Мета: впровадження компетентнісного навчання через використання технології критичного мислення, яка спрямована на формування у школярів комунікативної компетентності на уроках англійської мови.

Іншомовна комунікативна компетентність – це необхідний людині рівень сформованості досвіду міжособистісної взаємодії задля успішного функціонування в суспільстві з огляду на власні здібності й соціальний статус. Згідно з Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року для забезпечення проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти необхідно запровадити новий принцип педагогіки партнерства, а випускник Нової української школи – це всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення. Розвиток критичного мислення є невід’ємною частиною модернізації сучасної школи загалом та оптимізації навчання англійської мови. Інноваційні погляди на навчання іноземних мов зумовлюють основне завдання вчителя – організувати продуктивну навчально-пізнавальну діяльність учня для забезпечення реалізації його особистісного когнітивного та креативного потенціалу, що дає можливість опанувати стратегії освітньої діяльності й отримати ефективний самостійний досвід вивчення та використання англійської мови в різних ситуаціях і умовах самореалізації та саморозвитку [4, с. 203].

Впровадження технології критичного мислення на уроках англійської мови реалізується через три фази уроку – виклик, осмислення, рефлексію  ( «актуалізація – усвідомлення - рефлексія» ) – шляхом застосування таких форм і прийомів роботи, як «Асоціативний кущ», «Мікрофон», «Fishbone» тощо.

Першим етапом є – актуалізація, під час цього етапу найкраще використовувати прийом «мозкова атака», яка вимагає від учнів перегляду наявних знань з даної теми, постановки цілей, мети тощо. На уроках іноземної мови «мозкова атака» може проводитись в індивідуальному, парному або ж груповому режимі. Головним принципом стратегії є те, що вчителем повинні прийматись як правильні, так і не правильні відповіді. Роль вчителя на етапі актуалізації – спрямовувати роботу учнів, виявляти їхні думки та прислухатись до викладених ідей.

Наступним кроком у формуванні критичного мислення на уроках іноземної мови є – осмислення. Цей етап характеризується більш складною структурою та складнішими завданнями для виконання, вона займає основну частину уроку. Саме тут, учні переходять до безпосереднього ознайомлення з інформацією та її обробки. Такі технології критичного мислення, як аналіз, оцінювання, зіставлення, можуть бути використані на уроці і в свою чергу допомагають оптимізувати розвиток діалогічної компетентності учнів Заключним етапом є – рефлексія, яка базується на обговоренні поданої теми. [3, с. 285]. Одночасно, учні мають можливість оцінити власні погляди, звички та порівняти їх з поглядами інших учнів. На цьому етапі може бути використаний прийом мікродіалогу, у такому випадку діти мають дотримуватись відповідної структури: встановлення контакту – висловлення власних думок – завершення контакту.                          

Учителі застосовують різні вправи та завдання для розвитку критичного мислення дітей на різних уроках і урок іноземної мови не є виключенням. Відповідно до поглядів І. Загашева, Б. Блума, М. Ліпмана, М. Вайнштейна та інших можна класифікувати типи вправ і завдань для розвитку критичного мислення, відповідно до кожного з етапів.

1. Актуалізація – мета цього етапу полягає у формуванні особистого інтересу для отримання необхідної інформації. Для цього використовуються такі прийоми, як: індивідуальна, парна та групова робота, брейнштормінг, озвучування проблемних питань тощо. На цьому етапі можна використати такий метод, як “Корзина ідей” ( Basket of ideas.).

Це прийом організації індивідуальної й групової роботи учнів на початковій стадії уроку, коли йде актуалізація наявного в них досвіду й знань. Він дозволяє з’ясувати все, що знають або думають учні по обговорюваній темі уроку. На дошці можна намалювати значок кошика, у якій умовно буде зібране все те, що всі учні разом знають про досліджувану тему.

Також учитель може використовувати наступні вправи: «Знаю – хочу знати - взнав», «Прогнозування за ілюстрацією», «Асоціація», «Брейнштормінг», «Товсті/тонкі питання»:

2. Першочерговою метою фази осмислення змісту є розвиток умінь критич­но працювати з інформацією, виділяти найголовніше й найсуттєвіше, висувати й обґрунтовувати гіпотези розв’язання проб­леми, робити узагальнення, зістав­ляти з аналогічними або альтерна­тивними варіантами розв’язання, установлювати закономірності, ро­бити аргументовані висновки. Таких навичок вимагають і завдання ЗНО з англійської мови, а починати їх формування в старшій школі запізно.

Адже якщо у початковій школі закладаються основи володіння іноземною мовою, то в основній школі, починаючи вже з 5-го класу, обсяг навчального матеріалу помітно зростає, і чіткіше проявляється функція іноземної мови як засобу міжкультурного спілкування. Відповідно збільшуються вимоги до рівня володіння мовою, в тому числі монологічним мовленням.

Так, наприклад, на кінець 6-го класу в учнів повинні бути розвинуті такі комунікативні вміння у монологічному мовленні: логічно будувати висловлювання за змістом почутого, побаченого, прочитаного, використовуючи при цьому прості зв’язні речення; описувати події, явища, об’єкти, людей, тварин; висловлювати своє ставлення до предметів, осіб тощо; давати свою оцінку явищам, подіям; характеризувати персонажі казки, мультфільму, оповідання; робити коротку тематичну презентацію, зв’язні повідомлення про свою чи чиюсь діяльність, використовуючи набутий мовний матеріал адекватно до тем спілкування. Обсяг висловлювання - не менше 12 речень.

При вивченні теми «Travelling» (6-й клас), можна почати з розгляду проблеми: «Whydopeopletravel?» Звідси випливає проблемне питання, яке можна поставити учням: Whydoyoutravel?

Внаслідок роботи над питанням, учні пропонують варіанти рішень:

– I want to have a good time; – I like to meet new friends; – I like to see interesting places; – I like to take photos; – I like to go shopping.

На другій фазі уроку для формування комунікативної компетентноcті також можна використовувати презентації, веб-сайти, кри­тичне читання тексту самостійно, у парах, його аналіз, редагування, застосо­вуючи різні методи і прийоми: « «Обери позицію», «Дискусія», «Читання з маркуванням тексту», «Кероване читання», «Порушена послідовність», «Лови помилку», «Речення з відкритим кінцем». [4, с. 203].

3. Рефлексія – передбачає осмислення та аналіз інформації, яку вони отримали, та як включити нові поняття у власне життя. Учитель може використовувати наступні вправи: «Сінквейн», «Кластер»:

Використання різних вправ, методів і прийомів не може мати чітко закріпленого місця на уроці, а може змінюватися відповідно до його завдань.

У наш час дуже важливо розвивати критичне мислення у дітей - щоб дитина стала отримувати задоволення від вивченого матеріалу, навчилася його аналізувати і робити самостійні висновки, щоб навчилися ставити розумні запитання і творчо знаходити на них відповіді. Важливо відзначити, що технологія розвитку критичного мислення допомагає учням самостійно визначати напрям у вивченні теми і самостійно вирішувати проблеми, тобто «мислити по-справжньому».

Зазначені вище методи і прийоми розвитку критичного мислення, забезпечують глибоке усвідомлення навчального матеріалу на уроках англійської мови, збагачують словниковий запас учнів, розвивають мовленнєві вміння й навички учнів, їхню активність, ерудицію, творче мислення і сприяють формуванню й розвитку комунікативної компетенції.

Література

1. Леонтьєва А. Технологія розвитку критичного мислення у формуванні комунікативної компетенції під час навчання іноземної мови//Вісник Молодой ученый. – 2014. – №2. – С. 890-892
2. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії / С. О. Терно : [посібник для вчителя]. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012.
3. Середа О.М. «Розвиток критичного мислення як засіб формування комунікативної компетентності на уроках англійської мови в середній школі».
4. Тягло А. В. Критичне мислення, проблема світової освіти XXI століття / Тягло А. В., Воропай Т. С. – Х. : Ін-т внутр. справ, 1999. – 194, 285 с.
5. Халперн Д. Психологія критичного мислення: Редкол.: Д. Халперн О.Чуба – С.-Пб. : Вид-во Питер, 2000. – 518 с.
6. Benjamin S. Bloom. A Taxonomy for Learning, Teaching, and Assessing: A Revision of Bloom's Taxonomy of Educational Objectives, Abridged Edition 1st Edition/ Lorin W. Anderson, David R. Krathwohl. – L.:Longman,1st Edition, 2001. – 243 p