Як підвищити кваліфікацію
у центрі прогресивної освіти "Генезум"?

header
  • збірник матеріалів
  • публікація на сайті genezum.org безкоштовна
  • заочна участь
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 5 год, 0.05/0.1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • постійний доступ
  • можна проходити у будь-який час
  • дистанційне навчання
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 16/30 год, 0.5/1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • безкоштовний перегляд
  • інтерактив зі спікером
  • онлайн формат
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 2 год, 0.06 ЄКТС
СКОРО

Мета: формування необхідних знань, умінь та навичок для свідомого вибору здобувачами освіти – правослухняної моделі поведінки.

Учасники: здобувачі освіти 7 класу

Час: 45 хвилин

Обладнання: набір карток із фактами (додаток 1), малярний/паперовий скотч, набір карток із схематично зображеними правами (додаток 2), ескізи щитів (додаток 3), маркери, ватман, роздатковий матеріал «Довідник «Підліток і закон»», стікери.

План:

  1. Привітання, постановка мети, очікування від заняття, правил роботи в групі – 5 хв.
  2. Обговорення «Права людини» - 5 хв.
  3. Інформаційне повідомлення «Цікаві факти про історію формування прав дитини» - 5 хв.
  4. Вправа «Яке це право/обов’язок? Щити прав дитини» - 20 хв.
  5. Обговорення «Відповідальність неповнолітніх» – 5 хв.
  6. Підведення підсумків, обмін враженнями – 5 хв.

Хід заняття:

І. Привітання учнів, оголошення теми і мети заняття. Очікування від заняття. Правил роботи в групі

Вступне слово соціального педагога: «Доброго дня! Сьогодні ми з вами поговоримо про права та обов’язки людини, а також розглянемо види відповідальності неповнолітніх.

Але перед тим як почати мені хочеться дізнатися, що ви очікуєте від сьогоднішнього заняття (діти пишуть свої очікування на стікерах після чого прикріплюють їх на ватман та озвучують свої очікування). Усім дякую за щирість та бажаю плідної співпраці.

Пропоную вам підтримати правила роботі в групі, а саме: правило піднятої руки; не підглядати до сусідньої групи; слухати, коли хтось говорить; брати активну участь у всьому; не критикувати. Голосуємо!»

ІІ. Мозковий штурм «Права людини»

Мета: поглибити знання та розуміння учнів про права людини.

Хід проведення

Соціальний педагог звертається до учнів:  «Як ви розумієте, що таке права людини?». Соціальний педагог уважно вислуховує відповіді учнів та резюмує: «Права людини – правові можливості, які розцінюються як своєрідні юридичні блага, зміст яких полягає у встановленні і гарантуванні певних меж свободи/несвободи людини. Сьогодні ми з вами розглянемо та розберемося саме з «межами свободи».

Епіграф сьогоднішнього заняття: «Наші права закінчуються там, де починаються права іншої людини…»

Запитання для обговорення:

  • Чи всі люди наділені правами? [Так, всі люди наділені правами, права людини природні]
  • З якого віку людина отримує свої права? [Права людини з’являються від народження. Вони ніким не даруються, їх не можна відібрати, заслужити або купити]
  • Чи збільшується у людей обсяг прав з віком? [Так, збільшується.]
  • Чи збільшується у людей обсяг обов’язків з віком? [Так, збільшується.]
  • До якого віку людина вважається дитиною? [Від народження до 18 років]

Отже, всі люди наділені правами від народження, вони – природні. З віком людина отримує більше прав. Слід пам’ятати, що разом із правами зростають і наші обов’язки.

ІІІ. Інформаційне повідомлення «Цікаві факти про історію формування прав дитини»

Мета: надати інформацію про історичний процес формування та становлення дитячого права.

Ресурси: набір карток із фактами (Додаток 1), паперовий/малярний скотч.

Хід проведення

Соціальний педагог звертається до учнів: «Скажіть, будь ласка, чи завжди діти мали права, якими вони наділені сьогодні? (очікувана відповідь «Ні»). Назвіть, хоча б приблизно, століття, в якому у дітей почали з’являтись права?» Соціальний педагог вислуховує відповіді учнів та продовжує:  «Права у дітей з’явилися відносно нещодавно. Лише у середині ХІХ століття. Але що ж відбувалося з дітьми до цього часу та хто і що вплинуло на те, щоб на питання захисту дітей звернули увагу? Відповідь на це запитання ми зараз і розглянемо. Я намалюю вектор, який буде символізувати час існування людства, і спробую на ньому показати, як змінювалося становище дітей у контексті набуття ними прав».

Перше, про що ми поговоримо, – це первісне суспільство. Той час характеризується масовим дітовбивством. Ті діти, які вижили, часто ставали жертвами насильства. Яскравим і багатьом відомим прикладом є Спарта. Можливо, хтось читав, чув про таку державу або дивився фільм «Триста спартанців»? У більшості людей Спарта – стародавня держава в Греції – асоціюється із величними воїнами: сміливими, сильними, відважними. Але не всі звертають увагу на те, як насправді ставилися у ті часи до дітей. Діти мали право на життя лише тоді, якщо, на думку старійшин, з них могли вирости справжні воїни. Тих дітей, які були слабкими або народилися з вадами, – скидали у прірву. Ще одним випробуванням для новонароджених хлопчиків було таке: їх залишали самих на добу у печері, коли поверталися, дехто з дітей, на жаль, помирав, тих, хто вижили, забирали для виховання батьком – вважалось, що такий хлопчик пройшов випробування. Пізніше, коли люди почали вести більш осілий спосіб життя та займатися обробкою землі, ставлення до дітей дещо змінилося: з одного боку, вбивство дитини не вважалося злочином, з іншого – діти були економічно вигідними. Їх могли продавати, або вони з самого малечку вже важко працювали у полях, а за будь-яку провину їх могли жорстоко побити, навіть вбити. Таке ставлення до дітей проіснувало аж до ХІХ століття.

І все це тривало б і надалі, якби на кінець ХІХ століття на допомогу 8-річній дитині, яку систематично жорстоко била мати, не прийшли члени Товариства по боротьбі із жорстоким поводженням із тваринами. Це сталося у місті Балтімор (США) 1874 року, і ця подія вважається початком зародження сфери захисту прав дитини. У цей період Європу полонила епоха війн та революцій, через що гостро постало питання бездоглядності та безпритульності дітей. Тому в цей час виникають перші Міжнародні об’єднання суддів, які займаються справами дітей. У 1890 році Конгрес криміналістів визначив, що до дітей віком до 14 років не можна застосовувати кримінальні покарання. Однією із причин було сирітство. Малолітні діти для того, щоб вижити, були змушені жебракувати та красти, і це відбувалося масово. А 1899 року в Чикаго (США) виникає перший ювенальний (тобто дитячий) суд. У ньому розглядалися лише справи, пов’язані з дітьми. До дітей було визначено особливе ставлення.

Лише на початку ХХ століття, 1919 року, в Англії виникає перша в світі організація із захисту дітей – «Save the Children» («Порятунок дітей»). До речі, ця організація працює і нині.

Вагомий внесок у формування системи прав дитини зробила Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй: вона створила UNICEF – організацію, яка займається захистом прав дітей. Це відбулося 11 грудня 1946 року.

Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила Декларацію прав дитини у 1959 році (яка містила 10 основних принципів захисту прав дітей),

Саме ця організація ініціювала створення нашої програми та багатьох інших програм, які допомагають дітям оволодіти корисними навичками, що так необхідні в умовах сьогодення.  20 листопада 1989 року було прийнято Конвенцію ООН про права дитини. Її ухвалили майже всі країни світу. Цей документ є першим і основним міжнародним документом, який вмістив у собі широкий спектр прав дітей віком від народження до 18 років.

Отже, ми бачимо, що права дітей виникли не одразу із появою самого суспільства. А за два століття ситуація змінилась кардинально, і на сьогодні ми маємо велику базу документів та значну кількість організацій, які опікуються питаннями захисту прав дітей. Проте на жаль, і сьогодні є країни, де права  дітей  не  забезпечуються  на  належному  рівні  (наприклад,  голодування  дітей  в  деяких країнах  Африки,  використання  в  деяких  азійських  країнах  тяжкої  дитячої  праці  тощо).  Тож, маємо нагоду ще раз усвідомити  –  наші пращури доклали чималих зусиль  та пройшли складний шлях для того, щоб сьогоднішні діти та підлітки мали максимум необхідних умов для безпечного дорослішання та належного розвитку.

ІV. Руханка «Метелики»

Ми метелики чудові                                  нахилити голову вліво, вправо

Маємо крильця кольорові                        розвести руки в сторони

Над квітами літаємо                                   біг на місці, рухи руками вгору-вниз

Утоми ми не знаємо                                  біг на місці, рухи руками вгору-вниз

Пташки ми злякалися                                руки покласти на голову

Під квітку сховалися                                  присісти

VІ. Вправа «Яке це право/обов’язок? Щити прав дитини»

Мета: ознайомити учнів із ключовими правами, зазначеними у Конвенції ООН про права дитини, обговорити обов’язки, що передбачає кожне право, а також людей, установи та організації, які захищають ці права. 

Ресурси: набір карток із схематично зображеними правами (Додаток 2), ескізи щитів (додаток 3), паперовий/малярний скотч.

Хід проведення

Соціальний педагог звертається до учнів: «Щойно ми ознайомилися зі становленням прав дитини. І зараз ми з вам розглянемо основні права дитини та обов’язки, що передбачає кожне встановлене право та людей або установи чи організації, які захищають ці права. Зараз об’єднаємося в три групи: І група називає права, які зображені на картках,  ІІ – обов’язки, відповідно до запропонованих прав, а ІІІ – людей, установи чи організації, які дбають про дотримання прав.

У випадку, якщо учні не назвали або не знають нічого про ту чи іншу службу, соціальний педагог надає коротку інформацію:

  1. Служба у справах дітей здійснює захист прав дітей, наприклад, у разі вчинення насильства щодо дитини; представляє інтереси дитини в різних організаціях та у суді.
  2. Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – здійснює соціальний супровід дітей, які перебувають  у  складних  життєвих  обставинах  і потребують сторонньої допомоги, надає їм соціальні послуги за результатами проведеної оцінки їхніх потреб у таких послугах.
  3. Поліція – охороняє права та слідкує за дотриманням правопорядку; протидіє поширенню злочинності; підтримує публічний порядок та громадську безпеку.
  4. Суд – розглядає скарги щодо порушення прав дитини та здійснює правосуддя.
  5. Юридична клініка – надає безкоштовну правову допомогу дітям; надає консультації та може збирати необхідні документи для суду, брати участь у засіданнях; здійснює правову освіту населення.
  6. Громадські організації та благодійні фонди – надають необхідну допомогу та послуги з різних питань: оформлення документів, отримання освітніх послуг, психологічні консультації, працевлаштування, гуманітарна допомога тощо.
  7. Омбудсмен (Уповноважений з прав  людини  Верховної  Ради  України  та Уповноважений  Президента  України  з  прав дитини)  –  з’ясовує  інформацію щодо  порушення прав  дитини,  вимагає  від  порушників  повного  або  часткового  відновлення  прав;  може звернутись  до  суду  в  інтересах  дитини;  контролює  поновлення  прав  дитини;  може  надавати правову допомогу або роз’яснити права дитини.

Після обговорення та виконання завдань діти презентують свої роботи.

Таким чином, ми розглянули питання, коли та за яких умов з’явились права у дітей, визначили, що вони є невід’ємною складовою життя. Дізналися, що у кожного права є свій обов’язок, а також до кого можна звернутися у разі порушення наших прав.

VІІ. Обговорення «Відповідальність неповнолітніх»

Мета: надати учасникам інформацію про відповідальність неповнолітніх у разі порушення прав інших людей та спонукати до розуміння межі між власними правами та правами інших людей.

Ресурси: роздатковий матеріал довідник «Підліток і закон»

Хід проведення

Соціальний педагог запитує в учнів: «Як Ви розумієте епіграф нашого заняття: «Наші права закінчуються там, де починаються права іншої людини…». Чи можете ви навести приклади?». Якщо учні не можуть навести приклади, соціальний педагог пропонує свої приклади для розгляду. Такими прикладами можуть бути: -  Усі люди мають однакові права, наприклад право на отримання інформації,  але разом  із цим не можна читати чужі повідомлення/листи (право на таємницю листування). - Усі мають право на самовираження, але способи самовираження  не  мають  порушувати норми громадського порядку. - Усі мають право на свободу пересування, але ніхто не має  права заходити без дозволу у чуже житло.

Обговорення, ознайомлення з видами відповідальності та правила поведінки під час затримання поліцейським.

Існує  досить  багато  видів  покарань,  і  вони  застосовуються  відповідно до  чинного законодавства України та залежать від того, до якої групи правопорушень належать. Тож давайте розглянемо «Довідник «Підліток і закон»» та ознайомимося з основними видами відповідальності.

VІІІ. Підведення підсумків, обмін враженнями

Сьогодні ми з вами поговорили про історію виникнення прав, про права та обов’язки, про «захисників» наших прав, про види відповідальності та правила спілкування з поліцією. Що для вас було важливим? Чи виправдалися ваші очікування? Чого не вистачало та про що ще хотіли дізнатися? (Діти висловлюють думки)

Ритуал прощання «Поділися посмішкою з другом праворуч»

Додаток 1