«Школа майбутнього повинна використовувати для гармонійного розвитку дитини все, що дає природа і що зможе зробити дитина в майбутньому для того, щоб природа служила їй. Вже через це ми повинні берегти і поновлювати природні багатства, які маємо»
В. Сухомлинський.

Сутність виховання в учнів дбайливого ставлення до природи рідної землі полягає у вихованні почуття любові до природи, бо саме їй ми завдячуємо своїм існуванням на планеті Земля. А також у навчанні дітей оберігати і примножувати навколишню красу, формуванні у них екологічної і моральної свідомості, духовності, гуманізму. У вихованні в любові юних громадян України, які живуть у третьому тисячолітті і мають бути позбавлені жорстокості, користолюбства. Сутність виховання полягає у усвідомленні святого обов’язку кожного – не завдавати шкоди живому світові.                                                                               

Що ж можуть зробити дорослі, щоб їх дитина не просто вміла бачити красу довкілля, не тільки милувалася мальовничими пейзажами, а й була здатна аналізувати взаємодію компонентів географічної оболонки, встановлювати причинно- наслідковий зв’язок втручання людини у природний комплекс, відчувати свою відповідальність за недбале ставлення до природних компонентів та передбачити наслідки такої поведінки?

Саме вчителі біології, географії та природознавства повинні на уроках не тільки показати красу та багатство природи, розповісти про компоненти географічної оболонки і їх взаємодію між собою, а й на практиці показати вплив дитини на компоненти природи і можливі наслідки такого впливу. Мета вчителя на уроках встановити залежність між чинниками компонентів географічної оболонки, визначити зв’язки між явищами природи. Навчити дітей самостійно і в групах проводити  дослідження, розробляти проектні роботи по усуненню недоліків у ставленні до довкілля, допомагати учням розкривати можливості зміни їх поведінки на кращу по відношенню до оточення, розкривати можливості вдосконалення дії природоохоронного значення.

• закладати основи наукових знань про складні зв’язки і взаємодію між природою, суспільством і господарством, про принципи раціонального користування і охорони природи;
• формувати почуття відповідальності за свої вчинки перед сучасниками та майбутніми поколіннями людей. Від того, що ми робимо і чого не робимо сьогодні, залежить, чи буде в наступного покоління майбутнє. Основою нашої поведінки повинно стати правило жити відповідно до законів природи;
• інформувати школярів про екологічну ситуацію в регіоні, державі, світі;
• ознайомлювати з можливими шляхами вирішення різних екологічних проблем.

У формуванні природоохоронних знань велика роль безпосереднього  спілкування школярів з природою. Необхідно навчити їх спостерігати, виявляти ознаки, порівнювати їх та групувати. Найбільш цінні багаторічні систематичні спостереження за всім комплексом природних явищ своєї місцевості. Вони забезпечують глибину знань учнів, розвивають стійкий пізнавальний інтерес до розкриття закономірностей природи, її таємниць. Складовою частиною комплексу спостережень є фенологічні спостереження.

Фенологія розглядається як складова частина науки про сезонну динаміку ландшафтів, як галузь біологічної та географічної наук. Враховуючи вікові  особливості учнів, інтерес до проблеми охорони природного середовища, велике значення мають активні форми навчально-виховної роботи в природних умовах. В даному випадку перед  шкільною біологією та географією за допомогою спостережень необхідно сприяти якісному засвоєнню знань, а саме природоохоронного змісту та навчити школярів робити практичні висновки, брати активну участь у розв’язанні природоохоронних проблем своєї місцевості.

Щоб залучити учнів до досліджень, пошуку, необхідно звернути особливу увагу на такі питання:

- використання архівних матеріалів, повідомлень старожилів села;
- з’ясувати які зміни відбулися за останні 30-50 років у режимі місцевої річки,    озера, джерела;
- виявити рівень забруднення поверхневих вод, якість повітря;
- встановити які зміни відбулися у рослинному і тваринному світі та з’ясувати причини.

Необхідно щоб всі отримані результати спостережень, досліджень чітко і грамотно використовувались на уроках біології  та географії при вивченні відповідних тем.

З власного досвіду рекомендую  впроваджувати на практиці мій орієнтовний план  роботи  нашого шкільного фенологічного пункту, що допоможе вчителю в організації науково – дослідницької роботи, сприятиме участі учнів у різноманітних  конкурсах науково – дослідницьких робіт.

Орієнтовний план і тематика роботи шкільного фенологічного пункту

Література

1. Книга вчителя географії: Довідково – методичне видання / Упоряд. Н. В. Бескова, В. М. Проценко – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 288 с.
2. Медведев В. И., Алдашева А. А. Екологічна осознаність. – 2001. С. 98-99.
3. Пестушко В. Ю., Уварова Г. Є. Методичний посібник учителя, – Х. Основа 2008. – С. 15-16.
4. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія 6 – 11 класи. – К.: Ірпінь, 2005.
5. Трубник І. В. Формування у дітей шкільного віку екологічно мотивованої поведінки / Збірник наукових праць / 2005. С. 205