Актуальність проблеми  формування читацької компетентності учнів молодшого шкільного віку полягає  у тому, що сучасний навчально - виховний процес спрямований на виховання учня, який є суб’єктом сучасної культури.  Школа, учитель, класний керівник мають забезпечити духовний розвиток і  розвиток особистості, а також навчити дітей творити себе і своє життя. Велику роль у формуваннні творчості дитини в цьому питанні відіграє книга. Тому пропаганда читання, виховання читацької культури, формування вміння працювати з книжкою, розвиток пізнавальних інтересів, формування читацької компетентності  є пріоритетними напрямами спільної діяльності педагогів, дітей та батьків.

Метою даної роботи є показ практичних шляхів у формуванні повноцінної навички читання в учнів молодшого шкільного віку, а також у становленні дитини – читача, здатної до самостійної читацької та творчої діяльності, навчити учня шукати відповіді на  поставлені запитання у книжках; розвинути навички читання уголос та мовчки. Тому для того, щоб виробити в учнів достатній рівень темпу читання, а також сформувати усвідомлення прочитаного, з першого класу потрібно працювати над формуванням читацької компетентності молодших школярів.

У програмі з літературного читання зазначено, що «читацька компетентність молодшого школяра – це володіння комплексом читацьких знань, умінь і навичок, ціннісних ставлень учнів, які дають змогу учневі свідомо здійснювати пошук книжок, відбір інформації для вирішення навчально - пізнавальних завдань і виявляється у процесі сформованості повноцінної навички читання, розуміння текстів різних жанрів, обізнаності з колом читання ( доступного дітям цього віку), сформованості особистісних ціннісних суджень щодо прочитаного». [4]

У структурі читацької компетентності виділяють такі складові:

• мовленнєва: формування та розвиток мовленнєвих умінь і навичок;
• літературознавча: формування основ теоретико – літературних знань і вмінь ними користуватися;
• бібліотечна – бібліографічна: уміння учня працювати з книгою, періодичними виданнями, як з джерелами отримання інформації; наявність у молодших школярів певного кола читання; знання початкових бібліотечно – бібліографічних понять та вміння користуватися довідковою літературою;
• літературно - творча: розвиток і реалізація літературно – творчих умінь і здібностей учнів;
• емоційно – ціннісна : розвиток емоційної та почуттєвої сфери учнів, уміння висловлювати оцінні судження щодо прочитаного.

Навчити дітей добре читати – одне з найважливіших завдань початкової школи.  В. О. Сухомлинський зазначав, що без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, що погане читання – ніби брудне вікно, крізь яке нічого не видно. Тому, головним завданням  вчителя у початковій школі є не тільки навчити свідомо і правильно читати, розуміти та аналізувати твори, але і формувати у дітей соціальні, морально-етичні цінності через художні образи літературних героїв; розвивати мовлення учнів; вчити правильно висловлювати свої думки  за змістом прочитаного або прослуханого матеріалу. Безсумнівно, вчитель повинен  розвивати творчу літературну діяльність школярів; формувати у них навички самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; уміння здійснювати пошук і відбір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань.[1, 22]

Щоб сформувати у молодших школярів читацьку компетентність необхідно розвивати потребу у читанні, створити належні психолого – педагогічні умови для сприйняття, розуміння та оцінки прочитаного, організувати пошуково – дослідницьку діяльність учнів, розвивати усне та писемне мовлення. Для зацікавлення молодших школярів більше читати, необхідно:

• урізноманітнити  форми та види читання  ( індивідуальне, ланцюжкове, вибіркове, читання в особах, хорове, читання «дощиком», читання «сонечком»).
• використовувати цікаві методичні прийоми («придумай кінцівку твору», «знайди початок речення про…», читання деформованих слів, речень, текстів, застосовування кросвордів).
• впроваджувати методи та прийоми розвитку критичного мислення (Сенкан, «Шість капелюшків», «Ромашка Блума», «Асоціативний кущ», «Передбачення», «Кошик ідей», «Карусель», «Входження в картину»,     « Павутинка дискусії»).
• застосувати нестандартні форми проведення уроків ( уроки – подорожі, уроки – екскурсії, уроки на свіжому повітрі).
• використовувати методику Нової української школи «Щоденні 5» ( читання для себе, читання для когось, слухання, словникова робота, письмо для себе).

Проте розвиток технічного прогресу диктує інші правила, а саме, сучасна дитина краще працює з комп’ютером, ніж з буквами, та все ж навички читання не втрачають актуальності  й досі, через те, що більшість інформації в інтернеті також супроводжується текстом, тому і в сучасних умовах освіти досить актуальним є формування і розвиток читацької компетентності та читацьких навичок, завдяки яким дитина може шукати інформацію для вирішення пізнавальних завдань. Тому застосування інформаційно - комп’ютерних технологій на уроках літературного читання та української мови є доцільним та перспективним. Ці технології розширили можливість подачі навчального матеріалу, через застосування мультимедійної презентації до уроків, проектів, медіатекстів, сучасних засобів відеотехніки, що  дозволяє підсилити зацікавленість та мотивацію учнів початкових класів.  [2]

Отже, формування читацької компетентності молодшого школяра є головною метою вчителя, що  має свої особливості, які зумовлені віковими, індивідуально – психологічними властивостями учнів. Слід зазначити, що формування читацької компетентності як складового та багатокомпонентного особистісного утворення важливо відтворювати на міжпредметному рівні, тобто на матеріалах текстів різних видів: навчальних, художніх, науково-пізнавальних. Тому, якнайшвидше дитина візьме в руки « свою» книгу, тим швидше для неї процес читання стане цікавішим, а осмислення – перетвориться у потребу читати. Саме тому формування самостійного читача, розвиток пізнавальних інтересів є важливим завданням вчителя з перших днів перебування дитини в школі. Випускники початкової школи  повинні оволодіти навичками та вмінням, які потрібні активному читачеві, вміти підтримувати колективну дискусію за змістом прочитаного: враховувати різні думки, міркування однокласників, співвідносити їх, доповнювати власними; обстоювати свою позицію, дотримувати норм культури спілкування. А головне, діти повинні полюбити книжку та самостійне читання.

Література

1. Вашуленко О.В.Читацька компетентність молодшого школяра: теоретичний аспект. Дайджест 1 / О. В. Вашуленко. 2011. — 94 с.
2. Державний стандарт початкової загальної освіти (електронний ресурс) – Режим доступу : http://www.min.gov.ua
3. Міністерство освіти і науки України. Нова українська школа (проект) – Режим доступу: https://mon.gov.ua
4. Навчальні програми, методичні рекомендації щодо організації навчально – виховного процесу в 2016/2017 навчальному році з коментарем провідних фахівців. - Х.: Ранок, 2016. – 192 с.
5. Логачевська С. Критичне мислення і диференціація на уроках читання. - Початкова школа. - 2004. - № 7. - С. 26.
6. Савченко О. Я. Дидактика початкової оствіти: /О.Я. Савченко// Компетентнісний підхід як чинник модернізації навчального процесу/. – Київ: Вид-во «Грамота», 2013 р. – 553 с.
7. Сапун Г. Уроки читання / Г. Сапун, — Тернопіль : Підручники і посібники, 2001. -180 с.