Проблема формування, збереження, зміцнення та відтворення здоров’я людини належить до споконвічних і глобальних. Міркування про здоров’я знаходимо у творах таких всесвітньо відомих філософів як Платон та Арістотель, Гіппократ та Ібн Сена (Авіценна). «Головним скарбом життя є не землі, що ти завоював, не багатства, що у тебе в скринях… Головним скарбом життя є здоров’я, і щоб його зберегти, потрібно багато що знати » - так говорив геніальний східний філософ, природознавець, поет, лікар Авіцена.

У контексті соціально-економічних змін, які відбуваються в сучасному українському суспільстві, проблема формування здорового способу життя особистості займає важливе місце.  В одвічних пошуках істини людство нарешті зрозуміло, що головна соціальна цінність – це життя і здоров’я людини, а рівень цивілізації визначається духовним, інтелектуальним і фізичним розвитком кожного. Чому ми звертаємось сьогодні до теми здоров‘язбереження у школі? Тому що здоров’я дітей - одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, учителів, суспільства в цілому. Школа не може стояти осторонь від розв’язання таких нагальних завдань як збереження генофонду нації.  Так як діти – це наше майбутнє, дуже актуальним є гасло «Здорова дитина – здорова нація».    

Здоров’я нації в наш час розглядається як показник цивілізованості держави, що відображає соціально-економічне становище суспільства. Саме тому державна політика щодо здорового способу життя формується цілеспрямовано й послідовно. Вона регламентується Законом України «Про охорону дитинства» та державними програмами (Міжгалузевою комплексною програмою «Здоров’я нації», Національною програмою «Діти України», Цільовою комплексною  програмою «Фізичне виховання -  здоров’я нації», Національною програмою  «Репродуктивне здоров’я нації» спрямованими на пропаганду здорового способу життя.

Забезпечення здоров'язберігаючих компетентностей  можливе тільки за умови, що Людина сама захоче бути здоровою. Щодо цього заслуговує на увагу вислів Павлова : «Смішні вимоги людей валящих , питущих, дармоїдів, які не працюють і перетворюють ніч у день, про те, щоб доктор зробив їх здоровими, незважаючи на їхній нездоровий спосіб життя».

З усіх соціальних інститутів, покликаних вирішувати грандіозну задачу зміни ціннісних орієнтирів більшої частини людей у відношенні до життя і здоров'я, освіта є найефективнішою. Відомо , що здоров'я людини на 50% обумовлене її способом життя, тим, що можна назвати здоров'язберігаючою   компетентністю.

Формування здоров'я - це комплекс заходів щодо оптимізації відтворення, росту і розвитку підростаючого покоління. Збереження здоров'я містить у собі дотримання принципів здорового способу життя (валеологічні аспекти) і повернення втраченого здоров'я (оздоровлення), якщо рівень його набув тенденції до зниження. Зміцнення здоров'я - це збільшення його за рахунок тренувальних засобів. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визначила здоров'я як стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки як відсутність хвороб і фізичних вад. За новою концепцією, здоров'я - це здатність організму зберігати свою структуру і функцію в постійно мінливих умовах середовища. Власне кажучи, це ідеал, до якого ми повинні прагнути. Валеологія - це теорія і практика управління здоров'ям у всіх його аспектах: фізичному, психічному, духовному, соціальному

Усвідомлення значення  введення в курс біології людини здоров'язберігаючих  компетентностей  – дає простір для глибшого вивчення проблеми збереження здоров’я підростаючого покоління. Тому серед інших завдань учитель біології на уроках значне місце відводить орієнтації дітей на здоровий спосіб життя. Це сприятиме переходу засвоєних на уроці знань у переконання, які в сумі формують певний світогляд людини. Надзвичайно важливо також навчити здобувачів освіти підкріплювати власні знання й переконання правильними звичками та поведінкою.

Свою  діяльність поурочно орієнтую на формування в дітей стійкої позиції, що передбачає визначення цінності здоров'я, почуття відповідальності за збереження й зміцнення власного здоров'я, поглиблення знань , умінь та навичок, пов'язаних з усіма складовими здоров'я. Формування в учнів компетентного ставлення до власного здоров'я неможливе без реалізації всіх складових здоров'я. Для роботи у своєї школі ми визначили напрямки через які можлива реалізація кожної складової здоров’я.

 Реалізація фізичної складової здійснюється через:

 ♦ фізкультхвилинки, рухливі ігри, фізкультпаузи

♦ контроль та самоконтроль за правильною поставою під час письма, читання, ходіння тощо;

 ♦ використання вправ щодо профілактики сколіозу, запобіганню гіподинамії;

 ♦ виконання гімнастики для очей, точковий самомасаж біологічно активних

 точок обличчя й голови, щоб врешті «розбудити» дітей і створити

 відповідний робочий настрій на весь навчальний день;

 ♦ знання свого особистого рівня здоров’я;

 ♦ навчання правильному та регулярному чищенню зубів;

 ♦ навчання щодо дотримання режиму навчання, харчування, праці,

 відпочинку;

 ♦ навчання культурі споживання їжі.

 Реалізація соціальної складової здійснюється через:

 ♦ використання засобів, які сприяють інтересу до навчального матеріалу;

 ♦ заохочування ініціативи учнів;

 ♦ розвиток інтуїції, творчої уяви учнів;

 ♦ зосередження уваги на якості мовлення;

 ♦ демонстрація правильного мовлення;

 ♦ закінчення уроку повинно бути своєчасним;

 ♦ використання зв’язків з іншими предметами;

 ♦ використання матеріалу з інших сфер життєдіяльності;

 ♦ використання дидактичного матеріалу;

 ♦ надання різнорівневих домашніх завдань;

  ♦ здійснення взаємоконтролю;

 ♦ навчання вмінню уникати конфліктних ситуацій за алгоритмом «Стій!

 Подумай! Прийми рішення!»;

 ♦ навчання гуманному ставленню до людей з фізичними вадами.

 Реалізація психічної складової здійснюється через:

 ♦ створення сприятливого психологічного клімату на уроці;

 ♦ дотримання позитивного мислення;

 ♦ демонстрацію ненасильницьких засобів навчання;

 ♦ навчання підтриманню в собі впевненості у своїх можливостях, задатків;

 ♦ здійснення самооцінки, самоконтролю;

 ♦ здатність аналізувати наслідки дій шкідливих звичок тощо;

 ♦ навчання вмінню відмовлятися від пропозицій, які шкідливі для здоров’я;

 Реалізація духовної складової здійснюється через:

 ♦ навчання доброзичливому ставленню до товаришів у класі, до учнів школи,  до дорослих;

 ♦ навчання відповідальності за власні дії та вчинки;

 ♦ навчання висловлювати свої погляди щодо здорового способу життя;

 ♦ навчання здатності бачити й сприймати прекрасне ;

  ♦ навчання усвідомленню життєвих цінностей.

Практика показує, що процес формування свідомого ставлення до власного здоров'я потребує обов'язкового поєднання інформаційного й мотиваційного компонентів із практичною діяльністю учнів, що сприятиме оволодінню дітьми необхідними здоров'язберігаючими вміннями і навичками.

Намагаюсь планувати такі види роботи, які сприяють зниженню втоми. Здоров'язберігаючі технології передбачають : зміну видів діяльності, чергування інтелектуальної , емоційної, рухової видів діяльності; групової й парної форм роботи, які сприяють підвищенню рухової активності , вчать вмінню поважати думки інших, висловлювати власні думки, правилам спілкування; проведення ігрових ситуацій, інтегрованих уроків.

В учнів розвинута інтуїтивна здатність чути емоційний стан учителя, а тому з перших хвилин уроку треба створити середовище доброзичливості, позитивного емоційного налаштування . Слід пам’ятати, що психологічний стан і психологічне здоров’я учнів впливає і на фізичне здоров’я .

Основни­ми особливостями освітнього процесу з викладання біології є:

• розкриття питань, що мають реальне значення для шко­лярів;
• врахування потреби й рівня соціально-психологічного розвитку школярів;
• планування роботи з учнями, яка має випереджальний характер;
• формування життєвих навичок, що мають ключове зна­чення для здорової і безпечної поведінки.

Зміст навчального матеріалу з біології людини можна структурувати за такими наскрізними лініями:

• життя і здоров'я людини;
• фізична складова здоров'я;
• соціальна складова здоров'я;
• психічна і духовна складові здоров'я;
• екологічна складова здоров'я.

Здоров'язберігаючу компетентність можна формувати і при вивченні курсів біології рослин та біології тварин.

Вивчаючи значення рослин у житті людини, варто ознайомити дітей з лі­карськими рослинами їхньої місцевості, а також вказати на не­безпеку для здоров'я вживання в їжу генетично модифікованих організмів. Вивчаючи біологію, учні дізнаються про організми, що паразитують в тілі людини — гельмінти, гриби, віруси і бактерії — а також шляхи їх проникнення в організм, що спонукає уважніше ставитися до свого здоров'я.

Шкільний курс біології 6-11 класу має широкі можливості для впровадження здоров'язберігаючої компетентності і формування в учнів належних умінь і навичок.