Постановка проблеми. У сучасному середовищі інформаційних технологій діти надають перевагу комп’ютеру. Та все ж навички читання не втрачають актуальності. Що ж таке читацька компетентність молодшого школяра – це, перш за все, володіння комплексом читацьких знань, умінь і навичок, ціннісних ставлень, які дають змогу учневі свідомо самостійно знаходити книжки, добирати інформацію для вирішення освітніх завдань. Дана компетенція проявляються у процесі сформованості повноцінної навички читання, особистісних ціннісних суджень щодо прочитаного, розуміння текстів різних жанрів (доступних дітям молодшого шкільного віку).

Проблема розвитку читацької самостійності молодших школярів стає актуальною, оскільки саме рівень сформованості навичок самостійної роботи з книгою є передумовою інтелектуального та духовного зростання учня. Для формування читацької компетентність необхідно правильно організувати роботу учнів з перших днів навчання з книгами із доступного кола читання; розвивати в дітей бажання і звички у вільний час звертатись до книги, читати ті, які підходять саме конкретній дитині, а не комусь іншому. Саме читання є однією з передумов успішної адаптації молодшого школяра в освітньому закладі, зокрема, і в суспільстві загалом. Читацька компетентність це не лише навичка читання, а уміння, знання й цінності, завдяки яким людина може шукати інформацію для вирішення пізнавальних завдань.

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти освітній процес у молодшій школі спрямований на формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; розвиток особистості здобувачів освіти засобами різних видів мовленнєвої діяльності; здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного і національного самовираження, користуватися нею в особистому і суспільному житті, міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Формування читацької компетентності молодшого школяра досліджували багато вчених. Літературознавчою основою дослідження є праці О. Потебні, І. Франка, О. Білецького, М. Бахтіна, Ю. Лотмана.

Суттєво вплинули на розвиток читацької культури школярів дослідження відомих педагогів та психологів: К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського, П. Каптєрєва, А. Виготського, Д. Ельконіна.

Психолого-педагогічні засади формування навички читання були висвітлені Т. Єгоровим, О. Леонтьєвим, М. Жинкіним. Застосування у практиці сучасної школи набули системи вправ для формування навички швидкого читання І. Т. Федоренка, В. М. Зайцева та комплекс вправ для формування правильного свідомого, виразного та швидкого читання Б. В. Динги.

Дослідники Н. Сметаннікова, Т. Разуваєва, Н. Колганова, розглядають читацьку компетентність як сукупну інтегративну особистісну якість, що містить як розвивальну, так і діяльнісну складові. Розвивальний аспект характеризується розвитком мислительних операцій і механізмів читання, розвитком особистісних якостей школярів, їхньої емоційно-чуттєвої сфери. Діяльнісна складова формується в освітньому процесі відповідно до завдань кожного навчального ступеня, ґрунтується на міжпредметних знаннях і здійснюється з допомогою багатьох умінь і стратегій читання – цілепокладання, пошуку й аналізу інформації, розуміння й інтерпретації тексту, оцінювання й формування суджень про текст та ін. [4, c 12].

Мета статті – з’ясувати роль літературного читання у формуванні читацької компетентності молодших школярів. Якщо дитина володіє навичками читання, їй легше вивчати всі інші предмети, передбачені програмою. Адже відомо, що неможливо добитися грамотного письма, якщо дитина не навчилася плавно читати і розуміти прочитане. Дитина, яка не володіє швидкісним і розуміючим читанням, переживає великі труднощі при виконанні домашніх завдань, їй не цікаво на уроках, вона не буде активним читачем бібліотеки, не відчуватиме потреби спілкування з книгою.

Виклад матеріалу дослідження. У процесі реалізації всіх змістових ліній предмета «Літературне читання» як інтегрований результат взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень учнів до навчання формується читацька компетентність. Метою даного предмета є ознайомлення молодших школярів із дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до навчання в основній школі.

Для впровадження компетентнісного, діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходу на уроках літературного читання необхідно застосовувати інноваційні технології.

Таким чином особливу увагу приділяю впровадженню елементів таких інноваційних технологій навчання, як здоров’язбережувальна, особистісно-орієнтована, проектна, інтерактивна, інформаційно-комунікаційна, які передбачають постійне включення учнів до активної освітньої діяльності, що дає можливість активізувати та підвищувати рівень внутрішньої мотивації до навчання та пізнання.

На різних етапах уроків літературного читання застосовую інтерактивні форми роботи. Для мотивації освітньої діяльності та підготовки до сприймання нового матеріалу використовую такі колективно-групові методи навчання, як «Незакінчені речення», «Мікрофон», «Криголам», «Ґронування», «Аналіз ситуації», «Асоціативний кущ».

Інтерактивні методи кооперативного навчання (робота в парах, групах) дають можливість активізувати пізнавальну діяльність учнів. Під час підведення підсумків уроку використовую методи ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань.

Відповідно до вікових особливостей учнів початкової школи, для кращого засвоєння програмового матеріалу з літературного читання запроваджую метод навчальної гри, який активізує увагу, образне мислення, сприяє пожвавленню освітнього процесу та вдосконаленню навички читання.

Саме рівень навчальних досягнень учнів залежить від сформованості навички читання. Для їх формування на різних етапах уроку застосовую завдання і вправи, які спрямовані на: розвиток мовного апарату («Розсипанка», «Допоможіть прислів’ям», «Загадки-відгадки», «Скоромовки»); правильності вимови, читання («Вузлики»); сприйняття слів, речень; розвиток швидкості при читанні вголос і мовчки («Дощик», «Струмочок»).

Під час актуалізації опорних знань, умінь та навичок учнів застосовую вправи з орфоепії, для розвитку язика і губ, систему завдань на артикуляцію звуків, проводжу роботу із скоромовками, складанням та читанням чистомовок, груп слів на одному диханні Дані вправи дозволяють розвивати правильну орфоепічну вимову та вчать учнів не допускати пропуски букв у словах.

Підвищенню швидкості читання та подоланню бар’єру промовляння сприяють вправи для розширення кута зору та розвитку антиципації.

Для розвитку інтересу до читання, впроваджую нестандартні форми проведення уроків: урок-казка, урок-змагання, урок-подорож, урок-вікторина, урок-гра, урок захисту проекту, урок-КВК, урок-свято.

Цілеспрямоване позакласне читання підвищує рівень читацьких навичок, розвиває зв’язне мовлення, збагачує словниковий запас молодших школярів.

Висновки. Лише комплексне і систематичне використання вищезазначених освітніх технологій та методик, методичних прийомів дають прогнозований результат. Якщо діти свідомо, швидко, виразно читають, переказують прочитане; будують усні та письмові монологічні висловлювання; складають текст; в процесі обговорення прочитаного беруть участь у діалозі; уміють ставити запитання, висловлювати свою думку, робити оцінні судження, працювати з книжкою; то, вважаю, що читацьку компетентність у своїх школярів я сформувала.

Таким чином для реалізації оновленої програми літературного читання, з метою формування в учнів швидкісного та свідомого читання, є ефективним врахування вікових особливостей учнів, адаптація їх до школи; використання інтерактивних методик, вправ та прийомів, які забезпечують формуванню читацької компетентності учнів, що є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення літератури в основній школі.

Єдиний можливий шлях сучасного вчителя до формування компетентної особистості учня, здатної адаптуватися у соціальному середовищі є постійний творчий пошук, самовдосконалення. Педагог повинен не лише підтримувати інноваційні починання в освітньому просторі, а й бути активним творцем нового.

Література

1. Вашуленко О. В. Читацька компетентність молодшого школяра : теоретичний аспект. Дайджест 1 / О. В. Вашуленко. 2011. – 94 с.
2. Логачевська С. Критичне мислення і диференціація на уроках читання. – Початкова школа. – 2004. – № 7. – С. 26.
3. Сапун Г. Уроки читання / Г. Сапун, – Тернопіль : Підручники і посібники, 2001. – 180 с.
4. Сарапулова Є. Швидкочитання для першокласників. – Початкова школа. – 1993. – № 2. – С. 12.