Актуальність:  За допомогою ментальних карт учитель може:

• пояснити нову тему;
• систематизувати, візуалізувати, структурувати інформацію;
• організовувати й проводити контроль знань;
• використовувати інтелект-карти як план свого виступу;
• узагальнювати знання;
• створювати опорні алгоритми дій тощо.

Мета : розповісти про ментальні карти, показати переваги використання карт знань, їх практичне значення на уроках української мови та літератури, ознайомити із принципами створення ефективної ментальної карти.

Працюючи над проблемою «Формування соціально- адаптованої особистості на уроках української мови та літератури засобами проєктної технології», я постійно намагаюся вдосконалювати свою педагогічну майстерність. Керуючись формулою успіху: « Працювати легко, коли працювати цікаво; вчитися легко, коли вчитися цікаво», я  якнайчастіше будую  уроки, використовуючи інноваційні технології.

Впроваджую  у власній педагогічній практиці різноманітні методи та прийоми такі як: перехресна дискусія, інсерт, літературний турнір, карусель, мнемотехніка, акмеологічні технології, буктрейлер та інші. Проте, як на мене, найкращий результат дає використання техніки майндмеппінгу.

Що ж це за техніка?  Майндмеппінг або ментальна карта – це спосіб зображення мислення за допомогою схем.  Дане поняття вперше ввів Тоні Б’юзен (Tony Buzan) ще в 70 рр. 20 ст.. Спочатку “mind map” означало “хороша форма для нотаток”, проте пізніше почали вживати більш детальніше  пояснення техніки  - “багатогранний пристрій для тренування, що розвиває кожний ментальний м’яз розуму” . Існує безліч синонімічних перекладів цього словосполучення. Це: карти розуму, карти асоціацій, карти думок, карти пам’яті [2, с. 64] .

Автор даної техніки запропонував класифікацію типів ментальних карт залежно від обсягу або застосування. Отже, карти думок бувають стандартними( це класичні карти), швидкісними( невеличкий конспект, зроблений перед уроком або схема з певної теми, зображена на дошці), майстер-карти( це дуже об’ємні карти за матеріалами одного семестру. Наприклад, мої учні створювали карту асоціацій до теми « Складне речення»), та мега-карти( карти, які пов’язані між собою. Є центральна карта та додаткові).

На мою думку, техніка майндмеппінгу є досить цікавою та корисною для кращого засвоєння школярами навчального матеріалу. Коли я почала активно впроваджувати техніку інтелектуальних карт на своїх уроках, то помітила, що учні стали активнішими й підвищився рівень знань із мого предмету.

Щоб створити карту асоціацій необхідно всього дві речі: знання матеріалу й ваша фантазія. Можна робити їх на папері або ж за допомогою різноманітних комп’ютерних програм [4].

Як же все-таки створити свою оригінальну ментальну карту? Дуже просто. По-перше, у центрі чистого аркушу малюємо коло або іншу фігуру, де ми і запишемо основну ідею нашої карти  [5, с. 168]. Від центральної фігури будуть відходити гілочки. Чим ближче до центру вони розташовані, тим є товстішими. Біля кожної гілочки пишемо слово чи вираз. Бажано наносити текст друкованими літерами. Усі елементи на карті мають бути пов’язані із центром за допомогою гілок. Зобразивши схематично матеріал, можна і пофантазувати: заповнити весь вільний простір малюнками, використовуючи хоча б три кольори. [1, с.98].

Створення інтелектуальних карт є досить цікавим та нескладним завданням. Викладаючи українську мову та літературу, я застосовую дану техніку на усіх етапах уроку: у підготовчій частині карти думок допомагають школярам пригадати вивчений матеріал, в основній частині – краще засвоїти новий, і в заключній – закріпити та систематизувати вивчене.

За допомогою ментальних карт поліпшується пам’ять, учні можуть пригадати певні правила, факти, вони вчаться аналізувати, підсумовувати інформацію. Також великим плюсом даної техніки є те, що її можна використовувати як випереджальне домашнє завдання та як результат будь-якої проєктної роботи [6, с. 124].

Мої учні із захопленням створювали ментальні карти. Наприклад, учні 8 класу, аналізуючи поезію Володимира Сосюри « Любіть Україну» зобразили на карті думок тему, ідею, основну думку, віршований розмір, римування та жанр поезії.

Вивчаючи тему « Прийменник», семикласники намалювали, які бувають прийменники за будовою, за походженням та, які є розряди прийменників за значенням.

Творчий шлях Тараса Шевченка теж зафіксували на інтелектуальній карті, де відобразили чотири періоди його творчості та приклади творів, написаних у певний час його життя.

Можна приводити безліч прикладів використання ментальних карт на моїх уроках. Ми і надалі будемо працювати над впровадженням даної техніки, опрацьовуючи нові комп’ютерні програми, які допоможуть зробити наші карти більш яскравими та оригінальними.

Отже, ментальні карти  – сучасний і дієвий спосіб викладання навчального матеріалу, який зробить будь-який урок цікавим і пізнавальним, а також дозволить учням краще засвоїти матеріал. Застосування інтелект-карт у навчанні може дати величезні позитивні результати, оскільки учні вчаться вибирати, структурувати і запам’ятовувати ключову інформацію, а також відтворювати її в подальшому. Ментальні карти допомагають розвивати креативне і критичне мислення, пам’ять і увагу, а також зробити процес навчання цікавішим і результативнішим.       

На мою думку, для того, щоб учні добре засвоювали навчальний матеріал вчитель сам повинен постійно удосконалювати свої уміння, працюючи над самоосвітою, вивчаючи та впроваджуючи нові технології.

Література

1. Бьюзен Т. Супермышление / Т. Бьюзен. – Минск: Попурри, 2003. – 304 с.
2. Бьюзен Т. Научите себя думать / Т. Бьюзен. – Минск: Попурри, 2004. – 192 с.
3. Вакалюк Т.А. Можливості використання хмарних технологій в освіті / Т.А. Вакалюк // Актуальні питання сучасної педагогіки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Острог, 1-2 листопада 2013 року). – Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2013. – C. 97–99.
4. Василенко Т. Mind maps – опыт использования [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.improvement.ru/.
5. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. / Ілона Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с.
6. Калініна Л.М., Носкова М.В. Google-сервіси для вчителя. Перші кроки новачка / Л.М. Калініна, М.В. Носкова: Навчальний посібник. – Львів, ЗУКЦ, 2013. – 182 с.