Виховання здорового покоління, свідомого ставлення особистості до свого здоров'я та здоров'я інших, формування мотивації учнів на здоровий спосіб життя прописані як найважливіші завдання сучасної шкільної освіти в Законі України «Про загальну середню освіту», Національної доктрині розвитку освіти України у XXI столітті, Державної програми «Діти України», Державному стандарті середньої освіти.

Здоров'язберігаючі технології в освіті - спосіб організації і послідовних дій у ході навчально-виховного процесу, реалізації освітніх програм на основі всебічного врахування індивідуального здоров'я учнів, особливостей їхнього вікового, психофізичного, духовно - морального стану і розвитку, збереження і зміцнення здоров'я [1].

Мета здоров'язберігаючих освітніх технологій навчання - забезпечити школяреві можливість збереження здоров'я за період навчання в школі, сформувати у нього необхідні знання, вміння та навички щодо здорового способу життя, навчити використовувати отримані знання в повсякденному житті. Музична терапія може стати ефективним методом збереження здоров'я учнів.

Новизна методики полягає у реалізації навчально-виховних установок на співтворчість, діалогізацію, моделювання взаємодії вчителя та учня.

Актуальність методики забезпечується втіленням домінуючих у сучасній мистецькій педагогіці концептуальних положень про інтегративний підхід до викладання дисциплін, про важливість оволодіння розмаїттям художньо-мовних засобів різновидів мистецтва, про роль стимулювання в учнів потреби у самовираженні в художній творчості, у мотивації до збереження та зміцнення здоров`я.

Актуальність даної теми полягає в тому, що здоров’язберігаючі технології створені для забезпечення здоров'язберігаючого середовища, де проходить процес навчання і тому вчителю слід знати велику кількість технологій різних видів, доцільно та систематично їх використовувати.

У вправах, розвиваючих подих, я використовую комплекс вправ дихальної гімнастики Віктора Ємельянова. Вправи, як показала практика, представляють велику цінність. Виявляється, вони не тільки зміцнюють здоров'я і розвивають дихання, вони ще втягують у роботу велику кількість м'язів (дрібних і великих), необхідних дітям для координації рухів, для виховання краси та пластичності, так потрібних у звичайних життєвих рухах. З цього моменту ці «дихально-рухові» вправи, як ми їх називаємо, стали постійною складовою частиною нашого уроку.

Ємельянов Віктор Вадимович  - завідувач кафедри музичної освіти інституту психології, педагогіки, соціального управління Тюменського державного університету, доцент.

Метою фонопедичних вправ є рішення координаційних і тренажних завдань роботи над голосом. Ці вправи є підготовчими і допоміжними по відношенню до вокальної роботи.

Кожен свій урок починаю з роботи над диханням. (Комплекс дихальної гімнастики В. В. Ємельянова.) Використовую його у вигляді ігрових вправ.

1. Вправа – «вдихаємо аромат квітки». Прошу дітей подумки уявити ніжну і чарівну квітку, дивний аромат, або аромат запашних ягід. З яким захопленням, трепетом ми насолоджуємося, представляючи його у своїх фантазіях! Діти закривають очі і інтуїтивно, з шумом втягують повітря.. Це робиться стоячи, хто не може – сидячи. Випрямили спину, одну руку поставили на пояс і міцно обхоплюємо нижні ребра. Долоню іншої руки тримаємо на витягнутому відстані прямо перед обличчям. І, не піднімаючи плечей, робимо м'який, безшумний вдих через ніс, затримуємо його на 2–3 секунди, (насолоджуючись «улюбленим ароматом») потім плавно, рівномірно видихаємо повітря, спрямовуючи його на долоньку. При видиху тримати одну долоню прямо перед собою, щоб дитина могла контролювати кількість повітря, що видихається. При цьому наголошую найголовніший момент при вдиху – плечі не піднімати!
2. Вправа – «надуваємо і здуваємо кульку». Ті ж вимоги до моменту вдиху, а момент видиху прошу контролювати часом. Тобто своєрідна гра як в дитинстві; хто довше протримається, у кого краще розвинені легені, хто економніше буде витрачати в момент видиху повітря, не підміняючи при цьому дихання. Прошу бути всіх дітей чесними, і, якщо у когось закінчиться подих – тихо сісти і не заважати іншим.. Ускладнюємо вправу ще і тим, що момент видиху ми здійснюємо на звуці. Звук може бути будь-яким, але тільки гласним, щоб його зручно було тягнути. Тобто, ми включаємося в процес співу. На певному звуці, певної висоти – тягнемо його, значить співаємо. Гра-вправа настільки захоплює дітей, що вони готові цілий урок змагатися один з одним хто краще, намагаючись з усіх сил. Кожен намагається показати тренованість своїх легенів.
3. Вправа на зміцнення діафрагмальної м'язи. Різкі, короткі видихи протягом 20 секунд. Вправа «подули на кульбабу». Тримаючи обидві руки на поясі і сильно притискаючи долонями нижні ребра – різко і коротко робимо 10–20 видихів.

Особливість даної вправи полягає в дуже швидкому і різкому русі верхньої м'язи живота (діафрагми). Вправа вимагає певних зусиль і навичок. Спочатку ми його виконуємо з ефектом легкого шуму, а потім на чергуванні голосних і приголосних звуків. Своєрідна м'язова гімнастика, рівносильна «хитанню преса». Практично всі діти після виконання цих дихальних тренінгів стають рум'яними, радісними і активними. А це означає, що кров починає активніше циркулювати, легкі насичуються киснем, працюють активно, організм дитини сповнений сил і бадьорості[2]. 

Спираючись в своїй роботі на здоров'язберігаючі технології, особливу увагу я приділяю вокально-хорової роботи з учнями, яка допомагає формуванню в школярах оптимістичного і життєствердного світогляду. Під час розспівування використовую вокальну методику І. Цуканової (вправи для  поєднання регістрів, розвиток артикуляції, дихання, правильної роботи гортані).

Ірина Цуканова-українська співачка, викладач, автор, композитор, засновник вокальної методики та школи різножанрового вокалу "ImproviNation".

Методика Ірини Цуканової - унікальна, оскільки в ній об'єднано максимальну кількість музичних жанрів. Дана методика розроблена Іриною таким чином, що навчитися співати може як новачок, так і професіонал може значно розширити свої вокальні межі. У своїй методиці Ірина запропонувала унікальний метод розбору твору, який дозволяє швидко і професійно співати.

Ірина Цуканова - одна з небагатьох педагогів, яка не тільки може розповісти в теорії про вокал, але є реально співаючим людиною, отже, може все показати на практиці.

Ми використовуємо на уроках вправи і розспівування. А так само поговоримо окремо про кожну вправу - які навички воно розвиває, що дає голосу вокаліста.

1. "А-Е-И-О-У ". Ця вправа має масу плюсів: гортань не опускається; забирається тремтіння в голосі; напрацьовується основа щільного субтона (принцип-видихаючи- не втрачаю); фіксується прес; стабілізується, ущільнюється, збільшується дихання. Вправа підвищує еластичність голосу ,усуває тремтіння, до того ж, при захворюваннях горла, ця вправа не дозволяє голосу «сідати».
2. «Моторний човен» -виконується на одній ноті, а далі, з виходом в головний резонатор. Ця вправа дозволяє розігріти зв'язки, не навантажуючи їх. А так само з'єднати два регістри. Дає відчуття фіксації(звук без повітря),напрацювання головного резонатора, підтягує м'язи обличчя, живота, подачу вокаліста, не виходить зайве повітря.
3. «Е-гей, о-гоу ».. Допомагає фіксувати тверде небо і напрацювати тембр.
4. Ха (розгорнутий мажорний тризвук) – перший звук подається з повітрям (субтон), другий без повітря. У вправі використовується прийом глісандо. Воно чистить інтонацію, розвиває «головний резонатор.
5. «Лагуна». Допомагає розвивати перехід регістрів, та є профілактикою простудних захворювань[3].

Ці вправи з задоволенням виконують діти та дорослі. Вони допомагають не тільки під час уроків музичного мистецтва в якості розспівування , також це є профілактикою простудних захворювань та проблем зі зв’язками.

Застосування здоров'язберігаючих технологій на уроках музичного мистецтва дає можливість вирішувати одне з важливих завдань, що стоять перед сучасною школою, створення умов для збереження здоров'я учнів.

Отже, сучасний урок має бути здоров’язберігаючим, здоров’яформуючим, здоров’язміцнюючим, спрямованим на формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, учити культури здоров’я на засадах розвитку життєвих навичок. Такий підхід до сучасного уроку зобов’язує вчителя бути взірцем здорової людини.

Література

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти [Електронний ресурс] // Міністерство освіти і науки України. - Режим доступу: http://gedeosr6.eevehe.leksz.ceye.westix.ru/laws/show/
2. Емельянов В.В. Фонопедический метод развития голоса / В. В. Емельянов – Санкт - Петербург: ТОВ "Аюрведа Плюс", 2006. – 146 с.
3. Цуканова Ірина – Школа вокала https://www.youtube.com/watch?v=DCjVBvQ9YUQ&list=PL7PT4IWgUQfKtnLca4oDMh3vAIExhiiZH