Як створити умови для розвитку особистості з інноваційним типом мислення? На мою думку,  потрібно постійно  створювати умов, при яких виникає зацікавленість, урізноманітнювати форми та методи навчання,а це забезпечить розвиток глибокого пізнавального інтересу, інноваційного типу мислення і гарантуватиме успіх у навчанні. На уроці діти повинні досліджувати, міркувати, творчо осмислювати матеріал.

Творчість – це природна потреба кожної людини, зокрема дитини, кожна дитина хоче бавитись, тобто творити. Як зберегти це творче начало і розвинути його?

Відповідь може бути одна: впроваджувати інтерактивні  методи та прийоми навчання навчання та інноваційні  технології, які сприятимуть формуванню інноваційного мислення або дизайн – мислення. А як відомо, мислення — основа комунікації та діяльності.

Впровадження інноваційних технологій - дуже важлива форма організації пізнавальної діяльності на уроках мови.

Особливо актуальним є застосування на уроках української мови  ігрових технологій. Адже саме дидактичні ігри, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання школярами навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості. . Використання ігрових завдань сприяє розвитку мислячої особистості.  У першу чергу такі завдання здебільшого є пошуковими. Вони ставлять учнів перед необхідністю самостійно знаходити шляхи розв’язання, а отже, розпізнавати, аналізувати мовні факти, зіставляти їх і формулювати висновки. А це розвиває творчі здібності школяра, увагу, ініціативність. Ігрові завдання створюють позитивну мотивацію навчання, пробуджують бажання знати. Учні самостійно відкривають для себе певні мовні явища,  отримують задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості.

Актуальність обраної теми

Зміни, що відбуваються в сучасному суспільстві, вимагаютьпереорієнтації системи шкільної освіти на формування в учнів життєвих компетентностей, які допоможуть їм зорієнтуватися в сучасному соціумі, інформаційному просторі, на ринку праці, навчатися, виконувати соціально важливі завдання, реагувати на потреби часу. Одним із  основних напрямків  є формування  мовленнєвої компетентності школярів, яке полягає у здатності слухати, сприймати і відтворювати інформацію, читати і розуміти текст, вести діалог, брати участь у дискусіях, пропонувати і відстоювати свою точку зору, висловлювати власні думки, міркувати, викладати думки в усній і письмовій формі, у цьому допоможуть інноваційні технології, а також інтерактивні методи  та прийоми навчання.

Мета -створити позитивну мотивацію, підвищити ефективність сприймання матепіалу,урізноманітнити навчальну діяльність,виховувати самостійність, формувати естетичні та культорологічні позиції, співробітництво, комунікабельність.

На уроках мови часто використовую ігрові технології, добираю інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до засвоєння теми. Це може бути словниковий диктант – «мовчанка». Учні записують слова, які вчитель показує на картинках.

1. Клоуз-тести застосовують під час перевірки домашніх завдань. Наприклад, тема «Пряма мова»
2. Пряма мова це…(передане дослівно чуже мовлення).
3. Слова автора вказують…( кому належить пряма мова).
4. Пряма мова може бути оформлена…( як одним реченням, так і кількома).
5. Слова автора можуть стояти…(перед прямою мовою,після неї, а також усередині.
6. Слова автора треба вимовляти…( з розповідною інтонацією).
7. Для схематичного зображення речення із прямою мовою використовують такі символи… А(а), П(п).
8. Якщо пряма мова складається з двох частин…(після них треба поставити двокрапку і тире).
9. Після двокрапки і тире другу частину прямої мови треба писати …(з великої літери).
10. Якщо пряма мова починається з абзацу…(то її в лапки не беруть, а ставлять перед нею тире)
11. Непряма мова – це…( чуже мовлення передане не дослівно, а із збереженням основного змісту).
12. Коли пряму мову замінюють непрямою…( то можуть змінюватися форми дієслів, а також займенники).
13. Непряма мова може приєднуватися сполучниками…(що, щоб, хто, який, чий, коли, де, чи).

«Закодовані слова» – демонстраційні дидактичні матеріали з української мови. З їх допомогою розв'язується водночас кілька дидактичних завдань:

• Формується вміння учнів ділити слова на склади.
• Удосконалюється їхня орфографічна грамотність, оскільки пропонуються словникові слова з ненаголошеними голосними, що не перевіряються наголосом.
• Розвиваються процеси мислення, зорова пам'ять.
• Удосконалюються навички читання.

Гра «Відгадай слово». Ефективно використати під час вивчення теми «Правопис ненаголошених голосних». Учні усно називають закодоване слово. Словникове слово складається зі складів, надруковане на картці слово відповідає цифрам коду. Цифра коду – той склад, який учні використовують, щоб утворити нове слово.

Картки

Гра «Фонетичні загадки».

Можна використовувати під час узагальнюючого уроку з розділу «Фонетика»

Приклади фонетичних загадок.

1. Приголосний, дзвінкий. Моя пара [с].
2. Голосний, ненаголошений. Можу уподібнюватись до [у]
3. Дзвінкий, без пари. Є у слові порядок.
4. Приголосний, дзвінкий, без пари. Разом з голосним, що є у слові мак позначаюсь однією буквою.

Мене легко побачити на вечірньому небі.     Відповідь: зоря.

1. Приголосний, глухий, м'який. Моя пара - [з].
2. Голосний, ненаголошений, пом'якшую попередній приголосний. Є у слові дім.
3. Приголосний, дзвінкий. Не маю пари. Знайдіть мене у слові м'ята.
4. Приголосний, дзвінкий, без пари. Разом з голосним, що є у слові хата позначаюсь однією буквою. Синонім слова родина

Відповідь: сім'я.

1. Голосний, можу уподібнюватись до [у]
2. Приголосний, без пари, знайдіть мене у слові голос.
3. Голосний, знайдіть мене у слові ліс.
4. Приголосний. Моя пара - [ф]
5. Голосний, знайдіть мене у слові весна.
6. Приголосний, знайдіть мене у слові цяця.
7. Я знак, подумайте який.

А взагалі я дуже потрібен школярам.

Відповідь: олівець.

«Орфографічний футбол».

Називаю слово, наприклад, берізка. Гравець повинен назвати орфограму, другий – сказати правило, яке пояснює орфограму. Якщо не знає, допомагає воротар. Можна клас поділити на дві команди.

1. Орфограма «Уподібнення глухих і дзвінких приголосних»
2. Глухий «К» впливає на дзвінкий «З», вимовляємо «С», а пишемо «З», бо перевірочне слово «берізонька» (треба змінити слово так, щоб після приголосного стояв голосний).

Проїзний –1 – «Спрощення в групах приголосних».

2 – «ЗДН» спрощується на «ЗН» (проїзд – проїзний).

«Дубль-диктант»: називаю слово з орфограмою, діти записують у колонку, а потім дописують слово на те ж саме правило.

Роз’їзд – пів’яблука, з’явитися.

«Самодиктант».  Учні повинні дібрати самостійно або з орфографічного словника, або з художньої літератури приклади на виучуване правило.

Даю завдання дiтям скласти казку на мовну тему. Наприклад, казку - розповідь. Приклади казок складених учнями.

Підмет і присудок.

Жили - були собі дід та баба. Дід був шановна людина в селі.  Він судив тих, хто сварився із сусідами, тому його звали дід Присудок. А баба вдома поралася, їжу готувала, підмітала підлогу. Дід називав її баба Підмет. Одного разу Присудок дуже стомився , бо цілий день розглядав справу скаженого поросяти. Так-от прийшов дід додому , їсти хоче, а баба не дає, підлогу мете Підмет натуральний! Та й ще глуха. Дід запитує її;" Що робиш.? Що робила?" А вона йому:"Хто? Що?" Кричали вони ,кричали, а потім стали сваритися:  хто найголовніший в їхній родині. Раптом прийшла кума обставина. Та все знає: де , куди. коли, звідки? Як стала їх мирити… І вирішили: хай дід Присудок і баба Підмет будуть обоє  головними членами речення - родини. Вона запросила їх до себе на обід. Підмет із Присудком зраділи і пішли до куми борщ їсти.

Казка – міркування

Як з'явилося правило правопис ненаголошених голосних?

Жили – були собі голосні звуки. Як і в людей, у них були одні заможні, а інші – бідняки: наголошені та ненаголошені. Бідняки – ненаголошені - якось зібралися і стали думати, як далі жити, але не могли нічого придумати. А мимо них проходила мудра Орфографія. Їй жаль стало ненаголошені звуки і вирішила вона зарадити їхньому горю. Адже ненаголошені звуки інколи неправильно вживалися у словах. Наприклад, «зема, висняний.». Вона придумала для них правило. Тепер, щоб перевірити правопис ненаголошених голосних, треба було змінити слово так, щоб ненаголошений став наголошеним. Але частина слів, як не старалися, так і не змогли скористатися цим правилом. Тоді мудра Орфографія сказала: «А ви будете зватися «словниковими словами»». І віднині правопис їх  перевіряється за словником. Ось так в «Орфографії» з'явилося правило «Правопис ненаголошених голосних».

На уроках української мови цікавим для учнів є метод дизайн – мислення.

1. Емпатія.   На цьому етапі ми максимально занурюємося в проблему. Центральним об'єктом дослідження є орфографічні , пунктуаційні мовні помилки та інші. Ми опитуємо, слухаємо і спостерігаємо. Навчаємо дітей відповідати на запитання анкети, формулювати запитання, шукати помилки, знаходити правила.
2. Фокусування.  Аналізуємо, систематизуємо та інтерпретуємо зібрану інформацію. Навчаємо дітей аналітично мислити, виділяти головне, надавати знахідкам та  осяянню конкретної форми (завдання).
3. Генерація ідей.   На даному етапі продукуємо ідеї, спрямовані на вирішення поставленого завдання. При цьому основним інструментом є мозковий штурм - найбільш інтенсивний і складний процес для команди. Далі опановуємо способи позитивної взаємодії, навчаємося генерувати і розвивати свої ідеї, виходячи з думок інших.
4. Прототипування.   Підбираємо найбільш вдалі ідеї і створюємо моделі для тестування. Ними можуть бути найрізноманітніші засоби і матеріали: опорна схема, малюнок , картинки. Головне завдання - випробувати ідею, набути початкового досвіду користувачів.
5. Тестування.   Цей етап передбачає зворотний зв'язок про вже засвоєні знання. Далі перевіряємо, чи працює наша ідея так, як ми задумували, чи набуває користувач очікуваного досвіду. Це етап «проб і помилок», на якому освоюємо способи аналізу власного досвіду від взаємодії з розробленими моделями .

Під час аналізу письмових робіт у 5 класі можна використати вправу «Презентація помилки».  Працюємо за методом дизайн-мислення.

Емпатія - перший етап навчання. Учителю і учням треба почати спілкуватися. Вони діляться тим, які труднощі виникли під час написання письмової роботи і які правила у застосуванні на практиці даються важко. Учні заповнюють анонімну анкету, тому не бояться писати свої скарги, адже знають, що за негативні відгуки їх ніхто не покарає. Неформальне спілкування учнів і вчителів робить магію — вмикається емпатія.

Фокусування. Діти об’єднуються в групи. Перша група знаходить, аналізує, пояснює правилами орфографічні помилки. Друга – пунктуаційні. Третя –  лексичні.

Генерація ідей. Коли команда виявила помилки, вона переходить до генерування ідей і випрацювання рішень. Спочатку готують матеріали: шукають відповідні правила, перечитують, обговорюють, наводять приклади. Кожен етап передбачає зворотний зв’язок від користувача, тобто учня, щоб зрозуміти, чи працює те чи інше  рішення. Одна з проблем, що ми спільно виявили — діти переживають стрес, коли мають відповідати біля дошки. Щоб зняти цю напругу, учитель тестує кожного і дає персональні завдання і відгуки про роботу. А щоб не втрачати можливості кожному учневі виступити, це слід зробити не біля дошки, а у форматі дискусії за столом. Обговорюючи можливі моделі роботи на уроці, діти сказали, що хочуть більше візуальних матеріалів, і тоді вони готові будуть включатися в роботу, а ефективність корекції знань збільшиться.

Прототипування.  Учні міркують, яка вона, словесно «малюють портрет» орфографічної, пунктуаційної , лексичної помилки.  Складають міні-міркування «Пригоди помилки». Наступний етап – звіт про роботу груп: опорна схема чи малюнок, пам’ятки, діаграми, складання загадок на мовну тему, акровіршів.  Завершується робота тестуванням.

Отже, використання ігрових елементів на уроках української мови забезпечує виконання найсучасніших загальнопедагогічних, психологічних і дидактичних вимог. Ігрові  технології активізують  та урізноманітнюють  навчання учнів.У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей.Оптимально підібрані методи та прийоми є найдоцільнішими, найефективнішими для учнів, і використовувати їх на уроках слід залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку. Проведені заняття показали, що завдяки такому підходу збільшується  активність роботи учнів на уроці,концентрується увага, поглиблюється мотивація. Діти відчувають себе не пасивними слухачами, а активними учасниками уроку, глибше засвоюють матеріал.

Література

1. https://gurt.org.ua/news/trainings/40788/
2. Освітні технології: Навчально-методичний посібник /О.М. Пєхота, Л.З. Кіктенко. К.: АСК, 2001-256с.
3. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К., 2002. – 135 с.
4. Інтелектуальні ігри на уроках української мови та літератури / Упорядник К.Ю.Голобородько. – Х.: Вид. група «Основа», 2006.
5. Ігрові технології навчання на уроках української мови та літератури. 5-11 класи./ Упорядник Л.В. Бутрин.- Тернопіль-Харків: «Ранок», 2010.