Зміни в шкільній біологічній освіті здійснюються в контексті реалізації концеп­ції «Нова українська школа» і «Закону України «Про освіту». Основу цих докумен­тів складає підвищення якості освіти в цілому і біологічної в тому числі, виховання компетентної особистості здатної до саморозвитку й самонавчання в умовах глобаль­них змін і викликів [1, с. 1].

Основна мета профільного навчального предмета «Біологія  і екологія» – формування базової природничо-наукової компетентності випускників шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із довкіллям; оволодіння методологією пізнання живої природи; розуміння біологічної картини світу та цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я; свідомого ставлення до природи як універсальної, унікальної цінності; застосування знань з біології та екології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для збалансованого розвитку людства, науки та технологій [1, с. 2].

Ефективній реалізації основної мети профільного навчання біології і екології в старшій школі сприяє розвиток критичного мислення як однієї з технологій  компетентісного навчання.

Що ж таке критичне мислення? Це процес аналізу, синтезу й оцінки достовірності інформації; властивість особистості сприймати ситуацію комплексно, знаходити причини і альтернативи у вирішенні проблеми; здатність будувати або змінювати свою позицію на основі фактів й аргументів, правильно застосовувати отримані результати до проблем і приймати зважені рішення – чому довіряти та які зробити висновки. [2, с. 3].

Актуальність та цінність розвиненого критичного мислення сучасного учня являється незаперечною, і лише постає питання, як розвивати критичне мислення у процесі навчання, зокрема під час викладання біології і екології у профільних 10-11 класах.

Розвиток навичок критичного мислення учнів старших класів є  логічним продовженням навчання в попередніх роках і має відбуватися системно, технологічно. Технологія розвитку критичного мислення передбачає повну перебудову структури, змісту та методики традиційного уроку. Урок за цією технологією значна кількість дослідників будує за трьома етапами, що складають вступну (проблемну), основну та підсумкову його частини [3, с. 48].

За технологією розвитку критичного мислення урок розпочинається зі вступної частини (триває 5–7 хв), яка є етапом актуалізації та мотивації навчання. Для реалізації цих завдання можна використати такі методи, як постановка проблемного питання, розповідь за ключовими словами, створення біологічної задачі, метод асоціацій, «Кошик ідей», мозковий штурм, складання  асоціативних кущів, метод вірних та невірних тверджень, сплутані логічні ланцюжки, дилеми [2], [3], [4], [5].

Системний підбір методів розвитку критичного мислення спрямований передусім на роботу учнів з текстом (усні, письмові, у вигляді зображення тощо) з метою формування мисленнєвих навичок вищого порядку та засвоєння пізнавальних стратегій обробки інформації з різних джерел. Відповідними завданнями цієї категорії для учнів є такі, як аналіз текстових фрагментів наукових статей, обмін думками, перевірка правильності рішення біологічної задачі за допомогою побудови графіка, ланцюжка чи схеми. [4, с. 18, 31, 58, 88].

Велику роль у розвитку критичного мислення відіграє сприятливий навчальний простір, який побудовано таким чином, щоб зробити легкою та природною співпрацю та комунікацію учнів з учителем.

Роль учителя  являється партнерською у навчальному процесі, вчителі залучають усіх учнів до активної взаємодії, в результаті чого усі учні покращують свої комунікативні навички, а клас – стає спільнотою тих, хто разом досягає успіху.  Закономірним результатом ефективної взаємодії є успішна інтеграція нової інформації та попередніх знань. 

Взаємодія вчителя й учнів у процесі навчання повинна мати збалансований характер, вчитель не мусить показувати готовий шаблон розв’язку, не мусить надавити відповіді на проблемні задачі у готовому вигляді. Його основне завдання — управління дослідницькою діяльністю самого учня. Отже, аспекти взаємодії вчителя й учнів, а також учнів між собою з розв’язування проблемних задач під час навчання-учіння дуже важливі. І вчитель, і окремі учні дають зразки розмірковування, що засвоюються класом в цілому [7, с.  56-57].

Розуміючи не лише зміст, а й особливості процесу навчання, учні перетворюються на особистостей, здатних упродовж всього життя відкривати нові ідеї та інформацію і трансформувати її у практичні вміння та навички.

Процес критичного мислення породжується і забезпечується наявністю сімох факторів: 1) цілі навчання (мотивація); 2) засіб навчання (інструкції); 3) зміст навчання (проблемні задачі); 4) метод навчання (ситуація вибору); 5) форма навчання (інтерактивні заняття); 6) метод контролю (написання есе з подальшою рефлексією); 7) стиль навчання (моделювання ситуацій виправлення помилок) Отже, процес розвитку критичного мислення починається з простих оцінних суджень і сягає рівня, який дозволяє здійснювати багатофакторний аналіз. Так, під час розв’язування проблемних задач мислення поступово ускладнюється і збагачується принципами, стратегіями та процедурами  критичного мислення, а найвищим рівнем є самоорганізація цих складових для розв’язання конкретної задачі [7, с. 61- 62].

Оскільки критичне мислення є мисленням самостійним, рефлексивним, цілеспрямованим, обґрунтованим та контрольованим, відповідно такий тип мислення потрібний не для розв’язання буденних простих проблем, а для вирішення складних ситуацій вибору — практичних завдань: розв’язання проблемних задач, формулювання висновків, ймовірної оцінки та ухвалення рішень [7, с. 63].

Завдання учителя систематично і послідовно  створювати проблемні ситуації у процесі навчання; пропонувати проблемні задачі; знайомити учнів із принципами  критичного мислення; регулярно створювати ситуації вибору; організовувати діалог у процесі розв’язування проблемних задач (інтерактивні форми навчання); й нарешті, надавати право на помилку та моделювати ситуації успіху при виправлення помилок. За таких умов навчання мислення учнів набуватиме усвідомленості, самостійності, рефлексивності, обґрунтованості, контрольованості та самоорганізованості, тобто розвиватиметься мислення другого порядку (або високого порядку), яке називають критичним мисленням [7, с. 64].

Проведене теоретичне й експериментальне дослідження дало змогу сформувати загальні висновки.

1. Під технологією розвитку критичного мислення розуміють певну систему педагогічної діяльності, що ґрунтується на дослідженні поставленої проблеми, що спонукає учня до самостійного вибору рішення та формулювання висновків.
2. Можна стверджувати, що критичне мислення  - це надзвичайно важливий процес, який має починатися з постановки проблеми вчителем або самим учнем, продовжується пошуком і осмисленням інформації, і має закінчуватися прийняттям рішення щодо вирішення певної проблеми.
3. Розвиток критичного мислення є складовим етапом особистісного зростання учня. Критичне мислення вказує на готовність учня до самостійної оцінки явищ навколишньої дійсності, інформації, наукових знань, думок і тверджень інших людей, вміння бачити їх позитивні і негативні аспекти.
4. Доведено, що використання технології розвитку критичного мислення сприяє ефективному сприйнятті інформації; підвищенню цікавості як до нового матеріалу, так і до біології і екології як навчального предмету; умінню з відповідальністю ставитися до власного навчання; здатністю співпрацювати з іншими; підвищенню якості освіти учнів старшої школи; бажанню і вмінню стати людиною, яка вчиться протягом всього життя.

Література

1. Біологія і екологія 10-11 профільний рівень: навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv
2. Кроуфорд А. Технології розвитку критичного мислення учнів / А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метью, Д. Макінстер ; наук. ред. і передм. О. І. Пометун. – К. : Плеяди, 2006. – 220 с.
3. Пометун О.І. Навчаємо мислити критично / О.І. Пометун, І.М. Сущенко. – Д. : Ліра, 2016. – 144 с.
4. Носов Г.А., Шаламов Р.В. Книга класного вчителя біології. 9 клас / Г.А. Носов, Р.В. Шаламов. – Х. : Соняшник, 2017. – 144 с.
5. Мерзлякова О.Л. Як не потрапити на гачок маніпулятора: програма занять для молоді / Олена Мерзлякова. – К. : Шк. світ, 2010. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).
6. Навчання біології учнів основної школи / Матяш Н.Ю., Коршевнюк Т.В., Рибалко Л.М., Козленко О.Г.: методичний посібник /. – К.: КОНВІ ПРІНТ, 2019. — 208 с.
7. Теорія розвитку критичного мислення (на прикладі навчання історії) / С.О. Терно : [посібник для вчителя]. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – 105 с.