Сучасний стан історичного розвитку країни потребує значного реформування системи освіти в цілому, в тому числі і середньої загальноосвітньої. Зараз, в часи екологічної та тісно пов‘язаної з нею економічною кризою, Україні потрібна нова наукова еліта, яка б була спроможна шляхом нових наукових досягнень вивести країну на новий етап екологічного та економічного розвитку. Освіта є однією з найважливіших сфер суспільного життя, оскільки є необхідним елементом переходу нашої країни до постіндустріального типу організації, що допоможе посісти гідне місце серед прогресивних держав світу.  Недарма  в проекті  закону про освіту говориться, що «Освіта – основа інтелектуального, духовного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорука розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою».

У зв’язку з цим практична діяльність учителя повинна переходити на новий рівень викладання, коли отримані учнями знання трансформуються в уміння   діяти.   Слід прагнути, щоб «юні кандидати в життя»  навчились усього:  знати, уміти, висловлювати, застосовувати. Предмет біологія – благодатний у цьому плані, що  включає не тільки засвоєння біологічних знань, а й  поєднання цієї науки з екологією, хімією, фізикою, психологією, інформатикою та інформаційними технологіями, культурою та мистецтвом. Недарма великий  дидактик  Я.А. Каменський  зазначав: «Усі знання виростають з одного коріння – навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому повинні вивчатися у зв’язках». Однією з найважливіших проблем сучасної школи є помітне зниження інтересу учнів до навчання, що багато в чому обумовлене складністю та розбіжністю  програм, зниженням інтересу учнів до читання на противагу новітнім засобам спілкування.  На жаль, технічний прогрес став причиною гальмування інтересу до розвитку вмінь аналізувати, робити висновки тощо.  Тому застосування інтегрованого навчання створює оптимальні умови для розвитку критичного  мислення учнів,  розвиває їх  пізнавальну активність, спонукає  до творчої самостійності в навчанні,  шляхом  розвитку уміння встановлювати  причинно-наслідкові зв’язки, узагальнюючи та розширюючи уявлення учнів про залежність природничих компонентів.  За народним прислів’ям, «вода камінь точить », так і вчитель має наполегливо і терпляче формувати грамотного, культурного, інтелектуально розвиненого громадянина, оскільки майбутнє країни, її самобутність, незалежність, економічна міцність залежить вже від них.

Вперше поняття "інтеграція" було використано в ХVII столітті Я.А. Ко-менським у праці "Велика дидактика": "Все, що знаходиться у взаємозв'язку, повинно викладатися у такому ж взаємозв'язку".

Отже, під інтеграцією ми розуміємо процес та результат поєднання окремих елементів навчання та виховання в єдину цілісну систему з метою одержання якісно нового результату шкільної освіти.

Інтегрований освітній процес повинен конструюватися за принципами:

доступності;
науковості;
послідовності;
системності;
цілісності;
логічності.

Сучасна педагогічна наука вважає інтеграцію одним із головних дидактичних принципів, який у цілому визначає організацію освітніх систем. Таке її розуміння дозволило науковцям висунути нову освітню парадигму.

Перспективи розвитку інтегративно-предметного навчання закріплені  у “Державному стандарті базової і повної загальної освіти”, де зазначені не окремі предмети, а освітні галузі: «Суспільствознавство», «Людина і світ», «Історія мистецтв як культурний текст» тощо.

Творчість вчителів виявляється в створенні і проведені інтегрованих уроків, де поєднуються різнопредметні соціальногуманітарні знання.

Вивчати навколишній світ з точки зору природничих наук ми починаємо вже у 5 класі, тому цей предмет вже є інтегрованим. Тож головна мета полягає у розвитку вміння аналізувати, робити висновки, формувати навики роботи з різними джерелами інформації.

Інтегроване навчання спрямовано не тільки на  формування цілісної системи знань і вмінь особистості, але й для розвитку його  культурного, інтелектуального, здоров’язберігаючого, естетичного, грамотного потенціалу.  Пропоную Вашої увазі свій погляд на це питання:

Культурологічний аспект навчання на уроках біології.

Термін “культура” – латинського походження і у перекладі означає обробку, вирощування  - це  сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Як наукове поняття термін “культура” почав активно розроблятися лише у новітній філософській і соціально-політичній думці. В епоху Відродження під культурою розуміли відповідність людської поведінки гуманістичним ідеалам; в епоху Просвітництва – міру обізнаності, вченості, різнобічної освіченості. Французькі історики XVIIІ ст. вбачали культурність у розумності, передусім, суспільних порядків, інституцій та установ. Дещо пізніше культура починає тлумачитись як сукупний результат досягнень у сфері науки і мистецтва. На жаль наше людське земне суспільство з катастрофічною швидкістю втрачає розуміння духовних цінностей. Інакше як пояснити бездуховну поведінку руйнування всесвітніх пам’ятників людської цивілізації – Пальмири тощо. Жахливе те, що таке відбувається у 21 столітті не дикими племенами, а свідомими людьми. Недарма вчені філософи вважають цивілізацію синонімом до слово «культура». Ми не можемо допустити розквіт бездуховності. І сьогодні я пропоную Вам невелику екскурсію до картинної галереї , тому що , на мою думку, живопись дійсно розкриває зв'язок людини і природи, розкриває почуття прекрасного, розвиває основні людські принципи гуманізму. Подивимося на шедеври мистецтва скрізь призму біології.

• Картина Шишкіна ( художник пейзажист) «Папоротники у лісі». Цю картину можна розглянути, наприклад, під час вивчення теми «Рослини» так на уроках екології.

У 6 класі при вивченні теми «Запліднення», «Плоди» можна використовувати картину Маковського «Квіти».

Здоров’язберігаючий аспект навчання на уроках біології

Століття технічного прогресу має безліч недоліків якщо їм користуватися нерозумно. Комп’ютерна залежність породжує втрату реалій життя, можливість сприйняття краси та неповторності природи, розвиває психологічну залежність при якої підлітки можуть стати жертвами кібербулінгу. Окрім духовної втрати, розвивається фізична слабкість. Наша задача не тільки підвищувати рейтинг уроків фізичного виховання, а й довести до розумової свідомості красоту фізично розвиненого тіла. Кожен аспект, який ми сьогодні розглядаємо, пов'язаний один з одним, тому нам на допомогу приходить мистецтво. Чарівність античної культури. Скульптура великого Мирону «Дискобол» - її можна розглядати при вивченні «опорно – рухової системи», розглядаючи наслідки гіподинамії; Сандро Ботічеллі  «Афродіта із пени». Цей шедевр можна розглядати під час вивчення теми «Обмін речовин» з метою пропаганди раціонального харчування, красоти жіночого тіла як природного мистецтва, а також шкідливого впливу на організм дієт, профілактика розладу харчування – хвороба анорексія.

Інтелектуальний аспект на уроках  біології

Дане поняття інколи ототожнюється з інтелігенцією, особливо в таких словосполученнях як, наприклад, «інтелект нації». Розумову діяльність можна розвивати , використовуючи так звані «інтелект карти», або «карти розуму», «карти мислення», які розробив Тоні Бьюзен.

Інтегрований аспект у виховному процесі

Останнім часом людство настільки тішилося своєю величністю відносно природи, вторгалося та порушувала її закони, що не помітило, як опинилося на грані загрози власного життя. Орфографічну безграмотність можна виправити за допомогою, наприклад, комп’ютерних редакторів, але екологічне невігластво неможливо нічим компенсувати. Однією з причин виникнення екологічних криз є проблема навмисного ігнорування відомих законів природи. І, якщо корні екологічної безграмотності лежать в основі поганого навчання, то причини цієї безграмотності лежать в основі поганого екологічного виховання. Уміння бачити красу природи, вміння слухати шум дощу та співи птахів – це і є головна мета і , водночас, засіб формування ціннісного ставлення до природи. Дійсно, людина, яка посадила дерево або розчистила струмок, мандрувала стежинами рідного краю, ніколи не зможе підняти руку на великі і малі творіння Природи. Лікування пташеня з перебитим крилом для дитини є більшою цінністю, ніж турбування за «тамагочі». Для формування ціннісного ставлення дітей до природи  у БСШ № 16 створено еколого-просвітницький клуб «Дивосвіт». Саме клубна діяльність є основою використання різноманітних інтегративних методів, які розкривають творчий потенціал як учнів так і вчителя.

Саме тому провідна ідея інтегративності знань ґрунтується на основі здобуття знань, що розширюють можливості соціально-психологічної адаптації школяра до різних життєвих умов, формують у нього уміння діяти в різних ситуаціях у процесі взаємодій з довкіллям, сприяють творчій самореалізації, створенню системи загальнолюдських і національно-духовних цінностей і оптимальному розкриттю власного психічного, інтелектуального та особистісного потенціалу. Перспективи розвитку інтегративно-предметного навчання закріплені  у “Державному стандарті базової і повної загальної освіти”

Інтегроване навчання спрямовано не тільки на  формування цілісної системи знань і вмінь особистості, але й для розвитку його  культурного, інтелектуального, здоров’язберігаючого, естетичного, грамотного потенціалу.  Виховна  діяльність є основою використання різноманітних інтегративних методів, які розкривають творчий потенціал як учнів так і вчителя.

Недарма необхідність ціннісного підходу до навчально-виховного процесу знайшла своє відображення   в основних положеннях Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту",  Концепції екологічної освіти в Україні, Державної національної програми "Діти України". Зокрема, у Концепції екологічної освіти в Україні зазначається, що «…настав час виховувати підростаюче покоління не в згубній традиції якомога більше брати від природи, а в іншому, притаманному українському народові, гармонійному співіснуванні з природою, раціональному використанні та відтворенні її багатства, у психологічній готовності оберігати природу як "цінність" всюди й завжди...». Отже, інтегровані знання привели до виникнення нових прикордонних наук: біофізика, біохімія, біокібернетика, космічна біологія, які лежать в основі розвитку нових видів промисловості - біотехнологія, генна інженерія, робототехніка.

Література

1. Жулев В. Природа образования - в разумном преобразовании природы: Интегрирование биологии и математики, литературы и экономики // Управление школой (Первое сентября). - 1998. - №39. - С.6.
2. Іванчук М.Г. Інтеграція як наукова категорія // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України. № 2 (43) - К., 2004. - С.23-31.
3. Козловська І.М., Собко Я.М. Принципи дидактики в контексті інтегративного навчання // Педагогіка і психологія. - 1998. - №4. - С.48-51.
4. Йоганн Генріх Песталоцці / Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uk.w
5. Алексашина И. Интегративный подход в естественнонаучном образовании // Народное образование. - 2001. - №1. - С.161-164.
6. Концепція розвитку загальної середньої освіти; Проект // Освіта України. - 2000. - № 33.
7. Кучменко Н.Г. Интегрированный подход в обучении естественным наукам // Завуч. - 2002. - №5. - С.59-66.
8. .Липова Л., Ренський С. Інтеграція індивідуальної роботи з іншими формами навчальної діяльності // Рідна школа. - 2002. - №1. - С.8-10.
9. Лисененко Л., Старобінська З. Інтегрований урок хімії та біології // Біологія і хімія в школі. - 2002. - №2. - С. 19-23.
10. Носенко Е.Л. Картина світу як інтегруючий фактор у змісті освіти // Гуманітарні науки. - 2001. - №2. - С.48-59.
11. Пушкарьова Т. Інтеграція природничо-наукових знань учнів 5-6 класів під час викладання курсу “Навколишній світ” // Фізика та астрономія в школі. - 2002. - №4. - С.26-28.
12. Степанюк А.В., Гадюк Т.В. Інтеграція природничих дисциплін у школі // Педагогіка і психологія. - 1996. - №1. - С.18-24.
13. Яворук О.А. Функции интегративных курсов при обучении учащихся основам естественных наук в школе // Наука и школа. - 2002. - №1. - С.52-56.
14. Гончаренко С., Мальований Ю. Інтегроване навчання: за і проти // Освіта. - 1994. - 16 лютого. - С.3.
15. Елагина В.С. Профессиограмма деятельности учителей естественнонаучных дисциплин по реализации межпредметных связей в обучении школьников // Наука и школа. - 2002. - №2. - С.24-30.
16. Зверева И.Д. Межпредметные связи в современной школе. -М.: Педагогика, 1981. - 160с.
17. Створити цілісну картину світу. Інтегроване навчання в школі [Текст] // Завуч. – 2007. - №21. – С 2-12.Баханов К. Навчання історії за інтегрованою системою [Текст] // Історія в школі. – 2000. - № 16. – С 10-11.Нестандартні форми уроків [Текст] // Педагогічна академія пані Софії. – 2006. – травень. 8. Островерхова Н. М.
18. Бицюра Ю. Інтегрована система навчання // Завуч (Перше вересня). - 2002. - №16. - С.10-11.