Як підвищити кваліфікацію
у центрі прогресивної освіти "Генезум"?

header
  • збірник матеріалів
  • публікація на сайті genezum.org безкоштовна
  • заочна участь
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 5 год, 0.05/0.1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • постійний доступ
  • можна проходити у будь-який час
  • дистанційне навчання
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 16/30 год, 0.5/1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • безкоштовний перегляд
  • інтерактив зі спікером
  • онлайн формат
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 2 год, 0.06 ЄКТС
СКОРО

У сучасних суспільно-політичних умовах Україна відстоює власну свободу і територіальну цілісність. На жаль, часто захист незалежності та суверенітет нашої держави здобувається ціною життя громадян України, українських військових та волонтерів. Тому нині пріоритетного значення набуває патріотичне виховання дітей та учнівської молоді. В основу патріотичного виховання, на нашу думку, мають бути покладені історичні й культурні цінності, традиції і звичаї народу, значення яких зростає в умовах європейської інтеграції України.

Дошкільний період життя людини є досить сприятливим для емоційно-психологічної дії на дитину, оскільки образи сприйняття дійсності, культурного простору дуже яскраві і сильні, тому вони залишаються в пам'яті надовго, а іноді,  на все життя, що дуже важливо у вихованні патріотизму.

Значну роль у вихованні майбутнього свідомого, патріотично налаштованого  громадянина України  відіграють народні традиції —звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (шанування старших за віком людей, піклування про менших, відзначення пам'ятних дат тощо).

Пізнання народних традицій, художньої народної мудрості та творчості, розширення уявлень маленьких українців про народні промисли (вишивку, розписи, народну іграшку) допомагає їм отримати цілісне уявлення про своєрідність та унікальність українського народу. Саме тому ми, педагоги, активно залучаємо наших вихованців до участі у народних святах і обрядах. Таким чином наші вихованці краще пізнають їхній зміст, мають можливість реалізувати власні художні здібності під час колективної взаємодії, в цікавій і змістовній ігровій діяльності.

Яскравим і дієвим засобом формування національної самосвідомості та розвитку духовності дитини в нашому закладі є народні ігри та іграшки. Гра  і дитина  – невіддільні одне від одного поняття. Залучаючи дитину до знайомства з народною іграшкою, до народних ігор, ми прилучаємо її до творчої спадщини свого народу. Вихователі садочка плідно використовують народну іграшку в освітньому процесі, знайомлять вихованців з її значенням в житті українського народу в давнину і нині. На нашу думку, народна іграшка як чарівна ниточка в руках дитини, яка з’єднує її з історією Батьківщини.

Яскравим прикладом народної  іграшки, як могутнього  засобу  виховного впливу на дитину,  є – лялька -мотанка, що відома ще з трипільської культури як оберіг, пов'язаний з різноманітними обрядами. Це дійсно  іграшка, яка  дає нам, педагогам, унікальну можливість закласти в душах маленьких громадян основи моралі, добра, любові, вихованості. Лялька-мотанка  допомагає нам формувати інтерес до розмаїття традицій та звичаїв  рідного краю. Через ляльку  педагоги закладу допомагають дітям пізнати історію життя свого народу, долучають малят до його культури, впливають на формування  естетичних почуттів та смаків дітей.

З метою ефективного використання ляльки-мотанки як засобу патріотичного виховання в освітньому процесі ми:

  1. Вивчили та узагальнили досвід роботи вітчизняних педагогів та методичні рекомендації науковців щодо використання  ляльки-мотанки  як засобу   патріотичного виховання дітей дошкільного віку.
  2. Проаналізували вимоги програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» щодо можливостей використання народної іграшки та, безпосередньо,  ляльки-мотанки як засобу національно-патріотичного виховання дітей в закладі дошкільної освіти.
  3. Навчили педагогів, батьків та дітей вмінню виготовляти різновиди ляльок-мотанок.
  4. Розробили методичні рекомендації  щодо результативного використання  народної іграшки (ляльки-мотанки в тому числі) та українських народних ігор в освітній роботі з дошкільнятами з метою виховання поваги до традицій українського народу.
  5. Створили міні-музей ляльки – мотанки. (Додаток №1)

Міні – музей в нашому закладі – це результат спільної творчої  та надзвичайно захоплюючої співпраці педагогічного колективу, вихованців  закладу  та їх батьків. Приємно відзначити, що саме такий підхід до створення та дієвого функціонування міні-музею в садочку сприяв духовному збагаченню та розвитку дітей, дорослих, а моменти «спілкування» з лялькою-мотанкою дарували  хвилини натхнення та радості нашому повсякденному і не завжди безхмарному життю, згуртував та об’єднав  всіх учасників  виховного процесу.

  1. Систематизували напрацьований творчою групою матеріал для подальшого використання педагогами в освітній роботі з дошкільнятами по ознайомленню їх  з лялькою-мотанкою як засобом пізнання історії  життя свого народу, долучення  до його культури. А саме, розробили методичні рекомендації та  систематизували матеріали на допомогу педагогічним працівникам у використанні кожного експоната музею відповідно тематичних циклів як на занятті, так і на святах та розвагах (Додаток 3). Оформили добірку художньої літератури, яку доречно використовувати до кожного виду ляльок. Зібрали довідкові матеріали щодо виникнення та магічного значення в історії українського народу кожної ляльки-мотанки, яка представлена в експозиціях міні – музею нашого дошкільного закладу.
  2. Створений в закладі каталог (Додаток 2) на кожен експонат музею допомагає педагогу швидко зорієнтуватися і педагогічно вірно використати певний вид ляльки-мотанки або композиції з ляльок в освітньому процесі. Каталог містить в собі окремі картки на кожний вид ляльки-мотанки, в яких розміщені фото наявних в музеї ляльок даного виду, інформацію про історичне значення та «магічні» якості конкретної ляльки, рекомендації щодо її використання під час тематичних циклів, календарно-обрядових свят, рекомендовану художню та допоміжну довідкову літературу, інтернет –ресурси. В кожній картці  зазначено ким виготовлений експонат  для того,  щоб можна було при необхідності з'ясувати певну інформацію (деталі виготовлення, тощо).
  3. Завдяки такому методичному супроводу організації освітнього процесу по ознайомленню з лялькою-мотанкою, як елементу  багатьох народних традиційних обрядів, вихователі активно використовують створені власноруч народні іграшки під час проведення ігор, занять, свят і розваг.

Залучення  до  національних  традицій  та  звичаїв під час  підготовки  і  проведення  свят  народного  календаря  пробуджує  у  наших вихованців любов до рідної землі, повагу до людей праці, формує шану до  історії  та культури українського народу.

Доброю традицією вже стало у нашому закладі проведення таких заходів національно-патріотичного спрямування, як:

  • Свято «Україна – рідний край!», яке проводиться в перший день нового навчального року і спрямоване на збагачення знань вихованців про державну і народну символіку, видатних людей України, звичаї і традиції рідного краю.
  • «Свято Покрови та вшанування захисників Вітчизни».
  • «Український ярмарок» - збагачення знань про вироби декоративно-прикладного мистецтва українських народниих майстрів, про страви традиційної української кухні, народний фольклор тощо.
  • Святкування календарно-обрядових свят (Різдва, Великодніх свят, Святого Миколая, Зелених свят тощо), де діти пригадують основні традиції та обряди кожного свята та залучаються доучасті в них.
  • «Віночок українських свят» (проводиться в кінці навчального року як узагальнююче свято за найяскравішими моментами попередньо проведених свят і розваг з використанням відеофрагментів на мультимедійній дошці).
  • Спортивно-музичні розваги «Масляна», «Андріївські вечорниці», «Козацькі забави» тощо
  • Проведення Дня вишиванки, коли всі діти і дорослі приходять до закладу в національному українському вбранні. Протягом дня пригадують українські народні пісні, фольклорні художні твори, народні ігри.
  • Проведення Дня української дитячої книжки (захід проводиться в дитячій бібліотеці, де діти мають змогу розглянути різні види дитячої літератури, подивитися фільми про українських письменників, які долучалися до створення дитячої української літератури.
  • Залучення дітей до виготовлення листівок-вітань воїнам-захисникам.
  • Залучення дітей до виготовлення Різдвяного пряника за давніми рецептами. Малята усіх вікових груп із задоволенням місять тісто, виготовляють пряники різної форми, пригощаються самі та  пригощають членів своєї родини.

З досвіду роботи ми можемо стверджувати, що використання заходів національно-патріотичного спрямування та, безпосередньо, ляльки- мотанки в освітньому процесі дошкільного закладу сприяє:

-       збагаченню знань дітей про історію життя свого народу через можливість долучитися до його культурної спадщини;
-       формуванню  естетичних почуттів та смаків дошкільнят;
-       вдосконаленню вміння вдало і доречно використовувати в мовленні народний фольклор, образні вирази, метафори, порівняння тощо;
-       формуванню у  вихованців основ моралі, добра, навичок дружніх відносин між дітьми;
-       формуванню такої важливої моральної якості, як любов до Батьківщини;
-       значному підвищенню інтересу дошкільнят до розмаїття традицій та звичаїв  рідного краю;
-       збагаченню знань про працю, побут та відпочинок людей у давні часи, розумінню  взаємозв’язку, значення  та виникнення певних традицій, звичаїв та обрядових свят в історичному минулому і сьогоденні;
-       збагаченню змісту ігрової діяльності малят;  
-       розвитку пізнавальної, емоційної сфер особистості, її творчих здібностей;
-       соціалізації дитини, і, безпосередньо, підготовці дівчаток до виконання найважливіших жіночих функцій – народження та виховання дитини, створення та збереження сімейного затишку;
-       формуванню  вміння використовувати вільний час для цікавої і змістовної діяльності.