Математика – один із найбільш перспективних напрямів освіти.

Сучасне суспільство висуває до освіти нові вимоги, однією з яких є формування особистостей, що вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, працювати в команді, спілкуватися. Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватися до стрімких змін-ці риси особистості дуже важливі на сучасному етапі історичного розвитку, а їх формування потребує реалізації нових підходів до процесу навчання. Відтак, актуальним стає компетентнісний підхід в освіті.

Зміни ,що відбуваються в суспільстві,зумовили пошук нових освітніх технологій, методик, дидактичних прийомів у педагогічній діяльності. Вимоги до результату освітнього процесу постійно змінюються і потребують від педагога нових ідей.

Набридла нудна математика? Як активізувати діяльність учнів на уроці?

Як зацікавити навчанням? Як встановити зв’язок між поняттями, шукати доведення і будувати алгоритми? Як за певний час створити умови для узагальнення , систематизації матеріалу? Як керувати груповим процесом?

Ці методично-дидактичні проблеми вчитель математики  повинен розв’язувати творчо. Вчителям потрібно змінюватися самим, бути сучасними, поєднувати вже добре відомі методики та інноваційні, самовдосконалюватися. Сьогодення вимагає від вчителя  стати на  стежку пошуку.

Перше знайомство з методикою інтерактивний гексагон (шестикутне навчання) розпочалося із  статті Роміциної Л.В., методиста лабораторії методичного забезпечення КЗ «Житомирський ОІППО» ЖОР  «Про особливості організації навчального процесу з математики у 2019/2020 н. р.», яка надихнула діяти.

Познайомимося з «інтерактивним гексагоном» (шестикутним навчанням ), як освітньою методикою. Чому саме шестикутне навчання ? Використання даної методики в роботі дозволяє відповісти на питання, які поставлені на початку. Автором даної методики є англієць, учитель історії  Рассел Тарр.                    

Протягом останніх років у європейських школах активно використовують метод «шестикутного навчання» математики і не тільки математики.  Назва даного методу походить від шестикутних карток, які використовують. Шестикутна картка називається гекса (hexagon). Для того, щоб полегшити роздруківку шестикутників, англійським вчителем Расселом був створений шаблон, яким може скористатися кожен учитель [3].

Для цього Рассел радить:·                       

• у  першому віконці написати тему;·                       
• у другому – дати докладну інструкцію для учнів;·                       
• в третьому записати ключові слова для шестикутників.

Вони пишуться в один рядок. Кожен новий рядок – це новий шестикутник. Після цього можна зберегти свою розробку в трьох варіантах:окремого посилання;по QR-коду; як окрему веб-сторінку [4]. До прикладу заповнення шаблону Рассела : 8 клас, алгебра, тема «Дійсні числа»  у Додатку 1. Кожна з шестикутних карток – це певним чином формалізовані знання з певної теми. Всі шестикутники поєднуються між собою завдяки певних зв'язків. Форму шестикутника выбрано не випадково: кількість сторін дає учню можливість  для творчості  під час работи с ними. Спочатку необхідно вибрати  тему, і скласти  карточки, необхідно, щоб кожна карточка відображала   певний   аспектов теми уроку.  Робота учнів полягає в тому, щоб розташувати шестикутники  поруч один з одним.

Шестикутники з’єднуються один з одним певним поняттям, або подіями, учні мають встановити ці зв’язки. Заповнюючи шестикутники, учні самі вибирають, як їх з'єднати. Можуть вийти різні фігури та форми: лінії, стільники, квіти. У процесі роботи учні, аналізуючи навчальний матеріал, отримують можливість вибору пріоритетів, власної класифікації і обгрунтовують свої думки з поставленої навчальної задачі. В кінці своєї роботи учні повинні представити конкретний результат своєї діяльності, доводячи свою точку зору. Учням дається час для вивчення тексту, для занурення в навчальну проблему. Після цього вони роблять свої висновки [1]. Учням 5-6 класів цікаво працювати у групах («вуликах») змінного складу. Створивши малі групи з 4 чоловік , після виконання завдання 2 учні (бджілки) залишаються в групі, а дві другі - «перелітають» до іншої групи де їм роз’яснюють, чому саме таким чином розмістили свої гекси (соти). Нові члени групи можуть  давати свої пропозиції щодо змін розміщення гексів. Всі рухаються за годинниковою стрілкою, після команди вчителя. Учні підбивають підсумки   своєї роботи, коли  повернуться у свою групу.Які ж модифікації  використання  дидактичного прийому «інтерактивний Гексагон (шестикутне навчання)»?

Можливостей багато, вони залежать від поставленої мети і творчості вчителя:

Ø «Вписати навчальний матеріал в шестикутники, розрізати їх і запропонувати учням зібрати мозаїку, тобто учні отримують навчальний матеріал, записаний за допомогою гексів, з яких їм потрібно зібрати пазл. Варіанти можуть бути різноманітні. У шестикутники можна вписати словосполучення, слова, текст, формули розв’язки задач. Учні повинні виконати завдання і з'єднати шестикутники.

Ø Залишити шестикутники порожніми для заповнення, щоб учні могли висловити свою думку щодо заданої проблеми.  Даний варіант роботи доречний як під час вивчення нового матеріалу, так і під час узагальнення знань.

Ø Робота може бути як індивідуальною, так і груповою. Кожна з груп заповнює свої шестикутники. Потім групи обмінюються і намагаються зібрати мозаїку своїх товаришів. Можливо, ви здивуєтеся тим з'єднанням і висновкам, які учні зроблять самостійно. Це і є мета «інтерактивного гексагону». Ø Марковані шестикутники. Гекси можуть бути різного кольору, і тоді кожен колір буде об'єднувати навчальний матеріал в певну категорію. Учні отримують завдання – з'єднати шестикутники, встановлюючи між цими категоріями різні зв'язки. В даному випадку колір відображає, що навчальний матеріал розподіляється по будь-яким загальним ознакам.

Ø Гекси можуть бути з зображеннями, з яких учні складають колаж. Такий варіант хороший для вивчення подій, пов'язаних з вивченням математичних фактів.

Ø Запропонувати учням завдання: додати до кожного твердження, формули або ілюстрації ланцюжок категорій і понять, які вони згадають або дізнаються в процесі вивчення теми.

Ø Запропонувати учням виділити найбільш важливі або цікаві факти в кожній з категорій і бути готовими пояснити свій вибір всьому класу.

Ø Скласти по Гексу розповідь  або надати коментар» [2, ст.2].

Систематичне застосування на практиці методу «інтерактивний гексагон»:·

• розвиває  критичне мислення,творчі здібності здобувачів освіти;·         
• реалізує діяльнісний і диференційний підхід до навчання;·         
• активізує учнів;· 
• формує навички роботи в групах, парах, індивідуально;·         
• ефективно реалізує розвиваючий потенціал конкретного уроку;·         
• забезпечує інтерактивність уроку, ефективну систематизацію навчального матеріалу[5].

Загальний висновок: дана методика універсальна і багатогранна, її застосування ефективне  в процесі проведення не тільки уроків математики, а також багатьох інших навчальних предметів та позакласних заходів.

Література

1. Аствацатуров Г.О. Шестиугольное обучение как образовательная технология. [Електронний ресурс] Посилання для доступу: http://didaktor.ru/shestiugolnoe-obuchenie-kak-obrazovatelnaya-texnologiya/.
2. Роміцина Л.В. Про особливості організації навчального процесу зматематики у 2019/2020 н. р. [Електронний ресурс] – Посилання для доступу:https://drive.google.com/file/d/134q0ky9TrB5aEOdbe-sLLig8FWm4MCX8/view
3. https://www.classtools.net/hexagon/
4. http://www.classtools.net/blog/using-hexagon-learning-for-categorisation
5. linkage-and-prioritisation/
6. https://nsportal.ru/sites/default/files/2019/03/24/shestiugolnoe_obuchenie-konvertirovan-szhatyy.pdf