Зала прикрашена як українська хата. На сцені – стіл зі скатертиною, ослін, вікно, піч, колиска. Звучить мелодія вступу. По закінченню на сцену виходить оповідач.

Оповідач: -        

Чи давно, чи не давно
Було в полі раз село.
А в селі – старенька хата, а
А ні бідна, ні багата.
Дід з Бабусею там жили
Літ немало пережили.

Виходять Дід з Бабою. Співають.

Дует Діда і Баби:

-       Літа швидко пролетіли,
Скроні наші побіліли
Та тепло у серці маєм,
Бо любов наша палає.
Тож весна в нас навкруги!
Ти люби мене, люби.
Тож весна в нас навкруги!
Ти люби мене, люби!...

Оповідач:

-       Мовив Бабі раз Дідок…

Дід:

-       Ти спечи нам Колобок!

Оповідач:

-       Ніжно Баба погляділа

І так Діду відповіла…

Баба:

-       Є муки у мене трішки
Позмітаю всі залишки
І засіку замету –
Колобка тобі спечу.
Баба йде до столу, починає місити тісто.

Оповідач:

-       У муку водички влила,
Яйця вбила, присолила,
І зліпила Колобок.
Баба спочатку у руках, а потім у колисці заколихує Колобка і співає.

Колискова Баби:    

Вечір сонце послав спати,
Землю вкрив у чорні шати,
Місяць світить угорі –
Пора спатоньки тобі.
Баю, баю, баю, бай
Спи, маленький, засинай.
Буде ранок із росою.
Буде сонечко з бджолою,
Буде хлібчик на столі.
Пора спатоньки тобі.
Дід накладає дрова у піч – співає.

Пісня Діда: - Ти палай, вогонь, палай
Черінь добре нагрівай.
Тут спечеться Колобок
Буде нам немов синок.

Оповідач: - Спікся гарно Колобок –
Зарум’янився бочок,
Зарум’янилось чоло.
Тож Бабуся на вікно
Примостила холодити,
Обрус взяла стіл накрити.
В глек сметани налила
До вікна – його нема!
Він до Діда підморгнув
І в лісок чимдуж чкурнув!

Пісня Колобка: - Ля-ля-ля, ля-ля-ля
В мене з тіста голова.
Ля-ля-ля, ля-ля-ля
Та розумний дуже я.
Я веселим хлопцем вдався
Діда й Баби відцурався
Я проворну вдачу маю
Від усіх я утікаю.

Оповідач: - Річка тихо дзюркотить,
Колобок вперед біжить.
На галявині грибочки
Поховались під пеньочки.
До залу забігають грибочки.

Танок «Грибочків».

По закінченню таночка шикуються в рядок і співають.

Пісня Грибочків: - Ми грибочки, ми грибочки
Сім синів є і дві дочки.
Це одна наша родина
Виросли де горбина
Ми грибочки, ми грибочки
Сім синів є і дві дочки.
Тож ховаймось під пеньок,
Щоб не бачив Колобок!
У кінці грибочки вибігають (утікають), а Колобок підскоком вибігає.

Оповідач: - Річка тихо дзюркотить,
Колобок вперед біжить.
А із лісу у село
По капусту, чи пшоно
Куций Заєць вибігає!
Виходить Заєць. Співає.

Пісня Зайця: - Заяча моя родина

Я в родині є дитина.
Білу й сіру шубки маю,
Два рази на рік міняю.
Скік-скік-скік, скок-скок-скок
Тут є поле, там лісок
Скік-скік-скік, скок-скок-скок
Тут є поле, там лісок
По закінченню до Зайця викочується Колобок. Заєць питає в Колобка.

Заєць: - Ти куди біжиш, дружок?
Ти у поле, чи у лісок?
Зупиняйся, ану, живо,
Буде враз мені пожива!

Пісня Колобка: - Ля-ля-ля, ля-ля-ля
В мене з тіста голова.
Ля-ля-ля, ля-ля-ля
Та розумний дуже я.
Я веселим хлопцем вдався
Діда й Баби відцурався
Я проворну вдачу маю
Від усіх я утікаю
І від тебе утечу!
Будь здоров, бо я спішу!
Зайчик намагається вловити Колобка, але той утікає.

Оповідач: - Що ж це там заворушилось?
Це ж жучки всі розізлились,
Бо з’явився Вовк кудлатий
І почав житло ламати.

Танок Жучків.

Жучки шикуються і співають

Пісня Жучків: - Хто на купині сидить
І тихесенько гарчить?
Та це ж Вовчик волохатий
Зруйнував нам нашу хатку!
Ох-ох-ох, ох-ох-ай,
Стеля впала, утікай!
Ох-ох-ох, ох-ох-ай,
Стеля впала, утікай!
По закінченню Жучки утікають.

Оповідач: - Річка тихо дзюркотить,
Колобок вперед біжить.
Скік – скок, на місток,
Під ялинкою хто? Вовк!
Заходить Вовк. Співає.

Пісня Вовка: -  Кажуть хижий, лихий звір…
З добрим серцем я, повір…
Апетит шалений маю,
Тож усіх я поїдаю.
У----вав! Жаль усіх, хто в рот попав!
У----вав! Жаль усіх, хто в рот попав!
Вовк витирає сльози, Колобок вискакує на пеньок.

Оповідач: - Та відважний Колобок
Вискочив аж на пеньок.
Вихилясом ноги склав
Знову пісню заспівав.

Пісня Колобка: - Ля-ля-ля, ля-ля-ля
В мене з тіста голова.
Ля-ля-ля, ля-ля-ля
Та розумний дуже я.
Я веселим хлопцем вдався
Діда й Баби відцурався
Я проворну вдачу маю
Від усіх я утікаю
Я від Зайчика утік,
Ось сьогодні на торік.
І від тебе утечу!
Будь здоров, бо я спішу!

Оповідач: - Ось і квіти дзень-дзе-лень
Обійшли старенький пень
І стривожено тремтять
Колобка щоб врятувать.

Пісня Квіток: - Дзень-дзе-лень, дзень-дзе-лень
Колобок утік в цей день.
Втік від Баби й Дідуся
От нечема – вереда!
Утікає в хащі, звори,
Там де нетрі непрозорі,
В хащах звірі є страшні
Вони дуже, дуже злі.
Утікає у ліси!
Як йому допомогти?
Потім Квіти перешіптуються і шикуються на танок.

Оповідач: - Ой, мамунцю моя люба!
Що за звір там біля дуба?
З рота люльку він виймає
І до себе зазиває.

Виходить Ведмідь із горщиком меду, смакує його, облизується, облизує лапу, сідає на пеньок. Біля нього починають танцювати Квіточки та Оси.

Танок Квіточок та Ос.

Після таночку Оси згуртовуються на пісню.

Пісня Ос: - Я лечу, медок десь чую
Зараз ним я поласую.
Чом Ведмідь такий сумний?
Не їв меду – голодний.
Джу-джу-джу, джу-джу-джу,
Я лечу, я лечу.
Джу-джу-джу, джу-джу-джу,
Я лечу, лечу, лечу.

По закінченню Квіти і Оси відлітають. Ведмідь починає співати свою пісню.

Пісня Ведмедя:

- Я – Ведмідь, зовусь Бурмило
Випив меду я барило.
Тож пора мені вже їсти,
Чи не хочеш в рот мій влізти.
Ох-ох, ох-ох – випив меду я за двох.
Ох-ох, ох-ох – випив меду я за двох.
Щоб кожух гарненький мати,
Колобків слід споживати.
Ох-ох, ох-ох – Колобків слід споживати.

Пісня Колобка: -       

Ля-ля-ля, ля-ля-ля
В мене з тіста голова.
Ля-ля-ля, ля-ля-ля
Та розумний дуже я.
Я веселим хлопцем вдався
Діда й Баби відцурався
Я проворну вдачу маю
Від усіх я утікаю
Я від Зайчика утік,
Ось сьогодні не то рік.
І від Вовка утік теж,
Ти мене не здоженеш.
І від тебе утечу!
Будь здоров, бо я спішу!
Колобок утікає. Ведмідь розводить руками. Виходить.

Оповідач: - На поляні, на травиці
Посміхаються суниці.

Пісня Суниць: - В коло, в коло всі сестриці
Починається танок.
Підставляймо сонцю лиця,
Бо не видно ще хмарок.
В коло, в коло всі сестриці
Починається танок.

Вальс Суниць.

У цей час на сцену грайливо виходить Лисиця.

Оповідач: - На поляні, на травиці
Де суниці круглолиці
Лиска спинку вигріває
Нову пісеньку вивчає.

Гра на металофоні: «Я лисичка, я сестричка».

Оповідач: - Тут почула Лиска запах
І давай на задніх лапах
До смачного Колобка,
Рум’яненького з лиця.

Пісня Лисиці: - Невеличка я на зріст,
Маю пишний, довгий хвіст,
Теплий маю я кожух,
Завтра куплю капелюх.
Ля-ля-ля-ля, ля-ля, ну-ну-ну…
Маю чудну я красу.
Ля-ля-ля-ля, ля-ля, ну-ну-ну…
Маю чудну я красу.
Поки Лисиця співає, довкола неї крутиться Колобок. Заспівавши, Лисиця промовляє до Колобка.

Лисиця: -  Ой, як гарно ти співаєш!
Та біду одну я маю –
Трохи я не дочуваю,
Бо зимою завірюха
Відморозила два вуха.
Я признатись тобі мушу –
Звеселиш мені ти душу,
Як повториш ще разок
Свою пісню, Колобок!

Пісня Колобка: - Ля-ля-ля, ля-ля-ля
В мене з тіста голова.
Ля-ля-ля, ля-ля-ля
Та розумний дуже я.
Я веселим хлопцем вдався
Діда й Баби відцурався
Я проворну вдачу маю
Від усіх я утікаю
Я від звірів всіх утік,
У гайочок скік-скік-скік.
І від тебе утечу!
Будь здоров, бо я спішу!

Лисиця: -  Ой, як гарно ти співаєш,
Тільки я недочуваю!
Колобочку, солоденький,
Рум’яненький, замашненький,
Сів би ти на язичку –
Я б почула пісню всю!

Пісня Колобка: - Ля-ля-ля, ля-ля-ля
В мене з тіста голова.
Ля-ля-ля, ля-ля-ля
Та розумний дуже я.
Я веселим хлопцем вдався
Діда й Баби відцурався
Я проворну вдачу маю
Від усіх я утікаю
Я від звірів всіх утік,
У гайочок скік-скік-скік.
І від тебе утечу!
Будь здоров, бо я спішу!
Колобок співаючи втікає. Зникає в лісі. До хати заходить Дід і Баба. Лисичка звертається до них.

Лисиця: -  Ой, бабусенько, рідненька!
Я скажу вам новину.
Колобок ваш рум’яненький
Сказав: «Зараз я прийду!»

Дід: - Втік наш любий, Колобок –
Він для нас немов синок!
Всі хотіли його з’їсти,
Та не хоче в рот він лізти…

Баба: - Колобочка ми любили
І до серденька тулили,
У колисочці гойдали
Колискової співали.

Оповідач: - Річка тихо дзюркотить
Час біжить, час біжить…
У густенькім темнім лісі
Скаче білка на горісі,

Сповіщає: в оцю мить
Колобок уже біжить.
Він біжить, біжить… У слід
Кличе звірів на обід,
Щоб наїлися ситненько
Дякували всім чемненько.

Всі персонажі казки виходять і виконують заключну пісню.

Заключна пісня6 «Давайте в дружбі жити».

Оповідач: (бере макітру з варениками) - Нема чварів, нема злоби
І ніхто не робить шкоди.
Вас вітаємо чемненько
Кличем на обід смачненький.

Всі герої кланяються. Під жваву музику виходять із зали.