Постановка проблеми. Для будь-якого навчання комунікація є невід’ємною частиною педагогічного процесу. Успіх педагога зумовлений не лише власними професійними (навчальними, організаційними, науковими, управлінськими) здобутками, але й здатністю налагодити сталі комунікаційні стосунки і з іншими учасниками навчального процесу, зокрема з учнями.

Проблема налагодження педагогічної комунікації є об’єктом багатьох сучасних наукових досліджень. Зокрема, вагомий внесок для вивчення цього явища здійснили: К. Беррі, А. Пулфорд, Ф. Котлер, П. Сміт, Д. Шульц, Дж. Бернет, С. Моріарті, Д. Балуєв, А. Чичановський, Ф. Шарков, Л. Виготський, Р. Якобсон, Н. Волкова, В. Буряк, В. Вишняков, М. Молоканов, Л. Ситниченко та інші.

Комунікаційний підхід успішно використовується в навчально-виховному процесі загальноосвітніх закладів України, проте потребує актуалізації в сучасних умовах їх функціонування. Від рівня комунікації залежить його ефективність, і дистанційне навчання – не виняток.

Таким чином, на шляху до збагачення та вдосконалення системи освіти, а також її успішного функціонування в умовах надзвичайної ситуації важливим напрямом роботи навчальних закладів є впровадження в навчальний процес технологій дистанційного навчання.

Метою роботи є визначення особливостей забезпечення комунікації між учителем та учнями в умовах дистанційного навчання з математики під час карантинних заходів.

Основний текст. Педагогічна комунікація є основною формою педагогічного процесу, продуктивність якого обумовлена цілями й цінностями спілкування, прийнятими всіма його суб’єктами за норму індивідуальної поведінки. Розгортається вона у процесі спільної комунікативної діяльності людей, опосередкованої взаємообміном інформацією, за якої кожен з його учасників засвоює загальнолюдський досвід, суспільні, педагогічні, комунікативні, моральні та інші цінності, знання і способи комунікативної діяльності, виявляє, розкриває і розвиває власні психічні якості, формується як особистість і як суб’єкт комунікації. У цьому сенсі комунікація та комунікативна діяльність є важливими чинниками психічного розвитку людини [1].

Професійно-педагогічна комунікація як специфічний процес взаємообміну інформацією у системах "людина – людина", "людина – комп’ютер", "людина – комп’ютер – людина" є засобом здійснення професійної діяльності вчителя, майстерність якого має ґрунтуватись, з одного боку, на спеціальних професійних знаннях та різнобічних фахових уміннях, а з іншого – на вмінні здійснювати взаємообмін інформацією з учнями, батьками, колегами, адміністрацією, працівниками освіти тощо, досягаючи взаєморозуміння. Успішність її реалізації забезпечує компетентність у здійсненні комунікації – інтегральне особистісне утворення, що поєднує усвідомлене розуміння вчителем цінності комунікативної діяльності, теоретичну і практичну готовність до її кваліфікованого виконання [2].

Провідним суб’єктом педагогічної комунікації є учитель, комунікативна діяльність якого має бути спрямована на формування гармонійно розвиненої особистості. Будучи учасником комунікації, він повинен дбати про навчання, виховання, розвиток вихованців. Комунікативною метою учителя є не лише досягнення взаєморозуміння у спілкуванні, а й ініціювання всебічного, гармонійного розвитку учнів. Цього він може досягти, усвідомлюючи унікальність і неповторність дитини як індивідуальності, враховуючи динамічність змін, що відбуваються з нею, розуміючи складність і неоднозначність процесу розвитку, вміючи бачити віддалені перспективи взаємодії, вселяючи тим, із ким спілкується, впевненість в успішному оволодінні знаннями, правильному особистісному зростанні. Вчитель має усвідомлювати, що головна відповідальність за успіх комунікації покладена саме на нього як фахівця, який може і повинен знайти вихід із будь-якої комунікативної ситуації [1].

Поряд із традиційними засобами комунікації набувають актуальності сучасні інформаційно-комунікаційні технології. Сьогодні недостатньо чітко визначені напрямки педагогічної діяльності вчителя, орієнтовані на комп’ютерну підтримку навчального процесу, і, на жаль, не розроблена методика їх практичного наповнення. Моментальна доступність в Інтернеті опублікованої інформації є зручною для педагогічної комунікації. Саме тому, на шляху до збагачення та удосконалення системи освіти, а також її успішного функціонування в умовах надзвичайної ситуації важливим напрямом роботи навчальних закладів є впровадження в навчальний процес технологій дистанційного навчання.

Взаємодія між учнями та вчителями під час дистанційного навчання відбувається в межах штучно створеного комунікативного простору. Комунікативний простір передбачає сформовану ситуацію взаємодії, в якій є місце, час та взаємне бажання для спілкування, спрямовані на досягнення цілей процесу навчання. В умовах дистанційного навчання цей процес складніший, породжений необхідністю спільної діяльності, сприйняття та розуміння інших у віртуальному просторі. Складністю дистанційного навчання є не тільки стимулювання учнів до внутрішньої роботи, а й можливість розгортання діалогу, який дозволяє учням висловлювати найрізноманітніші пропозиції. Основна мета комунікації полягає в залученні та мотивації учасників до навчання [3, с. 12].

Це все також стосується і дистанційного навчання з математики. Діалог між учителями й учнями є важливим у ході як письмового, так і усного онлайн-спілкування.  При цьому необхідно, щоб учні отримували якісний зворотний зв’язок, який є додатковим стимулом та мотивацією для дистанційного вивчення математики.

Робота вчителя в галузі дистанційного навчання складається з двох частин: перша – розробка дистанційного курсу (підготовка навчально-методичних матеріалів), друга – підтримка навчального процесу за дистанційною формою [4, с. 42].

Педагогічні методи і прийоми, які використовуються при дистанційному навчанні, можна класифікувати так [5]:

• методи навчання за допомогою взаємодії слухача з освітніми ресурсами при мінімальній участі вчителя і учня (самонавчання). Для розвитку цих методів характерний мультимедійний підхід, коли за допомогою різноманітних засобів створюються освітні ресурси: друковані, аудіо-, відеоматеріали та навчальні матеріали, що надходять з комп'ютерних мереж;
• методи індивідуалізованого викладання і навчання, для яких характерні взаємини одного учня з одним учителем чи одного учня з іншим учнем (навчання "один до одного"). Ці методи реалізуються в дистанційній освіті в основному за допомогою телефонного режиму, звичайної та електронної пошти;
• методи, в основі яких лежить надання учням навчального матеріалу вчителем чи експертом, при якому учні не відіграють активної ролі у комунікації (навчання "один до багатьох"). Ці методи, властиві традиційній освітній системі, одержують новий розвиток на базі сучасних інформаційних технологій;
• методи, для яких характерна активна взаємодія між всіма учасниками навчального процесу (навчання "багато до багатьох"). Розвиток цих методів пов’язаний з проведенням навчальних колективних відеодискусій і відеоконференцій, спілкуванням в чаті.

Що стосується зворотного зв’язку учнів з учителем, то це важливий фактор засвоєння знань. Дитина повинна чітко бачити свої математичні успіхи і вчитися працювати над помилками.

Під час роботи в групі або спільноті вчителю необхідно створювати для окремого учня ситуації успіху поруч з однолітками.

Найстійкішою мотивацією є внутрішня (когнітивна), тобто мотивація усвідомленої дії. У дистанційному навчанні вона відіграє головну роль. Варто зазначити, що це найскладніша мотивація для дитини, яка ще не завжди усвідомлює себе самостійною особистістю з власним місцем у соціумі, не розуміє, які знання можуть допомогти їй стати успішною і щасливою. У центрі комунікативного простору перебуває навчальний предмет. Але в ході проєктування взаємодії необхідно враховувати не лише предметну спрямованість, а й мотиваційний аспект навчання.

Якщо використовувати складний математичний апарат без урахування вікових і психологічних особливостей дитини, давати великий обсяг завдань одразу на тривалий період, це не сприятиме її внутрішній мотивації. Завдання вчителя – зробити матеріал максимально доступним, цікавим, наочним і таким, що стимулюватиме до розширення знань з предмету. Завжди більш виграшними є ілюстровані онлайн-уроки, що спонукають дитину до співтворчості, пошуку, перетворюють її на дослідника [3, с. 13].

В сучасному освітньому процесі візуалізація, її роль, функції та способи застосування допомагають у вирішенні низки дидактичних проблем. Варто зазначити, що використання візуалізації є дуже ефективним в процесі навчання математики та при створенні цифрових освітніх середовищ, де учень буде не об’єктом навчання, а суб’єктом – тобто сам впливатиме на свій розвиток. Завдяки можливостям візуалізації великі обсяги математичної інформації можна представляти у лаконічній, згорнутій, зручній і логічній формі, що в свою чергу сприяє інтенсифікації навчання.

Одним з ключових аспектів в організації такого навчання з математики є наявність відповідних ресурсів (навчально-методичного забезпечення), які розміщені у відповідній оболонці або платформі дистанційного навчання (MOODLE, МІЙ КЛАС, CLASSTIME, GOOGLE CLASSROOM, PROMETHEUS, GIOS, iLEARN, ED-ERA і т.д.) та доступні через мережу Інтернет.

Для повноцінного забезпечення комунікації між учителем та учнями в умовах дистанційного навчання з математики під час карантинних заходів варто додати:

• створення власних сайтів і блогів із завантаженням цікавих матеріалів для самонавчання учнів;
• взаємоспілкування з використанням спеціально створених чатів та форумів;
• застосування тестових завдань різних типів для здійснення диференціації та індивідуалізації навчання учнів з урахуванням рівня їх пізнавальних здібностей;
• подання важливого матеріалу, означення, властивостей математичних об’єктів, теорем та схем за допомогою засобів інфографіки та хмарних технологій;
• використання у роботі педагога-математика асоціативних і ментальних карт (Сoggle, Freemind, XMind), інтерактивних презентацій (Nearpod, Edpuzzle) та робочих аркушів (Wizer, Padlet), дидактичних ігор (LearningApps, Wordwall), а також інших різноманітних навчальних додатків та конструкторів уроків (Blendspace).

Варто пам’ятати, що учні, які орієнтовані на успіх, частіше досягають своїх цілей. Так працює і традиційна школа, але в умовах дистанційного навчання особливо важливо відзначати досягнення й успіхи учнів, навіть незначні.

Висновки. Отже, забезпечення комунікації між учителем та учнями є запорукою ефективного дистанційного навчання з математики під час карантинних обмежень. Комунікативна діяльність учителя – це процес постійного аналізу і динамічного вивчення реакції на навчальну комунікацію, його активна діяльність щодо оцінки ситуації, контроль за реакцією учнів, реагування на зворотній зв’язок, стимуляційно-заохочувальна діяльність щодо якості та кількості комунікативного процесу. Лише на основі ретельного дослідження інтернет-комунікації, аналізу усієї ситуації, творчого, динамічного підходу педагог знаходитиме адекватні засоби для забезпечення доцільної комунікації.

Література

1. Волкова Н.П. Професійно-педагогічна комунікація: теорія, технологія, практика : монографія / Н.П. Волкова. – Д. : Вид-во ДНУ, 2005. – 304 с.
2. Дмитренко К. А. Сутність професійної комунікації у педагогічній освіті / К. А. Дмитренко. // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Сер. : Психолого-педагогічні науки. – 2012. – № 7. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_2012_7_4.
3. Організація дистанційного навчання в школі. Методичні рекомендації. Травень, 2020 р. – Режим доступу : https://mon.gov.ua/storage /app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20recomendazii/2020/metodichni%20recomendazii-dustanciyna%20osvita-2020.pdf.
4. Махомета Т. М. Використання інноваційних технологій навчання під час вивчення проективної геометрії та методів зображень у педагогічному університеті / Т. М. Махомета, І. М. Тягай. // Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. – 2017. – №56. – Режим доступу : https://seanewdim.com/uploads/3/4/5/1/34511564/t._m._makhometa_i_.m._tiagai_the_use_of_innovative_learning_technologies_in_the_study_of_projective_geometry_and_image_methods_at_the_pedagogical_uni-_versity.pdf.
5. Власенко, Л. В. Методи дистанційного навчання / Л. В. Власенко, Н. В. Шинкаренко. – Софія, 2011. – T. 19. – C. 16-20.
6. Інноваційна діяльність педагога: від теорії до успіху. Інформаційно-методичний збірник / Упорядник Г.О. Сиротенко. – Полтава : ПОІППО, 2006. – 124 с.
7. Нікітіна Є.Л. Застосування інноваційних технологій на уроках математики та у позаурочний час. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dpl-dnr.at.ua/publ/zastosuvannja_innovacijnikh_tekhnologij_na_urokakh_