Стрімко розвиваються технології, реформуєтеся освіта і уже інноваційні технології, зокрема інформаційні, стають невід’ємною частиною освітнього процесу. Спостерігається  глобальна діджиталізація освіти, що спрощує доступ до інформації.  Тому й питання інноваційних технологій є актуальним, адже на сучасному рівні неможливо уявити якісний й водночас цікавий урок без  використання засобів та можливостей комп’ютерних технологій та інтернету [2].

Предмет української мови та літератури також стоїть перед викликами сучасності повинен їм відповідати. . Сучасний урок української мови та літератури – це перш за все спільна творчість учителя та учня. А. Ейнштейн зазначав: «Уміє вчити той, хто вчить цікаво». Звичайно, вибір інноваційних технологій та методів вимагає як від педагога, так і від учня більш ретельної  підготовки до уроку. Але подальший результат від такого уроку послужить стимулом для подальшого освоєння інноваційних технологій. 

Одним із поширеним методів інноваційного навчання є групова робота. Але навіть підхід до поділу на групи у педагога повинен бути сучасний. Відштовхуючись від соціально-емоційних компетенцій  ХХІ століття, можна поділити учнів різними шляхами:

• учні можуть витягати папірці різного кольору і об’єднуються за кольорами;
• при вивченні теми «Українські народні казки», ключовим стає слово «казка», яке вчитель пише на дошці чи виводить на екран, і учні діляться на групи, називаючи по черзі кожну букву слова, а потім об’єднуються за буквами;
• можна надрукувати героїв твору (або певні групи слів : «синоніми», «антоніми», «омоніми», «пароніми» - усе залежить від вивчення теми), яких учні також витягатимуть і об’єднуватися навколо одного героя (групи слів);
• використання додатка генератора команд (такі додатки безкоштовно можна встановити) [4].

Робота в групах дає можливість проявити себе на уроці не лише завжди активним учням, а й слабшим і пасивним. Тому відповіді  про роботу в групах учитель отримує не за методом «піднятої руки», а за методом «Сюрпризу». Що це означає?  Учитель наперед знає, що хоче почути відповіді від тих учнів, які рідко самі піднімають руку. Тому він обирає цей метод – відповідатиме у кожній групі той, хто… І далі вчитель каже ту ознаку, яка точно випаде на «потрібного учня»:

• той, у кого найбільша кількість голосних/приголосних у прізвищі;
• у кого найдовше/найкоротше ім’я;
• хто вищий/ нижчий з групи;
• у кого блакитні очі тощо.

Крім того, що це дає можливість учням і повторити фонетику та дізнатися щось нове про однокласників, це ще й дає змогу брати участь в роботі групи усім учням, а не лише активним. Але при методі «сюрприз» варто пам’ятати, що слід підбирати такі ознаки, які б не образили жодну дитину.

І саме в групах можна застосовувати різноманітні інноваційні методи та прийоми для  здобуття  або узагальнення навичок і знань, зокрема ігрові технології.

Ігрові технології – це найкращий спосіб засвоєння інформації  й разом з тим робить урок цікавим.

Одним із методів є  кросенс. Слово «кросенс» означає «перетин смислів». Ідея полягає в замкненому полі із 9 квадратів, які заповнюються шляхом асоціацій: кожне зображення  має зв'язок із наступним і попереднім квадратом, також може центральний малюнок навколо себе за смислом чи асоціацією об’єднувати всі інші вісім. Найкраще, коли учні самі заповнюють ці поля малюнками, а не відгадують готові кросенси. Наприклад, кожна група отримує пусте поло і набір карток з 9 зображень і повинні їх розташувати на пустому полі й пояснити чому саме так. Практика показує, що скільки б груп не працювало на д однією темою цим способом, все рівно максимум два однакові кросенси будуть, в інших випадках – кожна група розташовує по-своєму. І всі варіанти при цьому є правильними.  Така робота розвиває в дітей логічне та нестандартне мислення, знання з теми,  комунікабельність та вміння працювати в групі.

Дієвою на уроках української літератури є адаптована під освітній процес гра «Хто я?». Тільки замість карток із звичайними побутовими предметами чи тваринами,  учитель готує картки героїв твору, який вони вивчають (герої, письменник, чарівні предмети, фантастичні істоти). Таким чином, відгадуючи картку, діти повторюють героїв і сюжет твору.

Метод «Ажурна пилка» дає змогу учням за короткий проміжок часу засвоїти великий обсяг нового матеріалу.  Суть «вчимося – навчаючи», адже учні тут виступають у ролі експертів і, освоюючи самі новий матеріал, діляться знаннями із іншими групами класу.

Спільно в групах можна проводити актуалізацію знань учнів за допомогою «Kahoot». По-перше, учням це цікаво, адже потрібно використовувати гаджет. По-друге, це займає небагато часу (залежно від питань і учитель, розробляючи завдання у програмі, може сам встановити час максимальний, за який діти повинні дати відповідь на питання – тому до 5 хв займає все опитування). І по-третє, найактивніші учні можуть отримати бали (це якщо учні реєструються у вікторині індивідуально і видно їх прізвища).

Групова робота учнів не обмежується класною кімнатою. За допомогою комп’ютерних технологій у групах учні можуть працювати і вдома, перебуваючи кожен у себе вдома, створюючи проект чи презентацію. Наприклад, презентації Sway  від Microsoft дають можливість заповнювати поля презентації спільно у віддаленому режимі. Учитель лише створює електронні шаблони із назвою темою і вписує питання чи завдання у пустих полях презентації та дає доступ до шаблону тим учням, хто входить у цю групу, а діти спільно далі працюють над заповненням презентації. І всі разом роботу можуть переглянути й проаналізувати у класі .Дуже зручно таким чином втілювати проектні технології на сучасному рівні. Таку ж можливість дає One Note. Учитель може розробляти завдання, інформацію для кожного учня окремо чи для групи  або ж усього класу за певною темою і надавати доступ для ознайомлення з матеріалами чи виконання завдань.

Якщо говорити про індивідуальну роботу, то ефективним способом перевірки знань кожного учня є Google forms. За короткий проміжок часу (5-6 хв) учитель має можливість опитати весь клас і відразу ж бачити результати опитування. Учитель сам розробляє питання з теми питання і лише надає учням посилання на опитування за допомогою електронної пошти, чатів чи QR-кодування. Варто відзначити, що QR-коди надзвичайно результативні при створенні завдань для квестів: можна закодувати питання, локацію, зображення тощо.  І учні з цікавістю виконують такі задання на станціях.

Залежність від соціальних мереж можна з легкістю перенести на виконання завдань на уроці. Наприклад, розроблення особистих  сторінок  письменників у фейсбуці або в інстаграмі. Цей вид роботи може бути як у друкованому вигляді й учні заповнюють лише пустографки інформацією, але можуть учні створити й справжні сторінки у мережі, додаючи всю потрібну інформацію з теми.

Також серед інтерактивних технологій варто виділити такі:

• віртуальні дошки Padlet, Сonceptboard та Lino;
• опитування Flipquiz та Quizalize;
• інтерактивні вправи LearningАpps;
• флеш-карти Repetico;
• ментальні карти Mindmeister.

Готуючись до уроку й обираючи технології, методи й прийоми для засвоєння учнями матеріалу, варто пам’ятати, що до школи прийшло нове покоління дітей, яке живе в динамічному інформаційному просторі. Потрібно підбирати такі методи, щоб учням було цікаво засвоювати матеріал, навчити мислити їх логічно й критично, нестандартно. Американський реформатор Джон Дьюї зазначав: «Ми позбавляємо дітей майбутнього, якщо продовжуємо вчити сьогодні так, як вчили цьому вчора».

 Література

1. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К., 2004. – С. 75-77.
2. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. – 2007.
3. Носенко Е.Л. До проблеми зміни освітньої парадигми // Педагогічний процес: теорія і практика. – К., 2002. – Вип.2. – С.77-80.
4. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. – Київ, 2014. – 95с.