Книга відіграє величезну роль в житті кожної людини. Вона зв’язує нас з минулим і теперішнім. Без високої культури читання  неможливо уявити собі ні школи, ні  розумової праці. Читання – це шлях до пізнання навколишнього світу, відкриття світу добра й зла, сили й слабкості, покірності й боротьби, основа опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту та особистості. У цьому  процесі беруть участь  мислення, мовлення,  пам’ять, уява. Через читання дитина розвиває свій розум, виробляє переконання, досліджує навколишнє середовище, виховує саму себе. Формувати любов до читання- це значить переконати дитину у необхідності дружити з книгою, відчувати її корисність.    Позитивне ставлення до книги починається тоді, коли дитина відчуває себе учасником подій.  Інтерес до читання і вплив книги на особистість- це нерозривні процеси.

Важливо не лише дати дитині знання, а й  забезпечити її загальнокультурний, особистісний та пізнавальний розвиток, навчити  вчитися. Читацька компетенція - це не темп читання, а постійно розвиваюча сукупність знань, навичок і умінь, тобто якість, яка вдосконалюється протягом усього  життя. (4)

Формуючи читацьку компетентність, необхідно  навчити учнів:

-прийомам і стратегіям роботи з текстом ;

-вмінню знаходити, виділяти  цікаву і корисну інформацію;

-самостійно обирати книги для читання;

-працювати з різними джерелами інформації (словниками, довідниками, в тому числі і на електронних носіях);

-висловлювати свої  судження про прочитані творі, робити висновки;

-розвивати потребу в читанні  за допомогою використання різноманітних форм позакласної роботи.

Кожен урок доцільно розпочинати   з розвитку артикуляційного апарату. Вправи добирати  відповідно до теми уроку. Це такі вправи:  “артикуляційна зарядка”, до якої входить  робота над скоромовкою; вправи, пов’язані з вимовою певного звука; складання та читання чистомовок;  читання складів, таблиць різними способами (пошепки, голосно, повільно, швидко);  читання групи слів на одному диханні. З метою  розвитку навичок швидкого читання, можна запропонувати   вправу на ідентифікацію букв  у вигляді гри "Впізнай букву". На картці показати  лише верхню частину букви. Як наслідок, учні краще запам'ятовують конфігурацію букв і не витрачають часу при читанні складів, слів, речень на їх впізнавання. Швидкість читання залежить від кута зору. Для розширення кута зору   запропонувати:

-частини  тексту із пропущеними словами;

-абзаци та  тексти  із пропущеними реченнями. 

-малюнкові, числові, буквені та складові піраміди;

-читання слів за таблицями, з’єднуючи склади;

-завдання  на відновлення слів із пропущеними буквами, реченнями, частинами  тексту;

-завдання для читання слів, речень, абзаців та цілого тексту з різноманітним утрудненням (частинки букв відсутні);

 Ефективними є такі завдання при роботі над скоромовкою: а) прочитати скоромовку  по складах,  разом; б) пошепки, постукуючи олівцем; в) хором,  цілими словами; г) голосно; ґ) протяжно (ніби співаєте); д) у повільному темпі; є) чітко артикулюючи; є) швидко (блискавкою); ж) модулюючи голос (швидко - повільно).        

Актуальним є використання під час уроків  читання  таких  методів:

метод творчого читання, метод пояснювального читання, метод читання-розглядання. А також застосування  читацьких стратегій, опанування яких відбувається переважно в групах або парах, що дозволяє формувати в учнів не лише мовленнєву, а й комунікативну компетентність:

Стратегія «Спрямоване читання»

Мета цієї стратегії: формувати вміння цілеспрямовано читати навчальний текст, ставити проблемні запитання, вести обговорення в групі.

Актуалізація.

1. Прийом «Асоціативний кущ»: учитель пише ключове слово або заголовок тексту, учні вислов­люють свої асоціації, учитель записує. Викорис­тання цього прийому дозволяє актуалізувати зна­ння, мотивувати подальшу діяльність, активізу­вати пізнавальну діяльність учнів, налаштувавши їх на роботу.
2. Учні мовчки читають невеликий за обсягом текст або частину тексту, зупиняючись на вка­заних місцях.
3. Учитель ставить проблемне запитання за про­читаним.
4. Відповіді кількох учнів обговорюють у класі.
5. Учні роблять припущення щодо подальшого розвитку подій.

Стратегія «Читаємо та запитуємо»

Мета  стратегії: сформувати вміння вчитися самостійно працювати з друкованою інформацією, формулювати запитання, працювати в парах.

1. Мовчазне читання запропонованого тексту або частин тексту, визначених вчителем.
2. Об’єднання в пари й обговорення, які ключові слова варто визначити в прочитаному.
3. Хтось з учнів формулює запитання, викорис­товуючи ключові слова, інший — відповідає на нього.

4.Обговорення ключових слів, запитань і відпо­відей у класі. Корекція.                                         

Стратегія «СЕНКАН»

Мета цієї стратегії: розвивати вміння учнів визначати ключові поняття прочитаного, головні ідеї, синтезувати здобуті знання, виявляти творчі здібності.

1. Учитель пропонує учням написати сенкан за ключовим словом тексту, який було опрацьо­вано. Сенкан— «білий вірш», слоган з п’яти рядків

Структура сенкана: 1.Іменник (тема) 2.Два прикметники (опис) 3.Три дієслова (дія) 4.Фраза з чотирьох слів (ставлення) 5.Іменник (перефразування теми)

Стратегія «Читання з позначками»

 Її використовують для читання наукових та науково-популярних текстів. Мета цієї стратегії: стимулювати оцінювальну діяльність учнів у процесі сприйняття та обдумування інформації під час читання.  Учень, ставлячи позначки, не лише сприймає прочитане, а й оцінює власне розуміння тексту за критеріями. Позначки стають маркерами критичного ставлення до прочитаного. Використання даної стратегії вимагає від учня бути вдумливим та зосередженим, а також дає змогу виокремити незрозумілу інформацію, яка потребує додаткових ресурсів для розуміння. Алгоритм роботи за стратегією:

Крок 1. Визначте текст для читання.

Крок 2. Знайомство  учнів з умовними позначками, якими вони мають позначати прочитане:

 «V» – я знав це (відома інформація);«-» – це суперечить тому, що я знаю;

«+» – я не знав цього (нова інформація);«?» – у мене є  запитання  («Я хочу про це запитати»).

Крок 3. Розміщення  плакату  з позначками на видному місці.

Крок 4. Оцінювати потрібно ціле речення або абзац, де описаний певний факт.
Крок 5. Продемонструйте, як би ви ставили позначки в тексті.

Крок 6. Обговоріть час, який ви відводите для читання тексту.

Крок 7. Створити таблицю позначок, де можна  записувати ключові слова.

Крок 8.Обговорити виконану роботу. Зосередитись на суттєвих ідеях тексту.

Вагоме місце розвитку читацької компетентності молодших школярів відводиться урокам позакласного читання. Необхідно дібрати твори, зміст яких емоційно насичений, здатний в учнів викликати різноманітні почуття.  Актуальним є метод «читання для себе»– кожен учень обирає, що читати  і читає впродовж відведеного часу, «читання з другом» – учні в парі читають  і разом працюють над усвідомленням прочитаного.

Таким чином, для  формування читацької компетентності молодших школярів, учителю слід обирати найбільш раціональні методи навчання; виховувати в учнів інтерес до читання шляхом упровадження ефективних форм і методів ро­боти з текстом; визначати характер діяльності груп учнів під час роботи з підручником; навчати самоконтролю й самоорганізації в різ­них видах діяльності. Сучасний освітній  процес необхідно спрямувати на виховання учня - суб'єкта життєтворчості. Педагоги мають  забезпечити духовний розвиток і саморозвиток особистості, здатної застосувати здобуті  знання у житті, навчити дітей  мистецтва творити себе і своє майбутнє. Велику роль у цьому відіграє книга.

Література

1. Савченко О.Я. Сучасн. урок у початк. класах. - К.: Магістр,1997.-256
2. Вашуленко М.С. Про співвідношення знань і вмінь у мовній освіті молодших школярів // Початкова школа. - 1995. - № 9 - с.4-8.
3. Методичні засади формування читацької компетенції // Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. – №7. – С.10-14.
4. Читацька компетенція як різновид загальної компетенції учнів // Наука і освіта. –2005. – №3-4. – С.66-68.
5. Сафарян С. Проблеми формування читацької компетенції школярів у світлі сучасного змісту шкільної літературної освіти / С. Сафарян // Всесвіт. л-ра в серед. навч. закл. України. - 2008. - № 10. - С. 4-6.