Реформування системи освіти в Україні визначає вимоги та формує пріоритети її майбутнього розвитку. На сучасному етапі розвитку суспільства виникає потреба у формуванні освічених, етично вихованих, активних та динамічних особистостей, котрі здатні приймати рішення та відповідати за їх наслідки, прогнозувати, бути мобільними та конструктивними. Слід підкреслити, що крім вищезазначених характеристик, сучасний ринок праці вимагає від людини наявність чотирьох якостей, які визначаються як 4К: креативність, комунікабельність, критичне мислення та колабораціонізм або здатність працювати у групі. У зв’язку із цим актуалізується питання визначення технологій, які будуть сприяти формуванню відповідних компетенцій учнів у школі, що проектуються на можливості їх розвитку в майбутньому. Метою нашого дослідження є аналіз групової роботи як засобу формування комунікативних компетенцій учнів на уроках української мови.

У зв’язку із вищезазначеним, підкреслимо, що найважливіше завдання школи формування повноцінної особистості, надання базових орієнтирів у процесі співпраці та взаємодії один з одним. Тобто, школа може розвивати пізнавальні інтереси і здібності учня, сформувати ключові компетенції, необхідні для подальшої самоосвіти.

Пріоритетним напрямом розвитку сучасної школи є гуманістична та інноваційна спрямованість навчання, за якого провідне місце займає врахування потреб і інтересів учня та використання новітніх методик викладання, спеціальних навчальних технік та прийомів, щоб оптимально підібрати той чи інший метод викладання відповідно до рівня знань, потреб та інтересів, а також забезпечити високий рівень взаємодії між учнями [1]. 

На нашу думку, однією з найбільш ефективних технологій, яка забезпечує формування комунікативних компетенцій учнів на уроках української мови є групове (колективне) навчання, що передбачає організацію навчального процесу, за якого засвоєння знань здійснюється через спілкування між учнями (взаємонавчання) у групах. Значною перевагою групового навчання є висока результативність засвоєння знань. Підтвердженням цього є те, що слабкі учні виконують на 20-30% завдань більш, ніж за умов індивідуальної роботи [2].

Розглянемо більш детально особливості формування груп та реалізації зазначеної технології. Групові форми навчання:

• дають змогу диференціювати та індивідуалізувати процес навчання;
• формують внутрішню мотивацію до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації;
• сприяють формуванню комунікативних здібностей учнів;
• активізують розумову діяльність. 

Як зазначалося нами вище робота в групах, тобто колективна робота, дає найбільший ефект у засвоєнні знань. Крім того, групове навчання привносить новизну в організацію традиційного процесу, сприяє розвитку соціально значущих відносин між учителем і групою учнів, учнів між собою. Саме в групі відбувається навчання рефлексії, тобто вмінню дивитися на себе, на свою діяльність з боку, розуміти, що ти робиш, навіщо і чому ти робиш і говориш те чи інше, і оцінювати свої дії.

Групова форма організації роботи має переваги та недоліки. Серед переваг варто виокремити:

• підвищення навчальної та пізнавальної мотивації;
• зниження рівня тривожності, страху виявитися безрезультатними, некомпетентним у вирішенні певних завдань;
• підвищення здатності до навчання, ефективності засвоєння та актуалізації знань;
• поліпшення психологічного клімату.

Основними недоліками є:

• груповій роботі треба спочатку навчити. Без дотримання цієї умови групова робота буває неефективна;
• організація групової роботи вимагає від учнів особливих умінь, витрат зусиль;
• за непродуманого комплектування груп деякі учасники можуть користуватися результатами роботи інших;
• поділ на групи може бути непростим;
• завжди є учасники, які бажають працювати одноосібно, що потребує створення додаткових умов для цього.

Особливістю формування груп є те, що кількість учасників може бути два та більше учнів, може бути однорідною або різнорідною за певними ознаками, може бути постійною і мобільною.

Важливим в організації процесу навчання є комплектування груп, від якого залежить ефективність взаємодії у групі та кінцевий результат.

Існують різні варіанти комплектування груп. Розглянемо деякі з них:

1. За власним бажанням. Групи формуються на основі бажання учнів щодо кола учасників.
2. Випадковим чином. Перевагою такого способу формування є те, що в групу можуть об'єднуватися учасники, які за інших умовах ніяк не взаємодіють між собою. Робота в такій групі розвиває в учасників здатність взаємодіяти між собою, пристосовуватися до різних умов діяльності і до різних партнерів.
3. За певною ознакою. Наприклад, за першою літерою імені (голосна – приголосна), у відповідності з тим, в яку пору року народився (на чотири групи), за кольором очей (карі, сіро-блакитні, зелені) і т. ін. Цей спосіб поділу є корисним, оскільки, з одного боку, може об'єднати учасників, які майже не взаємодіють один із одним, а з іншого – спочатку задається деяка загальна ознака, яка об’єднує.
4. За вибором «лідера». «Лідер» обирається учасниками, який потім формує собі групу.

Таким чином, одним із найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації вищої освіти України є забезпечення якості підготовки фахівців, які будуть відповідати вимогам сьогодення та міжнародним стандартам. Розв’язання цього завдання можливе за умови зміни методик та технологій навчання.

На основі проведеного дослідження, можна підсумувати, що розвиток особистості відбувається в процесі навчальної діяльності, пріоритетним завданням якої є формування умінь і навичок. При цьому важливим є активна участь учня для вирішення визначених завдань. Ефективним засобом вирішення цього питання є саме використання групової роботи, де разом із набуттям навичок самостійної діяльності учень стає рівноправним учасником навчання за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів, сприяє формуванню навичок і вмінь як предметних, так і загальнонавчальних, становленню життєвої позиції та ціннісних орієнтацій, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії; розвитку комунікативних якостей, що є необхідною умовою забезпечення конкурентоспроможності на ринку праці в майбутньому.

Література

1. Захарчук Т. Інноваційні технології навчання в сучасній школі // Освіта регіону. №4. 2016. [електронний ресурс]. URL:  http://social-science.com.ua/article/263.
2. Борідка М.В. Використання колективно-групової роботи на уроках української мови. URL : https://vseosvita.ua/library/vikoristanna-kolektivno-grupovoi-roboti-na-urokah-ukrainskoi-movi-58909.html.