Питання походження кольорем  та їх різноманітність вивчалася  мовознавцями. Але оскільки з розвитком суспільства палітра  кольорів розширюється, залишається актуальним вивчення функціонування кольорем, їх правильне вживання у сучасному україномовному просторі. В основній і старшій школі на уроках української мови та літератури словесники покликані формувати не лише правильне вживання кольоративів у мовленні, але й комунікативну компетентність, яка дозволить учневі в майбутньому продукувати кольоратив відповідно до принципів українського правопису. В процесі освітньої діяльності виникає ряд проблем [6]. Незважаючи на  багатство в українській мові кольорем, широту дослідження їх походження та класифікації, визначаємо ряд недоліків та лексичних помилок у вживанні кольорем у комунікативному середовищі, що потребує активного діяльнісного вирішення на уроках розвитку мовлення та при вивченні теми "Прикметник" у 6 класі.

Активно аналізуємо кольоративи під час вивчення української поезії на уроках літератури, зокрема творчості  Івана Франка, Тараса Шевченка, Олександра Олеся, Богдана Лепкого,  Василя Стуса, Ліни Костенко. Багатою на колірні епітети є поезія Лесі Українки. Особливості семантики кольору спостерігаємо у "Лісовій пісні". Першочергове значення має принцип творення кольороназви   в збірці "Сонячні кларнети" Павла Тичини, у творчості Максима Рильського. Загалом пейзажна та інтимна лірика  є джерелом дослідження кольоративів. Українська проза доби модернізму (новели М. Коцюбинського, О. Кобилянської та В. Винниченка) стають об’єктом кольористичного аналізу щодо особливостей психосемантики кольору, а також індивідуально-авторського вживання кольорем [4].

Традиційний підхід у засвоєнні кольоролексем передбачає  написання тексту-опису  дітьми. Приступаючи до роботи над текстами-описами, слід провести певні спостереження. Найчастіше колір передається такими частинами мови чи їх формами: 1) прикметником: червоний, білий, жовтий і под. (найчастіше); 2) дієприкметником: «зсинілі уста», «зжовклі обличчя», «сиві, злинялі очі», «посинілі лиця»; 3) іменником: «золото сонця», «блакить неба»; 4) прислівником: «хмари червоно тліли», «було тісно, сіро і душно у камері»; 5) дієсловом: «синіло небо», «біліють стіни», «жовтіла глиняна круча» (часто через дієслова, які передають на відміну від прикметників колір у динаміці, позначають перехід від одного колористичного стану до іншого. Завдяки роботі над твором-описом діти зможуть легко виявити характерні ознаки побаченого, влучно визначити його особливості, вдало підібрати потрібну лексику та ще й прикрасити її різними відтінками, порівняннями, епітетами [2].

Однак в процесі роботи з кольороназвами вчитель повинен усвідомлювати міждисциплінарні зв'язки та впроваджувати інтегровану діяльність у вивчення кольоративів. Цьому сприятиме проектний підхід, STEM-технологія, яка забезпечує формування стійких комунікативних компетентностей учнів.  STEM-технологія, яку доречно використовувати  під час вивчення теми "Лексикологія. Лексична помилка", а також "Правопис слів іншомовного проходження"в 10-му класі, дозволяє не тільки вивчати теоретичний матеріал, але і закріплювати знання за допомогою можливостей практичного застосування різноманітних завдань [5].

Теоретичним основами діяльності учнів на шляху до оволодіння кольоролексем української мови є мовознавчий та мистецький принципи аналізу. Перший передбачає творення та вживання прикметників на позначення кольору відповідно до норм сучасної української мови. Мистецтвознавчий підхід  тісно пов'язаний із попереднім, зокрема палітра кольорів  визначається за температурою( теплі та холодні кольори) а також за основними колорами та їх відтінками. Відповідно до такого принципу створено  класифікацію  Оксани Дзівак, за якою всі кольороназви поділяються на  основні кольори (червоний, жовтий, зелений, сірий, синій, білий, та чорний) та опосередковані, які відповідають за різноманітні відтінки. До них відносяться:кольоративи складних назв; кольоративи, що означують колірну якість  за  схожістю або асоціативною ознакою; кольоративи іншомовного походження, морфологічно оформлені за словотворчими типами сучасної української літературної мови [3].

Ефективності набуває групова робота, коли кожна група отримує відповідне завдання та поставлену проблему. Наприклад, перша група досліджує прикметники на позначення кольорів автомобілів. Друга група - вживання кольороназв у косметичній галузі, зокрема  в декоративній косметиці (в каталогах Avon), Третя група визначає проблеми та доречність назви кольору одягу популярних виробників (Zara, Bershka, Stradivarius, Mango). Вважаємо актуальними саме такі аспекти порушення вживання кольоративів, оскільки недоречно вказані кольороназви в рекламі продукції порушують права споживача та вводять його в оману при купівлі товару через Інтернет - мережу, що сьогодні досить поширено.

Таким чином саме STEAM - технологія дозволяє поставити в центр уваги  практичне завдання чи проблему. Учні вчаться знаходити шляхи вирішення не в теорії, а прямо зараз шляхом спроб та помилок.

Навчання за основними напрямками STEM-освіти дозволить сформувати в учнів найважливіші характеристики, які визначають компетентного фахівця:уміння побачити проблему; уміння сформулювати дослідницьке запитання і шляхи його вирішення;оригінальність, відхід від шаблону;здатність до абстрагування або аналізу;здатність до конкретизації або синтезу [1].

Узагалнюючи дослідження  в групах, можна дійти спільних висновків. Для докладного аналізу кольорів учні визначили універсальність та практичність таблиці кольорів RAL  (німецький кольоровий стандарт, розроблений в 1927 році Державним комітетом Німеччини).

Перша група учнів досліджувала також таблицю кольорів ВАЗ і визначила, що найбільш поширеним є колір металік,  який може мати різні відтінки. А популярність блакитного та ахроматичних кольорів  в автомобілебудівництві  зумовлено двома аспектами:підвищеною увагою до краси людського тіла; асоціацією із сучасними цифровими технологіями. Загалом творення лексем на позначення кольору автомобіля відбувається  за двома принципами: поєднання кольорів ( бежево-рожевий, біло-жовтий, сіро-білий, жовто-зелений, синьо-зелений. сріблястий коричнево-зелений, сріблястий зелено-блакитний, сіро-фіолетовий); створення відтінку кольору  за показником світла і темноти (темно - бежевий, світло-сірий).

В косметичній галузі, як дослідила друга група учнів, вживають безліч кольороназв, утворених  за принципом асоціативних зв'язків із природними явищами, зокрема за схожістю з  квітами. фруктами: бузковий – кольору бузку, вишневий – кольору стиглої вишні, волошковий - колір волошки, гороховий – кольору зрілого гороху, По - перше, такі кольороназви виправдано доречні з рекламної точки зору, тому що збуджують не лише зорові рецептори реципієнта. а й нюхові або смакові.

При аналізі кольорів одягу третьою групою дослідників відзначаємо, що сайти правомірно вказують  лексичний відповідник кольору, але він не співпадає із кольором на зображенні. Слід вказувати не лише основний колір, але добирати відповідник відтінку.  

Українські відповідники іншомовних кольорем в декоративній косметиці сформовані за принципом дослівного перекладу або кальки: Silky Peach - шовковистий персик, Ripe Papaya - стигла папайя, Plum Wine - сливове вино, що не завжди відповідає об'єктивному кольору продукту. Працюючи в проектах, учні усвідомлюють проблеми такої комунікації та знаходять шляхи їх подолання. В цьому аспекті можна дітям запропонувати укладання словничка альтернативних кольоролексем, утворених за принципами літературної норми, а також стимулювати творчу активність учнів у творенні кольорем-неологізмів. Тематика дослідження кольоролексем може бути різноманітною: кольоролексеми на означення предметів інтер'єру; роль кольоративів у рекламі,  принципи вживання кольоролексем в галузі інформаційних технологій, зокрема в презентаціях.

Результатом успішної діяльності учнів може бути відповідно оформлений зразок комунікації, наприклад: між комунікатором - виробником та реципієнтом - споживачем, між продавцем - консультантом і покупцем.

Таким чином,  вивчення функціонування кольорем, їх правильне вживання у сучасному україномовному просторі  набуває актуальності з розвитком інформаційних технологій. В основній і старшій школі елементи формування комунікативних навичок у вживанні кольоративів практикуємо під час написання творчих робіт, зокрема творів-описів. Але особливо ефективною є STEM-технологія, групова дослідницька проектна діяльність учнів 10 класу, яка не лише формує комунікативні компетентності, але має профорієнтаційну спрямованість.

Література

1. "ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ" http://timso.koippo.kr.ua/hmura13/ivanchenko-nataliya-mykolajivna-pryntsypy-vprovadzhennya-ta-perevahy-stem-osvity/
2. "ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ" Лексика кольору в українській мові https://knowledge.allbest.ru/pedagogics/3c0b65635a3ad68b4c53a88421316d36_1.html