Актуальність:

На фоні модернізації системи освіти, ми здійснюємо пошук і створюємо все нові і нові підходи до виховання, навчання дітей дошкільного віку. При організації освітньої діяльності в першу чергу звертаємо увагу на вибір методів, методик і технологій, а також спираємося на їх ефективність в практичній діяльності.

Метою дошкільної освіти, визначених Законом України «Про освіту», «Про дошкільну освіту» є забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок.

Базовий компонент дошкільної освіти, як державний стандарт, визначає основне завдання дошкільної освіти – не стільки озброїти дитину системою галузевих знань, скільки наукою життя. Суспільству необхідні життєздатні, самостійні, практично умілі, творчі особистості.... Базовий компонент дошкільної освіти спрямований на забезпечення відповідного дошкільному віку способу проживання дитиною способу життя, який формує психологічну зрілість дошкільника, готовність дитини до систематичного навчання в умовах Нової української школи, а саме життєві компетентності та здатність до навчання: мотивація, саморегуляція, вміння спілкуватися, сформований інтерес до пізнавальної діяльності.

Розвиток пізнавального інтересу є однією з актуальних проблем сучасного освітнього процесу. Як відомо, знання, отримані без інтересу, не стають корисними. Пізнавальний інтерес позиціонує себе як активна пізнавальна спрямованість, пов'язана з позитивним емоційно забарвленим ставленням до вивчення предмета, з радістю пізнання, з подоланням труднощів, з створенням успіху, з самовираженням і затвердженням розвивається особистості.

Формуючи у дітей елементарні знання про довколишню дійсність, привчаючи їх до розумової праці, педагоги виховують сенсорну культуру, розвивають психічні процеси та творче мислення.

Ефективним, не нав’язливим розвиток дошкільника буде тільки в природному, привабливому для нього виді діяльності - в грі. Дитина, захоплена задумом гри, не помічає, що вона «вчиться», хоча при цьому стикається з труднощами. Використання логіко-математичних ігор у педагогічному процесі дозволяє перебудувати освітню діяльність, перейти від звичних занять з дітьми до пізнавальної ігрової діяльності, організованої спільно з дорослими або самостійно.

В даний час розроблено велику кількість ігрових технологій, розвиваючих ігор та посібників. З усього різноманіття матеріалу, ми для роботи з дітьми, вибрали логіко-математичні ігри, а саме: розвиваючі ігри, ігри В. В. Воскобовича та блоки Золтана Дьєнеша.

Сукупність цих технологій дозволяє вирішувати завдання комплексно, оскільки всі вони спрямовані на розвиток конструкторських і творчих здібностей дошкільнят, а також психічних процесів дитини, розвиток яких дозволить забезпечити успішне навчання в Новій українській школі.

Отже, ігрова навчальна діяльність необхідна, вона відкриває широкі можливості для підготовки до Нової української школи. Логіко-математичні ігри дозволяють зробити цікавими і захоплюючими роботу дітей на творчо-пошуковому рівні. Вони сприяють використанню знань у нових ситуаціях, в тому числі засвоюваний дітьми матеріал проходить через своєрідну практику, вносить розмаїтості та інтерес в освітній процес.

Мета дослідження – розробити систему роботи з впровадження в освітній процес логіко-математичних ігор, а саме: розвиваючих ігор, розвиваючих ігор В.Воскобовича та блоків З.Дьєнеша з метою сприяння розвитку сенсорно-пізнавальних здібностей дітей дошкільного віку та якісній підготовці дітей до навчання в умовах Нової української школи шляхом розвитку їх психічних процесів, інтелектуально-творчих здібностей і пізнавальної активності.

Завдання:

• підвищення фахової майстерності педагогів шляхом вивчення досліджень, публікацій вітчизняних та зарубіжних науковців щодо сенсорно-пізнавального розвитку дітей дошкільного віку засобами логіко-математичних ігор та навчання педагогів методам і формам роботи з сенсорно-пізнавальної компетенції дітей дошкільного віку;
• розроблення перспективно-календарного планування та конспектів занять за освітньою лінією «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» для дітей дошкільного віку, створення картотеки розвиваючих ігор та методичних рекомендацій щодо впровадження логіко-математичних ігор (розвиваючі ігри, ігри В.Воскобовича та блоки З.Дьєнеша);
• сприяння розвитку сенсорно-пізнавальних здібностей дітей дошкільного віку шляхом впровадження в освітній процес системи роботи з логіко-математичних ігор;
• поповнення методичного кабінету та оснащення груп логіко-математичними іграми, а саме: розвиваючими іграми, іграми В.Воскобовича та блоків З.Дьєнеша.

Об’єкт дослідження – освітня діяльність щодо сенсорно-пізнавальних здібностей дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження – логіко-математичні ігри (розвиваючі ігри, ігри В.Воскобовича та блоки З.Дьєнеша) як засіб підвищення сенсорно-пізнавальних здібностей дітей дошкільного віку та професійної компетентності педагогів.

Теоретико-методологічною основою досвіду є дослідження вчених. Сенсорний розвиток дитини - це розвиток її сприйняття і формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, величину, положення в просторі, а також запаху, смаку і т.д. Значення сенсорного розвитку в дошкільному віці важко переоцінити. Видатні зарубіжні вчені в області дошкільної педагогіки (Ф.Фребель, М.Монтессорі, Жан Овідій Декролі), а також відомі представники вітчизняної дошкільної педагогіки і психології (Є.Тихєєва, А.В.Запорожець, О.П.Усова, Н.П.Сакуліна і ін.) справедливо вважали, що сенсорне виховання, спрямоване на забезпечення повноцінного сенсорного розвитку, є однією з основних сторін дошкільного виховання.

Цінність пізнавального інтересу для розвитку особистості полягає в тому, що пізнавальна діяльність під впливом інтересу до неї, активізує психічні процеси особистості, надає їй глибоке інтелектуальне задоволення, яке сприяє емоційному підйому, призводить до того, що пізнавальний інтерес починає виступати як важливий мотив активності особистості, її пізнавальної діяльності.

Пізнавальні здібності - являють собою сплав важливих для розвитку особистості психічних процесів, основним елементом яких є вольове зусилля (Ушинський К.Д., Ананьєв Б.Г., Добринін М.Ф.). Основою розвитку пізнавальних здібностей дітей вважається розвиток пізнавальних процесів, серед яких виділяється уява, пам’ять та мислення (С.І. Волкова, Н.М. Столярова та ін.).

Одним з важливих засобів сенсорно-пізнавального розвитку є гра. Видатний педагог-новатор В.О.Сухомлинський звертав увагу на серйозність дитячої ігрової діяльності. Він відзначав, що гра - це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається цілющий потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра - це іскра, що запалює вогник допитливості.

Сучасними науковцями складено низку методичних посібників, які спрямовані на розвиток логічного, творчого мислення дітей дошкільного віку в процесі формування математичних понять (О.Брежнєва, Л.Зайцева, К.Крутій, Л.Плетеницька, Т.Степанова, I.Стеценко, К.Щербакова та ін..), досліджено методику реалізації індивідуально-диференційованого підходу в процесі формування в дітей математичних уявлень (Н.Баглаєва, Л.Зайцева, Т.Степанова). Слід відзначити праці Л.Зайцевої, яка розробила технологію формування логіко-математичної компетентності в дітей дошкільного віку, яка ґрунтується на принципах розвивального навчання за умов упровадження в освітній процес інноваційних технологій.

Відомий вітчизняний дослідник 1970-х - 2000-х років, педагог-практик Б.П.Нікітін, зазначав, що гра - це «... одне з найсильніших виховних засобів в руках суспільства ... Саме в грі виявляються і розвиваються різні сторони особистості, задовольняється багато інтелектуальних і емоційних потреб, складається характер». Він відзначав, що творчі ігри розвивають - в цьому і заключається їх головна особливість - дозволяють об'єднати один з основних принципів навчання «від простого до складного» з іншим важливим принципом творчої діяльності «самостійно за здібностями» - ймовірний варіант досягнення в подібній грі «стелі» своїх можливостей.

Ігри В’ячеслава Воскобовича вчать дітей діяти «в умі» і «мислити», а це в свою чергу розкріпачує уяву, розвиває творчі можливості і здібності. Головною особливістю його техніки є те, що ці методи роботи дуже легко впровадити в освітній процес. Його технологія гармонійно вплітається в існуючі порядки. У відносинах «дорослий - дитина» тут не передбачається положення дорослого над дитиною, тільки партнерські відносини.

Одним з найбільш ефективних посібників є логічні блоки, розроблені угорським психологом і математиком Золтаном Дьєнешем для ранньої логічної пропедевтики, і, передусім, для підготовки мислення дітей до засвоєння математики. Логічні блоки становлять собою еталони форм - геометричні фігури (коло, квадрат, рівносторонній трикутник, прямокутник) і є прекрасним засобом ознайомлення дітей з формами предметів і геометричними фігурами.

Таким чином, вивчаючи роботи вітчизняних та зарубіжних науковців ми констатували, що логіко-математична гра взагалі являє собою метод, засіб і форму організації педагогічного впливу на дитину-дошкільника в умовах домінуючою і природно комфортної для останнього діяльності. Це стало поштовхом до створення системи з впровадження логіко-математичних ігор (розвиваючі ігри, ігри В.Воскобовича та блоки З.Дьєнеша), які допоможуть не тільки сформувати у дітей знання, вміння, навички, але перш за все, сприятимуть сенсорно-пізнавальному розвитку особистості дитини - дошкільника. Використання цих ігор в педагогічному процесі дозволить перебудувати освітню діяльність, перейти від звичних занять до ігрової діяльності, що відповідає вимогам переходу до Нової української школи.

Технологія досвіду

Одним із базових принципів Нової української школи є уявлення про безперервність освіти. Це означає, що процес виховання, навчання та формування особистості починається відразу від народження і триває по життєво. Дошкільна освіта є обов'язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні. Держава при цьому визнає пріоритетність дошкільної освіти та забезпечує умови для її здобуття. Слід пам’ятати, що провідною діяльністю дошкільного віку є ігрова діяльність.

В даному досвіді ми розкриваємо систему роботи закладу щодо розвитку сенсорно-пізнавальних здібностей дітей дошкільного віку з використанням логіко-математичних ігор (розвиваючих ігор, розвиваючих ігор В.Воскобовича та блоків З.Дьєнеша).

Для підвищення професійної компетентності педагогів з сенсорно-пізнавального розвитку у дітей дошкільного віку проводилась наступна робота (Таблиця 1).

Таблиця 1

Робота з педагогами щодо підвищення професійної компетентності з сенсорно-пізнавального розвитку у дітей дошкільного віку

Засвоєння методичного матеріалу дозволяло педагогам грамотно використовувати його на заняттях та в повсякденній роботі з дітьми.

Для вирішення завдань з сенсорно-пізнавального розвитку нами були виготовлені логіко-математичні ігри: розвиваючі ігри, ігри В.Воскобовича («Двокольоровий квадрат», «Чотирикольоровий квадрат», «Крижинки», «Геоконт», «Диво квітка», «Ігровізор», «Кораблик Бриз-бриз») та придбані блоки З.Дьєнеша. Також було створено ряд дидактичних посібників, а саме:

• на розвиток психічних процесів (пам'ять, уява, мислення, увага) («Силует», «Що зайве в малюнку» «Що наплутав художник», «Маленькі кухарі», «Увага», «Знайди відмінності» і т.д.);
• на класифікацію предметів та їх сукупності за кількісними та якісними ознаками («Назви одним словом», «Що зайве» і т.д.).

Слід відмітити, що на сьогодні вихователі та спеціалісти в закладі використовують логіко-математичні ігри з дітьми з особливими освітніми потребами.

В своїй роботі педагоги використовували ігри, направленні на вдосконалення сенсорних еталонів, а саме:

1. Колір і відтінки. Назви кольорів діти засвоюють у віці від двох до п'яти років. Ми продовжували допомагати дітям навчитися розпізнавати кольори і їх відтінки використовуючи ігри та мовні вправи, де діти вчилися на предметах, носіях відповідного кольору, використовуючи типові асоціації, доступні дитині: жовтий - банани, лимони, сонце; червоний - яблука, помідори; синій - сливи, небо і т.д.. Вдалим закріпленням сенсорного еталону є головоломки-пазли «Кольорові олівці», «Спортсмени», «Логічні таблиці» та ін..
2. Форми ― об’ємні, площинні. Діти в молодшому та середньому віці знайомляться з геометричними фігурами: квадратом, прямокутником, колом, трикутником; об'ємними тілами: кулею, кубом, циліндром. В старшому віці ми пропонували закріпити та поглибити ці знання за допомогою ігор «Форми», «Чарівний мішечок», «Чому так вважаєш», «Геометричні фігури» та ін.
3. Величина (їх види, ознаки, властивості). З дітьми старшого віку стоїть завдання впорядкування предметів по довжині, ширині, висоті і об'єму в цілому. В цьому нам на допомогу прийшли ігри з паличками Кьюїзенера, ігри з блоками З.Дьєнеша та ін. Діти вправлялися в підборі пар предметів за величиною, вміло оцінювали величину предмета на око, активізували словник, що відображає поняття величини: довгий, короткий, рівні за довжиною, широкий, вузький, рівні за шириною тощо.
4. Властивості і якості предметів. Велику увагу ми приділяли іграм на розпізнавання властивостей та якостям предметам – «Властивості», «Ознаки», «Весела логіка», «З чого зроблено» та ін.. Наприклад в грі «Весела логіка», дітям пропонувалось завдання - правильно зібрати весь блок, приєднавши до центральної картки - 4 картки-відповіді та пояснити свій вибір, чому вони так зробили. І дошкільники пояснювали, що до їжачка ми приєднали – яблуко, гриб, кактус та голку, тому що їжачок на голки збирає гриби, яблука; схожий на кактус і в нього тіло покрите голками.
5. Класифікація предметів та їх сукупності за кількісними та якісними ознаками. З великим задоволенням діти грали в ігри націлені на класифікацію предметів та їх сукупності за кількісними та якісними ознаками – це ігри «Професії», «Супермаркет», «Дикі та свійські тварини», «Контури», «Птахи» та ін.. Саме ці ігри націлювали дітей в умінні розподіляти предмети по групах по схожості або відмінності між ними. Наприклад в грі «Назви одним словом», дошкільнята класифікували об'єкти та явища, які об'єднуються на основі спільних ознак в клас або групу – «Лисиця, вовк, заєць та їжак – це дикі тварини, вони живуть в лісі». А на питання вихователя – «Хто зайвий?». Були різні відповіді з поясненням – «Зайвий їжак – тому що, тіло у нього покрите голками, а у лисиці, вовка та їжака - хутром», «Зайвий їжак – тому що, він взимку впадає в сплячку…», «Зайвий заєць – тому що, він не хижак». Діти в цих іграх аналізували, зіставляли окремі елементи, знаходили в них спільні властивості, відбирали найбільш значущі з них і відшукували ці властивості в інших, зовні відрізняються предметах; виявляли зв'язки, що існують між предметами і явищами.
6. Орієнтація в просторі. Складання орнаментів, малюнків з використанням геометричних фігур, різних за величиною, формою, кольором. В старшому дошкільному віці дітям інколи важко орієнтуватися в просторі та визначати місцезнаходження відносно об’єктів, що їх оточують і в допомозі нам стали ігри «Муха», «Жук», «Крижинки» та ін.. Діти визначають своє місцезнаходження відносно об’єктів, що їх оточують, розташування предметів і об’єктів у просторі (близько, далеко, ліворуч, праворуч, всередині, під, над, біля, зверху, знизу, назад, вперед).

Великим задоволенням є гра «Танграм», де діти грали за правилами і виконували інструкції вихователів, вміло та поетапно викладали різні силуети за зразком і власним задумом. А саме головне педагоги надавали шанс малюкам самостійно зробити фігуру за задумом та запропонувати іншим дітям відгадати – що це?

За допомогою ігор «Хустка для бабусі», «Геометричний килимок» діти вміло орієнтувалися на площині аркуша паперу, складали орнаменти з використанням геометричних фігур, різних за величиною, формою, кольором. В грі «Геометричний килимок» діти викладали орнамент а потім пояснювали, які використали геометричні фігури та називали місцезнаходження тої чи іншої фігури (ліворуч, праворуч, всередині). Великим задоволенням для дітей було те, коли вони в ролі вихователя давали вказівку розташування геометричних фігур.

7. Визначення, встановлення часової послідовність подій. Велику увагу ми приділили іграм на визначення, встановлення часової послідовність подій та встановлення причинно-наслідкових зв’язків між різними явищами: «Пори року», «Розмишляйка», «Що спочатку, що потім», «Парасольки» та ін.. В грі «Пори року» діти виділяли характерні ознаки пір року, визначали зиму, літо, весну, осінь, крім цього відзначали природні явища, працю людей у природі, а також розповідали про ігри та розваги дітей в різний час року.

Особливе місце на заняттях відводилось іграм «Що наплутав художник», «Що зайве», «Силует» та ін.. Ми зробили процес навчання цікавим, доступним і зрозумілим дітям, створили умови, чуттєву опору для розвитку пізнавальних інтересів та здібностей. Саме такі ігри сприяли збагаченню і розширенню безпосереднього чуттєвого досвіду дітей, уточненню їхніх конкретних уявлень і тим самим розвитку спостережливості, значення якої у навчальній діяльності важко переоцінити. Живий інтерес у дітей, полегшував засвоєння та усвідомлення матеріалу.

В своїй роботі ми використовували блоки З.Дьєнеша або як їх називають «Логічні фігури». Ми помітили, що дітям подобаються логічні блоки, так як вони забезпечують виконання більш різноманітних предметних дій. В процесі різних дій з блоками діти спочатку оволодівали уміннями виявляти і абстрагувати в предметах властивість (колір, форму, розмір, товщину), порівнювати, класифікувати і узагальнювати предмети по кожній з цих властивостей. Потім уміннями аналізувати, порівнювати, класифікувати і узагальнювати предмети відразу за двома властивостями (кольором і формою, формою і розміром, розміром і товщиною і т. д.), дещо пізніше - за трьома (кольором, формою і розміром; формою, розміром і товщиною; кольором, розміром і товщиною) і за чотирма властивостями (кольором, формою, розміром і товщиною). При цьому в одній і тій же вправі легко можна змінювати ступінь складності завдання з урахуванням можливостей дітей.

Дуже подобається дітям грати в розвиваючі ігри В.Воскобовича, а саме «Двокольоровий квадрат», «Чотирикольоровий квадрат», «Крижинки», «Геоконт», «Диво квітка», «Кораблик Бриз-бриз» та «Ігровізор».

«Квадрат Воскобовича» є однією з найпопулярніших авторських ігор В.Воскобовича. Ігровий квадрат представляє собою 32 жорстких трикутника, наклеєних на гнучку основу з двох сторін. Завдяки такій конструкції діти легко трансформують квадрат, конструюють з нього як площинні, так і об'ємні фігури. Квадрат оживає і перетворюється в образи: будиночок, мишку, їжачка, черевичок, літачок і кошеня. Діти складають будиночок з червоним або зеленим дахом, цукерочку. Діти старшого дошкільного віку освоюють алгоритм конструювання, знаходять заховані в «будиночку» геометричні фігури, придумують власні предметні силуети.

Незвичайною для дітей є гра «Геоконт», яку в народі називають «дощечкою з цвяхами». На ігрове поле «Геоконт» нанесена координатна сітка. На «срібні» цвяхи натягаються «павутинки» (різнобарвні резиночки), і виходять контури геометричних фігур, предметних силуетів. Малюки створюють їх за прикладом дорослого або за власним задумом, а діти старшого віку - по схемі-зразку і словесної моделі. Цікаво, що в самій назві казки - зашифровано слово «геометрія».

Діти активно грали «Ігровізором» - це назва цілої серії ігор. «Ігровізор» виглядає як папка, на верхньому прозорому аркуші якої можна малювати маркером. Якщо малюк помилився, намалював щось не так, це можна легко стерти серветкою. «Ігровізор» дозволяє позбутися від численних розмальовок, прописів, книжок із завданнями. Під прозору плівку підкладаються навчальні лабіринти. Неправильний шлях в лабіринті можна просто стерти і прокласти новий.

У грі «Крижинки» вчилися складати фігури, спочатку накладаючи на схему, а потім самостійно складати по схемі на столі і трансформувати в інші фігури за власним задумом. Ми спостерігали, що діти прагнуть дізнатись, збагнути, знайти, відчути радість успіху від самостійно знайденого шляху розв'язання пізнавального завдання.

У грі «Диво квітка» діти складали за схемами забавні фігури - конячок, метеликів, пташок, черепах і багато іншого. І, звичайно, придумували різноманітні силуети і сюжетні картинки. За допомогою цієї гри співвідносили ціле і частини по схематичному малюнку і власним задумом, аналізували і порівнювали.

Технологія В.Воскобовича націлена на формування конструкторського мислення, розвитку розумових процесів - конструювання за словесною моделлю, побудова симетричних і несиметричних фігур, пошук і встановлення закономірностей. Всі його ігри націлені на розвиток уяви, творчі здібності, логічне мислення, розуміння співвідношення частини і цілого, вміння аналізувати, порівнювати, вміння «читати» схеми, вміння знаходити і виправляти помилки, представляти ціле за фрагментами, вміння вирішувати логіко-математичні задачі, креативне, не стандартне рішення поставлених задач. Всі ці навички розвиваються в природному для дитини дошкільного віку ігровий діяльності.

В процесі узагальнення досвіду нами було виділено ряд переваг впровадження логіко-математичних ігор в освітній процес, а саме:

• різноманіття логіко-математичних ігор дозволяють зробити заняття привабливими, збагатити дитину позитивними емоціями та підготовити дитину до систематичного навчання в умовах Нової української школи;
• освітній процес сприяє творчому розвитку дітей в грі;
• різноманіття матеріалів а саме розвиваючих ігор дозволяє розкрити можливості кожної дитини, є дієвим засобом розвитку сенсорно-пізнавальних здібностей;
• відповідають принципу «розвиваючого навчання», а їх впровадження дозволяє вибудувати процес навчання «граючись - навчаємось»;
• сприяє розвитку психічних процесів,
• сприяє розвитку у дітей ініціативності, кмітливості, самостійності, активності, допитливості.
• сприяє підвищенню професійного рівня педагогів, спонукає до пошуку нових нетрадиційних форм і методів роботи, прояву творчих здібностей.

Висновки

1. Модернізація освіти, підготовка дітей старшого дошкільного віку до Нової української школи, особливо в сенсорно-пізнавальному розвитку та розвитку психічних процесів вимагає пошуку нових підходів, форм і методів роботи.
2. Аналіз даних літератури дозволяє припустити, що підґрунтям сучасних інноваційних підходів до вирішення проблеми є ігрова діяльність, а саме впровадження в освітній процес дошкільних закладів логіко-математичних ігор (розвиваючих ігор, ігор В.Воскобовича та блоків З. Дьєнеша).
3. Визначено наявність механізмів, які покладено в основу розвитку дітей за освітньою лінією «Дитина в сенсорно-пізвальному просторі» та розвитку психічних процесів, а саме:

• впровадження в освітній процес дітей дошкільного віку логіко-математичних ігор, а саме: розвиваючих ігор, ігор В.Воскобовича та блоків З. Дьєнеша протягом дня;
• використання логіко-математичних ігор на заняттях з дітьми старшого віку за освітньою лінією «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі».

4. Вибудувана система впровадження логіко-математичних ігор (розвиваючих ігор, ігор В.Воскобовича та блоків З. Дьєнеша) в освітній процес дошкільного закладу.
5. Використання системи впровадження логіко-математичних ігор, а саме: розвиваючих ігор, ігор В.Воскобовича та блоків З. Дьєнеша в освітньому процесі на практичному етапі дозволило покращити результати дітей за освітньою лінією «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» та результати психічних процесів (увага, сприйняття, мислення, пам’ять).
6. Участь в експериментальній роботі сприяла підвищенню професійного рівня оволодіння педагогами знань з проведення логіко-математичних ігор та створенню банку ігор для всіх вікових груп (в методичному кабінеті та на групах).

В результаті підведення підсумків ми прийшли до висновку, що використання логіко-математичних ігор та застосування інноваційного підходу сприяє розвитку сенсорно-пізнавальним здібностям та розвитку психічних процесів та є сучасним підходом до підготовки дитини до систематичного навчання в умовах Нової української школи.

Систематичне і послідовне використання логіко-математичних ігор, створення відповідної розвиваючого середовища, активне залучення батьків до співпраці, методичний супровід цієї діяльності дає можливість організувати освітній процес в дошкільному закладі в ігровій формі і допомагає дітям інтенсивно і гармонійно розвиватися.

 Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) нова редакція, 2021.
2. Т.М.Маценко, Н.О.Вєткова, А.Г.Мельникова, Т.С.Завірюха. «Ігротека вихователя ДНЗ (система розвивальних ігор для дітей молодшого, середнього та старшого віку)», Харків, 2017.
3. Нечипорук Н.І., О.П.Томей «Розвивальні ігри для дошкільників», Основа, 2007.
4. Стеценко І. «Логіки світу: Розвиток логічного мислення дітей 4-го, 5-го та 6-го року життя», Київ, 2004.
5. В.Воскобович «Сказочные лабиринты игры. Технология интеллектуально-творческого развития детей 3-7 лет».
6. Подорожуємо казковими лабіринтами гри В’ячеслава Воскобовича /ж. Вихователь-методист, №4, 2017 стор. 14-21.