Основним завданням сучасної системи освіти є формування гармонійно розвиненої особистості, фахівця конкурентного на сучасному ринку праці, що  вміє системно мислити, аналізувати, порівнювати, практично вирішувати поставлені перед ним життєві та професійні проблеми.

На сьогоднішній день компетентнісний підхід є одним з напрямків оновлення вітчизняної системи базової та повної середньої освіти, що випливає із Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти, Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.

Одне з основних завдань школи – підготовка учнів до життя в сучасному суспільстві, уміння орієнтуватися в потоці інформації. А для цього намагаюся створити умови для виявлення творчих сил дитини, формувати в учнів самостійне мислення, підштовхувати їх до самостійної творчості, готувати до безперервної освіти й самоосвіти, до усвідомлення необхідності поповнювати свої знання  і вміння.

Мета моєї педагогічної діяльності:

• Формувати в учнів математичну компетентність; розвивати критичне мислення, вміння висловлювати власну думку;
• Забезпечувати якість засвоєння знань з математики;
• Забезпечувати розвиток комунікативної компетентності;
• Розвивати загальноосвітні уміння та навички;
• Організовувати діяльність учнів, що спрямована на самореалізацію особистості

Школа – це майстерня, де формується думка підростаючого покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє. (А. Барбюс)

Сучасний урок – це перш за все урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального становлення особистості. В залежності від мети уроку, змісту навчального матеріалу я вибираю оптимальні форми і методи навчання, які допоможуть досягти кращих результатів.

На уроках намагаюся створити умови для реалізації здібностей учнів, максимально задіяти всіх учнів у процес навчання, організувати діалогове спілкування, створити комфортні умови для навчання та розвивати взаємодопомогу в учнівському колективі.

На уроці поєднується:

• індивідуальна робота, що передбачає самостійне виконання учнем завдання відповідно до рівня його можливостей;
• фронтальна робота, що передбачає одночасне виконання всіма учнями одного й того ж завдання;
• групова робота, що може бути організована в залежності від завдання і створення тимчасових груп, у формі парної, ланкової, бригадної чи колективної роботи.

Але до організації форм роботи підходжу диференційовано. Наприклад, групи створюю так:

І група, де учні виконують лише вправи високого рівня, з логічним навантаженням, учитель допомагає їм консультаціями;
ІІ –ІІІ групи, учні виконують завдання середнього та початкового рівнів складності, надають взаємодопомогу, пояснюють один одному, вчитель перевіряє їх роботу, допомагає виправити помилки;
ІV група, учні з низьким рівнем знань, вчитель є ядром цієї групи, бачить кожного з них, вчить розв’язувати базові вправи.

Групи, звичайно, є динамічними.

Інтерактивні технології навчання допомагають мені здійснити на уроці організацію самостійної пізнавальної діяльності та активізацію творчих здібностей школярів. Це дієвий спосіб створення умов за яких учні залучаються до пізнавально-навчальної діяльності.

Так як маю сучасний кабінет математики і доступ до Інтернету, то використовую програмне забезпечення для вивчення нового матеріалу і зацікавлення учнів.

На уроках використовую:

• інтерактивну дошку;
• планшети для:
• самостійних робіт,
• виконання тестів;
• тести on-line.

Графічний калькулятор Geo Gebra широко використовую при вивченні графіків функцій, їх властивостей, перетворення графіків.

Знайшла цікаве застосування Lego на своїх уроках в 5-6 класах:

• при формуванні поняття розряди та класи багатоцифрових чисел;
• при формуванні поняття про дроби;
• додаванні та відніманні, скороченні дробів;
• формування поняття «відсоток»;
• квадрат та куб числа;
• при побудові стовпчастих діаграм (краще використати конструктор).

Неоціненну допомогу надає мені використання сервісу https://learningapps.org/.

Інтерактивні вправи «Перегони», «Знайди пару», «Впорядкуй», «Склади пазли», та інші використовую щодня і на різних етапах уроку. Адже в класі є 15 планшетів, учні мають власні смартфони, тому технічні можливості є.

А вчитель і учні  просто захоплені використанням даного сайту.

Цікавим відкриттям як для мене, так і для моїх учнів став сервіс Kahoot. Використовую його для перевірки теоретичних знань учнів.

«Те, що ми бачимо, залежить від того, як ми дивимося» (Омар Хайям). Вивчаючи зрізану піраміду, виготовили правильну чотирикутну із прозорого матеріалу, дотримуючись певних розмірів. Повторили теоретичний матеріал і по трапеції, і по зрізаній піраміді, а потім піраміда «ожила» за допомогою голограми. Використовуючи 3D відео для пірамід, створила багатовимірний простір, закодований в плоскому зображенні. І цікаво, і з користю.

Для розвитку соціальної, інформаційної і комунікативної компетентностей учнів добре зарекомендував себе метод проектів.

Я використовую його з метою перевірки систематизації та закріплення на практиці теоретичних знань. Під час роботи над проектом учні розвивають вміння аналізувати, здійснювати пошукову й дослідницьку діяльність, вміння самостійно працювати над творчими завданнями. Це «Подорож по країні «Геометрія»» - 7 клас; «Масштаб. Подорож по Україні» - 6 клас; «Відсотки» - 6 клас; «Цікава статистика у сфері реклами» - 9 клас; «Статистика. Вибір професії» - 9 клас; «Я підприємець. Куди вкласти гроші?» - 9 клас при вивченні теми «Складні відсотки» (завдання цього проекту проаналізувати ставки за депозитами, які пропонують банки наприклад району, області чи країни. Учні мають визначити найбільш вигідний для себе банк).

У старших класах інтерактивна форма “Ділова гра” готує учнів до колективної діяльності та виховує професійні якості.

Для учнів 5 класу при вчені теми об’єм прямокутного паралелепіпеда пропоную завдання екологічної тематики : «Обчисліть, скільки кубічних метрів повітря очистять від автомобільних вихлопних газів 25 каштанів, посаджених уздовж дороги, якщо одне дерево очищає зону довжиною 100 м, шириною  12 м, вистою 10 м?»

Для формування здорового способу життя задачі мають бути засновані на фактичному матеріалі і складені так, щоб учні звикали цінувати, поважати і берегти своє здоров’я. Наприклад: Складіть діаграму за результатами проведеного медичного огляду здобувачів освіти: «Типові захворювання учнів 6–9 класів (%): карієс — 20,4–22,4; порушення постави — 11,4–12; травми, опіки — 4,6–5,7; захворювання нервової системи — 1,8–3; погіршення зору — 18; ГРВІ — 30; зайва вага — 38.»

Не відмовляюся і від  застосування традиційних інтерактивних вправ: “Дискусія”, “Викликаю на діалог”, “Коло ідей”, “Закінчи речення”, “Мої очікування”, “Самооцінка”, “Інтерв’ю”, “Мозковий штурм”, “Ділова гра”, “Карусель”, “Ажурна пилка”, “Броунівський рух”, “Навчаючись – вчу”, “Склади пазли”,.

З метою активізації пізнавальної діяльності учнів проводжу нестандартні уроки: уроки лекції, уроки конференції, уроки диспути, уроки дослідження, уроки подорожі, уроки захисту учнівських проектів, рольові та ділові ігри.

Досвідом своєї роботи ділюсь з колегами.

Провела майстер – клас серед вчителів математики нашого району, познайомила на практиці з інноваційними методами та формами навчання, що використовую в своїй роботі.

Я люблю свою роботу, люблю дітей, а щоб бачити результати цієї роботи потрібно багато працювати, захоплювати своїм предметом, не стандартно підходити до уроків, бути цікавою для учнів.

Сучасне підростаюче покоління – особливе. Діти сприймають лише тих, хто йде в ногу з ними.

Йти вперед – означає втратити душевний спокій.
Залишатися на місці – означає втратити себе.
У найвищому розумінні рух вперед означає пізнання.
Тільки дія породжує результат.

Однією із можливостей використання уроків математики в основній школі як бази для формування навчальних компетенцій учнів є формування математичної компетенції учнів.  Здатність структурувати дані (ситуацію), виокремлювати математичні відносини, створювати математичну модель ситуації, аналізувати і перетворювати її, інтерпретувати отримані результати – це все включає у себе поняття математичної компетентності. Іншими словами, математична компетентність учня сприяє адекватному використанню математики для вирішення виникаючих у повсякденному житті проблем. Однак компетентність не можна трактувати лише як суму предметних знань, умінь і навиків учнів. Вона (математична компетентність) формується у результаті навчання і життєвого досвіду і пов’язує знання та вміння учня зі спектром інтегральних характеристик якості підготовки, у тому числі і зі здатністю застосовувати отримані знання та вміння до вирішення проблем, що виникають на практиці. Формування математичної компетентності учнів на уроках відбувається через опанування ними нових знань, умінь та навиків при вивченні математики. Поява позитивного та якісного результату навчання у учнів  стимулює вчителів до використання діяльнісних технологій, методів і прийомів роботи з учнями на уроці і в позаурочний час, серед яких останнім часом популярними є проблемне навчання, проектне навчання, особистісно-орієнтоване навчання, блочномодульне навчання, інформаційні технології навчання. Головним завданням вчителя математики в процесі формування математичної компетентності учнів є мотивація учнів на прояв ініціативи і самостійності. Фактично вчитель має створити умови для «розвиваючого  середовища», в якому забезпечуватиметься повномасштабне формування в учнів їх інтелектуальних, логічних, аналітичних та інших здібностей.

Література

1. Головань М.С. Компетенція і компетентність: досвід теорії, теорія досвіду // Вища освіта України. – 2008. – № 3. – С.23-30.
2. Головань М. С. Математична компетентність: сутність та структура / Микола Степанович Головань. // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету. – 2014. – №1. – С. 35-39.
3. Зіненко І. М. Визначення структури математичної компетентності учнів старшого шкільного віку // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2009. – № 2. – С. 165-174.
4. Раков С. Формування математичних компетентностей випускника школи як місія математичної освіти / С. Раков // Математика в школі. – 2007. – №5 – С. 2-7.
5. Формування компетентностей на уроках математики / О.М. Ткаченко, І. М. Кожевнікова, Л. П. Шатохіна // Математика в школах України. – 2014. – № 6 (414). – С. 2-3.
6. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. Електронний ресурс. – Режим доступу до джерела: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/344/2013