Провідна наукова ідея: впровадження  інноваційних технологій, зокрема проблемне, розвиваюче, ігрове, проектне навчання  на уроках  біології з метою формування учня як гармонійно розвиненої, толерантної, екологічно свідомої, творчої особистості, здатної творити себе та своє життя.

Актуальність досвіду:

• підвищення розумової активності шляхом застосування активних форм і методів навчання;
• розвиток творчого мислення, спонукання до самостійності;
• активізації навчальної діяльності учнів на уроках біології та екології; підвищення інтересу до предмета;
• пошук оптимальних шляхів зацікавленості учнів до навчання;
• підвищення ефективності уроку, як основної одиниці навчально-виховної діяльності;
• можливість розвитку навичок самостійної та спільної діяльності;
• сприяння виробленню особистої життєвої позиції щодо зміни свідомості людини споживача на свідомість людини, яка живе в гармонії з довкіллям.

Науково-теоретична база досвіду.

Теорія розвивального навчання була розроблена авторами Д.Б.Ельконіним та В.В.Давидовим.

Розвивальне навчання має спиратись на теоретичне мислення, а його формування здійснюється за допомогою знаків, символів, моделей. «Теоритичне мислення – це знання при мінімумі наочно-образних опор, при максимумі словесно виражених побудов» [3, с.94 ]

Суть технології: цілеспрямована навчальна діяльність як особлива форма активності, спрямована на розвиток суб’єктності, що передбачає процес само зміни дитини, її змістом виступають загальні способи дій щодо розв’язання різноманітних завдань. Дана технологія включає  учня в процес самостійної пошукової діяльності, що свідомо сприймається дитиною як особиста мета.

Охорона природи не може обмежуватись тільки дослідженням та створенням природоохоронних територій. Значною мірою вона повинна спиратись на підтримку громадськості. Школа є важливим джерелом для природоохоронного виховання, одна з перших ланок становлення людини і громадянина, яка спрямовує на формування в учнів шанобливого ставлення до природи.  Розвиток сучасної освітньої системи ставить безліч  питань щодо змісту й організації навчання біології та екології методичного забезпечення  їх викладання. Важливою проблемою є пошук оптимальних шляхів зацікавленості учнів до навчання, спонукання до творчості, самостійності, підвищення розумової активності. Тому, напевно, на протязі багатьох років я намагаюся підпорядковувати свою педагогічну діяльність біолога і класного керівника меті: орієнтування учнів на формування екологічної культури, розуміння себе як частинку природи, усвідомлення своєї єдності з навколишнім середовищем.

Нетрадиційні уроки  допомагають не тільки сформувати певний набір знань, але і збудити в дітях прагнення до самоосвіти, реалізації своїх здібностей.

Основна мета – сприяти формуванню в учнів екологічного мислення, гармонійно розвиненої, толерантної, творчої особистості, здатної творити себе та жити в гармонії з природою.

Головні завдання:

• допомогти учням істотно збагатити знання про навколишній світ та взаємозв’язки в ньому;
• виховувати в них стійке екологічне мислення;
• викликати в кожного бажання свідомого прагнення до вдосконалення особистого «Я», як найповнішої реалізації природних задатків;
• сприяти вироблення особистої позиції щодо зміни свідомості людини споживача на свідомість людини в гармонії з довкіллям.

Головні напрямки:

• формування потреб екологічного мислення;
• створення умов для саморозвитку, самовиховання, самовияву, самоствердження особистості в колективі та розвиток інтересів, творчих здібностей учнів.

Активні форми і методи навчання стимулюють  інтелектуальну й емоційну складову особистості учня, впливає на розвиток таких рис характеру, як цілеспрямованість, наполегливість, відповідальність, комунікативність, креативність. Саме цим обумовлюється актуальність представленого досвіду.

Новизна досвіду полягає в удосконаленні існуючої освітньої ситуації, в організації роботи так, аби вистачило всім без винятку дати можливість виявити свої таланти та творчий потенціал.

Ні для кого не секрет той факт, що сучасні діти і підлітки мало читають,  мають низький пізнавальний інтерес, у них слабка мотивація навчання. Бажаючи змінити ситуацію, що складається, долучити дітей до самостійного пошуку інформації, до читання, до творчого підходу при виконанні завдань, я включаю в навчально-виховний процес переважно такі технології, як:

проблемне

розвиваюче

ігрове

з активними та інтерактивними методами навчання.

Сучасний урок повинен бути актуальним, цікавим і корисним для дитини як зараз, так і в майбутньому. На своїх уроках біології та екології організовую активну діяльність на різних рівнях пізнавальної самостійності: екохвилинки, дискусії, екологічні ігри.

Екохвилинки – це додаткові заняття , практикум екологічного виховання школярів  [6, c. 7].

Дискусія – це широке публічне обговорення якогось спірного питання. Вона є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення учнів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми [5, c. 54].

Екологічні ігри сприяють розвитку слухового й зорового аналізаторів і активному логічному мисленню дітей умінню шукати залежності і закономірності як приховані так і очевидні, що наявні в природі, класифікувати й систематизувати об’єкти живої і неживої природи [1, с. 63].

Проектні технології передбачають постановку визначеної навчальної проблеми  та її розв’язання  у процесі засвоєння учнями знань, умінь та вироблення навичок. Виконуючи творчі проекти, учні вчаться самостійно приймати  рішення щодо розв’язання проблемних ситуацій [4, с. 88].

Розвивальне навчання здійснюю через модульне навчання. Окремий урок як і ціла тема можуть бути навчальним модулем.

Компонентами модуля є:

• точно сформульована мета;
• банк інформації (навчальний матеріал);
• методичні вказівки з досягнення мети;
• практичні заняття для формування необхідних вмінь;
• довідковий та дидактичний матеріал;
• контроль знань , що відповідає цілям модуля

Ефективність процесу мислення залежить від того, як сформульоване головне питання чи проблема. З метою організації пошукової діяльності під час створення проблемної ситуації використовую певні алгоритми:

• навчальна проблема повинна бути пов’язана із навчальним матеріалом,. що викладається, і логічно виходити з нього;
• у формуванні питання, задачі чи ситуації, пов’язаних з навчальною проблемою, повинно відбуватися протиріччя;
• зміст навчальної проблеми має вказувати шлях і напрямок її розвитку;
• необхідно, щоб розв’язок навчальної проблеми був посильним для учнів, але не надто легким;
• проблемні запитання, задачі, навчальні завдання, приклади мають емоційно впливати на учня, спонукати до активної діяльності.

Здійснюються за схемою:

• учитель створює проблемну ситуацію;
• учні аналізують її, усвідомлюючи невідомі для себе знання, та шукають шляхи вирішення проблеми;
• педагог допомагає дітям надаючи необхідну для вирішення проблеми інформацію.

Методичні прийоми створення проблемних ситуацій:

• учитель підводить учнів до протиріччя і пропонує їм самим знайти спосіб його вирішення;
• викликає різні погляди на одне і те запитання;
• пропонує розглянути класу явище з різних позицій;
• визначає теоретичні і практичні проблемні завдання (з недостатнім або надлишковими вихідними даними, допущеними помилками, з обмеженим часом вирішення).

Для активації та інтенсифікації навчального процесу, стимуляції пізнавальної активності учнів, розширення кругозору, розвитку пам’яті, уваги, фантазії, уяви, творчих здібностей, формування системного мислення, свідомості, ціннісної орієнтації природоохоронної діяльності використовую ігрове навчання.

Ефективність значною мірою залежить від факторів:

• чітко продумана мета;
• здійснення мотивації ігрової діяльності;
• чітка організація підготовки, проведення і підбиття підсумків;
• постановка пізнавальних і проблемних запитань у процесі гри;
• залучення всіх учнів класу;
• тривалість не більше однієї навчальної години.

Джерелом мотивації роботи учнів при застосуванні активним форм навчання є самостійно та швидко приймати рішення, розвиток комунікативних здібностей, робота в групі на різних рівнях, можливість використання сучасних видів обробки інформації, актуалізація отриманих раніше знань.

Завдяки використання представлених методик на уроках біології та екології  учні вчаться:

• усвідомлювати мету;
• планувати свою роботу, передбачати можливі результати;
• працювати з додатковою науково-популярною літературою
• умінню розвивати комунікативні здібності;
• самостійно шукати і накопичувати матеріал;
• аналізувати та зіставляти різноманітні факти;
• доводити власні погляди; приймати власні рішення;
• активізовувати соціальні контакти (розподіляти доручення, працювати спільно)

Матеріали досвіду
Дискусія «Чи  потрібен дим над містом?»
5 клас природознавство

Щодо проблеми спалювання листя та сухої трави

Мета: довести недоцільність випалювання листя та сухої трави. Розвивати навички доброзичливого спілкування з опонентами, працювати з додатковою літературою, виховувати дбайливе ставлення до природи.

Хід заняття

Організаційний момент

1. Актуалізація опорних знань учнів.

Учням пропонується ряд дискусійних запитань: чи любите ви бувати на природі? На пікніках? Чи розводите багаття, щоб піджарити шашлик чи спекти картоплі? Чи подобається вам багаття?

1. Повідомлення теми і мети заняття.

Та все-таки вогонь палає не тільки тоді, коли хтось щось готує. Інколи вдень по місту їдеш через суцільний дим, а вночі - неначе через вогняне море. Спробуємо відповісти на запитання:навіщо потрібно спалювати листя та випалювати траву? Чи це доцільно?

III. Хід дискусії.

З приводу спалювання листя точки зору учнів розділяються. Частина дітей вважає, що спалювати листя необхідно для підтримання чистоти. Інші відмічають, що коли спалюють листя, в місті стає важко дихати, залишаються неохайні вогнища. Кожна зі сторін намагається наводити свої аргументи.

Під час дискусії можна звернути увагу учнів на те, що з димом вилітають поживні речовини, які могли б повернутися у грунт, якби листю дали перегнити, і тоді рослини не потрібно було б підживлювати. Спалювати листя бажано лише тоді, коли дерева уражені шкідниками. Тобто в більшості випадків випалювання недоцільне, тим більше, що дим негативно впливає на здоров’я людей із хворобами дихальних шляхів та серця.

Подібне спрямування має відбуватись непомітно, через короткі коментарі або запитання, наприклад: «Я від того диму задихаюсь, і голова болить» чи «У лісі ж листя перегниває. А в листовому опаді живуть багатоніжки. Хіба в місті листя не може перегнити?» або «Може. Якби листя прикопати, то менше треба було б добрив? Ще б і економія була». Як правило такі репліки змінюють напрямок дискусії, звертають увагу дітей на інші аспекти проблеми.

Про випалювання трави одні кажуть, що воно необхідне, щоб краще росла трава, інші вважають, що навесні потім не вийдеш на природу,не сядеш ,щоб не забруднитися у золі. А дехто говорить, що просто цікаво дивитися, як все горить. Тут бажані такі коментарі: паління спричиняють загибель лісів, у вогні гине безліч тварин, спалювання трави – це втрата грунтом поживних речовин.

1. Розв’язок проблеми заняття.

В результаті такої обережно спрямованої дискусії учні приходять до висновку, що будь-яке випалювання небажане, а розваги з вогнем небезпечні і спричиняють багато проблем. Тому краще обійтись без них, а міста стануть чистішими без диму. А якщо ми хочемо, щоб в містах було менше сміття, то краще просто не смітити.

1. Підсумок заняття.

Учні приходять до висновку, що паління має негативне значення для природи й людей. Потрібно розповідати всім, що паління непотрібні і шкідливі. Отримані знання діти донесуть дорослим.

Під час проведення дискусії учні повторюють теоретичний матеріал.

Матеріали для проведення дискусії «Чи потрібен дим над містом?»[6, с.104,105 ]

Листопад належить до найбільш характерних явищ осінньої природи. Він краще за все виражає сезонну періодичність у розвитку рослинного світу.  Кожного року він повторюється, спочатку радуючи око великою кількістю відтінків  і барв, у які вбираються ліси, а потім наводячи смуток виглядом голих дерев і меланхолічним шерехом опалого листя.

Причини листопаду

Листопад є пристосуванням до умов зими – не тільки холодної, але й сухої пори року. Якби дерева наших лісів залишалися на зиму у своєму вбранні, то неодмінно загинули б у результаті недостатньої кількості вологи. Адже випарування води їхнім листям не припинилося б, а доступ її з грунту був неможливий. У багатьох тропічних і субтропічних країнах, де температура протягом року достатньо висока, а  вологи не достатньо, кожного року під час посухи дерева теж скидають своє листя, щоб пережити цей сезон.

Значення листопаду

1. Захист від механічного пошкодження під вагою снігу;
2. Виділення залишків різних мінеральних солей, які стають шкідливими.

Чому восени листя жовтіє?

Рослини здаються нам зеленими від великої кількості хлорофілу, розташованого в хлоропластах клітин листка і пагонів. У хлоропластах відбувається процес фотосинтез. Але хлорофіл  не єдиний  пігмент, бо є ще особливі – каротин і ксантофіл. Перший із них чисто жовтого кольору, другий має оранжевий відтінок. Жовті пігменти завжди присутні в зелених рослинах, але влітку вони зовсім непомітні, оскільки замасковані хлорофілом інтенсивно-зеленого кольору. Восени,у зв’язку зі сповільненням діяльності листка припиняється утворення хлорофілу. А от руйнування продовжується. Завдяки цьому лист жовті пігменти домінують над зеленими.

Чим шкідливе спалювання опалого листя?

1. Під час згорання 1т рослинних решток у повітря виділяється 9кг мікрочастинок диму (пил, оксиди нітрогену, чадний газ, важкі метали,діоксини).
2. У сухому листі згорають зимуючі корисні комахи (сонечко).
3. Спалювання листя призводить до руйнування грунтового покриву, адже вигорають рослинні рештки і гинуть ґрунтотворні мікроорганізми.
4. Вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин.
5. Виникає загроза пожеж.
6. Утворюється смог, який погіршує видимість на дорогах, що призводить до аварій.
7. Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.

Література

1. Аніщенко Н, Дзюба В. Розвиток в учнів екологічної культури засобами гри. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи; К: 2018.
2. Голубченко М. Проектна діяльність у школі. – К.: Шкільний світ, 2007.
3. Давидов В.В. Проблеми розвиваючого навчання. М.: 1986.
4. Лисицький В.М. Використання проектних технологій в навально-виховному процесі для розвитку пізнавальних потреб учнів. Збірник наукових праць №21. Педагогічна освіта:Теорія і практика. Психологія. Педагогіка, 2014.
5. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок; інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. – К.: А. С. К., 2004.
6. Яблоновська-Грищенко Є.Д, Чернявська Т.Б., Грищенко В.М. Екохвилинки у початковій школі:програми,уроки, матеріали. Київ: «ДІА», 2013.