Одне з основних завдань учителя – прищепити дітям і постійно підтримувати в них бажання читати. Це сприяє поліпшенню культури мовлення, збагаченню лексичного запасу, удосконаленню техніки роботи з текстом. Найстрашніша біда шкільного вивчення художньої літератури в тому, що іноді учні під керівництвом учителя «аналізують» твір, якого вони не читали. Уміло організована робота з текстом залучає школяра до творчої праці, яка ґрунтується на прагненні вчителя розвивати емоційну сферу здобувача освіти. Таку вимогу диктує сама специфіка предмету, у якому поєднується раціональне й чуттєве. Складний процес формування інноваційної особистості неможливий без удосконалення емоційного сприймання. В.Сухомлинський наполягав на необхідності виховання почуттів: «Учити відчувати – це найважче, що є у вихованні. Школа щирості,чуйності, співчутливості – це дружба, товариськість, братерство. Дитина відчуває найтонші переживання іншої людини тоді, коли вона робить щось для щастя, радості, душевного спокою людей». Уміле, вправне,майстерне читання – один із важливих засобів розвитку естетичної потреби.

Специфіка виразного читання полягає в умінні вчителя стримано й переконливо, просто, але майстерно, щиро й дохідливо донести до дітей думки, почуття, переживання, настрої автора і водночас відтворити  особисте ставлення до твору, який він декламує, а також передати естетичну наснагу твору, особливості його художньої форми, жанру, стилю. Щоб виховати активну художню уяву, ми повинні:

• читати мовчки твори найкращих авторів;
• слухати їх виконання досвідченими читцями;
• переказувати твори з повною безпосередністю манери викладу, логічно, не перекручуючи змісту;
• творити власні усні та писані композиції художньго характеру;
• привчати себе спостерігати навколишній світ.

Формування навичок виразного читання – тривалий і складний процес, що потребує особливого підходу до занять і вдалого підбору навчального матеріалу, методів і засобів навчання. Виразність мовлення дає можливість відчути силу і красу слова. Саме виразне читання є однією з найактивніших форм літературного розвитку школярів, ефективним засобом естетичного виховання й духовного їх збагачення.

У практиці сучасної школи проблема виразності залишається ще далеко не вирішеною. Мистецтво виразного читання досягається великою працею, вимагає значних здібностей як учителя, так і дітей. І все ж цьомуможе навчитися кожен. Завдання школи в тому, щоб охопити творчою роботою всіх вихованців, навчити їх мислити, міркувати, вільно висловлюватися, правильно володіти мовою. Уміння володіти словом необхідно кожному, хто хоче чогось досягти в житті. Практикою доведено, що бідність мовлення – це бідність мислення. Останнім часом, на жаль спостерігається послаблення інтересу дітей до читання художньої літератури: відбувається заміна вдумливого, свідомого читання побіжним прогляданням, зведенням виразного, емоційного читання до голосного. Отже, учитель є зразком правильного володіння словом, інтонацією, технікою говоріння й читання. Існує думка, що до читання віршів слід готуватися, а читати прозу можна й без підготовки. Це хибна точка зору, бо читання прози вимагає навіть ретельнішої підготовки. Коли буде організована системна робота, у здобувачів освіти поступово сформуються необхідні навички та вміння виразності мовлення й з’явиться потреба постійного контролю за своїм мовленням і необхідність подальшого шліфування, удосконалення творчих здібностей, підвищення не лише мовної, а й загальної культури. Сформувати навички виразного читання  на уроках української мови допоможуть такі вправи:

Вправа «Складіть прислів’я»

Кожне слово в прислів’ї поставте на своє місце. Передайте зміст прислів’їв своїми словами.

А, роблять, очі, руки, бояться.

Лише, дурня, псувати, вчити, розуму.

Наука, гіркий, корінь, смачний, плід, а.

Вправа «Складіть текст»

Протягом 3 хвилин складіть текст, використовуючи такі слова : тремтіння, бачення, квіточка, полиця, музика, ностальгія.

Вправа «Лабіринти віршочитання»

Визначте правильну послідовність рядків у цих чотиривіршах

Здолати старість не могла
Гудуть шляхи, копитом биті
Ніколи юності на світі
Та їх навік не вкриє мгла.
                          (В.Сосюра)

Твоєю чистою водою
Вітчизно!Горді ми тобою
І сили струменем живим
Трудом і подвигом твоїм
                           (М. Рильський)

Прочитайте скоромовки:

1. Прийшов Прокіп – кипів окріп, пішов Прокіп – кипить окріп, як при Прокопові кипів окріп, так і без Прокопа кипить окріп.
2. Ой, збирала Маргарита маргаритки на горі, розгубила Маргарита маргатитки надворі.
3. Чом чорним чорнилом чорніє рядок?

Велике значення для вироблення орфоепічних навичок мають вправи з наголосом.

Поставити наголос і визначити його роль у словорозрізненні.

Туга – туга, малиновий – малиновий, зараз – зараз, атлас – атлас, замок – замок, шкода – шкода.

Гра «У риму»

Правила гри: учні одержують слово, до якого мають дібрати рими.

Надія – мрія, завія, подія, дія… Тривога – допомога, дорога, пірога…

Гра «Епіфора»

Правила гри: дібрати за заданими літерами п’ять слів, які мають спільну кінцеву частину.

Байка – майка – гайка – чайка – пайка. Щілина – калина – малина – долина – далина. Змова – умова – намова – вимова – обмова.

Гра «Анафора»

Правила гри: дібрати слова, які однаково починаються.

Рефрен – реформа – рефері – рефлекс – реферат. Банан – банка – бандаж – бандит – банкет. Катер – катет – катання – катамаран.

Гра «Лінгвістичний феєрверк»

Правила гри: учні одержують віддруковані аркуші з реченнями, елементи яких розташовано в довільному порядку, хаотично, за принципом вибуху. Учні повинні відновити речення.

1. Породив, а, той, батько, що, не, той, спорядив, що. – Не той батько, що породив, а той, що спорядив.
2. Батькам, злі, кінець, батькам, а, добрі, вінець, діти, діти. – Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – батькам кінець.

Печакуча

Цікавим, на мій погляд, видом роботи є печакуча (яп. «бла-бла-бла» або балаканина) – вид презентаціЇ з 20 слайдів, кожен з яких триває лише 20 секунд. За ці 20 секунд учасник печакучі повинен озвучити слайд, надавши якомога більше інформації за змістом. Несподіванка в тому, що зміст презентації відомий лише вчителеві. У печакучі можуть брати участь 1-2 учасники або команда. Цей вид роботи дає змогу за короткий час перевірити будь-яку тему або позмагатися в ораторському мистецтві.

Засобами мистецтва слова виховується любов до України, повага до її мови, історії, звичаїв і традицій. Велике значення рідної літератури в естетичному, моральному вихованні школярів. Через виразне слово учні реалізують комунікативну функцію, тому воно повинно бути правильним, емоційним. Щоб зацікавити учнів, викликати їх інтерес до художньої літератури, варто навчити їх читати, вибирати потрібні книжки.

Література

1.Буяльський Б.А. Поезія усного слова. – К. : «Радянська школо», 1990. – 255с.
2.Глазова О., Кузнецов Ю. Уроки рідної мови в 5 класі. – К. : «Педагогічна преса»,2006. – 415с.
3.Козловський О.В. Як одержувати максимум інформації при мінімумі витрат часу. – Донецьк: «БАО», 2004. – 300с.
4.Культура мовлення. 10 клас/За ред. Л.А. Бакало. – Тернопіль: «Мандрівець», 2002. – 55с.
5.Федоренко В.Л. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови. – Х. : «Основа». 2007. – 424с.