Нова українська школа поклала в основу освітнього процесу компетентнісний підхід. Компетентнісний підхід тісно пов'язаний з такими підходами до навчання, як: особистісно орієнтований ( потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі «для всіх» на суб’єктивні надбання одного учня, що їх можна виміряти) та діяльнісний (може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі використання конкретним учнем певного комплексу дій).

З 2009 року вчителі фізики спеціалізованої школи №185 ім. Володимира Вернадського навчають учнів за технологією діяльнісного методу. Робота базувалась на участі у Всеукраїнському експерименті « Впровадження діяльнісного методу навчання у викладання фізико – математичних дисциплін за науково – педагогічним проектом « Росток» ( наказ МОН № 251 від 18.03.2009 р.). Головним критерієм оцінки педагогічної технології є її ефективність і результативність. Технологія діяльнісного методу (ТДМ) довела це тим, що різко зросла кількість учнів, які захопились фізикою та стали переможцями районних і міських олімпіад, конкурсів-захистів МАН.

Розуміння того, що ТДМ можна використовувати не маючи підручника за  педагогічною технологією  «Росток», привело до того, що технологія отримала життя на уроках фізики в 7-11 класах.

Технологія діяльнісного методу включає в себе наступну послідовність кроків:

1. Самовизначення до діяльності( створюються умови для виникнення внутрішньої потреби залучення до діяльності «хочу»)
2. Актуалізація знань і фіксація ускладнень в діяльності (актуалізація знань,умінь і навичок для побудови нового способу дій;тренінг відповідних розумових операцій; організація ускладнень в діяльності та фіксація учнями цих ускладнень)
3. Постановка навчальної задачі (постановка мети уроку, яка пов’язана з усуненням причини ускладнень; формулювання теми уроку)
4. Побудова проекту виходу із ускладнення,«відкриття» нового знання (залучення учнів в ситуацію вибору методу розв’язання учбової задачі побудова нового способу дій; мовна і знакова морфологізація нового способу дій в символах і мові, які прийняті в фізиці; фіксація розв’язання учбової задачі)
5. Первинне закріплення в зовнішній мові (розв’язування учнями типових завдань за новими формулами; промовляння нового способу розв’язування в зовнішній мові)
6. Самостійна робота з самоперевіркою в класі (самостійне розв’язування учнями типових завдань за новим законом чи поняттям; самоперевірка за еталоном, виявлення помилок; самооцінка результатів засвоєння; організація ситуації успіху)
7. Включення в систему знань і повторення (виконання завдань, де новий закон чи поняття використовується як крок в більш загальному алгоритмі; повторення і закріплення навчального матеріалу)
8. Рефлексія діяльності (самооцінка учнями власної діяльності, що нового дізнались, успіх виконаних кроків; порівняння отриманих результатів з метою поставленою діяльністю; фіксація успіху діяльності і висновок про наступні кроки)

Підготовка уроків за ТДМ – процес, який потребує певної системної роботи вчителя. Вчителі фізики СШ №185 ім. Володимира Вернадського  вдосконалили ТДМ поєднавши її з ІТ технологіями та доповнивши рекомендаціями щодо підготовки уроків. Вдосконалену технологію ми назвали динамічним уроком [1, c.1-6;   2, c.14-22]. 

Для успішної роботи в системі діяльнісного навчання сучасному вчителю необхідно володіти:

• технологією діяльнісного методу ( методична складова)
• інформаційною складовою (комп’ютером, інтерактивною дошкою, програмним забезпеченням та іншими ІТ засобами)

Досить часто вчителі роблять акцент на ІТ технологіях і мало приділяють увагу питанню методичної складової підготовки уроку. Як працювати вчителю, щоб підготувати урок за ТДМ? Спробуємо подати ці рекомендації у вигляді алгоритму дій:

1) Починаємо з вибору теми, визначення мети та типу уроку. Звертаємося до календарного плану, програми. Припустимо, що ми обрали урок за типом: відкриття нових знань.

2) Проводимо аналіз навчального матеріалу з обраної теми за наявними у дітей підручниками. Тобто виділяємо основні теоретичні та інформаційні відомості необхідні для опанування теми учнями: закони, означення, логічні висновки, алгоритми та інше. Визначаємося з практичним застосуванням матеріалу: проблемами, прикладами, задачами.

3) Проектуємо діалог з учнями, результатом чого повинні бути висновки про основне теоретичне посилання уроку («відкриття» нових знань). Одночасно фіксуємо питання для актуалізації: Які відомі поняття ми використовуємо?

4) Проектуємо діалог з учнями, щодо практичного використання основного теоретичного посилання (первинне закріплення) та фіксуємо, які відпрацьовані практичні навички та вміння  нам знадобляться для актуалізації.

5) Готуємо завдання для самостійної роботи та еталон для її самоперевірки. Підбираємо завдання, аналогічні до тих, які пропонувались при первинному закріпленні.

6) Готуємо завдання, де новий матеріал використовується як крок в більш загальному алгоритмі вирішення проблеми.

7) Складаємо завдання для актуалізації знань, умінь та навичок на основі зафіксованих питань  в пунктах 3 і 4. Організовуємо ускладнення в діяльності постановкою задачі, яку неможливо розв’язати відомими засобами.

8) Проектуємо діалог, щодо самооцінки дітьми власної діяльності на уроці.

9) Складаємо конспект та створюємо електронну складову уроку.

Як приклад, приводжу стислий хід уроку в 7 класі  на тему «Сила Архімеда»

Сила Архімеда

Мета: діяльнісна:сформувати в учнів здатність до побудови нового алгоритму знаходження ваги тіла в умовах занурення тіла в рідину чи газ;

навчальна:навчити учнів знаходити силу Архімеда за формулою закону Архімеда та як різницю ваг в повітрі і рідині; повторити і закріпити поняття сили, ваги, тиску;

Обладнання: Інтерактивна дошка,штатив, динамометр, два алюмінієві циліндри різного об’єму, відливна посудина, мензурка, сіль.

Хід уроку

1. Самовизначення до діяльності

- Здрастуйте друзі!Ви чудово справилися з роботою на минулому уроці і я впевнена, що сьогоднішній урок принесе нам нові відкриття і радість від спілкування один з одним.
- Над якою темою ми з вами працювали? ( – Зміна атмосферного тиску з висотою)

2. Актуалізація знань і фіксація ускладнень в діяльності

Фронтальне опитування:

• Чому існує атмосферний тиск?
• Як називають прилад для вимірювання атмосферного тиску?
• В яких одиницях вимірюють атмосферний тиск?
• Який атмосферний тиск називають нормальним?
• Чому атмосферний тиск змінюється з висотою?

На інтерактивній дошці слайд з умовою задачі та  малюнком до неї :

Задача. У посудину з водою занурено куб, довжина ребра якого дорівнює 10 см. Рівень води над верхньою гранню куба становить 10 см. Визначити силу, з якою вода тисне на верхню, нижню та бічні грані куба. Яка з цих сил більша? менша? однакова? чому?

Вчитель учням: - Вказати на малюнку напрям дії сил, які ви визначили? (Це питання може викликати труднощі, оскільки при зображенні сил у вигляді стрілок в учнів ще недостатньо вироблені навички враховувати числове значення (модуль) векторної величини, якою є сила, тому вчитель повинен акцентувати на цьому увагу).

2. Постановка навчальної задачі

– Визначте рівнодійну сил тиску, що діють на куб збоку рідини? (це питання може викликати труднощі, бо сили діють як в горизонтальному, так і у вертикальному напрямку, тоді вчитель задає додаткові питання).

3. Побудова проекту виходу із ускладнення,«відкриття» нового знання

Щоб переконатись в справедливості твердження, яке зробив Архімед і ми виконаємо дослід:Два алюмінієвих циліндри різного об’єму по черзі підвішуємо до динамометра на штативі і визначаємо їх вагу (фіксуємо на дошці).За допомогою мензурки вимірюємо її об’єм, переконуємось, що об’єм вилитої води рівний об’єму циліндра, який виміряли також за допомогою мензурки.Дослід можна ускладнити добавивши у воду сіль.

Висновок (“відкриття” дітьми нових знань): Вага алюмінієвих циліндрів в воді зменшилась на ∆ P= g ∙ ρв ∙ Vцил , тобто циліндр втратив у вазі стільки, скільки важить вода в його об’ємі – це твердження називають законом Архімеда.

–  Запишемо закон Архімеда :На тіло занурене в рідину або газ діє виштовхувальна сила, яка дорівнює вазі рідини або газу в об’ємі цього тіла.

Fв ═ Рр ═ g ∙ ρр ∙ Vт

–  Причина виникнення сили Архімеда?
–  Напрям дії сили Архімеда?

5.Первинне закріплення в зовнішній мові

1). Якісні задачі з підручника чи збірника задач (фронтально працює весь клас, йде закріплення нового поняття в зовнішній мові).

2). Розв’язання типових завдань на новий спосіб дій з коментуванням у зовнішній мові (умови задач вказані на слайді ).

6. Самостійна робота з самоперевіркою в класі

На слайді умова задачі, яку розв’язують всі учні,після відведеного часу висвітлюється на іншому слайді відповідь

7. Включення в систему знань і повторення

Нові знання використовуються як крок в більш загальних фізичних поняттях:

–      Що таке вага тіла?
–      Чому рівна вага тіла в рідині?
–      Чому рівна сила тяжіння, що діє на тіло в рідині?

8. Рефлексія діяльності

• З яким новим законом природи ви познайомились сьогодні на уроці?
• Що вам сподобалось?
• Що для вас було важко?

Отже, принцип діяльності забезпечує рішучий поворот до особистості учня, учень є не об’єктом, а суб’єктом навчання. Принцип діяльності виділяє учня як діяча в системі освіти, в той час як вчителю відводиться роль коуча, фасилітатора, модератора освітнього процесу. Діяльнісний підхід дає можливість організувати діяльність учнів на уроках фізики , інтегруючи її в цілісну систему пізнання: спостереження, досліди, самостійний пошук інформації, спеціальні задачі на розвиток уяви, завдання з моделювання різних фізичних явищ.

 Література

1. Гонтаренко І.В., Агеєва Н.І. «Розв’язування ірраціональних рівнянь». Газета «Математика», № 45(445), грудень, 2007. Вид-во: Шкільний світ.
2. Гонтаренко І.В., Агеєва Н.І. «Динамічний урок як засіб інтенсифікації навчання математики». «Математична газета», № 3, березень, 2008. Вид-во: Освіта України
3. В. Громовий „Компетентнісний підхід до навчання”. – Завуч № 1, 2009.