На початку  ХХІ століття стає очевидним, що суспільство вступає в нову інформаційну епоху. Збільшення обсягу інформації та, водночас, бурхливий розвиток інформаційних технологій зумовлюють появу нових інформаційних засобів та підвищення їх впливу на всі сфери життя людини. Досягти власної життєвої мети та успішно адаптуватися в сучасному інформаційному суспільстві зможе перш за все той випускник школи, який здатний до безперервної самоосвіти, який уміє самостійно здобувати інформацію, використовувати її у власній діяльності. Одним із важливих засобів для досягнення особистої мети людини в усі часи було і є читання. Практика показує, що в сучасних умовах глобальної компю’теризації суспільства в більшості учнів інтерес до читання поступово зникає. Внаслідок цього перед сучасною школою ставляться завдання, спрямовані на розвиток зацікавленості школярів читанням в умовах інформаційного навчального середовища.                                                                                                 

Читання є базовим компонентом освіти. Саме сформованість умінь грамотно читати і розуміти тексти у школярів сприяє ефективній навчальній діяльності з усіх предметів та підвищує рівень соціалізації дитини. Робота з формування читацької компетентності є результативною лише за умови системного підходу, активної співучасті всіх учасників навчально-виховного процесу, запровадження сучасних форм і методів навчання. Свідомому і міцному засвоєнню вивченого матеріалу на уроках читання сприяє використання інтерактивних технологій, зокрема впровадження когнітивних методів навчання (або методів навчального пізнання). Які розподіляються на: метод евристичного спостереження, метод порівнянь, метод фактів, метод досліджень, метод гіпотез, метод прогнозування,метод помилок та метод конструювання теорій. Саме вони є дієвими у вихованні читацької активності школярів, формують емоційно-вольову сферу діяльності учнів на уроці позакласного читання, оскільки завдання уроків читання не лише в тому, щоб учити дитину читати, розвивати її мислення, а й у тому, щоб розбудити її душу і серце, викликати певний комплекс почуттів під час читання й аналізування тексту.                                        

Впроваджуючи когнітивні методи навчання залучаю дітей до свідомого, вдумливого читання, навчаю розмірковувати над прочитаним текстом аналізувати і критично оцінювати отриману інформацію, будувати власні гіпотези на основі прочитаного.                                                     

Застосовуючи метод евристичного спостереження на уроках читання уміло поставленим питанням можна скерувати учнів на формування нових питань, висновків, правил, використовуючи їхні знання і спостереження. Даний метод застосовую на всіх етапах навчання: під час підготовки до засвоєння нового матеріалу,  в процесі його пояснення, засвоєння, застосування та узагальнення. Це дає можливість вчителю не пропонувати знання у готовому вигляді, а стимулювати учнів добувати їх самостійно, формулюючи висновки під керівництвом вчителя. Найбільш уживані вправи: «Придумай власну версію…», «Напиши відгук про прочитане», «Відгук про улюблену книгу», «Запропонуй», «Прочитай. Пригадай. Порівняй.», «Добери синоніми».                                       

Також важливого значення на уроках читання надаю методу порівнянь. Пояснюю дітям, що означає порівнювати об’єкти або персонажі, чи завжди і все можна порівнювати. Наприклад, вивчаючи  вірш  Ліни Костенко «Струшується сад, як парасолька», учні роблять перші спроби знайти порівняння у творі, дізнаються про те, що вони допомагають уявити. Знайомлячи дітей з різними жанрами літературних творів, вчу визначати основні ознаки жанрів, порівнювати їх.                                                       

Шлях до повноцінного сприйняття художнього твору полягає через розкриття проблеми, теми, основної думки, сюжету, авторської позиції. Завдання педагога – навчити дитину за текстом бачити, відчувати і розуміти все те, що хотів донести до читача письменник. Найкраще це завдання допомагає виконати застосування методу фактів, який вимагає послідовного розвитку пізнавальної діяльності учнів. Насамперед, це стосується такого етапу пізнання як пошук фактів. Іноді дітям важко висловити те, що вони бачать, чують, відчувають. Для розв’язання цієї проблеми варто запропонувати їм знайти факти, що пояснюють певний процес. Доцільним є об’єднааня учнів у групи та знаходження фактів, що стосуються цього процесу.

Працюючи над текстом вчу школярів одночасно бачити в тексті вчинки персонажів, їхні наслідки, звертати увагу на діалоги, монологи, портрети, думки, репліки дійових осіб, тобто збирати про них факти. На основі цих фактів складається характеристика дійових осіб і дається оцінка вчинкам персонажів, визначається власне і авторське ставлення до них. Вивчаючи твір Віри Артамонової «Ясенок», учні з опорою на текст і зібрані факти, характеризують образ головного героя твору Володі. Для збору фактів використовую вправи: «Так чи ні?», «Загадка», «Продовж речення», «З’єднай правильно», «Знайди відповідь», «Знайди і прочитай».

Майстерність вчителя полягає в тому, щоб розкрити сили і можливості кожної дитини, в умінні, за словами В.О.Сухомлинського, дати «відчути їй радість успіху в розумовій праці». Реалізації цієї мети сприяє застосування на уроках читання методу досліджень. Дослідження проводяться за таким планом: 1) визначається мета; 2) складається план роботи; 3) збираються факти про об’єкт; 4) нові факти, отримані у процесі дослідження; 5)рефлексійні міркування; 6) висновки. Послідовне виконання всіх перелічених пунктів дає можливість кожній дитині отримати власний результат.

Під час роботи над твором Віри Артамонової «Котиккова казка» пропоную визначити об’єктом дослідження заголовок твору, використовуючи для цього вправу «Передбачення». Працюючи над текстом, учні разом з учителем, дотримуючись плану роботи над дослідженням, вивчили зміст тексту, за допомогою різних завдань зібрали факти про головних героїв і під час рефлексії зробили висновок про співвідношення заголовка і змісту твору.

Важливе місце на уроках читання займає метод прогнозувань. На початку уроку пропоную учням пояснити значення незнайомого слова або поняття. Діти висловлюють свої прогнозування. В процесі вивчення тексту розкривається справжнє значення слова або поняття. Такий метод збагачує життєвий досвід дітей, сприяє розвитку аналітичного та критичного мислення, дає можливість кожній дитині зробити своє маленьке «відкриття».

Застосування вчителем методу помилок передбачає зміну негативного ставлення школярів до помилок. Помилку доцільно  розглядати як джерело протиріч або джерело нових знань. Увага до помилок актуалізується педагогом не тільки з метою їх виправлення, а й з’ясування причин їх виникнення. Пошук взаємозв’язків помилки з правильним рішенням стимулює евристичну діяльність учнів. Одним із цікавих завдань роботи над помилками є відновлення і читання деформованих текстів

Важливе значення у процесі формування читацької компетентності молодших школярів відіграють узагальнюючі уроки як результат сумісної діяльності вчителя і учня над темою. Метод конструювання понять, правил, теорій використовую як метод теоретичного узагальнення завдання. Обговорюючи поетапно прочитане діти роблять висновки. Результатом такої роботи є сформульоване поняття, правило, план до твору.

Для кращого формування читацької компетентності молодших школярів треба організовувати  навчання так, щоб воно було цікавим для дітей, щоб у них виникала б маса запитань і не зникало бажання знайти чи почути відповіді на свої «Чому?». Основними перевагами застосування когнітивних методів навчання є моделювання ситуації та колективне або індивідуальне ухвалення рішень, взаємодія учасників навчально-виховного процесу, наявність спільної мети.

Література

1. Державний стандарт початкової загальної освіти / 21 лютого 2018р.
2. Програма «Літературне читання» (2-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою).
3. Житник Б.О. методичний порадник: форми і методи навчання. – Харків: Основа, 2015.
4. Читацька компетенція як різновид загальної компетенції учнів / наука і освіта. – 2005. -№3-4.
5. Ковальова В.І. «Становлення та розвиток творчої особистості молодшого школяра». – Харків: основа, 2010.