На сучасному етапі освітнього процесу відбувається деяке суміщення психологічної та методичної служби закладів дошкільної освіти.  Іноді функціональні обов’язки практичного психолога підмінюються обов’язками методиста (особливо у малокомплектних закладах, де посада методиста відсутня). Молоді фахівці (як психологи, так і методисти) мають лише теоретичні знання, а на практиці, стикаючись з реаліями життя сучасного ЗДО, не зорієнтувавшись, намагаються перекласти  частину своїх обов’язків один на одного або, навпаки, взяти на себе обов’язки іншого.

Саме тому перед нами і постало завдання – розглянути напрями роботи психолога та методиста, визначити їх пріоритети у роботі з колективом, здобувачами освіти та їх батьками.

Мета: презентація досвіду роботи практичних психологів району та визначення основних напрямів роботи практичних психологів та методистів закладів дошкільної освіти.

Завдання:

- підвищити фахову компетентність практичних психологів та методистів;
- поглибити знання практичних психологів та методистів з даного питання;
- розширити коло інформаційного простору практичних психологів та методистів;
- закріпити практичні навички практичних психологів щодо спільної  роботи з педагогами закладів дошкільної освіти;
- сприяти активізації знань практичних психологів та методистів щодо особливостей впровадження інноваційних технологій.

Учасники: методисти та практичні психологи закладів дошкільної освіти району

Обладнання: мультимедійне обладнання, магнітні дошки (звичайна та у вигляді дерева), роздавальний матеріал для проведення інтерактивних ігор (контури «квіточок сподівань» та «плодів роботи» з розрахунку на кожного учасника семінару,  кольорові метелики з текстами до вправи  «Дерево змін»), папір А-3, набір смужок паперу з клейкою основою для вправи «Психологічна мозаїка», по однаковому набору кольорової самоклейки, фломастери для командних ігор.

Хід роботи

1. Організаційний модуль.

1.1.Вхідне діагностування.

Шановні учасники ! Просимо відповісти на запитання анкети.

1. № закладу______________ посада __________________________
2. Ваш стаж роботи практичним психологом (методистом) (необхідне підкреслити)

до 5 років                5-10 років                    10- 20 років               більше 20 років

3. Кваліфікаційна категорія (як практичного психолога або методиста) (необхідне підкреслити)

спеціаліст           друга категорія            перша категорія         вища категорія

4. Оцініть важливість запропонованої теми нашого засідання саме для Вас, для вашої роботи ( за 5 – ти бальною системою, де 5 балів – найвища оцінка)_____
5. Оцініть власну компетенцію щодо обізнаності з даного питання (за 10 бальною шкалою) __________________________
6. Продовжить речення(дайте визначення):  Практичний психолог – це фахівець, який __________________________________________________
7. Продовжить речення(дайте визначення):  Методист ЗДО – це фахівець, який _____________________________________________________
8. На які питання Ви б хотіли почути відповідь сьогодні (в межах запропонованої теми)? ____________________________________________

1.2. «Ознайомлення присутніх з планом семінару». Виступ керівника семінару. Визначення правил проведення семінару.

Правило №1. «Тут і тепер»
Правило №2. «Щирість та відвертість»
Правило №3.  «Я сам»
Правило №4. «Активність всіх членів групи».
Правило № 5. «Доброзичливе відношення всіх учасників».

1.3.Вправа «Очікування. Квіточки надії».

Мета: визначення очікувань учасників від семінару.

Присутнім пропонуються написати свої очікування від семінару  на квіточках-листівках та прикріпити на дерево – планшет. (Примітка: кількість квіточок-листівок відповідає кількості учасників семінару. Напис очікувань пишеться в середині квіточки, квіточки прикріпляються до дерева-планшета  кольоровими магнітами – фішками.).

2. Теоретичний модуль.

2.1.Доповідь «Напрями роботи психолога та методиста щодо супроводу педагогів ЗДО під час впровадження інновацій».

Від професійної компетентності педагогів, їх розуміння  необхідності не лише зовнішнього оновлення дошкільної освіти, а і кардинальних змін, що базуються на ідеї дитиноцентризму, залежить успішність роботи педагогів Процес реалізації засад Базового компоненту висуває ряд нових вимог до педагога: вміння оновити, переоцінити власний досвід, відійти від старих стереотипів і установок, генерувати ідеї особистісно орієнтованої освіти, усвідомити наукові засади та концептуальні положення педагогічної інноватики тощо.

Для практичної роботи з педагогами закладу, ми пропонуємо схему психолого – методичного супроводу,  і сподіваємось, що надані матеріали допоможуть присутнім краще реалізувати основну мету дошкільної освіти, створити сприятливі умови для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетентності.

Отже, отримавши будь – яку інновацію, за якою раніше заклад не працював, але постала нагальна необхідність працювати, методична та психологічна служби закладу повинні виробити єдину стратегію. На першому етапі  - це анкетування педагогів закладу. Анкета повинна вирішити наступні завдання : - визначити  позитивно чи негативно педагоги сприйняли нову програму:

- визначити , чи зрозуміли педагоги суть нововведення;
- визначити групу лідерів (інструментальних та емоційних), на яку будемо разом з адміністрацією спиратися у подальшій роботі;
- визначити напрями для поглибленого діагностування з метою психологічної допомоги педагогам
- визначити інноваційний потенціал педагогічного колективу.

Анкетування (проводиться психологом та методистом) дає змогу поділити педагогів на дві групи(додаток 1). :

А – ті, що виявили бажання свідомо та активно впроваджувати  програму;

Б – ті, що сказали відверто або у прихованій формі  «ні».

Кожна із груп, що утвориться внаслідок анкетування не буде однорідною. Тому наступним критерієм слід визначили розуміння педагогами ключових категорій інновації (а це завдання методиста). Кожна група знов поділиться на «так» і «ні». Як наслідок, отримаємо такі результати:

Група А  (безумовне «так»  програмі)

Група А-1: «так». Зрозуміли основні категорії інновації, здатні працювати по – новому, мають бажання самостійно і раціонально ввійти в інноваційні процеси. Саме ці педагоги стануть тим «ядром», на яке слід спиратися у подальшій роботі психологу, методисту, адміністрації закладу. Ідеальним варіантом буде те, якщо саме до цієї групи потраплять лідери колективу (інструментальний і емоційний).

Група А – 2: «так». Але не зрозуміли змісту інновації, їх бажання працювати по – новому витікає із відкритості усьому, що нетрадиційне, манить незвичністю. Ці педагоги характеризуються схильністю до азарту, ризику. Основне завдання для психолога, методиста ЗДО – спрямувати їх енергію у потрібне «русло». З ними необхідно провести широку консультативно – просвітницьку роботу з метою досконалого знайомства з основними засадами інновації, з ключовими психологічними категоріями інновації. Група Б (безумовне «ні»  програмі).

Група Б-1: «ні», бо не зрозуміли   основні засади інновації. З ними також необхідно провести широку консультативно – просвітницьку роботу з метою досконалого знайомства з основними засадами, з ключовими психологічними категоріями інновації.

Група Б-2: «ні», але добре зрозуміли основні засади інновації. Педагоги цієї групи мають певні психологічні бар’єри : бар’єр зміни умов роботи, бар’єр навичок, звичок, традицій;  тощо. У нашому випадку у цю групу потрапили педагоги, що мають  від 20 років і більше педагогічного стажу. Це досвідчені вихователі, які користуються авторитетом у батьків і колег, тому вважають, що їм необов’язково щось міняти. Це найважча група для психолога, тому для цієї категорії слід проводити індивідуальний психологічний супровід.

Діагностичне дослідження (проводиться психологом).

Цей етап спрямований на виявлення проблем та особистісних якостей педагогів, які заважають впровадженню  нового.

Психодіагностичне дослідження  проводиться індивідуально з вихователями  дотримуючись наступних правил :

- доброзичливі стосунки  -  вихователі повинні сприймати ситуацію тестування не як екзамен, на якому можна отримати незадовільну оцінку, а як можливість глибше зрозуміти себе, скласти індивідуальні шляхи професійного зросту;

- надавати відверті відповіді (слід пояснити вихователям, що не існує „правильних” та „не правильних” відповідей, а існують індивідуальні відмінності у людей, існують різні погляди на ті ж самі речі);

- закритість інформації (результати діагностики того чи іншого вихователя не будуть відомі третій особі без його дозволу, до відома педколективу буде доведена  узагальнена доповідь. Особливо слід приділити увагу роз’ясненню феномену «соціальної бажаності», суть якого полягає у тому, що педагог відповідає на питання так, як «потрібно», а не так як вважає насправді. Зрозуміло, що результатам такого діагностування не можна довіряти, це марно витрачений час як психолога, так і педагогічного колективу взагалі );

- отримані результати – не вирок , а привід до роздумів і роботи з педколективом , а для вихователів – робота над собою.

Корекційно – розвивальна робота як етап оптимізації роботи з педагогами (проводиться практичним психологом).

Найважливішими завданнями практичного психолога ЗДО  у роботі з колективом є:

- сприяння повноцінному соціально – професійному розвитку особистості педагога, попередження можливих особистісних і міжособистісних проблем;

- надання допомоги педагогові в його самопізнанні, адекватній самооцінці і адаптації до нових реалій життя і професії, формування ціннісно – мотиваційної сфери, подоланні кризових ситуацій, професійних деформацій і досягненні емоційної стійкості, що сприяє безперервному особистісному і професійному росту та саморозвитку;

- активний психологічний вплив, спрямований на усунення відхилень в особистісному і професійному розвитку, гармонізацію особистості педагога та міжособистісних відносин у нових умовах, які потребує впровадження інновацій;

- сприяння педагогові в зміні його відношення до соціального оточення і власної особистості;

- організація процесу, що мобілізує особистісні адаптаційні механізми при забезпеченні необхідних умов.

Реалізуються всі ці напрямки в процесі різного роду психологічних тренінгів, які проводить психолог.

Освітня, просвітницька робота (проводиться методистом закладу). Однією з ефективних форм вивчення нового є створення творчих груп у закладі освіти. До складу таких груп під керівництвом методиста або досвідченого педагога слід залучати практичного психолога.

2.2. Доповідь «Взаємодія практичного психолога та педагогів – запорука успішного впровадження інноваційних технологій у роботу сучасного закладу».

Базовий компонент проголошує принципово нові пріоритети дошкільної освіти, її завдання та очікувані результати. Виникає необхідність нового характеру взаємодії практичного психолога з педагогами ЗДО.

Взаємодія практичного психолога та педагогів повинна ґрунтуватися на принципах:

-  взаєморозуміння;
-  усвідомлення користі для всіх учасників педагогічного процесу;
-  власної зацікавленості усіх учасників у  реалізації концепції Базового компоненту.

Основними напрямами роботи практичного психолога закладу дошкільної освіти, в яких обов’язковою умовою є спільна робота з педагогами закладу, ми хочемо виділити наступні.

1. Взаємодія практичного психолога та вихователів під час адаптації новоприбулих дітей до ЗДО.

Хто як не вихователь групи, куди  вперше прийшов новачок, помітить що з дитиною щось не гаразд? Практичний психолог проводить консультацію для вихователів та їх помічників, видає на кожну дитину Адаптаційну картку. Вихователі протягом тижня заповнюють картку на кожну дитину, а наприкінці тижня психолог разом з вихователем (а при наявності у закладі і з методистом) аналізують поведінку дитини протягом тижня та практичний психолог заносить оцінку до власного журналу. Позитивним у такій співпраці є те, що вихователь не лише поглиблює власні знання щодо особливостей адаптації дітей до ЗДО, а також має змогу оперативно отримати відповідні поради практичного психолога щодо подальшої роботи з конкретною дитиною та її батьками.

Також психолог має можливість оперативно допомогти всім учасникам адаптаційного процесу (дітям, батькам, вихователям, помічникам вихователя) уникнути небажаних ускладнень. Крім того, спільне обговорення проблем адаптації щоп’ятниці має і своєрідний психотерапевтичний ефект: вихователі та помічники вихователів мають змогу вербалізувати власні емоції(особливо негативні) щодо окремих дітей та їх батьків і з «легким серцем» йти на вихідні.

2. Спільне моніторингове вивчення показників нервово – психічного розвитку дітей раннього віку.

Часто батьки, деякі вихователі ЗДО більше піклуються про гарний зовнішній вигляд, їжу, іграшки, ніж про розвиток дитини. Інша крайність: батьки не розуміють чим відрізняються такі поняття як «розвиток дитини раннього віку» та «ранній розвиток дитини». Крайність виявляється у намаганні дорослих прискорити дорослішання дитини. Останнім часом дедалі більше загрозливого характеру  набувають намагання батьків віддати дитину на різні підготовчі курси та до так званих шкіл раннього розвитку. Вони виправдані  тоді, коли є бажання дитини, а отже, викликає в ній тільки позитивні почуття. Якщо ні, то у  результаті світ дитинства звужується до постійних занять з тих чи інших предметів. Але природу не можна обманути, вона досить жорстоко може помститися як фізичному, так і психічному здоров’ю дитини.

Саме тому для визначення «зони найближчого розвитку»  так важливо практичному психологу разом з вихователями груп раннього віку та методистом закладу проводити моніторингове дослідження стану нервово – психічного розвитку дітей раннього віку. Раннє виявлення проблем у психічному чи фізичному розвитку надає можливості для раннього втручання та попередження проблем у майбутньому.

3. Підготовка до школи – пріоритетний напрям у взаємодії практичного психолога та вихователів груп старшого дошкільного віку.

Безумовно, підготовка дітей до навчання у школі є пріоритетним напрямом у роботі з дітьми старшого дошкільного віку. На цьому етапі доречно розподілити напрями роботи всіх спеціалістів.

Пропоную організувати роботу наступним чином. На початку навчального року практичний психолог проводить первинне діагностування у присутності вихователів групи.

Педагоги з великим досвідом підтвердять, що із року у рік повторюється теж саме: до  90 % батьків вважають, що головне у підготовці дитини, це навчити читати та писати. На жаль, є такі вихователі, які йдуть назустріч таким батькам і замість того, щоб гармонійно  розвивати дитину, надають перевагу навчанню читання  та письма. Мета : дати наочне уявлення про реальні та очікувані результати. Після обговорення разом з вихователями результатів, психолог планує корекційну роботу, а вихователь-розвивальну, керуючись рекомендаціями практичного психолога.

Робота з батьками випускної групи також повинна плануватися разом. На батьківських зборах психолог проводить анкетування і само тестування для батьків «Чи готова ваша дитина до навчання в школі?», «Чи готові ви віддати свою дитину до школи?», а також проводить індивідуальні консультації для батьків і, у разі потреби, діагностику дитини в присутності батьків. Вихователь у свою чергу проводить відкриті заняття, «Дні відкритих дверей», індивідуальну роботу.

Наприкінці навчального року практичний психолог проводить поглиблену діагностику готовності дітей до навчання, а вихователь – моніторингове дослідження сформованості компетенцій майбутнього першокласника. Після спільного обговорення результатів, практичний психолог та вихователі розробляють рекомендації для батьків майбутніх першокласників.

4. Соціометричне дослідження.

Мета соціометричного дослідження:  виявлення особливостей стосунків дітей які склалися за час спільного перебування у закладі дошкільної освіти. Деякі науковці вважають, що дана інформація має носити конфіденційний характер. Проте в умовах дошкільного закладу ця конфіденційність дуже умовна і,в деяких випадках, недоречна. Методам соціометричного дослідження навчають у всіх вищих педагогічних закладах, тому педагоги вважають, що добре знають цей метод і часто самостійно роблять таке дослідження, при цьому допускаючи грубі з точки зору психології,  помилки. Тому доцільно робити таке дослідження практичному психологу, а результати повідомляти педагогу  в такій формі, яку слід  обирати  в залежності від його особистісних якостей .

За результатами діагностичного дослідження обов’язково слід розробити спільну програму роботи практичного психолога та вихователів для розвитку комунікативних здібностей та особистісних якостей дітей старшого дошкільного віку.

Користь спільної роботи за даним напрямом ще й у тому,що деякі педагоги не усвідомлюють власного ставлення до окремих дітей. Приклад: у виховательки старшої групи була дівчинка, яку вона вважала самою розумною,щирою, лідером групи, проте соціометричне дослідження показало, що дівчинка ні з ким не вважає за потребу товаришувати і у групі жодна дитина не хотіла з нею гратися.  Вихователька була шокована, знадобився майже рік спільних зусиль, щоб дівчинка навчилася гратися разом з іншими дітьми.

5. Робота з обдарованими дітьми.

Робота з цими дітьми не можлива без скоординованих зусиль всіх спеціалістів закладу. Діагностика дітей дошкільного віку має свою специфіку. Так, тест «Моторна обдарованість» (М.О.Гуревіча, Н.Озерецкого), який розраховано на дітей з 4 років  багато забирає часу. Але створивши спільно з вихователями груп фізкультурне заняття-розвагу, ми маємо можливість обстежити значну кількість дітей за короткий відрізок часу, при цьому продемонстрував вихователям реальні можливості дитини та перспективи розвитку.

Багато методик (приклад: опитувальник «Карта обдарованості») розраховані на правдивість відповідей батьків щодо обдарованості їх дитини. Хто, як не вихователі груп мають змогу виступити експертами щирості батьківських відповідей?

Відомі тести на творчу обдарованість, нажаль, розраховані на дітей старшого дошкільного віку. Проте якщо їх спростити та адаптувати, то вже з 4 років можна виявити перші паростки обдарованості (приклад: Віка П. 4 роки надала 10 різних асоціацій на контур у вигляді «груші»). Безумовно, тільки спільна робота практичного психолога та вихователя надасть широкі можливості для розвитку здібностей таких дітей.

6. Робота практичного психолога за запитом педагогів.

У деяких педагогів склалося враження, що коли у групі з’являється дитина з особливими освітніми потребами (ЗПР, гіперактивна, здатна до агресії, тривожна тощо) – це проблема виключно практичного психолога. Проте взаємодія у цьому напрямку є найбільш ефективною для подолання проблеми. Створення програми спільної діагностики (приклад:вихователь спостерігає за поведінкою дитини у самостійній діяльності, під час приходу батьків тощо, а психолог-під час режимних моментів, занять, тощо. Після чого результати  обговорюються та визначають подальші дії.), складається програма індивідуального психолого – педагогічного супроводу (приклад: психолог проводить корекційну роботу, а вихователь-розвивальну за завданням психолога ). Цей напрям у роботі не тільки підвищить рівень знань педагога з даного питання, але й надасть можливість для розвитку власних особистісних якостей.

Крім вищезазначених, практичний психолог у своїй роботі має  враховувати наступні аспекти :

- Психологічний супровід навчальної діяльності як попередження педагогічних помилок. Відвідування занять та режимних процесів.

Мета : виявлення тих проблем у психологічному супроводі виховного процесу,які осталися поза увагою практичного психолога з тих чи інших причин.

-  Особливості роботи практичного психолога під час нарад, семінарів та під час колективних переглядів.

Мета: забезпечення психологічного комфорту педагогів під час впровадження   інноваційних технологій.

Пропонуємо проводити психологічні зарядки (під час нарад, педрад, тощо), які допоможуть педагогам оволодіти прийомами релаксації і концентрації, сприяють підвищенню енергетичного потенціалу, мають тривалість 10-20 хвилин .

2.3. «Круглий стіл»: обмін досвідом з даного питання.(Родзинки моєї роботи)

Мета: активізувати учасників семінару, сприяти обміну досвідом.

Кожен з учасників висловлює власні поради щодо спільної роботи педагогів та практичного психолога закладу дошкільної освіти, наголошуючи на «родзинках» у своїй роботі з даного питання.

3. Практичний модуль.

Професійна майстерня. Інтерактивні ігри

3.1. Вправа «Казка про психолога та методиста»( частина 1)

Мета : уточнення розуміння учасниками семінару посадових обов’язків методиста та психолога.

Кожен з учасників отримує текст (в залежності від посади: психолог чи методист»). Для зручності пропонуємо тексти надрукувати на різнокольоровому папері.

Текст для психолога.

«В одному дитячому садочку був собі практичний психолог. Кожний ранок, практичний психолог сідав до свого робочого столу і мріяв про __________________________________________________________________Практичний психолог вважав себе   ___________________________________

А ще в дитячому садочку був методист, про якого психолог думав __________________________________________________________________

Одного разу фея – завідувач (можливо добра, а може й ні) змусила помінятися їх посадами. Психолог відразу подумав __________________________________________________________________

А тоді вони заспокоїлися і зрозуміли, що між психологом і методистом у дитячому садочку є багато спільного, а саме _______________________________________ __________________________

Текст для методиста.

«В одному дитячому садочку був собі методист. Кожний ранок він сідав до свого робочого столу і мріяв про ______________________________

Методист вважав себе   ________________________________________

А про психолога методист думав _________ ____________________ __

Одного разу фея – завідувач (можливо добра, а може й ні) змусила помінятися їх посадами. Методист відразу подумав ______________________

А тоді вони заспокоїлися і зрозуміли, що між психологом і методистом у дитячому садочку є багато спільного, а саме ________________

Ведучий збирає тексти. Під час наступних вправ ведучій складає узагальнений текст для обговорення.

3.2. Вправа «Психологічна мозаїка».

Мета: поглиблення знань учасників.

Ведучий: «Ми обмінялися досвідом з даного питання. Зараз я пропоную написати 2-3 рекомендації практичним психологам для методистів, методистам – для практичних психологів ЗДО щодо підвищення  ефективності взаємозв’язку у роботі практичного психолога та педагогів закладу як запоруки успішного впровадження інновацій.

Учасникам семінару роздають кольорові смужечки паперу з клейкою основою. Ведучий передає по колу основу( цупкий картон розміром А-3).  учасники озвучують та наклеюють по 1 рекомендації, уникаючи повторів. Таким чином можна зробити 2-3 кола (залежить від креативності  учасників).

3.3. Вправа «Дерево змін»

Мета: діагностика становлення учасників семінару до впровадження інновацій.

Ведучий «Як впливає на нас робота по впровадженню будь яких інновацій»

Учасники обирають метелика із запропонованим варіантом :

Червоні: «Я стала погано спати», «Я перестала отримувати задоволення від роботи», «Я стала дратівливою», «Я почуваю себе стомленою», «Я відчуваю на собі тиск», «Я розчарувалася у колегах»

Зелені: «Я отримую задоволення від роботи», «Я радію , що данна інновація спрямована на розвиток особистості дитини», «Я відчуваю себе молодою, сповненою планів та проектів», «Я не уявляю себе без моєї роботи», «Я відчуваю себе потрібною педагогам», «Я відчуваю себе потрібною дітям», «Я відчуваю себе потрібною батькам вихованців».

Жовті: «Я вважаю, що моя робота - діти. До чого тут інновації», «Мені однаково за якою методикою працювати», «Я буду працювати за даною інновацією тому, що це рішення методичної ради закладу».

Підсумок:  за більшістю обраних кольорів визначаємо який саме настрій на роботу переважає: позитивний (зелений) чи негативний (червоний) ? Чи є ті, хто байдуже взагалі ставиться до роботи (жовтий).

Примітка: метелики обираємо анонімно, тож обговорюємо проблему, а не конкретну людину.

3.4. Рольова гра « Я працюю …»

Мета: сприяти усвідомленню учасниками власного ставлення до своєї роботи.

Присутні поділяються на групи: методисти та психологи. Завдання: охарактеризувати та написати  якості, які притаманні  психологу (методисту) на початку кар’єри, на сьогодні та перед виходом на пенсію   та намалювати його портрет згідно отриманого завдання.

Після презентації та обговорення, робимо висновок про риси, які повинні бути притаманні компетентному психологу (методисту) в будь-якій ситуації та в будь – якому віці.

3.5. Вправа «Реклама»

Мета: усвідомлення важливості спільної роботи всіх фахівців ЗДО для успішного впровадження інновацій.

Утворюємо 3 команди.  Команди повинні розробити рекламу (усну та наочну) обраної інновації:

- для батьків;
- для педагогів;
- для психологів.

Підсумок: знайти спільні напрями у роботі.

3.6. Вправа «Казка про психолога та методиста»( частина 2)

Мета: уточнення розуміння учасниками семінару посадових обов’язків методиста та психолога.

Ведучий читає текст спільної творчості. Зворотній зв'язок.

4. Рефлексійно - практичний модуль.

4.1. Рефлексія. Вправа «Збираємо плоди нашої творчості».

Прокоментувати реалізацію своїх очікувань на початку семінару. Визначити, чи перетворилася квіточка сподівань на реальні повно вісні плоди нашої роботи. Чи не з’явилися на нашому дереві «пустоцвітів»? Якщо з’явилися, то обов’язково обговорюємо, визначаємо шляхи подолання проблеми на наступних семінарах.

Учасники прикріплюють на «дерево» умовні плоди їхньої творчості.

4.2 Вихідне діагностування.

Анкета вихідного діагностування:

1. № закладу______________ посада_______________
2. Чи здійснились Ваші очікування від сьогоднішнього заходу?

так                                         ні                                   частково

     3. Оцініть важливість запропонованої теми  нашого засідання саме для Вас, для вашої роботи ( за 5 – ти бальною системою, де 5 балів – найвища оцінка).

Чи змінилася Ваша позиція після проведеного заходу? 

так                                         ні                                   частково

4. Що більше за все Вам сподобалось за час участі у засіданні (виберіть не більше 3 варіантів відповіді):

• можливість обміну досвідом з колегами;
• обговорення;
• свій настрій та самопочуття;
• атмосфера на засіданні;
• власна активність (участь в роботі методоб’єднання);
• організація роботи методоб’єднання).

5. Який блок семінару Вам більше сподобався?

• Теоретичний блок.
• Практичний блок
• Рефлексійно – практичний блок.

     6. Оцініть власну компетенцію щодо обізнаності з даного питання після семінару  (за 10 бальною шкалою) __________________________

7. Продовжить речення(дайте визначення):  Практичний психолог –це фахівець, який __________________________________________________

     8. Продовжить  речення(дайте визначення):  Методист ЗДО – це фахівець, який _____________________________________________________

9. Ваші пропозиції щодо проведення наступних засідань ___________

Дякуємо за співпрацю!

4.3. Підведення підсумків семінару. Вправа «Побажання по колу».

Мета : визначення, чи справдилися очікування учасників семінару.

Кожен учасник семінару висловлює свої враження та побажання.

Література

1. Нова редакція Базового компоненту дошкільної освіти / Богуш А.М., Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л. та ін. – К.: Видавництво, 2012. – 26 с.
2. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. - Київ. : Академвидав, 2004 – 351 с.
3. Єсіп О. Психологічна служба в ДНЗ // Психолог. – 2008. – № 22-24. – С.16 – 19.
4. Карабаєва І. Інтерактивні методи в роботі вихователя – методиста і практичного психолога // Вихователь – методист дошкільного закладу. – 2009. – №3. – С. 26 – 30.
5. Крутій К.Л., Маковецька Н.В. Інноваційна діяльність у сучасному дошкільному навчальному закладі: методичний аспект // ТОВ «ЛІПС» ЛТД Запоріжжя, 2003. – 48 с.
6. Методична робота в ДНЗ / упор. :Л.А. Швайка.- Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 288с.