На сьогоднішній день замість простої передачі знань, умінь і навичок від вчителя до учня пріоритетною метою шкільної освіти стає розвиток здатності учня самостійно ставити навчальні цілі, проектувати шляхи їх реалізації, контролювати і оцінювати свої досягнення, інакше кажучи - формування вміння вчитися. Учень сам повинен стати «архітектором і будівельником» освітнього процесу.

Спостереження, досліди, експерименти, логічні і творчі завдання на уроках біології - обов’язкові структурні елементи уроку біологія. Це дає можливість вчителю організувати пізнавальну діяльність на високому рівні самостійності, ініціативи і творчості. Щоб учень із задоволенням вивчав біологію і сам прагнув дізнатись якомога більше нового, потрібно пробудити в ньому дослідницький інтерес. Застосування наочних методів навчання на уроках біології в сучасній школі дуже актуально, що приводить до полiпшення якостi знань учнiв i пiдвищення їх iнтересу до предмету. Відбувається формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на протязі життя.

Формуванню предметних знань сприяє нескладні спостереження і досліди з використанням найпростішого лабораторного обладнання і вимірювальних приладів, вміння слідувати інструкціям і правилам при проведенні експериментів, робити висновки на підставі отриманих результатів. Розрізняють досліди по специфіці проведення: демонстраційні, лабораторні (робота дітей); по пошукової спрямованості: традиційні (мета ставиться вчителем) і проблемні (експерименти, в ході яких дітьми висувається гіпотеза, намічаються шляхи виконання, підбираються матеріали). Є ряд методичних рекомендацій, які необхідно враховувати при постановці учнями дослідів:

• задача дослідження повинна передбачати конкретні висновки, які повинні бути підтверджені дослідами;
• необхідно паралельно ставити два схожих досліда, що розрізняються лише одним завданням, яке необхідно вирішити;
• прийоми проведення дослідів повинні відповідати запасу знань учнів.

Дослід може бути використаний на різних етапах уроку. При вивченні нового матеріалу він виступає як основне джерело знань. При закріпленні показує зв’язок теорії і практики. При опитуванні дозволяє визначити усвідомленість засвоєного матеріалу [1 , с. 55].

Застосування мультимедіа дозволяє об’єднати текст, звук, графічне зображення, відео, дає можливість дуже швидко опрацювати інформацію у вигляді таблиць, схем, діаграм, визначити залежність між різними об’єктами і явищами, будовою та функціями. Переваги очевидні, так як інтерактивні моделі дозволяють сформувати цілісну картину біологічного процесу, розглянути його поетапно, порівняти, зробити висновки. Комп’ютерне моделювання виявляється незамінним при вивченні біологічних процесів, безпосереднє спостереження за якими нереально або утруднено.

Застосування інформаційних, комп’ютерних технологій на уроках біології, не тільки полегшує засвоєння навчального матеріалу, а й надає нові можливості для розвитку творчих здібностей учнів.

Ментальні карти (англ. Mindmap) – це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації інформації у візуальній формі. Карта пам’яті реалізується у вигляді діаграми, на якій зображені слова, ідеї, завдання або інші поняття, зв’язані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї.

Для творчої організації роботи учнів на уроках використовуть метод проектів, основні цілі якого відповідають розвитку творчої особистості учня, а освітнім продуктом є проект, виконаний у співпраці. Використання дослідницької технології в проектуванні розвиває пізнавальну активність школярів, вміння творчо мислити, сприяє здобуттю більш глибоких знань. Використання творчих завдань на уроках дозволяють розширити кругозір учнів, творчо підійти до виконання домашнього завдання з урахуванням своїх інтересів і схильностей та кращого запам’ятовування матеріалу, так як учні використовують часто образну пам’ять.

Суть образної пам’яті – у запам’ятовуванні образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їхніх властивостей, наочних зв’язків і відношень між ними. Залежно від того, якими аналізаторами людина сприймає об’єкти під час їхнього запам’ятовування, образна пам’ять буває зоровою, слуховою, тактильною, нюховою тощо. Фізіологічною основою образної пам’яті є тимчасові нервові зв’язки першосигнального характеру. Однак у ній бере участь також друга сигнальна система. Мова є засобом усвідомлення людиною її чуттєвого досвіду.

Образна пам’ять - це пам’ять на зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові образи. У ній зберігаються картини навколишнього світу, звуки, запахи, які колись сприймала людина. Образи, які містяться в пам’яті, з часом трансформуються: спрощуються, втрачають яскравість, стають більш узагальненими, на перший план виходять суттєві ознаки матеріалу, а подробиці стираються. Найменше змін зазнають незвичайні зорові образи [2, с. 319].

Слід також не забувати, що пам’ять любить емоції. Ми найкраще запам’ятовуємо яскраві події. Тому знання, отримані під час цікавого досліду, захисту проектів, застосування мультимедіа відкладуться в голові на тривалий час. Вже досить давно було виявлено взаємозв’язок між процесом малювання та запам’ятовуванням інформації. Малювання дійсно займає більш сильні позиції у порівнянні із читанням чи письмом, тому що змушує людину звертатися одразу до кількох шляхів обробки інформації: візуального, кінестичного, семантичного. Використання творчих завдань на уроках дозволяють розширити кругозір учнів, творчо підійти до виконання домашнього завдання з урахуванням своїх інтересів і схильностей.

Отже, наочні методи навчання на уроках біології відіграють велику роль в розвитку фахової компетентності учнів. Засвоїти базові знання з біології, їх систематизувати, сформувати навички самостійної роботи з підручником і додатковою літературою. Вони дозволяють мені, як вчителю, бути в курсі тенденцій розвитку педагогічної науки, підвищити професійний рівень, розширювати кругозір і найголовніше дозволяє підсилити мотивацію якісного учення учня.

Література

1. Грабовий А. В. Дослідницька діяльність учнів з хімії в загальноосвітніх навчальних закладах: монографія. Черкаси: Рідна школа, 2014. С  55-
2. Варій М.  Й. Загальна психологія : навч. посіб 2-ге видан., випр. і доп. Київ: Центр учбової літератури, 2007. С. 319-