Діти, які пізнали радість напруженої,
організованої, успішної навчальної праці,
накопичують величезний запас оптимізму
й творчої енергії
С. Лисенкова

Життя висунуло суспільний запит на виховання здорової і творчої особистості, здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення.

Основою сучасного виховного процесу є людина як найвища цінність. Провідною тенденцією виховання стає формування системи ціннісного ставлення до особистості, до соціального й природного довкілля та самої себе. Це передбачає напрямок в освіті – освіта для сталого розвитку. Ключові завдання сталого розвитку – це забезпечення випереджаючого розв’язання проблем соціального та духовного розвитку. Формування мислення на стале майбутнє та відповідні смисложиттєві цінності і пріоритети.

Освіта для сталого розвитку передбачає для вчителів:

- перехід від передачі знань до створення умов їх активного засвоєння та отримання практичного досвіду;

- для учнів – це перехід від пасивного засвоєння знань до активного їх пошуку, практичного осмислення.

Як доводить життя, в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює, людина творча, гнучка, креативна, здатна до використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів, нових рішень).

Останнім часом зростає інтерес до процесу творчості. Якщо в деяких процесах людині допомагають складні механізми (комп'ютери, сканери, обчислюванні машини), то творчість не може бути укладена в певну програму дій, не може бути механічною. Але від творчості залежить науково-технічний прогрес і створення нового. Навіть у школі можна впевнитись у зростанні інтересу до творчості: за новою 12 бальною системою оцінювання найвищі бали отримують учні тоді, коли виявляють творчість.

Творча самореалізація в широкому розумінні становить основну рису, невід'ємну характеристику психічно здорової людини. Так, за А. Маслоу, психічно здорова людина — це щаслива людина, яка живе в гармонії з собою, не відчуває внутрішнього розладу, любить навколишній світ, людей і творчо працює, реалізуючи свої здібності й обдарованість. Механізм творчості не має віку: на 6 -му році життя стає активним і набирає потужності впродовж усього життя; він закладений у нас природою, може, так і залишитися нерозкритою брунькою, якщо ця брунька була пригноблена несприятливими обставинами, вона не загине, вона існуватиме, але це буде всього лише нереалізована потреба.

За оцінкою багатьох аналітиків і прогнозистів, наше століття повинно відрізнятися різким зростанням попиту на творчий потенціал людини, її здатність до самоорганізації, творчого самовираження.

Сучасне життя потребує спеціалістів, здатних не лише володіти знаннями та уміннями, оперативно орієнтуватися в динаміці змін і інформаційному просторі, але й критично і творчо мислити. Тому однією з найактуальніших проблем сьогодення є розвиток і формування творчої, всебічно розвинутої особистості.

Розвиток творчого мислення учнів, їх пізнавальної діяльності, прагнення до пошуків досліджень - одна з важливих проблем оптимізації навчання і комплексного підходу до навчально-виховної роботи, до використання у навчально-виховному процесі різних форм, позакласних заходів, зокрема гуртків.

Позакласний час займає значне місце в житті учня. Тому необхідно допомогти правильно організувати його, щоб він був розумно використаний для відпочинку заняття улюбленою справою.

Сухомлинський був глибоко переконаний, що можливість для всебічного розвитку школярів у позакласні години дуже широкі, а здібності й нахили дітей - багатогранні. Треба тільки знати і уміти відкривати їхні таланти й розвивати їх.

" У кожного учня – підкреслив В.Сухомлинський, - є задатки якихось здібностей. Ці задатки як порох і щоб їх запалити, потрібна іскра".

Цінність гурткової роботи полягає в тому, що вона, в деякій мірі, вирішує проблему організації вільного часу школярів, задовольняє їх різноманітні інтереси, активізує пізнавальну діяльність школярів.

Добре спланована гурткова робота аж ніяк не перевантажує учнів. Навпаки, вона значно полегшує сприйняття та засвоєння матеріалу на уроках, допомагає учням працювати за покликанням. У процесі гурткової роботи вчитель має змогу глибше пізнати особистість кожного учня, допомогти йому самовизначитись.

Активізуючи пізнавальну діяльність школярів, вона в той же час створює умови для практичного застосування одержаних ними знань.

Не один вже рік працює в нашій школі гурток центру життєтворчості учнівської молоді для учнів початкових класів «Дитяча академія».

Сама цікава назва гуртка уже підказує його ідею створення – це оптимізація навчально-виховного процесу, зростання ефективності викладання предметів інваріантної частини, вдосконалення й творчого використання методів і форм навчання освітніх галузей, розвитку дитячої обдарованості.

Позакласна робота в значній мірі бере свій початок на уроці і в цьому випадку є логічним продовженням. Чим досконаліші методи викладання тим активні на уроці самі учні - їх думки, здібності, уявлення, тим реальніша потреба продовження пізнавальної діяльності в гуртках, клубах за інтересами, аматорських об’єднаннях, громадських організаціях, наукових товариствах.

Базуючись на найновіших досягненнях у галузі природознавства, лінгвістики, методики, психології, вивченні передового досвіду, мета гурткової роботи:

• сприяти поглибленню і розвитку знань, які учні одержують на уроках природничо-математичного та гуманітарного циклу, прищеплювати навички застосовування цих знань на практиці;
• розширювати кругозір учнів, задовольнити дитячу допитливість;
• розвивати логічне мислення, образне мовлення, лаконічність мови, інтелект. Виховувати інтерес до вивчення предметів, дружбу, колективізм.

На методичному об’єднанні вчителів початкових класів були визначені завдання для кожної вікової групи, з урахуванням можливостей кожного гуртківця: робота підібрана посильна, проте містить певні труднощі, долання яких приносить моральне задоволення. Вправи добиралися так, щоб поглибити знання, розширити кругозір, збудити прагнення заглибитись у навчальні предмети, шукати, вивчати.

Результат не примушує на себе чекати: наші учні є переможцями районного конкурсу «Наш Шевченко». Приймають участь у конкурсах «Соняшник», «Бобреня», «Колосок».

Важливе місце у позакласній роботі відводиться пошуковим, для розв’язання яких недостатньо знати певні схеми, алгоритми, інструкції, зразки.

Такі завдання розвивають кмітливість і наполегливість, нестандартність мислення, вміння аналізувати й узагальнювати, моделювати і конструювати. Основний зміст занять складають творчі вправи, успішне виконання яких характеризує найвищу ступінь засвоєння навичок і вмінь з різних предметів.

На заняттях гуртка учні дають волю своїй творчій фантазії. Чим більше дається воля фантазії, тим захоплюючими і цікавими стають заняття гуртка для дітей.

Використовуючи різні методи і форми роботи, при проведенні гурткового заняття, побудовані на творчому мисленні, можна значно покращити успіхи дитини в будь-якій сфері діяльності, яка цікавить її.

Заняття в гуртку сприяють формуванню у дитини культури почуттів, розвитку особистісних якостей. Проте головним здобутком гуртка є підготовка дітей до життя в складному і суперечливому світі, який вимагає творчого підходу до розв’язання будь-яких завдань, гнучкості, оригінальності, швидкості та продуктивності у прийнятті будь яких рішень.

Адже, розвиток творчих здібностей учнів — це справа не одного дня, тижня чи місяця, а результат наполегливої і систематичної праці впродовж року, усього часу навчання в школі, всього життя.

Такий підхід допомагає організувати навчання школярів таким чином, що вони стають «першоздобувачами» знань, у них формується інтерес до навчання.

Література

1. Виготський Л. С. Уява і творчість в дитячому віці: психологічний нарис/ Лев Семенович Виготський. – М., 1991.
2. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/education/average
3. Методична робота вчителя початкових класів / упоряд. О. Б. Полєвікова. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 350 с.є
4. Початкова школа. Науково-методичний журнал. – К.: «Преса України», - 2013. - №3
5. Початкова школа. Науково-методичний журнал. – К.: «Преса України», - 2011. - №10
6. Туріщева Л. В. Класні години. Психологія в практиці класного керівника/ Людмила Василівна Туріщева. – Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 208 с.