Розділ І. Актуальність.

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні наголошує, що головною метою дошкільної освіти є формування базису особистісної культури дитини через відкриття їй світу в його цілісності та різноманітності.

У сучасному освітньому просторі України значна увага приділяється новим формам і методам організації навчальних занять із дітьми дошкільного віку. Музейна педагогіка є інноваційною технологією у сфері особистісного виховання дітей, сприяє зануренню вихованців у спеціально організоване предметно-просторове середовище.

Музей як спосіб пізнання світу містить великий потенціал для особистісного розвитку дошкільнят, він розширює «середовище існування» дитини вже з дошкільного віку, є місцем інтелектуального відпочинку.

Упродовж останніх років педагоги нашого закладу часто замислювались над тим, як викликати у дітей бажання долучатися до культури українського народу, його мови та історії рідної землі. Проблема полягає і в тому, що більшість педагогів не в повній мірі володіють необхідними
історико-географічними знаннями. Також, ми провели бесіди з батьками наших вихованців і з’ясували, що досить великий відсоток дітей ніколи не відвідували музею. Причин багато:деякі батьки вважають, що дошкільникам ще рано відвідувати такі заклади,частина батьків ніколи не задумувався над цим питанням,більшість батьків не мають часу, щоб відвідати музей разом з дітьми.

Зокрема, до проведення занять дедалі частіше педагоги організовують проведення тематичних занять безпосередньо в музейних та виставкових залах та різних культурно-історичних центрах. Але не кожен заклад дошкільної освіти має таку можливість. Тому педагоги все частіше звертаються до організації музейних осередків в закладі освіти. Колектив нашого дошкільного закладу близько 10 років співпрацює з КУ «Запорізький обласний художній музей» Запорізької обласної ради. Кожна пересувна виставка, майстер-клас, що організовані фахівцями музею, викликають у дітей позитивний емоційний відгук та бажання знайомитись зі світом мистецтва.

Звичайно, в умовах дошкільного закладу неможливо створити експозиції, що відповідають вимогам музейної справи. Тому виникла ідея створення
муні-музею української народної іграшки, «міні» відображає вік дітей, для яких вони призначені, розміри експозиції і чітко визначену тематику такого музею.

Найпершою забавою маленької дитини є іграшки. Гра дитини з іграшками – це підготовка до життя. В іграх вдосконалюється мовленнєвий розвиток, діти відтворюють родинні стосунки, готуються до своїх майбутніх обов’язків. Українська народна іграшка є втіленням добра і лагідності.

У міні-музеї діти мають можливість ознайомитись з різними видами іграшок, дізнаються про історичний і регіональний аспекти, їх традиційні особливості. Використання народної іграшки в дошкільному закладі збагачує, урізноманітнює ігрову діяльність дітей, розширює сферу пізнання світу і свого народу, розвиває традиційні для національної, господарської, побутової культури навички. Дитина сприймає народну іграшку як витвір мистецтва, що сприяє її духовному збагаченню. Народна іграшка дає дитині те, чого не може дати сучасна. Вона може дуже багато розповісти про історію своєї країни, про звичаї і традиції народу,про традиційний одяг наших предків та спосіб їх життя. З іграшкою пов’язано багато легенд і казок, вона вчить дитину як правильно поводити себе, і навпаки – як не варто робити. Таким чином музейна педагогіка ефективно формує в кожного вихованця здатність до творчості; розвиває уяву дітей, їхню фантазію, навички продуктивної діяльності (малювання, ліплення, аплікації), та самостійності.

Музей дає змогу збагатити дітей враженнями від предметів, яких вони ніколи не бачили та й не могли бачити в повсякденні, розширити їхній кругозір, сформувати системне уявлення про світ. Діти ознайомлюються з цікавими професіями, а саме професією екскурсовод. Вихованці мають можливість проводити екскурсії серед однолітків, навчаються складати описи (картки) іграшок. Педагогами організовуються тематичні виставки іграшок, міні-виставки (з декількох предметів), під час такої діяльності діти розповідають що бачать, з якого матеріалу зроблено річ, які кольори використано тощо. Ця форма роботи сприяє розвитку мовленнєвих здібностей дітей та комунікативної активності.

Ми переконані, що саме музейна педагогіка забезпечить якісне впровадження української мови в освітній процес та шляхи підвищення рівня культури українського мовлення у дітей; художньо-естетичне сприйняття дитиною культурного надбання українського народу.

Полюбивши й засвоївши цінності музейного простору, надалі діти стануть вдячними відвідувачами музейних залів і культурних заходів, а отже – інтелігентними, добре вихованими й досвідченими людьми.

Даний Проєкт розроблено з метою реалізації заходів «Програми розвитку і функціонування української мови», Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641 та завдань Базового компоненту дошкільної освіти (нова редакція), на виконання рекомендації листа МОНУ від 03.02.2014 № 1/9-83 щодо впровадження музейної педагогіки в дошкільних закладах.

Мета проєкту: формування знань дітей про українську народну іграшку, її види та роль в житті людей у давнину; розвиток інтересу до ознайомлення з минулим свого народу; виховання поваги до майстрів народного мистецтва. Створення оптимальних умов для реалізації конституційних гарантій на функціонування української мови, розвиток інтерактивного середовища для вільного спілкування українською мовою в закладі дошкільної освіти. Виховання гармонійно розвиненої, національно свідомої особистості дитини-дошкільника.

Завдання проєкту:

• обладнання в закладі експозиції міні-музею «Українська народна іграшка»;
• формування цілісного бачення світу культури та мовлення, реалізація мовленнєвих можливостей дітей дошкільного закладу для всебічного розвитку особистості засобами інноваційних технологій музейної педагогіки;
• формування у дошкільників уявлень про музей;
• виховання інтересу до народного мистецтва, до його історії, звичаїв та традицій;
• збагачення освітньо-розвивального середовища різноманітними українськими народними іграшками;
• подолання мовного бар’єру у використанні української мови педагогами закладу;
• створення інформаційного середовища на офіційному веб-сайті закладу, щодо популяризації роботи за Проєктом.

Учасники проєкту:

• вихователь з українського мовлення та народознавства;
• вихователь з театральної діяльності;
• вихователі;
• діти;
• батьки вихованців.

Методи і форми роботи:

• екскурсії до обласного художнього музею, обласного театру ляльок;
• розповіді педагогів;
• бесіди з цікавими людьми;
• дидактичні,сюжетно-рольові ігри;
• заняття з циклу «Історичні цікавинки»;
• заняття з циклу «Образотворча діяльність»;
• розгляд ілюстративних матеріалів,фільмів, слайдів;
• читання та інсценування творів художньої літератури;
• розглядання творів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва;
• виставки, конкурси, майстер-класи;
• тематичні свята та розваги, ярмарки.

Педагогічні засади проєкту

1. Доступність. Співвідношення змісту, характеру та обсягу навчального матеріалу з рівнем розвитку, підготовленості дітей.
2. Безперервність. Формування у дітей мовленнєвої активності та інтересу до культурної спадщини свого народу.
3. Науковість. Формування знань на основі відомостей про історію та культуру рідного народу.
4. Системність. Взаємодія напрямів мовленнєвого та народознавчого виховання у різних видах діяльності.
5. Спадкоємність. Залучення батьків до основ музейної педагогіки.

Планування проєкту та підготовка до реалізації:

• комплектування творчої групи;
• вивчення методичної та історичної літератури;
• формування «банку» інформаційних та методичних матеріалів для ознайомлення педагогів та вихованців з історією та видами української народної іграшки;
• складання орієнтовно перспективно-календарного планування по ознайомленню дітей з народною іграшкою;
• удосконалення форм роботи з обласним художнім музеєм з даного питання.

Методичний супровід:

• організація та проведення семінарських занять з вивчення проєкту;
• консультації;
• проведення майстер-класів по виготовленню іграшок;
• самоосвіта педагогів.

Реалізація проєкту дасть можливість запровадити систематичну роботу з музейної педагогіки, у напрямку формування національних цінностей, поваги до української мови та народної культури.

Розділ ІІ. План реалізації проєкту.

На підготовчому етапі було визначено тему, мету та завдання проєкту.

Для реалізації даного проєкту було виділено приміщення - кабінет з українського мовлення та народознавства (9 м²).

Для зручного розташування експонатів міні-музею придбано необхідні меблі (стелажі).

У створенні міні-музею приймають участь досвідчені педагоги вихователь з українського мовлення Руденкова О.І. та вихователь з театральної діяльності Кравцова О.В. під керівництвом вихователя-методиста Месьянінової Л.І.

Створено «банк» інформаційних та методичних матеріалів для ознайомлення педагогів та вихованців з історією та видами української народної іграшки, розроблені дидактичні ігри, презентації.

Фахівцем Запорізького обласного музею Янкович І.А. проведено майстер-класи по виготовленню ляльки-мотанки та писанкового розпису.

Представниками музею, для педагогів та дітей закладу, було організовано пересувні виставки «Українська народна іграшка», «Музичні народні інструменти», «Український народний костюм», «Витинанки» тощо.

Вихователями кожної вікової групи створені народознавчі куточки, які наповнені виробами народно-прикладного мистецтва України, дидактичними іграми, цікавим ілюстративним матеріалом.

Розпочато роботу з виготовлення іграшок власноруч.

За результатами підготовчого етапу було сформовано план реалізації проєкту.

Діяльнісний етап. На даному етапі проєкту діяльність творчої групи буде спрямовано:

• на оформлення інформаційно-методичних матеріалів спрямованих на поширення серед педагогів, дітей та їх батьків знань про народну іграшку;
• проведення консультацій для педагогів з проблеми «Музейна педагогіка в умовах дошкільного закладу»;
• удосконалення форм роботи з Обласним художнім музеєм (проведення лекцій, майстер-класів для педагогів закладу);
• виготовлення різних видів іграшок (з тканини, глини, соломи);
• обмін досвідом з виготовлення іграшок з різних матеріалів та використання їх в роботі з дітьми;
• проведення циклу занять «Історичні цікавинки» з метою розвитку українського мовлення та отримання народознавчих знань;
• проведення циклу занять з розділу «Образотворче мистецтво» та ручної праці з метою формування у вихованців практичних навичок створення художніх образів;
• залучення батьків вихованців до реалізації даного проєкту;
• організація тематичної виставки «Українська іграшка в родині».

Проблемою даного етапу вважаємо неможливість виготовлення деяких видів іграшок власноруч.

На підсумковому етапі реалізації проєкту, заплановано оформлення експозиції міні-музею «Українська народна іграшка» та презентація проєкту.

Розділ ІІІ. Ресурси, необхідні для реалізації проєкту.

За наявності коштів, заклад дошкільної освіти матиме можливість придбати необхідну кількість різноманітних народних іграшок, які неможливо виготовити власноруч в Інтернет-магазинах:

• Леосувенір, https://leosouvenir.com.ua, м. Львів, вул. Зелена, 238;
• Згарда. Гуцульські сувеніри, http://zgarda.com.ua, м. Косів,
  вул. Гвардійська, 28;
• Гуцулка, https://guculka.prom.ua, Івано-Франківська область, Яремче, вул. Свободи 200;
• Косівський базар, http://kosivbazar.net.ua;
• Керамокрамниця, http://shop.opishne-museum.gov.ua, Опішне, Полтавщина, 38164, вул. Партизанська, 102;
• Українські сувеніри, http://souvenirshop.com.ua, м. Івано-Франківськ.

Розділ IV. Кінцевий результат.

Поповнення фонду закладу дошкільної освіти українськими народними іграшками з метою формування історичних знань дітей про українську народну іграшку, її види та роль в житті людей у давнину; підвищення рівня мовленнєвої активності дітей, оволодіння рідною мовою; зацікавленості культурною спадщиною нашого народу, відображення своїх вражень у продуктивній діяльності. Створення міні-музею «Української народної іграшки».

Суспільно-корисний результат проєкту:

• формування у вихованців певних історичних знань;
• розвиток мовленнєвої активності дітей;
• формування моральних цінностей у вихованців, педагогів, батьків;
• підвищення професійного рівня педагогів закладу;
• формування позитивного іміджу закладу серед батьків та колег.

Поширення та практичне застосування результатів реалізації проєкту:

• поширення знань серед педагогів та батьків про основи музейної педагогіки;
• проведення майстер-класів для дітей, педагогів та батьків з виготовлення народної іграшки з різних матеріалів;
• ознайомлення вихованців з професією екскурсовода та практичне застосування отриманих знань;
• організація огляду експозиції міні-музею для дітей, які не відвідують дошкільні заклади (відвідувачі консультцентру «Сім’Я»);
• обмін досвідом з колегами.

Загальна кількість осіб, які матимуть доступ до цих продуктів: 219 вихованців закладу дошкільної освіти, 30 педагогів, батьківська громада. На базі ДНЗ № 42 регулярно проводяться відкриті покази різноманітних заходів для педагогів району, слухачів курсів підвищення кваліфікації при КЗ ЗО ІППО ЗОР під час яких відбувається обмін педагогічним досвідом. Таким чином, відвідувачі нашого закладу матимуть можливість ознайомитись з експозицією міні-музею.