання восковими олівцями із подальшим тонуванням кольоровими фарбами тла; кракле (малюнок з використанням яєчної шкаралупи); малювання на фользі, прозорій плівці; квілінг – робота із паперових смужок, яку поєднують із малюванням; робота із використанням оракалу (вінілової плівки);  малювання на повітряних кульках; малювання жмаканим папером; ліплення із паперової маси із подальшим розфарбовуванням; ліплення із солоного тіста із нанесенням кольорових акцентів;  малювання кольоровим скетчем; малювання на пластиліні; створення колажів, де комбінуються різні техніки та матеріали; техніка відбитків мильних бульок [4, с. 178]; малювання торцем пензля, набивання пензлем; декупаж із промальовуванням деталей; малювання фарбованою сіллю з додаванням клею; штампування клеєвою субстанцією з промальовуванням по сухому; штампування фарбованим зубним порошком із додаванням клею; фротаж; сендплей (малювання піском); ебру – малювання спеціальними фарбами на воді...Образне, кольорове сприйняття світу, яке відкриваємо своїм вихованцям, змушує працювати їхню фантазію, уяву, розвиває просторове мислення, розумові та пізнавальні здібності. Іншими словами – формує творчу особистість.

Отже, різні види нетрадиційних технік малювання стають справжнім відкриттям на шляху пізнання прекрасного. Позитивна атмосфера сприяє  проявам творчої свободи, формуванню дитячої субкультури. Вихованці планують свої дії, передбачають позитивний результат, беруть участь у створенні колективних робіт, намагаються досягти високих стандартів, схвальної оцінки своєї творчості. Апробація нового матеріалу, використання нетрадиційних технік викликає живий інтерес, спроби негайного експериментування та втілення знань на практиці, а сам процес формотворення є школою підготовки руки дитини до письма, формування основ математики, розвитку психічних процесів.

Перспективу подальших наукових розробок вбачаю у вивченні, розкритті та використанні можливостей різних екологічно чистих матеріалів, нових нетрадиційних технік для експериментування, адже світ творчості  для дошкільнят – це природна і приємна діяльність, яка сприяє інтелектуальному розвитку маленької Людини. Наразі ця проблема потребує подальшого дослідження, розвитку, апробації та ефективного впровадження в освітній процес у світлі реформування дошкільної освіти України.

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти // Вихователь-методист дошкільного закладу. Спецвипуск. 2012. С. 4-30.
2. Бех І. Д. Виховання особистості. Київ: Либідь. 2003. С. 278.
3. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» / за ред. О.В. Низковської. Тернопіль: Мандрівець, 2017. С. 256.
4. Чен Н. Надзвичайні вироби своїми руками / Н. Чен. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля». 2007. С. 168-188.
5. Шульга Л. Барвиста радість / Л. Шульга  Запоріжжя: Ліпс, 2017. 3 с.