Що є ґрунтом якісної освіти? Безумовно, її зміст. Зміст початкової освіти вперше в історії вітчизняної освіти є багатокомпонентним і дитиноцентричним. Він суттєво збагачений творчим, діяльнісним компо­нентом.

Чи цікавим буде навчання? Чи комфортно буде маленькому школяреві? Ці та інші питання турбують кожного, хто пов'язаний зі школою як державним інститутом.

Щоб навчальна діяльність приносила радість, слід організувати її таким чином, щоб дитина стала актив­ним учасником процесу засвоєння знань. Опанування навичками читання  забезпе­чує кожній дитині і пізнавальний інтерес, і задоволення від процесу та результату навчання вцілому, і моральний, психологічний комфорт, і відчуття особистісного успіху.

Читацька компетентність є особистісно - діяльнісним інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних став­лень учнів, що набувається у процесі реалізації усіх змістових ліній предмета «Читання».

Під час навчання відбувається становлення і розвиток якостей дитини-читача, здатної до само­стійної читацької, творчої діяльності; здійснюєть­ся її мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток; формуються морально-естетичні уявлен­ня і поняття; збагачуються почуття; виховується любов до мистецтва слова, потреба в систематич­ному читанні.

Для досягнення мети перед вчителем початкової школи стоять завдання:

• формувати в учнів повноцінні навички читання як базових у системі початкового навчання;
• ознайомлювати з дитячою літературою різної тематики і жанрів; формувати у дітей соціальні, морально-етичні цінності через художні образи літературних творів;
• формувати у школярів уміння сприймати, розуміти, аналізувати й інтерпретувати літе­ратурні тексти різних видів з використанням початкових літературознавчих понять;
• розвивати мовлення учнів; формувати уміння створювати власні висловлювання за змістом прочитаного(прослуханого);
• розвивати творчу літературну діяльність шко­лярів шляхом участі в літературних конкурсах, святах, фестивалях тощо;
• формувати у школярів прийоми самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок, довідковим матеріалом, уміння здій­снювати пошук, добирання інформації для розв'язання навчально-пізнавальних завдань;
• виховувати потребу в систематичному читан­ні як засобові пізнання світу, самопізнання, загальнокультурного розвитку.

Актуальною стає проблема розвитку читацької компетентності молодших школярів, оскільки саме рівень сформованості навичок самостійної роботи з книгою є передумовою інтелектуального та духовного зростання учня. Зрозуміло, що неможливо сформувати читацьку компетентність без правильно організованої і серйозно поставленої роботи учнів з перших днів навчання з книгами, із доступного кола читання, без виховання в дітей бажання і звички у вільний час звертатись до книги, читати ті, які підходять саме конкретній дитині, а не комусь іншому.

Завдання учителя початкових класів не тільки навчити свідомо, правильно, виразно читати, розуміти, аналізувати твори, але і формувати у дітей соціальні, морально-етичні цінності через художні образи літературних творів; розвивати мовлення учнів; формувати уміння створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого); розвивати творчу літературну діяльність школярів; формувати у них навички самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; уміння здійснювати пошук, відбір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань.

Формування читацьких умінь здійснюються в нерозривній єдності з мовленнєвими. Якщо система читацьких умінь відображає процес сприймання осмислення твору, то мовленнєві уміння — процес створення власного висловлювання за прочитаним (прослуханим). При цьому діти не копіюють текст-зразок, а використовують для побудови власних висловлювань засоби, аналогічні тим, з якими ознайомились на уроках читання.

Цілеспрямоване формування читацької діяльності молодших школярів знаходить своє продовження й розвиток в організації самостійної роботи  з дитячою книжкою, роботи з інформацією як на спеціально відведених заняттях у класі, так і в позаурочний час.

Для формування читацької компетентності молодших школярів важливу роль відіграють  міжпредметні зв'язки.

Основою структурування програми є змістовні лінії Державного стандарту з читання:

• «Коло читання»;
• «Формування й розвиток навички читання.
• «Літературознавча пропедевтика»;
• «Досвід читацької діяльності» (Усвідомлення жанрової специфіки творів — впізнавання і називання жанру твору. Смисловий і структурний аналіз тексту. Засоби художньої виразності, емоційного ставлення до змісту твору)
• «Робота з дитячою книжкою;
• «Розвиток літературно-творчої діяльності учнів на основі прочитаного».

Багато зусиль необхідно докласти аби навчити дітей осмислено читати. Не секрет, що навіть першокласники, які щойно навчились читати, відразу ж втрачають бажання це робити.Свідомість читання учнів початкових класів  базується на оглядовому, ознайомлюючому та вивчаючому читанні, які в свою чергу ґрунтуються на таких прийомах:виділення заголовків і рубрик з метою отримання загального уявлення про тему, зміст, структуру тексту; перегляд першого і останнього абзаців з метою загального уявлення про зміст; перегляд вказаного вчителем фрагменту тексту; постановка запитань самими учнями; використання опорних схем для визначення тематичної спрямованості або для повторення змісту тексту; знаходження частин тексту для підтвердження власних міркувань; спонукання учнів до висловлювання власних припущень та залучення до аналізу протилежних думок.

У початкових класах найбільш поширеними прийомами роботи щодо удосконалення свідомості читання є:

• поділ тексту на частини;складання плану;графічне малювання;використання картинного плану;переказ прочитаного, аранжування (детальний, стислий, вибірковий, творчий);читання в особах;визначення теми та ідеї твору за опорними питаннями;називання дійових осіб;добір прислів’їв, приказок до тексту;робота над образними словами і виразами;зіставлення частин тексту з книжковою ілюстрацією;добір інших заголовків;підбір уривків текстів до малюнка;встановлення фактологічного ланцюжка подій; робота з методичним матеріалом підручника (відповіді на запитання в підручнику, виконання інших завдань);добір назв словами з тексту до серії сюжетних малюнків.

Крім цього,  важливо не тільки підтримувати у дітей зацікавлення, а й сприяти розвитку навичок читання.

Швидкісне читання активізує процеси мислення і є одним із засобів удосконалення навчального процесу, воно є основою успішного навчання у школі, потім професійної кар'єри, а отже і долі. Основними шляхами вдосконалення техніки читання є збільшення слухового та зорового сприйняття тексту, розширення кута зору,

збагачення словникового запасу учнів, розвиток артикуляційного апарату дитини,формування стійкої уваги на змісту прочитаного. Багаторазове звертання до тексту, виконуючи при цьому різноманітні завдання, також сприяють вдосконаленню навичок швидкого читання.

В.О. Сухомлинський радив учителям початкових класів: "Навчіть усіх дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати і думаючи читати" .

Щоб досягти такого рівня читання, треба учнів навчити аналізувати текст, тобто осмислювати його тему, ідею, ставлення автора до того, що він пише, висловлювати свою оцінку щодо прочитаного, бачити в тексті художньо-виражальні засоби мови, запам’ятовувати їх з метою збагачення власної мовної культури. Крім цього, аналіз має сприяти і вдосконаленню навичок читання.

Невід'ємною складовою у формуванні читацької компетентності є уроки позакласного читання. їх основна мета - сформувати навички читання та читацьку самостійність учнів, виробити позитивне ставлення школярів до читання з власної ініціативи. Отже, чим раніше дитина візьме в руки "свою" книгу, тим швидше процес читання перетвориться в насолоду, осмислення — у потребу читати. Тому формувати самостійного читача, розвивати пізнавальні інтереси потрібно з першого дня перебування дитини в школі.

Методика має достатньо різноманітних видів творчих робіт, які використовуються на уроках читання. Усі вище визначені напрямки та аспекти проблеми повинні бути враховані кожним вчителем, що прагне сформувати справжнього читача, готового до здійснення самостійної читацької діяльності, всебічно розвиненої особистості, що вміє цінувати та насолоджуватись красою слова. Читання має стати стежиною, що веде до вершин розумового, морального й естетичного виховання. Якщо діти осмислено, швидко, виразно читають, усвідомлено переказують прочитане; будують усні та письмові монологічні висловлювання; складають план до тексту; беруть участь у діалозі в процесі обговорення прочитаного; уміють ставити запитання, висловлювати свою думку; вміють працювати з книжкою; висловлюють оцінні судження, то слід вважати, що читацьку компетентність у молодших школярів сформовано.

Література

1. Вашуленко О.В.Читацька компетентність молодшого школяра: теоретичний аспект. Дайджест 1 / О. В. Вашуленко. 2011. - 94 с.
2. Логачевська С.Критичне мислення і диференціація на уроках читання. - Початкова школа. - 2004. - № 7. - С. 26.
3. Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах: Посіб. для вчителя.— К.: Освіта, 2007.— 334 с.
4. Сапун Г. Уроки читання / Г. Сапун, - Тернопіль : Підручники і посібники, 2001. -180 с.
5. Сарапулова Є.Швидкочитання для першокласників. - Початкова школа. - 1993. - № 2. - С. 12