Щоб дитина була палко зацікавлена навчанням,
їй необхідне багате, різноманітне, приваблююче, інтелектуальне життя.
Сухомлинський В.А.

Ключовим принципом сучасної школи є дитиноцентризм – розуміння того, що кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами і можливостями. Місія Нової української школи полягає в тому, щоб допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості на основі партнерства усіх учасників освітнього процесу: учителів, учнів і батьків. Повага до особистості, доброзичливість і позитивне ставлення, довіра у відносинах, діалог, взаємоповага і підтримка – основні принципи педагогіки партнерства сучасного освітнього середовища. Використання методів навчання, заснованих на співпраці, інтерактивні технології, мотивація діяльності учнів, стимулювання висловлювання власних думок – це методичний інструментарій вчителя в освітньому процесі.

Впровадження компетентнісного підходу у школі є одним із важливих концептуальних положень оновлення змісту та якості освіти. [1,с.28]

Актуальність теми «Компетентнісно зорієнтовані завдання на уроках української мови як засіб формування мовленнєвих здібностей молодших школярів» зумовлена нобхідністю створити умови для всебічного розвитку, формування духовно багатого учня, здатного навчатися впродовж всього життя. Сучасний підхід до навчання полягає в визнанні унікальності особистості дитини, в наданні свободи вибору, співпраці, взаємоповазі, індивідуалізації й диференціації навчання з метою всебічного розвитку особистості учнів.

Мета статті полягає в теоретичному і практичному обґрунтуванні компетентнісно зорієнтованих завдань під час навчального процесу як засіб формування мовленнєвих здібностей молодших школярів, що позитивно впливатиме на якість початкової освіти.

Працюючи в початковій школі чимало років, я намагалась знайти шляхи вдосконалення навчального процесу. Таким шляхом є проведення нестандартних уроків з використанням інтерактивних вправ, під час яких дитина розвивається як особистість, досліджує, спостережує, мислить, набуває знань, життєвого досвіду. Учні – найголовніші фігуранти в процесі навчання. Формування пізнавального інтересу – основа мотивації навчання. Позитивне ставлення до діяльності (Хочу  робити. Мені це цікаво.); наявність пізнавального інтересу (Що нового я дізнаюсь?); наявність мотиву, який іде від самої діяльності (Для чого я це роблю? Як це буду робити?) – основні компоненти формування діяльності учнів в умовах Нової української школи.

Творча мовленнєва діяльність учнів молодшого віку хоча і є категорією мовленнєвої діяльності, але це значно більше, ніж приймання, розуміння та побудова мовленнєвих продуктів. Специфіка творчої мовленнєвої діяльності зумовлюється загальними психологічними закономірностями та функціонуваннями мовленнєвої діяльності.[4,с.65]

Мова за своє специфікою і соціальним значенням – явище унікальне: вона є засобом спілкування, збереження і засвоєння знань, формою передачі інформації, частиною національно - духовної культури. Однією з головних цілей навчання мови є формування комунікативної компетенції, пов’язаної з оволодінням усіма видами мовленнєвої діяльності і культурою мовлення.

Творчість супроводжує нас усе життя: спрямовує та підносить, надихає та окрилює. Стимулювання становлення творчих процесів нині стало не тільки пріоритетною направленістю саморозвитку кожного, але й істинним напрямком прогресу суспільства загалом. Формування власної творчості, творчого потенціалу починається з раннього дитинства. Спілкування – це не проста передача інформації однієї особи іншій. Спілкування – це необхідна умова розвитку людини в суспільстві.

Учені, що досліджували проблему, визначають мовленнєву діяльність як процес, пов’язаний з мовою.

Так, О.О.Леонтьєвим, мовленнєва діяльність – це процес застосування мови для спілкування під час будь-якої іншої людської діяльності, ланцюг мовленнєвих дій, які обслуговують усі інші види діяльності та входять в їх структури, насамперед, пізнавальної діяльності [2, с.47].

Цінне місце в моїй педагогічній діяльності займає використання компетентнісних завдань. Компетентнісно орієнтовані завдання – це спеціально створена дидактична конструкція, що використовують з метою формування або перевірки предметних і ключових компетентностей учнів. Штучно створені проблемні завдання на уроках, що моделюють практичні, життєві ситуації, актуальні для молодших школярів, - це важливий засіб формування досвіду застосування знань у різних стандартних і нестандартних ситуаціях.

Компетентнісно зорієнтовані завдання цікаві тим, що починаються зі стимулу, який мотивує учнів до активної діяльності, емоційно насичує урок. Опис, будь-яких життєвих (проблемних) ситуацій, стимулює дітей на активну роботу.

Задане формулювання точно вказує на діяльність учнів, необхідну для виконання завдання. Воно ставить мету діяльності, формулює вимоги до відповіді. Тут головне для вчителя коректно сформулювати завдання, враховуючи рівень учнів.

Отже, компетентнісно зорієнтовані завдання спонукають до дії, оскільки спрямовані не на відтворення інформації, а на організацію самостійної пошукової і творчої діяльності школярів з метою розв’язання протиріччя між заданим і невідомим. Як правило, такі завдання передбачають вихід за межі предметного матеріалу  мають не лише навчальну, а й життєву цінність, оскільки ґрунтуються  на актуальному (цікавому для учня) матеріалі, містять опис певної ситуації, яка пояснює потребу виконання.

Застосування компетентнісно зорієнтованих завдань для мене є дієвим інструментом формування і перевірки рівня предметних, міжпредметних і ключових компетенцій, визначення подальших шляхів їх розвитку, а значить – розв’язання однієї з найактуальніших проблем сьогодення.

Здатність випускників початкової школи самостійно застосовувати набуті знання та вміння – вимога сучасної освіти. Реалізація компетентнісного підходу має діяльнісно- особистісний характер. Ключову роль в системі навчальних завдань до уроків української мови на засадах компетентнісного підходу відіграє реалізація дидактичних цілей, пов’язаних з формуванням мовленнєвої мотивації діяльності учнів.

Отже, технології розвитку творчих мовленнєвих здібностей молодших школярів різні  за розвивальною метою, змістом, домінуванням конкретного методу навчання. Але на кожному уроці їх застосування повинно бути системним, методично обґрунтованим і сприяти розкриттю творчого потенціалу кожної дитини

Література

1. Байбара Т. М. Компетентнісний підхід в початковій ланці освіти: теоре­тичні засади // Початкова школа. — 2010. — № 8.
2. Бібік Н. М. Компетентність і компетенції у результатах початкової освіти // Початкова школа. — 2010. — № 9.
3. Державний стандарт початкової освіти. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87
4. Додусенко Н.О. Психологія уроку// Основа.-2010.-220с.
5. Заболоцька Л.М. Розвиток творчих здібностей молодших школярів у початкових школах Великої Британії // Педагогічні шляхи реалізації загальноєвропейських цінностей у системі освіти України: Зб. наук. праць. – Х.: Стиль издат., 2005. – с.106-110.
6. Ковальова В.І. Творча майстерня// Основа.-2010.с.53-56
7. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання.- К.:Видавництво А.С.К., 2003.-192с.