Вирішення глобальних проблем сучасності вимагає екологічних знань від кожного члена суспільства. Щоб вберегтися, людство має змінити свій спосіб дій. У цілі 12 – «Відповідальне споживання та виробництво» – Національної доповіді 2017 року, мова йде про економічне зростання, якого всі в країні прагнуть і на яке розраховує суспільство, але яке неминуче призведе до збільшення обсягів використання природних ресурсів і відходів споживання. Це своєю чергою посилюватиме антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище, а значить потрібне розуміння значущості впровадження відповідального споживання усіма громадянами країни [5, с. 94].

Говорити про це зі своїми учнями – означає сприяти розвиткові їхнього екологічного мислення, реалізації змістової лінії усіх навчальних програм «Екологічна безпека і сталий розвиток». Ця змістова лінія  націлена на формування в учнів  екологічної культури, соціальної активності, відповідальності та готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і сталого (збалансованого) розвитку суспільства. Тоді поєднані  воєдино  зусилля щодо захисту природи стануть тією ланкою, яка з’явиться внаслідок формування екологічної свідомості та подолання споживацького ставлення до природи та її ресурсів.

Сьогоднішні школярі мають набути активної життєвої позиції щодо збереження природних ресурсів, адже екологічно грамотна молодь зможе зупинити знищення природи і змінити екологічну ситуацію на краще. Тому освітянам необхідно самим оволодіти науковими знаннями, засвоїти моральні ціннісні орієнтації у ставленні до природи, виробити практичні уміння і навички із збереження довкілля і навчити цьому своїх вихованців [6].

Суттєвої допомоги в питанні екологічної освіти населення та учнівської молоді може надати залучення в навчально-виховний та просвітницький процес  відзначення дат річного екологічного календаря, що включає міжнародні та національні свята і знаменні дати року.

Про еко дати можна вести мову  на уроках та годинах спілкування,  під час проведення позакласних заходів та гурткових занять. Доцільним  буде використання інтерактивних вправ, екологічних ігор, екологічних тижнів, практикумів, тренінгів, екскурсій, вікторин, захистів проектів, конференцій, агітбригад, інформаційних хвилинок, інтерактивних перерв і т. ін. [7, с. 54].

Виконуючи роль випереджаючого чинника соціального розвитку, сучасна освіта  має залучати у свій зміст такі педагогічні технології, що зможуть інтегрувати принципи сталого розвитку в усі ланки навчально-виховного процесу задля звʼязку між освітою та суспільством.

Сприяти виваженому та відповідальному ставленню до своїх дій та ак-тивній громадській позиції можна, змінивши характер мислення особистості, її ціннісні пріоритети та форми поведінки, пристосовувавши власні потреби до соціальних змін.

Про  стале споживання  говоримо з учнями під час проведення тренінгу  «Життя в стилі green», метою якого є розширення суб’єктивного екологічного простору  учасників,  активний вплив на процеси розвитку суб`єктивного ставлення до природи,  через глибинні психологічні сфери людини; корекція мотивів екологічної діяльності, стратегії взаємодії учасників з об’єктами природи, розвиток екологічної компетентності, моральної відповідальності в цій взаємодії [8, с.62].

Під час тренінгу учасникам пропонується пояснити деякі сучасні слова: супермаркет, гіпермаркет, шопінг, шопоголік, поява яких пов’язана  з надмірним споживанням товарів. Цікаві результати має виконання вправи «Потреби і бажання», яка спонукає замислитися над  відмінністю між потребами та бажаннями, виявити нагальні потреби людини, сформувати розуміння, що всі потреби та бажання забезпечуються природою.

Усвідомити, що природа – єдине джерело забезпечення усіх потреб людини, пригадати, що ресурси бувають відновлювальними та невідновлювальними і на виготовлення будь-якої речі використовуються ресурси та енергія, допомагає вправа «Ми все беремо у природи».

Окремі завдання тренінгу можна використовувати під час проведення годин спілкування та  інших екологічних заходах.

Однією з тем, якою варто зацікавити учнів,  може стати відзначення  Всесвітнього Дня екологічного маркування (World Ecolabel Day, WED).  Ця дата проголошена у 2018 році з метою привернути увагу та підвисити рівень компетентності споживачів щодо значення такого маркування і переваг більш екологічно кращих товарів позначених ним.

Правила застосування екологічного маркування визначені у міжнародних стандартах серії ISO 14020. Ці стандарти спрямовані на вирішення найактуальніших проблем сьогодення, таких як безпека для здоров’я, скорочення відходів, енерго- та ресурсозбереження, якість повітря, кліматичні зміни тощо.

Дуже важливо щоб громадяни розуміли як відрізнити перевірені екологічні маркування і перевагу позначених ними товарів для здоров’я та довкілля [1, с.5; 4,].

Однією з  методик, яка вчить знаходити необхідну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати і вирішувати поставлені задачі є методика квестів, адже під час  роботи над квестом реалізуються  освітні, виховні та розвивальні цілі освіти.

Квест-урок стимулює розвиток логічного мислення, привчає дітей розмірковувати над завданням, різнобічно оцінювати ситуацію, аналізувати інформацію з точки зору значимості, важливості та необхідності, дозволяє пов’язувати матеріал кількох предметів, залучаючи логіку і критичне мислення.

До того ж він дає можливість дітям відчувати себе безпосередніми учасниками навчального процесу, а не залишатися спостерігачами і споживачами інформації, пропонованої вчителем.

Основною ідеєю квесту є розвиток навчально-пізнавальної активності в умовах, коли всі психічні процеси учня, його увага, емоційно-вольова сфера готові до активного опрацювання навчального матеріалу. Діти мають можливість більше спілкуватися, висловлювати власну думку, в них розвивається уміння не тільки працювати самостійно, а й у команді [2, с.148].

Варіантом квест-діяльності є веб-квест, який, використовуючи інформаційні ресурси Інтернет і інтегруючи їх у навчальний процес, допомагає ефективно формувати цілий ряд компетенцій: соціальних, навчальних, комунікативних, інформаційних.

Використання методики, спрямованої на розвиток критичного мислення у школярів, для ознайомлення з екологічним маркуванням, вважаємо доцільним, адже за короткий час діти знайомляться з великим обсягом інформації, аналізують та закріплюють її під час теоретичних вправ та практичного завдання.  До активної діяльності дітей спонукає  й робота в команді: сприяє налагодженню комунікацій,  розвитку конкурентності  й лідерських  якостей.

Захід може вплинути й на інших учнів та дорослих, які спробують докласти зусиль до самостійного проходження квесту. Окремі завдання можна використовувати під час виховної, позакласної, гурткової роботи, повторюючи та закріплюючи вміння «читати»  знаки екологічного маркування та розумітися на них.

Створений веб-квест «Океан Екомаркування» здатний  поглибити уявлення учнів про сталий розвиток, про відповідальність за майбутнє.  Діти переконуються, що від їхніх дій як користувачів, покупців тих чи інших товарів, залежить якість довкілля  та їхнє здоров`я [8].

Його завдання спрямовані не лише на ознайомлення зі знаками екологічного маркування, а й сприяють закріпленню знань, відпрацюванню навичок звертати увагу на маркування товарів, розуміння їх «ваги» для себе і довкілля.

Такий веб-квест – це ще одне зусилля переконати  своїх вихованців у тому, що стале споживання –  це  шлях до сталого розвитку!

Дехто думає: нехай екологічні проблеми, тим паче глобальні, вирішують міністри, науковці, уряд, але можна кожного дня робити свій особистий внесок у вирішення цих проблем, робити на своєму місці те, що по силах зробити зараз і долучати до цього своїх учнів.

Література

1. Берзіна С.В., Капотя Д.Ю., Бузан Г.С. Екологічна сертифікація та маркування. Методичний довідник. – К.: вид-во Інститут екологічного управління та збалансованого природокористування, 2017. – 114 с.
2. Мельниченко Р.К. Квест як технологія розвитку креативності майбутніх вчителів біології. Науковий часопис НПУ імені Н.П. Драгоманова, Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Випуск 64^` 2018, – С. 148-152.
3. Океан Екомаркування. Веб-квест. Електронний ресурс [Режим доступу]:  https://annashvedun.wixsite.com/mysite
4. Навчально-методичний ресурс для педагогічних працівників з реалізації наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток». Електронний ресурс [Режим доступу]: http://www.e-comon.org.ua/tsil-12/urok-z-ekologichnogo-markuvannya
5. Цілі сталого розвитку: Україна: національна доповідь 2017. Електронний ресурс [Режим доступу]: http://un.org.ua/images/SDGs_NationalReportUA_ Web_1.pdf
6. Формування культури екологічної поведінки учнів основної школи: [методичний посібник] / Н. А. Пустовіт, О. О. Колонькова, О. Л. Пруцакова, Ю. В. Солобай, Г. П. Тарасюк, Є. В. Копилець.— Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2014. — 156 с.
7. Шведун Г.Г. Формуємо екологічну свідомість через відзначення дат екологічного календаря/ Г.Г. Шведун //Неперервна освіта для сталого розвитку: філософсько-теоретичні контексти та педагогічна практика: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. 06 грудня 2018 р., м. Дніпро, КЗВО «ДАНО» ДОР». Частина ІІ / Наук. ред. О.Є. Висоцька. - Дніпро: СПД «Охотнік», 2019. - С.54-55
8. Шведун Г., Мельникова О.. Життя в стилі green. Тренінгове заняття  / Шведун Ганна, Мельникова Олена // Школа, Шкільний світ,– №10,–2015–С.62-71