Основне завдання сучасної  Нової української школи –  всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей ,компетентностей та наскрізних умінь, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості; переорієнтувати навчання на освоєння знань, умінь та навичок, потрібних сучасній людині для успішної самореалізації в суспільстві, заохочувати дітей до пізнання нового, формувати читацькі компетентності, розвивати творчі здібності, робити їх успішними. Різнобічний розвиток особистості дитини передбачає фокусування на ключових компетентностях, серед яких є уміння читати й розуміти прочитане, висловлювати думку усно й письмово, критично й системно мислити, здатність логічно обґрунтовувати свою позицію.

В цьому році  я працюю з першокласниками. Діти гіперактивні,спілкуються між собою на підвищених тонах, бачать і чують  тільки себе,не вміють поступатися один одному, і це часто приводить до конфліктів. У дітей словниковий запас на рівні побутового,тому не можуть чітко висловлювати свої думки, будувати діалоги,описувати предмети, явища, не навчені просити вибачення,вживати ввічливі слова. На мою думку,всі ці навики повинні закладатися в сім’ї батьками, а школа тільки розвиває та поповнює ці знання .Читацькі навики закладаються в родині, а практика показує,що діти позбавлені вдома можливості  спілкування  з книгою – не практикуються сімейні читання та обговорення прочитаного,вміння висловити ставлення дитини до героя, його вчинків.  Нажаль, недостатній розвиток читацьких умінь в учнів, викликає серйозні труднощі у навчанні.  Причиною цього є відсутність інформаційного голоду,все необхідне можна знайти в комп’ютері чи телефоні; у родині не цікавляться читанням; відсутні навички швидкого  читання; діти самі не можуть обрати цікаву літературу; батьки змушують читати, а не читають разом з дітьми,порівнюють своїх дітей з іншими.

Читацький розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона налагоджує контакт із довкіллям, завдяки якому відбувається соціалізація дитини. У молодшому шкільному віці закладається фундамент культури мислення, мовлення і спілкування, розвиваються комунікативні здібності, пізнавальна активність, образне творче мислення. Новий Державний   стандарт початкової школи включає мовно-літературну освітню галузь, метою якої є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності; ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в початковій школі, розвиток здатності аналізувати текст, виділяти в ньому головну думку і формулювати її, ділити  текст на логічно завершені частини і складати план, передавати за планом зміст тексту, аналізувати тексти за змістом і формою та за потреби удосконалювати їх; формування культури усного та писемного мовлення як засобу вільного спілкування та самовираження, що має труднощі через: бідність мовлення учнів та низьку культуру спілкування; обмеженість родинного спілкування з дитиною; домінування мовлення вчителя на уроках. Для  формування читацької компетентності учнів використовую такі методи: розігрування діалогу, монологу; інсценування казок; усний опис картин; ляльковий театр; проведення інтегрованих уроків, сюжетно-рольових ігор; сюжетні малюнки; відновлення деформованих текстів; використання інтерактивних технологій «Мікрофон», «Мозковий штурм».

Роботу над розвитком читацьких компетентностей  починаю з  формування у молодших школярів практичного уявлення про силу голосу,темпу читання, правил поведінки під час мовлення та спілкування. Через виконання системи вправ, діти  усвідомлюють, що їх голос є основним засобом для вираження думки, для спілкування і взаєморозуміння з людьми. Найпродуктивнішим матеріалом для цього  є використання записів зразків усної народної творчості, розказування самостійно складених казок і оповідань з наступним колективним аналізом усних висловлювань дітей,розгляд ситуативних малюнків з подальшим висловленням своїх міркувань про те, де діти можуть розмовляти голосно, а де тихо. Моє завдання - переконати  учнів в тому, що вони живуть не ізольовано, а в суспільстві, де треба обов’язково зважати на інтереси інших людей. Наступною важливою ознакою у формуванні читацьких навиків є швидкість(темп) читання. Але треба пам’ятати,що швидкість мовлення дітей залежить від особливостей їхньої психічної діяльності,від їхнього темпераменту. На нормалізацію швидкості читання дитини у процесі навчальної діяльності є зразок, поданий учителем. Найкращі зразки текстів,які ілюструють різний темп читання, належать до усної народної творчості:скоромовки, лічилки, примовки. Працюючи над цим матеріалом,вчу дотримуватись не тільки швидкості, а й виразності та правильності у вимові кожного слова. Використання  міміки та жестів під час інсценізації уривків твору, ведення діалогу, показу пантоміми до твору,також допомагають  учням правильно вести себе в тій чи іншій ситуації.

Сьогодні до кошика «педагогічних ідей» потрапила ще одна технологія – «Щоденні 5», спрямована на розвиток читацьких умінь та навичок, на розвиток власної витривалості та самостійності , що забезпечує їхню активну участь у читанні  та письмі упродовж тривалого часу.  «Щоденні5» є новітнім методом навчання учнів Нової української школи, що використовують на уроках української мови та читання. У Державному стандарті початкової освіти зазначено, що « головною метою літературної освіти у початковій школі є формування першооснов читацької культури молодших школярів, емоційно – ціннісного ставлення до змісту прочитаного, формування особистості дитини засобами художнього слова».

Під час виконання «Читання для себе» та «Читання для когось» діти самі можуть обрати книгу для роботи або вчитель пропонує. Діти об’єднуються у пари за інтересами. Такий вид вчить слухати одне одного, спонукає до співпраці, ставити запитання та аналізувати твір. Під час «Слухання» учень може самостійно обрати аудіо запис, обмінюватися думками , аналізувати почуте, а після завершення учні виконують завдання, які підготував вчитель. «Письмо для себе» - допомагає школярам висловлювати думки і записувати їх на папері. Ці вправи дають свободу вибору для учня, де вчитель не критикує роботу, а дає можливість учням самим виправити помилки, зробити висновки. «Робота зі словами» - навчаються прояснювати та пояснювати значення слів, добирати слова на задану тему. практикуються у вживанні нових слів у письмовому мовленні.

Головне у спілкуванні з дітьми – це помітити в кожному з них усе краще, заохотити творчість,запалити іскорку, яка веде до знань, не «наповнювати» дітей знаннями,а навчити знаходити інформацію і критично її опрацьовувати, читати не для батьків, а для себе. Працюючи в групах або самостійно, учні вчаться робити вибір, працювати самостійно,розвивають витривалість і відповідальність. Якщо ми хочемо бачити в своїх учнях свідомих читачів, то насамперед, повинні  пам’ятати ось про що: давати свободу вибору, бути  самим  прикладом для наслідування – читають батьки – читають діти - дитина має бачити,що дорослому теж цікаво; тренувати навички читання у дитини – читаємо потрохи, але щодня; не змушувати, а пробувати  мотивувати дитину до читання; для самостійного читання підбираємо цікаві книги – читання обов’язково має захоплювати,  а потім  - викликати бажання обговорити  прочитане разом.

У разі правильного і систематичного використання елементів інформаційних технологій у формуванні читацької компетентності в  учнів підвищується інтерес до читання, до спілкування. Діти успішно сприйматимуть такі заняття, опанують уміння працювати з довідковим матеріалом, шукатимуть  необхідну інформацію, знаходити муть декілька варіантів розв’язання проблеми, дискутуватимуть, слухатимуть співрозмовника, робитимуть узагальнення та висновки. Підготовка вчителя займатиме багато часу, але водночас ця робота дарує задоволення, бо має творчий характер і дає результат. Якщо у класі, під час перерви, відпочинку, хоча б 4-5 учнів триматимуть в руках книгу, розглядатимуть картинки, читатимуть окремі слова, це вже добре. Значить, ми працюємо недаремно, наша робота дає плоди. 

Література

1. Вашуленко М.С. Методика інтегрованого курсу «Українська мова» у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу. - Київ. Видавничий дім «Освіта»,2019.4-7 с.,109-121 с.
2. Данилова Людмила, Кірик Марія. Нова українська школа: організація діяльності учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти. - Львів. Видавництво «Світ»,2019,67с.
3. Зуєва С.М., Кулішова А.А.,Шнуренко В.С. Сучасні практики НУШ «Щоденні 5» - це крок до успіху.-// Початкове навчання та виховання.-2019.-№31-32.-с.3-4
4. Шамрило О.Г. Формування мовленнєвої компетентності першокласників засобами дидактичної гри. -// Початкове навчання та виховання. -2019. -№34-36.- с.5.