Мета: формування національної свідомості дітей засобами українського народного фольклору, єдність виховного процесу сім’ї, дитини і дошкільного навчального закладу.

Актуальність: проблема взаємодії дитячого саду з родиною завжди була актуальною і важкою. Актуальною, тому що участь батьків у житті своїх дітей допомагає їм побачити багато чого, а важкою, тому що всі батьки різні, до них, як і до дітей потрібен особливий підхід.

Організація взаємодії з сім'єю - робота , яка не має готових технологій і рецептів. Її успіх визначається інтуїцією, ініціативою і терпінням педагога, його вмінням стати професійним помічником у родині. Як привабити батьків до життя дитячого садка, зроби¬ти їх   союзниками, радниками, помічниками, друзями, а не просто спонсорами, критиками, спостерігачами, щоб педа-гогічне співробітництво батьків зі своєю дитиною і педагогами виглядало як діалог, діалог, який містить у собі:

• об'єднання виховних зусиль дитячого садка і сім'ї на користь дитині;
• уміння відстоювати свою точку зору та інтереси дитини;
• бачення індивідуальних особливостей своїх дітей та закономірностей психічного розвитку;
• розвиток мовленнєвого спілкування.

Знайомство зі звичаями та традиціями починається у сім’ї. Саме родина, дотримуючись певних народних свят та обрядів, тих неписаних законів, якими керуються і в найменших щоденних, і в найбільших всенаціональних справах, передає їх знання дитині.  Недаремно українці кажуть: «Від родини йде життя людини». .

Новизна роботи полягає в органічному поєднанні народознавчого аспекту з сучасними технологіями., безпосередньому залученні батьків до участі в святі, зокрема обрядах закосичення дівчат та підперезання хлопців.

Сам процес ознайомлення дітей з народними традиціями та звичаями має бути цікавим, змістовним і не перевтомлювати малят. Добрі традиції не повинні зникати, і саме від нас, батьків та вихователів, залежить, чи збережемо їх, чи зможемо передати наступним поколінням.

Садочок «Ромашка» відомий розвагами та святами в народному стилі для дітей та дорослих. Це і виставки творчості, народні свята, вечорниці, тематичні святкові ранки з участю дітей та іх батьків.

Сценарій  родинного свята «Дівчатам і хлоп’ятам, час прийшов  дорослими стати»

Програмовий зміст: Закріпити знання дітей про своїх найдорожчих людей: тата і маму.   Виховувати у них глибокі почуття любові до своєї родини та Батьківщини. Розширити та поглибити знання дітей про народну символіку та символіку рідного міста, ознайомити з минулим та сучасним життям українського народу. Виховувати  повагу до народних традицій, звичаїв.Розвивати у дітей здатність переживати музичні  образи і усвідомлювати емоційний зміст творів, закріплювати спеціальні здібності музичного та музично-рухового виконавства. Виховувати естетичне ставлення до музичних творів і мистецтва в цілому.

• ознайомити дітей та батьків з  давніми народними обрядами та звичаями, розкрити зміст народних традицій;
• розвививати у дітей бажання співати, водити хороводи, грати в українські народні ігри;
• виховувати почуття прекрасного, естетичний смак
• формувати усвідовмення ставлення дітей до свят, традицій свого народу, залучати батьків до безпосередньої участі у святах;
• виховувати почуття прекрасного, естетичний смак;
• ознайомити з жартівливими і обрядовимим піснями, народними танцями;
• виховати почуття національно гідності, поваги до традицій власного народу.

Хід заходу

(Звучать українська мелодія, діти заходять до зали.)

Ведуча. Шановні гості!
Вітаємо вас на нашому святі!
Родино, дорога родино!
Що може бути краще в світі цім?
Чим більше дорожить людина
За батьківський і материнський дім?
Де можна більше зачерпнуть любові?
Де взяти більше доброти?
Як в материнськім ніжнім слові,
Як з батька щедрої руки!
Отож зібралися ми нині
На святі нашім гомінкім, (поклон)
І побажати щастя всім!

Під музику. Двоє дітей заносять до залу коровай на   рушнику.

дитина.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром!
Хліб ясниться в оселі, сяють очі щирі,
Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі!

дитина

Із колосків української пшениці
Прийміть в дарунок нашу паляницю.
Хай буде, як дуб, могутній наш рід!
Хай злагода й мир запанують в сім'ї.

дитина

Я подарую символ краю, цю — калину!
Рослину ніжну — гарну і просту.
У ній  любов до рідної країни,
Її краса і щедрість, й доброта.
Калина це - взірець краси ще й ліки,
Допомагає людям довго жить.
Вона в країні прижилась навіки,
І прагне людям душу звеселить.

дитина
Даруємо вогник святого тепла,
Щоб Від поколінь до покоління
Передаємо скарб магічний,
Щоб не всихалося коріння
І гартувалась доля вічна...

( Ставлять коровай і калину,свічку на стіл)

Ведуча. Хай цей коровай нагадує вам рідний дім та стане символом нашого родинного свята. А вогник і тепло цієї свічки живить ваше родинне багаття, буде оберегом від усіляких негараздів!

Ведуча.

Добрий вечір шановна родино
Так ми хочемо всіх вас назвати,
Щоб в тісному родинному колі
Український обряд пригадати.

Народилися ми і живемо на такій чудовій мальовничій землі - в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди й діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово...

(Музичний супровід... зеленоє  жито)

Ведуча.

Шановні гості, дорогі мами, любі діти! Сьогодні в нашій родині свято, яке зветься Свято першого закосичення. Ось його історія.

Одного чудового дня народжується чудо з чудес - маленька, люба, мила дівчинка. Безмежно закохана вдивляється мама в найрідніші риси і перебирає пальцями шовкове волосся. З моменту народження і до річного віку - обряд перших пострижин. Доки була маленькою, тільки й турбот, що радіти сонечку, матусиній ласці, тільки й діла, що рости здоровою, набиратися розуму. І однією з ознак цього безтурботного життя було вільно розпущене волосся.

Йшли роки, дівчинка підростала і ставала помічницею, їй доручали різну роботу, долучали до приготування родинних страв. Тож волосся заважало, його потрібно було підбирати, а точніше - заплітати. Та не міг наш народ не відзначити таку важливу подію в житті дівчинки. Від цього і народився такий гарний обряд - закосичення.

Дівчатка, а чи вмієте ви підмітати, мити підлогу, посуд мити? Молодці, дівчатка, підросли, подорослішали. Можна вже вам заплітати коси. Ідіть же, дівчатка, до матусь рідненьких питати дозволу та благословення коси заплітати.

дівчинка

Ростіть дівчата чепурненькі,
Україночки миленькі.
Хай чисті роси миють ваші личка,
А русі коси – джерельна водичка.

дівчинка

Нехай волосся пахне м’ятою і чебрецем.
А ще запам’ятайте правило оце:
Щоб коса була густа і пишна,
Мийте в барвінку, а також у вишні.

дівчинка

Блискучою косу зробить звіробій,
Лушпиння із цибулі, ромашка і шавлій.
А щоб була вона міцна й красива,
Допоможе хай кропива.

дівчина.

Благословіть, батьку й мати,
Косу заплітати.
Косу заплітати,
У стрічки вбирати.
Щоб виросли довгі,
Густі та красиві.
І раніш своїх годочків
Не стали сиві.

Матусі:  Благословляємо!

Ведуча. Тож ставайте, мами, біля своїх донечок і закосичуйте їх. .

Мами, захистіть своїх донечок від усякого лиха. Адже нічого немає сильнішого за материнське благословення.
Слова мам  (мами промовляють слова почерзі)
Плетися коса, розумнішай голова!
Родися краса, добрішай душа!
Хай ваші очі знають лише сльози радості!
Хай ваші серця б’ються частіше лише від щастя!
Хай ніколи не болять ваші натруджені руки!
Благослови і ти, Боже, нас у добрий час заплітати та у свій час
розплітати донечкину  косу.

Пісня «Заплітала мати донечці косу»

Дівчинка коричнева стрічка
Про це, любий друже, повинен ти знати:
Коричнева стрічка – земля, наша мати.
Вона в нас єдина, вона найрідніша
Коричнева стрічка – вона найміцніша.
Дівчинка жовта стрічка
Ми хочем, аби ви усі зрозуміли:
Ці жовті стрічки – наше сонечко миле.
Воно дає світло, дарує тепло.
Без сонця життя б на землі не було.
Дівчинка зелена стрічка
Дві стрічки: зелена і темно-зелена –
Це юність, краса. Це природи знамена.
Зелена трава і зелені листочки –
Дві стрічки зелені ми маєм в віночку.
Дівчинка синя стрічка
Дві стрічки: блакитна і синя, темніша –
Це небо і води. Хай будуть чистіші.
Дай Боже, щоб ми вберегли їхню суть,
Нам небо і води здоров’я дають.
Дівчинка оранжева стрічка
Оранжева стрічка – м’яка паляниця.
Це й колос достиглого жита, пшениці.
Дивись, як оранжева стрічечка сяє,
Рум’яна, як хліб, нам про хліб нагадає.
Дівчинка фіолетова стрічка
А ця, фіолетова, те означає,
Що розум людський ще надій не втрачає
На те, що послухаєм розум і Бога,
На те, що щасливі ми будемо з того.
Дівчинка малинова стрічка
Малинова стрічка або малинова
Про щедрість сказати своє хоче слово,
Про те, що не можна усе тільки брати,
Що треба навчитись і щедро давати
Дівчинка рожева стрічка
Багатство й достаток – рожева ця стрічка.
Багатство пора вже нам мати за звичку.
Достаток з рожевої стрічки всміхатись
Нам буде, як праці не будем боятись.     
Дівчинка біла стрічка
Чистота душі всім личить.
Україні до лиця
Біла стрічечка оця.

Ведуча. Я кі ви гарні дівчата. Колись віночок носили усі українські дівчата. Перший віночок для дівчинки плела матуся, коли їй було пять рочків. Віночок до лиця кожній дівчинці. Він не просто окраса, а ще й оберіг, тобто оберігає дівчинку, береже її. Він, як лікар. У ньому є така чаклунська сила, яка біль знімає і силу береже. Ця сила у квітах, які матуся зібрала для своєї донечки . ( Дівчата беруть одягають віночки.)

Танок дівчаток з віночками «Донечка» (співає мама А.Біндас)

Ведуча. В нашій родині є не тільки донечки, а й синочки і нікому не секрет, що коли в сімї народжується хлопчик , це найважливіша подія саме для чоловіків. Бо їхньому роду нема переводу.
Тож сьогодні і у нас ще одне свято - посвята в козачата.
А чи знаєте ви, що українським чоловічим оберігом був пояс, його повязували зверху сорочки і вважалось,що козак мав свій оберіг.
Молодим козакам пояс готувала матуся, а одруженим дружина.
Пояси були різнокольорові (червоні, сині чи зелені) з шовкової, бавовняної чи вовняної тканини. Кінці пояса завжди прикрашали вишивкою, а ще китицями чи бахромою.
Я зараз запрошую мам подарувати і повязати своїм синочкам український оберіг.

Матусі промовляють:

1.Маленькі ваші ніжки,
Та добре знають путь.
На службу Україні,
Як виростуть, підуть.

2.Маленькі ваші ручки,
Хай кріпнуть і ростуть.
На службу Україні Всю працю віддадуть.

3.Дитячі в нас серденька,
Та щирі почуття.
Любить нашу країну
Усе своє життя.

(Матусі завязують хлопчикам поясок-оберіг.)

Хлопчик Вишивала мама синіми нитками,
зацвіли волошки буйно між житами.
Узяла матуся червоненьку нитку,
запалали маки у пшениці влітку.
Хлопчик 0беріг матуся вишила для сина.
Візерунком стали квіти України:
 маки та волошки, мальви біля хати.
Долю для дитини вишивала мати.

Хлопчик Шила-вишивали хрестики зелені,
зашуміло листя на вербі й калині.
Золотилось сонце у розлогій кроні.
Вишивала долю, наче по долоні.
Хлопчик 0беріг матуся вишила для сина.
Візерунком стали символи Вкраїни:
і верба, й калина, сонях біля хати.
Щастя для дитини вишивала мати.

Хлопчик Білими по білім вишивала ненька,
до ниток вплітала всю любов серденька.
Дрібно гаптувала росяні мережки,
щоб не заростали у дитинство стежки.

Ведуча:Оберіг матуся вишила для сина.
Візерунком стала рідна Україна.
Мамину турботу збережіть синочки,
Захистять від лиха хрестиків рядочки.

Козачата.

Є святкових днів багато,
Нам усіх і не згадать...
А між ними й наше свято- Вшанування козачат.

Козачата.

Ми є діти українські,
Український славний рід.
Дбаймо, щоб про нас маленьких Добра слава йшла у світ.

Козачата.

Бо козацького ми роду,
Славних предків діти,
І в садочку всі вчимося Рідний край любити.

Козачата.

Українець я маленький,
Україна - край рідненький,
Вірний син я свого роду,
Українського народу.

Козачата       

Намалюєм гарні вуса,
Хвацько їх підкрутимо,
Гарну пісню заспіваєм,
Та ще і вас научимо

Ведуча: Хпопчаків чекає вже посвята у сміливі козачата.

Ведуча: Молодці діти, гарно співаєте, танцюєте. Але ж, яка посвята без справжніх, дорослих козаків. А це наші тата. Сучасні, сміливі, розумні, дбайливі, роботящі.     А давайте проведемо маленьку «історичну вікторину». І в цьому нам допоможуть татусі.

Отже запитання:

1. Козацька держава? (Запорізька Січ)
2. Острів, де жили козаки? (Хортиця)
3. Кому заборонено було навіть ступати на Січ? (жінкам)
4. Вірний друг козаків? (кінь)
5. Козацька зачіска? (оселедець)
6. Бойове мистецтво козаків? (бойовий гопак)
7. Яка їжаа була в козаків найулюбленішою, що таке куліш? ( каша)
8. Що означає слово «козак»? (вільна людина)

Ведуча:

Молодці,відповіли на всі запитання.
Козачата,а який у вас сьогодні настрій ?
Чи є охота позмагатись?
Силу й спритність показати,
І відвагу молодецьку,
Як це в козаків ведеться?
Тож запошую татусів.
Танок з шаблями з татами
 Татусі шикуються у команду з синочками

Козацькі змагання №1 «Стрибки у мішку»

(приймають участь 2 команди татусі і хлопці ).

Стрибати у мішку навколо обруча.

Козацькі змагання №2 «Перетягування канату»

(приймають участь 2 команди хлопців та татусів по 4 чол.)

Хлопчик

Гоп-гоп, гопачок,
Затанцює козачок!
Танець хвацький,
Дуже вправний,
І веселий, і забавний.

Козацькі змагання №3«Одягни чоботи»

(приймають участь  хлопці).

На відстані у мішку лежать «чоботи». Необхідно якомога швидше одягти чоботи по черзі. Потім виконати рухи укр. гопака.

Ведуча:

То ж порозважалися,
І тепер всі без вагання,
Далі починаємо змагання.
Запрошую до змагання
Наших дівчат.

Козацькі змагання №4  « Визволення з полону»

(приймають участь хлопці і дівчата).

Долають полосу перешкод. Пробігти по пеньках, пролізти у тунель, взяти дівчину та повернутись назад.

Козацькі змагання №5  « Наносити води »

(приймають участь  дівчата).

На відстані у корзині лежать мячики. Необхідно якомога швидше перенести м’ячик у відро, по черзі.

Козацькі змагання №6  « Напоїти коня »

(приймають участь хлопці).

Стрибки на великих м’ячах , навколо «відра».

Ведуча:

Козаки всі спритні,здібні,
Чи є ще до них подібні?
Потомились? Справа в тому, їм потрібно зняти втому.
Відпочинок - справа звична,
Для всіх пауза музична.

Дівчинка

Ми веселі дівчата
Готувалися до свята,
Рано встали, коси заплітали
Та веселу пісню вам приготували.

Хлопці: ТАК!

Жартівлива пісня «Про Галю»(Виконують діти)
Пісня Україна це - ти (мамиТкач Н. та діти групи)
Ведуча:Ось і закінчилося свято
хотілося б вам усім побажати добра і злагоди, й краси,
Щоб для України ви росли.
А вам дорогі батьки
Хай щастить завжди й у всьому,
Не піддавайте серце злому.
Хай Бог нам усім допомагає І рідний край оберігає!

ДОПОБАЧЕННЯ!