Стиль – це не тільки лад слів, а й певний лад думок.
І.Білодід

Сьогодні велике значення має швидкість та емоційність сприймання, узагальненість, образність, залучення довільної пам’яті. Це можна реалізувати і при вивченні різних мовних тем. Звісно, основне завдання таких уроків – навчання орфографічної та пунктуаційної грамотності. Проте у програмі з української мови зазначено, що «мета навчання української мови полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка вільно володіє виражальними засобами сучасної літературної мови,  її стилями, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності, тобто забезпечує належний рівень комунікативної компетентності» [7, с.5].Сучасні підходи до навчання мови роблять актуальною проблему, пов’язану з розвитком у старшокласників стилістичних умінь і навичок.

Мета цієї статті – показати важливість використання супровідних стилістичних вправ на уроках української мови, які допомагають   сформувати розуміння цінності знань, набутого досвіду як основи для реалізації власних творчих здібностей, заохочують учнів до читання, що має стати духовною потребою кожного.

На думку багатьох педагогів, чим більше позитивної почуттєвості одержує дитина у шкільні роки, тим необхіднішою буде потреба у самоствердженні її життєвою радістю і любов’ю від процесу навчання, від спілкування з учителем, учнями, ровесниками… Зокрема В.Сухомлинський писав: «Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь навчання і виховання» [5, с. 149]

Для старшокласників характерне прагнення до обґрунтованості висновків через узагальнення фактів, виявлення основного і загального. Для формування стилістичних умінь і навичок слід надавати перевагу методам аналізу, синтезу, самостійної роботи, скеровуючи учнів відповідно до теми і мети уроку.

Стилістичні вправи допомагають глибше  зрозуміти закономірності розвитку рідної мови, пізнати її красу і багатство та навчитися ним користуватися. Необхідним для таких вправ є ускладнення завдань, урахування попередніх знань учнів, чергування різних видів.

Головна передумова методично правильної системи вправ полягає в поєднанні навчальної і виховної мети. Зміст завдань повинен служити важливим засобом виховання духовності й моральної якості учнів.

У старшій школі актуальною проблемою є вивчення поетичної мови, індивідуального стилю митця. Поетична мова (її ще називають  художньою або образною)  має певні традиції увідборі й поетизації мовного матеріалу. Використання цих традицій митцем свідчить про його вміння творчо ставитися до того, що стало загальнонаціональним здобутком. Традиційно  поетичними можуть бути фонетичні, морфологічні, лексико – фразеологічні й синтаксичні елементи. Від мовної майстерності письменника залежить естетична своєрідність твору, що й визначає художній стиль митця. Енциклопедія «Українська мова» індивідуальний стиль пояснює як «сукупність мовно-виражальних засобів, які виконують естетичну функцію і вирізняють мову окремого письменника з-поміж  інших»[4,с. 604].

Важливо, що саме стилістичні вправи дуже тісно пов’язані з загальною мовленнєвою культурою, тому при їхньому доборі потрібно враховувати наявність суттєвих помилок у мовленні учнів, організовувати роботу над їх виправленням і попередженням. З цією метою доцільно практикувати редагування висловлювань, стилістичний аналіз тексту, враховуючи єдність змісту,  форми і комунікативного призначення. Такий підхід дасть можливість учням оволодіти знаннями про функціональні стилі літературного мовлення, стилістичну диференціацію мовних одиниць, підвищувати рівень культури власного мовлення.

Наприклад, на уроках української мови в 10 -11 класах, повторюючи ознаки художнього стилю, використовую такі завдання.

Вправа 1. З якою метою автори поданих рядків вдаються до тавтології? Що таке анафора та епіфора?

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина (Ліна Костенко).Великим служити не сором, сором служити нікчемам (А.Коваль).Добре говорити – значить добре думати вголос (Е.Ренан). Він бачив несправедливість і намагався її ліквідувати.  Він бачив страждання і намагався їх пам′ятати. Він бачив війну і намагався покінчити з нею (Е.Кеннеді). Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте української ночі! (М.Гоголь).

Відмріялись мрії,
Віддумались думи,
Всі радощі -  вщухли,
Всі барви – погасли (В.Стус).

В край, де повітря дзвенить,
В край, де сіяє блакить,
В край, де жевріють – палають коралі,
І далі!.. І далі!.. І далі!.. (В.Чумак)

Ми – тіні… Ми тіні меткі.
Ми – влучні рушення руки.
Ми носимо в грудях ненависті море…(В.Чумак)

Білим жалем вечір кинув тіні,
Білим жалем білий шум пороші,
Бо так рано оцвіталися черемхи іжечміни
Бо так рано в’яли білі рожі…(В.Чумак)

- Ми хочем жити!..                  – Ми хочем шалу

- Ми хочем сміху!..                  І марсельєз!..-

- Ми хочем шалу                      Останні квіти…(В.Чумак).

Вправа 2. Яким є забарвлення слова «воркотати» (нейтральним, пестливим) у поданих уривках?

Десь близько за стіною воркотали старі голуби (С.Скляренко).

Поглянь, уся земля тремтить
В палких обіймах ночі.
Лист квітці рвійно шелестить,
Траві струмок воркоче (Олександр Олесь).

Вправа 3.  До якого  стилю і типу мовлення належить текст? Чому  слово «рожа» вжито не в першому реченні, а в третьому і лише один раз у тексті? Які слова мають образне значення?

У склянці, тонко різаній, прозорій, наповненій до самого краю свіжою водою, стояли вони...

Темно-червона, оточена листками, що недбало звисали, горіла пурпурово, розцвілася розкішно. Коло неї, мов під охороною маленьких, трохи твердуватих, темно-зелених листків, тулилася темно-рожева рожа, що тільки наполовину розцвілася... Крайні пелюстки її були напоєні темно-рожевою фарбою, а середні тільки ніби зачервонілися від рожевого подиху...

Коло них стояла біла. Обтулена свіжими зеленими листками, вона тонула в собі, сяяла чистотою і пахла так чудово, що зелені листки, стримуючи свій подих, у забутті пили її солодощі (За О.Кобилянською).

Вправа 4. Визначте роль займенника «воно» у тексті. Чим зумовлено його повторення?

Я знаю силу слова –
Воно гостріш штика
І швидше навіть кулі,
Не тільки літака.
Воно проміння швидше,
В нім думка й почуття.
Воно іде в народи
Для вічного життя.
Воно над зорі лине,
А в нім живуть, як спів,
Любов до Батьківщини
І лють до ворогів (В.Сосюра).

Я ще вчора бачив, як щось підיִїхало до школи. Та й кажу батюшці: чи не нова вчителька, а вони й посилають – піди, кажуть, до Тетяни, дізнайся – хто, звідки й що воно (М. Коцюбинський).

Воно було собі таке мале, болісне й замліле (Панас Мирний).

Відповідь. Середній рід – найвиразніший стилістичний засіб.За його допомогою можна висловити додаткові семантико- стилістичні відтінки: від ласкавого співчуття – до злого сарказму. Також середній рід дієслів і прикметників у поєднанні з займенниками «воно», «щось» створює ефект загадковості, незꞌясованості, настороженості.

Вправа 5. Знайдіть в уривках непоширені речення, з’ясуйте їхню стилістичну роль. Які мовні засоби створюють почуття суму, зажури?

Голубіють ранки... Голубіють роси...
Голубіє осінь у саду...
Скоро коло брами інеї розкосі
На пожовкле листя упадуть ( Д.Фальківський).

Одшуміло літо... Одспівало жито.
Тільки вітер креше іскри по стерні
І, як тінь докори, наступа копитом
Сухоребра осінь на поля сумні (Д.Фальківський).

Вправа 6. У поданих уривках визначте односкладні речення. Як вони збуджують уяву читача? Яке емоційно-експресивне забарвлення називних речень?

Високий ранок. Камінь ненагрітий.
Сочистий кущ, і поруч – синя тінь.
Вузьке від спеки річкове корито.
Уламки скель. Акварелева рінь (Є.Маланюк).

Вечірній сон. І спогади. І дощ
колише світ розпуклого ясмину.
Бездомний вітер. Спи, маленький сину,
спи, сину мій маленький, спи (В.Стус).

Люблю довкілля степове безкрає,
Могутні м’язи рідної землі,
І запах чебрецю, і жайворонків крик,
І ластівок тривогу (В.Стус).

Відповідь. Примушують домалювати картину, яка лише позначається; передають застиглі образи, хаотичність вражень і почуттів.

Іноді практикую завдання на створення кардмейкінгу (кардмейкінг – листівки ручної роботи на певну тему). Аркуші з різними малюнками роздаються кожному учневі,  і кожен, використовуючи кольорові ручки, пише свій текст за поданим завданням. Наприклад: 3 березня – Всесвітній день письменника. Напишіть запрошення (однокласникам, батькам) на засідання літстудії, присвяченій цій даті. Придумайте тему засідання, запишіть цитату про книгу, читання.

Висновки

Отже, культура мовлення залежить від знання мовної системи, загального культурного рівня людини, її «чуття» мови, спрямованості на самовдосконалення, внутрішнє прагнення до краси. Тому мовлення сучасного учня повинне бути правильне не лише з орфоепічного, лексичного  і граматичного боку, але й зі стилістичного. Це й зумовлює вивчення шкільного курсу мови у функціонально – стилістичному аспекті.

До вивчення всіх розділів мовознавчої науки варто залучати кращі зразки красного письменства, приклади текстів різних стилів, що висвітлюють основні етапи минулого і сучасного літературного процесу, пояснюють особливості індивідуального стилю автора,  а також використовувати  відомості з етики й естетики, історії народу.

Слід донести до школярів, що емоційно-експресивне забарвлення мовних явищ – невід’ємний елемент стилістики й культури мови. А мовлення сучасного учня потрібно збагачувати, робити кращим і змістовнішим. Без щоденної праці над удосконаленням  стилістичних навичок, умінням фантазувати, асоціативно мислити, використовувати й аналізувати творчий досвід інших, добирати стилістично доцільні мовні засоби неможливий розвиток творчого потенціалу суспільства взагалі і кожної людини зокрема.

Література

1. Калита О. Романенко Ю. Вивчення морфологічних засобів стилістики в середній загальноосвітній школі//Дивослово. – 2008, № 3. – С. 2-8
2. Панько Т. Індивідуальне й соціальне у виробленні українського інтелігентного мовлення// Українська мова і література в школі. – 1992, №1. – С. 3-9.
3. Привалова С. Вивчення індивідуального і мовного стилю письменника//Українська література в загальноосвітній школі.- 2008, №3. – С.38-40.
4. Русанівський В. Українська мова: Енциклопедія.- К:Українська енциклопедія ім.М.Бажана, 2000. – 752 с. Електронний ресур. Режим доступу: http//litopys.org.ua/ukrmova/um.htm
5. Сухомлинський В.Як виховати справжню людину / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори: у 5-ти т. – Т.2. – К., 1976. – С. 149-152.
6. Українська мова (за профес. спрямув.): навч. посібн.-практикум/Г.Л.Вознюк, С.З.Булик-Верхола, І.П.Василишин, М.В.Гнатюк. – 9-те вид., доповн. і випр. – Львів, 2018, 308 с.
7. Українська мова (профільний рівень). Програма для 10 – 11 класів ЗНЗ.- Режим доступу:osvita.ua/school/program-10-11/5881 – С. 5-7.